ПОСТАНОВА
Іменем України
12 лютого 2020 року
Київ
справа №620/316/19
адміністративне провадження №К/9901/19772/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року (Житняк Л.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративну суду від 20 червня 2019 року (Лічевецький І.О., Земляна Г.В., Мельничук В.П.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Чернігівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального сервісного центру №7441 Регіонального сервісного центру в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність в.о. начальника Регіонального сервісного центру в Чернігівській області Територіальний сервісний центр №7441 ОСОБА_2, щодо не повернення позивачу посвідчення водія, що було вилучено 28 липня 2017 року інспектором роти №1 БУПП в м. Чернігові, ДПП лейтенантом поліції Губко Павлом Володимировичем згідно протоколу про адміністративне правопорушення №248595;
- зобов'язати відповідача повернути посвідчення водія, що було вилучено 28 липня 2017 року інспектором роти №1 БУПП в м. Чернігові, ДПП лейтенантом поліції Губко Павлом Володимировичем згідно протоколу про адміністративне правопорушення №248595.
Позовні вимоги мотивовані тим, що постанова Деснянського райсуду м. Чернігова від 07 вересня 2017 року по справі № 750/7432/17, якою позивача було притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП (штраф та позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік) не підлягає виконанню, оскільки не була звернута до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а тому посвідчення водія, що було вилучено 28 липня 2017 року має бути повернуте.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій:
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року, яка була залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2019 року, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що на момент звернення із заявою до Регіонального сервісного центру МВС в Чернігівській області позивач перебував на обліку як особа, позбавлена права керування транспортним засобом до 26 червня 2028 року, що виключає можливість повернення йому посвідчення водія до закінчення строку позбавлення його права керування транспортним засобом.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги:
Позивач, не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій. звернувся з касаційною скаргою, у якій посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_1 зазначає, що судом першої та апеляційної інстанцій при прийняті оскаржуваних рішень було грубо порушено норми матеріального та процесуального права, не взято до уваги положення ст.303 КУпАП, а саме: судами не була з`ясована важлива обставина яка має значення для правильного вирішення даної справи, що судові рішення якими позивач був позбавлений права керування транспортними засобами, не було звернуті до виконання протягом трьох місяців з дня їх винесення, а тому існували усі правові підстави для задоволення позову.
Таким чином суди не з'ясували важливий факт необхідний, для правильного вирішення даної справи, а саме те коли саме було пред'явлено до виконання: постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 07 вересня 2017 року у справі 750/7432/17 (залишена без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 07 липня 2017 року) - позбавлення на строк 1 (один) рік; постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 жовтня 2017 року у справі №751/4894/17 (залишена без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 13 грудня 2017 року - позбавлення на строк 1 (один) рік; постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 08 травня 2018 року у справі №732/374/18 (залишена без змін постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 26 червня 2018 року - позбавлення на строк 10 (десять) років, та чи впливає пропуск строку в силу ст. ЗОЗ КУпАП на їх виконання.
Позивач просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративну суду від 20 червня 2019 року та ухвалити нове судове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Рух касаційної скарги:
15 липня 2019 року до Верховного Суду як суду касаційної інстанції надійшла скарга ОСОБА_1.
22 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та встановлено для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
06 серпня 2019 року позивачем в межах строку визначеною ухвалою від 22 липня 2019 року, скаржник усунув недоліки касаційної скарги.
12 серпня 2019 року ухвалою Верховного суду відкрито касаційне провадження.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи:
21 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо повернення йому посвідчення водія, що було вилучено в нього 28 липня 2017 року інспектором роти №1 БУПП в м. Чернігові, ДПП лейтенантом поліції Губко Павлом Володимировичем згідно протоколу про адміністративне правопорушення №248595, оскільки постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 07 листопада 2017 року до виконання протягом трьох місяців з дня їх винесення звернуто не було.
Листом від 30 листопада 2018 року №31/25/13-5501 відповідач відмовив позивачу у поверненні посвідчення водія, посилаючись на п.20 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року №340.
Відмова вмотивована тим, що пунктом 20 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 511) визначено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами проводиться відповідно до законодавства. Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами, проводиться після складення теоретичного і практичного іспитів. При цьому практичний іспит приймається екзаменаційною комісією на транспортному засобі тієї категорії, який був зазначений у рішенні суду про позбавлення права на керування транспортним засобом.
Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування:
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Порядок та підстави видачі посвідчення водія, у тому числі в разі його втрати та вилучення в зв`язку з позбавленням права керування, встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 року № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія і допуску громадян до керування транспортними засобами» (далі - Положення).
Пунктом 20 Положення убачається, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами проводиться відповідно до законодавства.
Приписами пункту 20 Положення № 340 позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами проводиться відповідно до законодавства.
Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами, проводиться після складення теоретичного і практичного іспитів. При цьому практичний іспит приймається екзаменаційною комісією на транспортному засобі тієї категорії, який був зазначений у рішенні суду про позбавлення права на керування транспортним засобом.
Особам, які позбавлені права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.
Вилучені посвідчення водія зберігаються в сервісному центрі МВС за місцем проживання особи, що позбавлена права на керування транспортним засобом.
Статтею 303 КУпАП встановлено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи:
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
Верховний Суд зазначає, що судом першої та апеляційної інстанцій вірно було встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції), тобто посвідчення водія повертається після обов`язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів.
Крім того, відповідно до витягу з ЄДР МВС (НАІС) станом на 04 березня 2019 року громадянин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обліковується як особа, яка позбавлена права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років.
Тобто, на момент звернення із заявою до відповідача та даною позовною заявою, позивач перебуває на обліку як особа, позбавлена права керування транспортним засобом до 26 червня 2028 року, що виключає можливість повернення йому посвідчення водія до закінчення строку позбавлення його права керування транспортним засобом.
Суд касаційної інстанції вважає безпідставними доводи позивача з посиланням на положення статті 303 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими встановлено, що не підлягає виконанню постанова про накладання адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом 3 місяців з дня винесення.
Так, частиною третьою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» установлено, що у випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.
Приписами статті 317 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено перелік органів, що виконують постанову про позбавлення спеціального права. Право на користування транспортним засобом, відповідно до законодавства належить до категорії спеціальних прав.
Згідно з частиною другою статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення такими особами є працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні знання, відповідно до покладених на них повноважень.
Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що не заперечувалося позивачем, посвідчення водія було у нього вилучено під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ще 28 липня 2017 року. Тобто, належною особою без порушення строків встановлених ст.303 КУпАП.
Окрім цього, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що повернення вилученого посвідчення водія транспортних засобів та внесення відомостей до відповідних автоматизованих баз даних щодо наявності у позивача спеціального права водія транспортних засобів може мати місце лише після виконання вимог встановлених пунктом 20 Положення № 340.
Отже, листом Регіонального сервісного центру в Чернігівській області № 31/25/13-5501 від 30 листопада 2018 року, вказані положення були роз`яснені позивачу у повному обсязі.
Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів про правомірність та обґрунтованість застосування відповідачем до позивача такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративну суду від 20 червня 2019 року залишити без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді: Л.О. Єресько
В.М. Соколов