11.09.2024

№ 635/1259/19

Постанова

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

справа № 635/1259/19

провадження № 61-489св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),

суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Сащенка І. С., Котелевець А. В., Тичкової О. Ю.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

У лютому 2019 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», банк) звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області в складі судді: Панас Н. Л. від 22 квітня 2019 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Ат КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 20 серпня 2011 року у розмірі 89 084,72 грн. В задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення фіксованої частки штрафу у розмірі 500 грн та відсоткової частки штрафу у розмірі 4 454,24 грн відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 22 жовтня 2019 року подав апеляційну скаргу.

Короткий зміст ухвал суду апеляційної інстанції

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2019 року відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2019 року залишено без руху. Надано строк - десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, роз`яснивши, що у разі невиконання у встановлений строк вказаних вимог у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала апеляційного суду обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не надано жодних доказів на підтвердження свого майнового стану. Тому за подання апеляційної скарги на вказане рішення підлягає сплаті судовий збір у сумі 2729,70 грн. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. В обґрунтування клопотання посилається на те, що він не був присутній при винесенні оскаржуваного рішення та не отримував його копію до закінчення строку його оскарження. Копію оскаржуваного рішення ОСОБА_1 отримав 04 травня 2019 року особисто, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с. 88). Тому вказані відповідачем підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не можна визнати обґрунтованими. За таких обставин, дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням додаткового строку для усунення вказаних недоліків.

Оскарженою ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2019 року.

Оскаржена ухвала апеляційного суду мотивована тим, що ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків, а саме: сплати судового збору у сумі 2 729,70 грн та надання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського районного суду Харківської області від 22 квітня 2019 року з обґрунтованими підставами для його поновлення. Копію вказаної ухвали апеляційного суду ОСОБА_1 вручено 19 листопада 2019 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. 21 листопада 2019 року

ОСОБА_1 надано докази сплати судового збору у сумі 2 729,70 грн. Проте повністю вимоги ухвали не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто, зокрема не надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з обґрунтованими підставами для його поновлення.

Аргументи учасників справи

У грудні 2019 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для продовження розгляду до цього суду. При цьому, посилався на те, що апеляційним судом порушено норми процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржена ухвала є передчасною, незаконною та не відповідає обставинам справи. ОСОБА_1 вважає, що пропустив строк на апеляційне оскарження з поважної причини, оскільки: він не був присутнім при ухваленні судового рішення, у зв`язку із чим йому не було відомо про її зміст; копію рішення не отримував до спливу терміну на його оскарження; ОСОБА_1 не отримав оскаржене судове рішення 04 травня 2019 року особисто, що підтверджується тим, що підпис навпроти його прізвища на повідомленні про вручення поштового відправлення виконаний іншою особою. Також, особа, яка подала касаційну скаргу, зазначає, що особа не має можливості своєчасно оскаржувати рішення суду, якщо їй не було повідомлено про її зміст. Апеляційним судом було порушено вимоги статей 89 213 214 263 ЦПК України.

У березні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» через представника Христян О. М. подало пояснення на касаційну скаргу, в яких просило оскаржену ухвалу залишити без змін. Вказує, що ОСОБА_1 не надав змістовних пояснень стосовно того, коли він дізнався про існування судової справи, в якій він є відповідачем, та коли за яких обставин йому стало відомо про винесене рішення від 22 квітня 2019 року, чи відомо йому, ким отримано копію рішення суду першої інстанції 22 квітня 2019 року та чим мав він змогу ознайомитися із цим рішенням в межах строку апеляційного оскарження. Відсутні докази, які підтверджують неможливість отримання ОСОБА_1 поштового відправлення від суду, а також звернення ОСОБА_1 до установи поштового зв`язку із запитом, яким чином відповідне відправлення було вручене. Суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відмову у відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , а тому, доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків апеляційного суду при винесені оскарженої ухвали, що є підставою для відхилення касаційної скарги.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 05 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.

У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2020 року справа призначена до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, 15123/03, § 53, 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що районний суд не надав заявнику мотивоване рішення суду в строки, передбачені законом, і заявник безперечно стверджував, що він має намір оскаржити рішення суду першої інстанції. Відповідно можна вважати, що заявник пред`явив непряме клопотання (implied request) про відновлення процесуального строку. Припущення зворотного є вираженням надмірного формалізму. Більше того, з урахуванням причини, по якій заявник не подав скаргу у встановлений строк, національним судам належало відновити строк для подання скарги за їх власною ініціативою (GEORGIY NIKOLAYEVICH MIKHAYLOV v. RUSSIA, № 4543/04, § 56, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року).

Європейський суд з прав людини вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що на виконання ухвали Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 надано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 2 729,70 грн.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 частково усунуто недоліки, вказані в ухвалі апеляційного суду від 30 жовтня 2019 року, суд апеляційної інстанції безпідставно не надав відповідачу можливості усунути недоліки апеляційної скарги, не продовжив строк для усунення недоліківапеляційної скарги, а тому апеляційний суд передчасно зробив висновок про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену ухвалу скасувати та передати справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400 та 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 406 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року скасувати.

Передати справу № 635/1259/19 до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції ухвала Харківського апеляційного суду від 09 грудня 2019 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: І. О. Дундар

В. І. Журавель

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук