Постанова
Іменем України
07 вересня2022 року
м. Київ
справа № 619/3847/15-ц
провадження № 61-470 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області у складі судді Кононихіної Н. Ю. від 24 листопада 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів:
Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П. від 09 грудня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви та судового рішення
У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , у якому просив суд виключити відомості про його батьківство з актового запису № 169 від 19 серпня 2014 року, внесеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області.
Позов обґрунтований тим, що 12 жовтня 2013 року він уклав шлюб з ОСОБА_3 , який був зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Чугуєву реєстраційної служби Чугуївського міськрайонного управління юстиції у Харківської області за актовим записом
№ 323.
17 березня 2014 року рішенням Дергачівського районного суду Харківської області у справі № 619/307/14-ц шлюб між ними було розірвано. Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області зроблено актовий запис № 169 від 19 серпня 2014 року про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідачки народився син ОСОБА_4 . Батьком народженої дитини згідно з частиною першою статті 122 СК України було записано його. Однак, він з цим не згоден, так як з моменту реєстрації шлюбу, з 12 жовтня 2013 року і до народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_1 пройшло менше дев`яти місяців.
Позивач зазначав, що з моменту реєстрації шлюбу і до його розірвання відповідачка про свою вагітність його не повідомляла, зазначений факт від нього та суду приховала. Якби йому було відомо зазначений факт, то він повідомив би про це суд під час розгляду справи про розірвання шлюбу.
Зазначав, що за його ініціативою для проведення аналізу у нього було відібрано сіменну рідину. Відповідно до аналізу сіменної рідини від 05 березня 2015 року № Е-587 (сперматограми), проведеного Медичним Центром «Екомед», у графі примітка зазначається, що особливу увагу звернути на передміхурову залозу, астенозооспермія тривалістю не менше 5 років, потребується лікування безпліддя. Таким чином, позивач указував, що згідно з висновком на час зачаття дитини у нього було безпліддя і він не міг бути біологічним батьком дитини.
Крім того, після розірвання шлюбу відповідачка неодноразово стверджувала, що він не є батьком дитини, тому він вважав, що між ним та дитиною відсутнє кровне споріднення і є необхідність у проведенні судово-генетичної експертизи.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено. Виключено відомості про батька - ОСОБА_1 з актового запису № 169 від 19 серпня 2014 року про народження ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, районний суд виходив із наданих позивачем доказів, а також із того, що відповідачка позов визнала.
ОСОБА_4 , син сторін у справі, в особі законного представника - матері ОСОБА_5 , у червні 2020 року оскаржив рішення суду в апеляційному порядку й просив поновити строк апеляційного оскарження, зазначаючи, що про вказане рішення довідався у травні 2020 року, коли отримав позов ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 липня 2020 року у відкритті апеляційного провадження за вказаною вище апеляційною скаргою відмовлено, посилаючись на те, що строк апеляційного оскарження пропущено без поважних причин.
Короткий зміст заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та оскаржуваних судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
У серпні 2020 року ОСОБА_5 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами.
Заяву мотивувала тим, що 15 жовтня 2015 року Дергачівським районним судом Харківської області було ухвалено рішення про виключення відомостей про батька дитини - ОСОБА_1 із актового запису № 169 від 19 серпня 2014 року про народження ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесено відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області.
Вказувала, що зазначене рішення суду першої інстанції ґрунтувалося лише на поясненнях та доводах ОСОБА_1 , а саме що з моменту реєстрації шлюбу
(12 жовтня 2013 року) до моменту народження ОСОБА_4 (
ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пройшло менше дев`яти місяців. При цьому, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд прийняв до уваги наданий позивачем доказ, а саме аналіз сіменної рідини № Е-587, здійснений медичним центром «Екомед»,
а також визнання відповідачем позову у судовому засіданні, що підтверджується технічним записом судового засідання.
Вказувала, якщо дослідити наданий позивачем результат аналізу, то вбачається, що датою відібрання біоматеріалу є 05 березня 2015 року, а датою видачі результатів є 31 серпня 2015 року, тобто з моменту відібрання біоматеріалу і до моменту отримання результатів минуло шість місяців.Однак, згідно інформації, розміщеній на офіційному сайті медичного центру «Екомед», строк виконання аналізу сімейної рідини (спермограмма) становить один робочий день.
При цьому на адвокатський запит її адвокат отримав відповідь
ПП «Екомед» (вих. № 156 від 18 червня 2020 року), в якому повідомлено, що жодних висновків та діагнозів (щодо безпліддя чи інше) лабораторією «Екомед» не здійснюється; ніяких власноручно здійснених записів або приміток на результаті аналізу не допускається, на підтвердження відповіді ПП «Екомед» було надано копію лабораторних досліджень, які були видані ОСОБА_1 , в яких наявні тільки проведені дослідження без приміток та інших записів. Таким чином, вона вважає, що ОСОБА_1 надав до суду підроблений результат аналізу.
Крім того, вказувала, що судом першої інстанції не встановлювалося кровне споріднення між ОСОБА_1 та його сином ОСОБА_4 , результати аналізу, який суд прийняв як беззаперечний доказ відсутності можливості ОСОБА_1 зачати дитину не є належним доказом у розумінні частини другої
статті 136 СК України (у редакції, що діяла на час розгляду справи у суді першої інстанції).
Ураховуючи викладене, ОСОБА_5 просила суд поновити строк на подання заяви, її заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити, скасувати рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2015 року й прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи відмовлено, так як перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядається у спрощеному позовному провадженні (частина друга статті 429 ЦПК України), а в цьому провадженні проведення експертизи не передбачено законом (частина восьма статті 279 ЦПК України). Крім того, ОСОБА_1 відмовився від участі у добровільному проведенні експертизи.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2020 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення районного суду задоволено. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2015 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2020 року - без змін.
Судові рішення мотивовано тим, що викладений у рішенні Дергачівського районного суду Харківської області від 15 жовтня 2015 року висновок про те, що на час зачаття дитини у ОСОБА_1 було безпліддя і він не міг бути біологічним батьком дитини - ОСОБА_4 , відповідно до наданого аналізу сіменної рідини від 05 березня 2015 року № Е-587 (сперматограми), проведеного Медичним Центром «Екомед», є передчасним, так як наведені в заяві нововиявлені обставини, що не були відомі заявнику, а також суду під час розгляду справи є істотними для цієї справи. При цьому ОСОБА_5 пояснила, що визнала позов лише через погрози ОСОБА_1 зробити її життя з дитиною невиносними, а позивач дійсно є батьком дитини й вона не пропустила строк на звернення до суду із заявою про нововиявлені обставини, так як лише на запит адвоката від 18 червня 2020 року отримала дійсні аналізи сіменної рідини ОСОБА_1 від 05 березня 2015 року.
Крім того, суд апеляційної інстанції взяв до уваги висновок експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 03 червня 2021 року № СЕ-19/121-21/8123-БД, проведеного під час апеляційного провадження, яким встановлено, що ОСОБА_1 може бути біологічним батьком дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ймовірність даної події складає 99,9999999999999%.
Апеляційний суд послався на судову практику Верховного Суду, викладену у релевантній постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18, провадження № 61-18333 св 19.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року, в якій, з урахуванням уточненої касаційної скарги, просить оскаржувані судові рішення суду першої й апеляційної інстанцій скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального й порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 20 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк ОСОБА_1 надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме уточнену касаційну скаргу з зазначенням підстав оскарження рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу
№ 619/3847/15-ц із суду першої інстанції, у задоволенні клопотання
ОСОБА_1 про зупинення дії оскаржуваних судових рішень відмовлено, та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про відмову у його позові, оскільки прирозгляді справи в суді першої інстанції відповідачка визнала позов, що підтверджується аудіозаписом судового засідання, що вона не заперечила. Доводи відповідачки, що їй надходили погрози вважає безпідставними та не доведеними, а показання свідків, допитаних в судовому засіданні, вважає упередженими, показання озвучені зі слів. При цьому, зазначає, що результат аналізу його спермограми є достовірним, а запис кульковою ручкою зроблено лікарем для розшифрування результату аналізу, тому аналіз ніхто не підробляв.
Вказує, що суд першої інстанції порушив норму процесуального права, так як не призначив у справі судову експертизу для встановлення батьківства, хоча він був не проти проведення експертизи.
Крім того, зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив йому у проведенні повторної експертизи, так як він не погоджується з висновком експертизи, проведеним Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 03 червня 2021 року
№ СЕ-19/121-21/8123-БД, оскільки було порушено методику проведення судової експертизи, а саме не було взято аналіз крові, який є пріоритетом при проведенні даної експертизи.
Також посилається на судову практику Європейського суду з прав людини щодо: а) доведення вимог у таких справах ДНК-тестами; б) захисту найкращих інтересів дитини, яка має знати, хто є батьком; в) вмотивованості судового рішення, так як не на всі його аргументи суди надали пояснення.
Відзив на касаційну скаргу від учасників справи до суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно досвідоцтва про шлюб від 16 травня 2019 року серії НОМЕР_2 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 12 жовтня 2013 року булоукладено шлюб (а.с. 28).
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 17 березня 2014 року у справі № 619/307/14-ц шлюб між ОСОБА_1 та
ОСОБА_3 було розірвано (а. с. 4).
ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_4 , про що 19 серпня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дергачівського районного управління юстиції у Харківській області було вчинено актовий запис № 169, згідно якого батьком народженої дитини було записано ОСОБА_1
08 грудня 2020 року ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 звернувся до апеляційного суду із клопотанням про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи (а.с.136-137).
Ухвалою Харківського апеляційного суду клопотання задоволено. Призначено у справі молекулярно-генетичну експертизу,на вирішення якої поставлено питання: Чи є біологічна спорідненість між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ),
ІНФОРМАЦІЯ_1 як батька та сина? Проведення експертизи доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (а.с. 197-198).
Відповідно до висновку експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 03 червня 2021 року
№ СЕ-19/121-21/8123-БД, зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 може бути біологічним батьком дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність даної події складає 99,9999999999999%
(а. с. 201-214).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частиною четвертою статті 10 ЦПК Українипередбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України; та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Процедура скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначеними пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, на яку послалася у своїй заяві ОСОБА_5 , є те, що вони: існували на час розгляду справи, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Тобто, для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд повинен враховувати не тільки ту обставину, що заявнику не було відомо про них, а й те, що такі обставини не могли бути йому відомі на час розгляду справи.
Звернувшись через п`ять років до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_5 вказувала, що на адвокатський запит її адвокат отримав відповідь ПП «Екомед» (вих. № 156 від 18 червня 2020 року), в якому повідомлено, що жодних висновків та діагнозів (щодо безпліддя чи інше) лабораторією «Екомед» не здійснюється; ніяких власноручно здійснених записів або приміток на результаті аналізу не допускається, на підтвердження відповіді ПП «Екомед» було надано копію лабораторних досліджень, які були видані ОСОБА_1 , в яких наявні тільки проведені дослідження без приміток та інших записів. Таким чином, вона вважала, що ОСОБА_1 надав до суду підроблений результат аналізу. Крім того, посилалася на те, що позов ОСОБА_1 є недоведеним.
Проте суди взагалі не дали оцінки тому, чи може вказаний лист ПП «Екомед» бути визнаний нововиявленою обставиною у розумінні пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України, чи вказані у ньому факти могли бути встановлені під час розгляду справи за ініціативи заінтересованих осіб при належному відношенні до змагального процесу та своїх процесуальних обов`язків у ньому.
У пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» судам роз`яснено, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
У пункті 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» судам роз`яснено, що процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядкудослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Це стосується і пасивної участі іншої сторони спору у змагальному процесі, ненадання нею доказів, відсутність прохання до суду витребувати певні докази тощо.
У цій справі достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_5 у 2015 році визнала позов, що вона не заперечувала, а згідно з вимогами статті 206 ЦПК України це є підставою для задоволення позову.
При новому розгляді справи ОСОБА_5 мала право скористатися положеннями частини другої статті 82 ЦПК України, згідно з якою відмова від визнання обставинприймається судом, якщо сторона, яка відмовляється, доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має істотне значення, обману, насильства, погрози чи тяжкої обставини, або що обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її представника з другою стороною. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд постановляє ухвалу. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання обставин вони доводяться в загальному порядку.
Відповідної ухвали суд першої інстанції не постановляв.
Крім цього, тобто листа ПП «Екомед», суди не звернули увагу також на доводи ОСОБА_1 про те, що допитані свідки зі сторони ОСОБА_5 є її знайомими, родичами й вони дають непрямі показання, а зі слів. Суду слід оцінити, що перешкоджало ОСОБА_5 просити суд допитати цих свідків при первинному розгляді справи у 2015 році, а не при перегляді справи за нововиявленими обставинами. Тобто суд має дати оцінку, чи є такі показання свідків новими обставинами, про які відповідачка не знала і не могла знати, чи є це новими доказами, які не свідчать про наявність нововиявлених обставин.
У зв`язку з викладеним колегія суддів вважає за необхідне, аби вказані обставини були досліджені судами, так як суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
При новому розгляді справи, лише у разі доведення наявності нововиявлених обставин для перегляду судового рішення, суду слід дати правову оцінку доводам і клопотанню ОСОБА_1 про необхідність проведення повторної судової молекулярно-генетичної експертизи, так як жодна сторона не може бути позбавлена права доводити свої вимоги і заперечення, а також для усунення обґрунтованого сумніву у правильності попередньої експертизи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи
на новий розгляд є порушення норм процесуального права,
що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки Верховний Суд направляє справу на новий розгляд, не ухвалюючи судового рішення по суті спору.
Керуючись статтями 400 409 411 415 416 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 24 листопада 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2021 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту
її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк