31.07.2024

№ 620/14305/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2024 року

м. Київ

справа №620/14305/23

адміністративне провадження № К/990/6540/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Гімона М.М.,

розглянув в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 (суддя Тихоненко О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 (судді: Єгорова Н.М. (головуючий), Коротких А.Ю., Чаку Є.В.) у справі №620/14305/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» (далі - позивач, Товариство, ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Чернігівській області та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №322/р від 14.09.2023 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» (03061, місто Київ, проспект Відрадний, будинок 95-Ю, код ЄДРПОУ 32297445) а саме:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Чернігівській області та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №320/р від 14.09.2023 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25240314201900206 з терміном дії з 23.10.2019 до 23.10.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, м.Ніжин, вул.Московська, буд. 45-В до набрання законної сили рішенням суду у справі;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Чернігівській області та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №321/р від 14.09.2023 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25200314201900209 з терміном дії 31.10.2019 до 31.10.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Срібнянський район, с.Олексинці, вул. Польова, буд. 20 до набрання законної сили рішенням суду у справі;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Чернігівській області та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №318/р від 14.09.2023 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер, 25160314201900120 з терміном дії з 01.07.2019 01.07.2019 до 01.07.2024 року за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Сухополова, вул. Чернігівська, буд. 47-а до набрання законної сили рішенням суду у справі;

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Чернігівській області та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №319/р від 14.09.2023 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25210314201900121 з терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Талалаївський район, смт. Талалаївка, вул. Степова, буд. 2 до набрання законної сили рішенням суду у справі;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області видалити записи про анулювання ліцензій ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25260314201900210 з терміном дії 31 жовтня 2019 року до 31 жовтня 2024 року за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, м. Чернігів, Новозаводський район, вул. Івана Мазепи, буд. 57-В, з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області видалити записи про анулювання ліцензій ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25240314201900206 з терміном дії з 23 жовтня 2019 року до 23 жовтня 2024 року за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, м. Ніжин, вул.Московська, буд. 45-В, з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області видалити записи про анулювання ліцензій ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25200314201900209 з терміном дії 31 жовтня 2019 року до 31 жовтня 2024 року за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Срібнянський район, с. Олексинці, вул. Польова, буд. 20, з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області видалити записи про анулювання ліцензій ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25160314201900120 з терміном дії з 01 липня 2019 року до 01 липня 2024 року за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Сухополова, вул. Чернігівська, буд. 47-а, з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області видалити записи про анулювання ліцензій ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25210314201900121 з терміном дії з 01 липня 2019 року до 01 липня 2024 року за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Талалаївський район, смт. Талалаївка, вул. Степова, буд. 2, з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

2. 25.09.2023 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Разом з позовною заявою було подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову (зі змінами), в якій Товариство просило:

- зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №322/р від 14.09.2023 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25260314201900210 з терміном дії з 31.10.2019 до 31.10.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, м. Чернігів, Новозаводський район, вул. Івана Мазепи, буд. 57-В до набрання законної сили рішенням суду у справі;

- зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №320/р від 14.09.2023 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25240314201900206 з терміном дії з 23.10.2019 до 23.10.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, м. Ніжин, вул.Московська, буд. 45-В до набрання законної сили рішенням суду у справі;

- зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №321/р від 14.09.2023 року про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25200314201900209 з терміном дії 31.10.2019 до 31.10.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Срібнянський район, с. Олексинці, вул. Польова, буд. 20 до набрання законної сили рішенням суду у справі;

- зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №318/р від 14.09.2023 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер, 25160314201900120 з терміном дії з 01.07.2019 01.07.2019 до 01.07.2024 року за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Сухополова, вул. Чернігівська, буд. 47-а до набрання законної сили рішенням суду у справі;

- зупинити дію розпорядження Головного управління ДПС у Чернігівській області №319/р від 14.09.2023 про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» реєстраційний номер 25210314201900121 з терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Талалаївський район, смт. Талалаївка, вул. Степова, буд. 2 до набрання законної сили рішенням суду у справі;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Чернігівській області видалити записи про анулювання ліцензій Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» - реєстраційні номери 25260314201900210 з терміном дії з 31.10.2019 до 31.10.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, м. Чернігів, Новозаводський район, вул. Івана Мазепи, буд. 57-В, 25240314201900206 з терміном дії з 23.10.2019 до 23.10.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, буд. 45-В, 25200314201900209 з терміном дії 31.10.2019 до 31.10.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Срібнянський район, с.Олексинці, вул. Польова, буд. 20, 25160314201900120 з терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Прилуцький район, с. Сухополова, вул. Чернігівська, буд. 47-а, 25210314201900121 з терміном дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 за адресою місця торгівлі: Чернігівська область, Талалаївський район, смт. Талалаївка, вул. Степова, буд. 2 до набрання законної сили рішенням суду у справі.

3. Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована Товариством тим, що провадження його господарської діяльності можливе лише за наявності відповідних ліцензій, а їх анулювання призводить до зупинення діяльності, що тягне за собою такі наслідки припинення функціонування та демонтаж автозаправних станцій, якими користується позивач в рамках господарської діяльності; укладення договорів на демонтаж, транспортування та зберігання тимчасових споруд, бензинових, дизельних, газових автозаправних станцій і матеріалів; втручання в господарську діяльність позивача до моменту перевірки правомірності прийняття розпоряджень в судовому порядку; тягне за собою такі невідворотні наслідки у вигляді неможливості виплати заробітної плати, втрати прибутку, простою обладнання. Окрім того, обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, вказує, що застосування заходів забезпечення адміністративного позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості та спрямоване на ефективний захист порушеного та оспорюваного права позивача, за яким він звернувся до суду.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.09.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024, заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Зупинено дію розпоряджень Головного управління ДПС у Чернігівській області «Про анулювання ліцензій ТОВ «ГАЗ-РЕСУРС» від 14.09.2023 № 322/р, №320/р, № 321/р, №318/р, №319/р до набрання судовим рішенням у справі законної сили. В задоволенні решти вимог заяви було відмовлено.

5. Задовольняючи вказану заяву суд першої інстанції, з думкою якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку, що до ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам заявника, третіх осіб та трудового колективу Товариства, а невжиття заходів забезпечення позову призведе до настання негативних наслідків, для відновлення яких позивачу буде необхідно докласти значних зусиль та витрат.

При цьому суди зазначили, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.09.2023, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства про забезпечення позову.

7. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №620/14305/23 є оскарження зазначеного у частині другій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судового рішення, з посиланням у касаційній скарзі на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

На обґрунтування касаційної скарги Головне управління ДПС у Чернігівській області зазначає, що суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних рішень не взяли до уваги того, що заява не містить належних та достатніх обґрунтувань необхідності забезпечення позову, а судами не наведено вмотивованих підстав для вжиття заходів забезпечення позову визначених пунктом 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказує, що заявником не надано доказів, які б підтверджували конкретні негативні незворотні наслідки, на які він посилається, та яка саме шкода правам та інтересам Товариства може мати місце у разі незастосування заходів забезпечення позову. Суди також не вказали у своїх рішеннях на підставі яких саме доказів визнано обґрунтованими та підтвердженими доводи Товариства, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання судового рішення чи поновлення порушених прав заявника. Тобто, судами не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну та реальну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам заявника оскаржуваними рішеннями та діями контролюючого органу у спірних правовідносинах.

Скаржник вважає безпідставним висновок судів про наявність підстав для забезпечення позову, мотивований можливими негативними наслідками застосування оскаржуваних розпоряджень, оскільки можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. У відповідності до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд здійснює захист реально порушених прав, а не можливість їх ймовірного порушення в майбутньому.

8. Відповідач не скористався своїм правом та не подав відзив на касаційну скаргу позивача, що не перешкоджає її подальшому розгляду.

9. Касаційний розгляд справи проведено в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

10. Відповідно до вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

11. Переглянувши оскаржувані ухвалу та постанову в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо : 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Водночас підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позов та з`ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно із Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При цьому, слід також зауважити на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень суди дійшли висновку, що невжиття судом забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії розпоряджень, якими анульовано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, може призвести до порушення прав та законних інтересів Товариства, ускладнити або зробити фактично неможливим виконання рішення суду у цій справі у майбутньому, з огляду на можливі негативні наслідки застосування оскаржуваних розпоряджень.

Суди погодились з доводами Товариства, що анулювання ліцензій призведе до негативних для нього наслідків, а саме зупинення господарської діяльності, втрата прибутку, неможливість виплати заробітної плати персоналу та можливе звільнення працівників.

Проте, враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що у справі, яка розглядається, суди дійшли помилкових висновків щодо наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою Товариства.

Суд наголошує, що інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Проте, сам по собі факт прийняття відповідачем рішення, яке ймовірно стосується прав та інтересів позивача, не може автоматично свідчити про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Колегія суддів вважає, що заявником не доведено, а судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено і не підтверджено, у передбаченому процесуальним законом порядку, наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою Товариства.

Як вже зазначалось вище, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.

Проте оскаржувані судові рішення у цій справі не містять жодного обґрунтованого та доведеного мотиву, з якого суди дійшли висновку, що невжиття заходів у вигляді зупинення розпоряджень про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, як і не вказано, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав Товариства, складність вчинення цих дій, як і не встановлено, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

При вирішенні питання про забезпечення позову суди обмежився лише висновками, що анулювання ліцензій призведе до припинення діяльності Товариства, втрати прибутку, неможливості виплати заробітної плати персоналу та можливого звільнення працівників, при цьому суди не надали належної оцінки доводам заявника з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заяви щодо забезпечення позову. Судами не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам Товариства розпорядженнями Головного управління ДПС у Чернігівській області від 14.09.2023 № 322/р, №320/р, № 321/р, №318/р, №319/р.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що зазначені Товариством у заяві про забезпечення позову доводи не дають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заявником у цій справі жодним чином не доведено та документально не підтверджено обставини (матеріали справи не містять належних та допустимих доказів), які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які б унеможливили їх захист без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення чи які б свідчили про реальну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позов, як і не надано доказів можливості настання невідворотних наслідків для господарської діяльності Товариства, зокрема: щодо кількості працівників, яких буде звільнено, чи яким не можливо буде виплачувати заробітну плату; обґрунтованого розрахунку можливих фінансових збитків тощо. Тобто, Товариство у межах цієї справи навів лише загальні твердження про можливість настання негативних наслідків для його господарської діяльності, проте, жодної конкретної аргументації не вказано та доказів на її підтвердження не надано, довідки фактичних перевірок за адресами місця торгівлі та договори оренди не є доказами настання негативних наслідків, на які покликається заявник.

Тобто, висновки судів про те, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваних Товариством рішень суб`єкта владних повноважень зумовить настання негативних та незворотних наслідків для його господарської діяльності, не підтверджені будь-якими доказами. Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які заявник оцінює негативно. Проте, відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, чого не відбулось у цій справі, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Щодо доводів Товариства відносно того, що анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі паливом призводить до повної зупинки господарської діяльності слід також зазначити, що підприємницька діяльність передбачає ведення господарської діяльності на власний ризик, який включає в себе і можливі втрати інвестицій, виникнення додаткових витрат та інше. Крім того, необхідно також звернути увагу і на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» проводить свою діяльність не виключно в межах населених пунктів Чернігівської області (щодо яких було анульовано ліцензії на роздрібну торгівлю пальним), а й в інших регіонах України.

З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що за результатами розгляду заяви Товариства про забезпечення позову, встановлено, що заявником не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника, що унеможливило б захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, як і не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій надано неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України і, як наслідок, застосовано заходи забезпечення позову без наявності хоча б однієї з підстав, визначених частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічний підхід щодо застосування положень статей 150 151 Кодексу адміністративного судочинства України прослідковується судової практики Верховного Суду, зокрема у справах №140/8745/21, №440/9568/22,№ 420/21952/21, №160/20102/23, №520/33506/23.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

12. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Згідно з частиною першою статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Враховуючи викладене, судові рішення ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій з порушенням норм процесуального права, а тому судові рішення у справі підлягають скасуванню із прийняттям у справі нової постанови про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України задовольнити.

Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 (суддя Тихоненко О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі №620/14305/23 скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗ-РЕСУРС» про забезпечення позову у справі №620/14305/23 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

М.М. Гімон ,

Судді Верховного Суду