ПОСТАНОВА
06 червня 2023 року
м. Київ
справа № 635/1575/13-к
провадження № 51-6200ск18
Суддя Касаційного кримінального суду Верховного Суду ОСОБА_1 у провадженні за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 30 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року з клопотанням про відновлення строку на касаційне оскарження,
встановив:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , у якій він порушує питання про перевірку вказаних вище судових рішень у касаційному порядку. Крім того, засуджений заявив клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.
Перевіривши матеріали провадження за скаргою, Суд дійшов висновку, що зазначене клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження необхідно залишити без розгляду та відмовити у витребовуванні справи стосовно ОСОБА_2 з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 383 Кримінально-процесуального кодексу України 1960 року (далі - КПК 1960 року), у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).
Згідно з ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року касаційні скарги на судові рішення, зазначені у частині другій статті 383 цього Кодексу, можуть бути подані протягом трьох місяців з моменту набрання ними законної сили.
Частиною 4 ст. 386 КПК 1960 року передбачено, що у разі подання скарги з пропуском встановленого частинами першою і другою цієї статті строку і при відсутності клопотання про його відновлення скарга чи подання постановою судді визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених статтею 353 цього Кодексу.
За змістом приписів частин 2, 3 ст. 353 КПК 1960 року вбачається, що клопотання про відновлення пропущеного строку особи можуть заявити перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову. Питання про відновлення строку вирішується в судовому засіданні судом, який розглядав справу.
Однак, всупереч цим положенням ст. 353 КПК 1960 року засуджений заявив клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження вироку Харківського районного суду Харківської області від 30 липня 2013 року та ухвали апеляційного суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року перед Верховним Судом, який за законом не має повновноважень на розгляд зазначеного вище клопотання засудженого. Тому, із зазначених підстав Верховний Суд залишає це клопотання без розгляду.
Крім того, необхідно також зазначити, що, як убачається з матеріалів провадження за касаційною скаргою, засуджений ОСОБА_2 не вперше звертається до Верховного Суду з касаційною скаргою на ці ж судові рішення щодо нього. Суд касаційної інстанції, зокрема постановою від 26 липня 2018 року відмовив засудженому у витребуванні кримінальної справи для її перевірки у касаційному порядку, у зв`язку з пропуском строку касаційного оскарження, який для засудженого закінчився ще в 2014 році.
Частиною 2 ст. 388 КПК 1960 року визначено, серед іншого, що справа не витребовується, якщо скарга відповідно до вимог частини другої статті 386 не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Отже, беручи до уваги те, що ОСОБА_2 подав касаційну скаргу з пропуском строку касаційного оскарження судових рішень, встановленого ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року та немає даних про його відновлення у встановленому процесуальним законом порядку компетентним судом, тому ця касаційна скарга відповідно до вимог ч. 2 ст. 386 КПК 1960 року не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, а справа, згідно з приписами ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року не витребовується.
На підставі викладеного вище, керуючись статтями 353, 383 - 386, ч. 2 ст. 388 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України, суддя
постановив:
Клопотання засудженого ОСОБА_2 про відновлення строку на касаційне оскарження залишити без розгляду.
Відмовити у витребовуванні кримінальної справи для перевірки її в касаційному порядку за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_2 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 30 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 22 жовтня 2013 року.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1