№ 638/11780/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року

м. Київ

справа № 638/11780/21

провадження № 61-10339св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - адвоката Андрощука Бориса Миколайовича на додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2023 року, ухвалене у складі судді Латки І. П., та постанову Харківського апеляційного суду від 12 червня 2024 року, прийняту у складі колегії суддів: Яцини В. Б., Бурлаки І. В., Мальованого Ю. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), у якому просив суд стягнути на його користь завдані збитки у розмірі 100 000,00 грн.

Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що він є власником свідоцтва на торговельну марку (знак для товарів і послуг) «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 10 грудня 2018 року № 251269. Реєстрацію знаку для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» здійснено в класі 35 (продаж кондитерських виробів) Міжнародною організацією інтелектуальної власності.

Вказував, що відповідач активно рекламує та розповсюджує кондитерські вироби власного виробництва під торговим найменуванням «ІНФОРМАЦІЯ_2», проте не укладала з ним, власником торгової марки, ліцензійний договір та не отримувала дозволу на використання торгового найменування «ІНФОРМАЦІЯ_1». При цьому у відповідача немає ані однойменної юридичної особи, ані права власності на знак для товарів та послуг «ІНФОРМАЦІЯ_2». Позивач уважав, що товар, який розповсюджує відповідач під фірмовим найменуванням «ІНФОРМАЦІЯ_2», є схожим, тим самим та/або спорідненим із знаком на товари та послуга «ІНФОРМАЦІЯ_1», № 251269 від 10 грудня 2018 року, що вводить споживачів в оману стосовно товару - кондитерських виробів, що виробляються з використанням торгової марки «ІНФОРМАЦІЯ_1», мережі кондитерських магазинів «ІНФОРМАЦІЯ_1» та мережі кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Стверджував, що відповідач порушує виключні права власника знаку «ІНФОРМАЦІЯ_1», чим власнику завдано збитки у розмірі 100 000,00грн.

Короткий зміст судових рішення судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2023 року, ухваленим у складі судді Латки І. П., у задоволенні позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про заборону вчиняти певні дії та відшкодування завданих збитків відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що позивач не довів обставин, на які посилався у позові, зокрема, щодо схожості позначення, яке використовує відповідач, із торговельною маркою, власником якої є позивач, настільки, що можна ввести в оману пересічного споживача.

27 листопада 2023 року представник ФОП ОСОБА_2 - адвокат Федорович Ю. С. подав до суду заяву, у якій просив ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 243 275,83 грн.

Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2023 року заяву представника ФОП ОСОБА_2 - адвоката Федорович Ю. С. про розподіл судових витрат шляхом ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про заборону вчиняти певні дії та відшкодування завданих збитків задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 судові витрати, понесені

у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 60 000,00 грн.

Частково задовольняючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції надав оцінку поданим доказам на підтвердження понесених витрат, уважав, що заявник довів належними доказами обсяг отриманих витрат на професійну правничу допомогу, надану Адвокатським бюро «Юрія Бойко», отже, уважав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, витрати на суму 49 940,00 грн.

Послуги, надані адвокатом Федоровичем Ю. С., суд першої інстанції уважав доведеними у розмірі 10 060,00 грн (3:45 год х 2 684,00 грн/год), оскільки надані послуги: вивчення матеріалів клієнта, аналіз чинного законодавства з питань інтелектуальної власності, а також судової практики у справах з питань інтелектуальної власності, написання (підготовка) заяви про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення з матеріалами справи, в контексті провадження у справі № 638/11780/21, відслідковування інформації щодо справи № 638/11780/21, яка перебуває у провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова, а саме: моніторинг стану розгляду справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі - ЄДРСР) та порталі «Судова влада», не є самостійними послугами, а є лише етапами підготовки до розгляду справи. Щодо послуг з написання (підготовки) заяви про призначення та проведення експертизи з питань інтелектуальної власності та час, витрачений на отримання висновку експерта, суд уважав, що ці послуги є окремими дорученнями клієнта, які не стосуються правничої допомоги саме у межах справи № 638/11780/21. Щодо наданих послуг: написання (підготовка) та подання до суду пояснень з окремого питання (на підставі частини п`ятої статті 174 ЦПК України) у справі №638/11780/21, написання (підготовка) та подання до суду клопотання про долучення доказів та участь у судових засіданнях, суд першої інстанції вважав, що ці послуги дійсно були надані відповідачу та були необхідними в аспекті надання якісної правничої допомоги, однак суд уважав, що час, вказаний адвокатом, як витрачений для надання цих послуг, не відповідає фактично затраченому часу, тому визначив його у розмірі 3:45 год.

При цьому суд урахував принцип співмірності, необхідності та розумності судових витрат, складність справи та обсяг виконаних адвокатами робіт, урахував надані документи на понесені фактично витрати, дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь відповідача 60 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовляючи у відшкодуванні витрат, пов`язаних з призначенням та проведенням експертизи, суд першої інстанції уважав, що її призначення має відбуватися в межах виключно судового процесу. Врахував, що замовлення експертизи та отримання експертного висновку відбулося за ініціативою відповідача під час розгляду справи, проведення якої не узгоджувалося з позивачем і експертиза не призначалась судом.

Відмовляючи у стягненні «гонорару успіху», суд першої інстанції, проаналізував умови договору та дійшов висновку, що передбачена пунктом 4.1. договору додаткова винагорода адвоката не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а є платою за сам результат, досягнення адвоката та не ставить в залежність від фактично наданих послуг. Суд застосував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507818/18 (провадження 12-171гс19) у частині можливості існування «гонорару успіху» як форми оплати винагороди адвоката.

Постановою Харківського апеляційного суду від 12 червня 2024 року апеляційну ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2023 року залишено без змін.

Апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2023 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та аважав, що рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

Залишаючи без змін додаткове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважав, що вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2024 року представник ФОП ОСОБА_2 - адвокат Андрощук Б. М. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 червня 2024 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, ухвалити нове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Федоровичем Ю. С., у розмірі 38 252,00 грн та витрати відповідача, пов`язані з відшкодуванням вартості проведеної експертизи, у розмірі 45 023,83 грн, а також «гонорар успіху» у розмірі 100 000,00 грн.

Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 липня 2024 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Дзержинського районного суду м. Харкова, іншим учасникам надіслано копії касаційної скарги.

У серпні 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 травня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) та у постановах Верховного Суду від 03 березня 2019 року у справі № 922/445/19, від 29 жовтня 2020 року у справі № 686/5064/20 (провадження № К/9901/22452/20), від 19 січня 2022 року у справі № 910/789/21, від 12 квітня 2023 року у справі № 910/3517/22.

Указує, що матеріали справи підтверджують як обсяг правничої допомоги, так і час, витрачений адвокатом на надання такої допомоги. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які ґрунтовні клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених відповідачем витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання роботи.

Суд самостійно зменшив розмір витрат на правничу допомогу.

До матеріалів справи відповідач долучив докази вартості проведеного дослідження у сфері інтелектуальної власності, за результатами якого 07 листопада 2023 року, за клопотанням представника відповідача, складено висновок експерта № 24385. Уважає, що такі витрати відповідача є обґрунтованими та доведеними.

Указує, що суд безпідставно відмовив у задоволенні «гонорару успіху», оскільки умовами пункт 4.5 договору про правову допомогу та пункту 3 додаткової угоди до договору про правову допомогу узгоджено, що у разі позитивного вирішення питання у справі для клієнта, виграшу справи, клієнт додатково сплачує «гонорар успіху» у розміри, який погодили сторони у додатковій угоді.

Доводи особи, яка подала відзиви на касаційну скаргу

У жовтні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Петрова А. М. подала до Верховного Суду відзив, у якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушень норм процесуального права.

Звертає увагу, що відшкодуванню підлягають лише такі витрати, які мають розумний розмір, а також підтверджені необхідними документами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

12 вересня 2021 року ФОП ОСОБА_2 уклала з Адвокатським бюро «Юрія Бойка» (далі - бюро) договір № 12Б-П про надання правової допомоги, згідно з умовами якого клієнт доручив, а бюро прийняло на себе зобов`язання надавати правову допомогу (далі - послуги) в обсязі та на умовах, передбачених договором.

Визначено, що вартість послуг визначається відповідно до затраченого бюро часу на їх надання. Ціна однієї години затраченого часу - 2 270,00 грн, який розраховується, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01 січня поточного року. Остаточна вартість наданих послуг визначається сторонами в акті наданих послуг.

Згідно з додатковою угодою від 12 вересня 2021 року до договору № 12Б-П про надання правової допомоги від 12 вересня 2021 року, бюро зобов`язалося надати такі послуги: консультування клієнта з питань інтелектуальної власності; аналіз наданих клієнтом документів та відповідної судової практики, а також надання правових висновків з питань, що виникають у клієнта; здійснення представництва у встановленому законом порядку інтересів клієнта в судових органах, зокрема, судах загальної юрисдикції; підготовка процесуальних документів, відзивів, заперечень, пояснень, клопотань та заяв.

01 грудня 2021 року сторони підписали акт № 1 надання послуг до договору про надання правової допомоги від 12 вересня 2021 року № 12Б-П. В акті сторони погодили, що станом на дату складання акта бюро надало правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 12 вересня 2021 року № 12Б-П, загальна вартість послуг становить 49 940,00 грн із розрахунку 2 270,00 грн/год.

Із акта встановлено, що бюро надало ФОП ОСОБА_2 такі послуги: вивчення матеріалів, наданих клієнтом (фотокопії матеріалів справи № 638/11780/21, а саме позовної заяви разом з додатками та ухвали суду) - 1:00 год; аналіз чинного законодавства з питань інтелектуальної власності, а також судової практики у справах з питань інтелектуальної власності - 2:00 год; усна консультація клієнта з питань інтелектуальної власності - 2:00 год, формування правової позиції у справі № 638/11780/21, яка перебуває в провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова та погодження її з клієнтом - 1:00 год; написання (підготовка) та подання до суду відзиву на позовну заяву у справі № 638/11780/21 - 7:00 год; написання (підготовка) та подання до суду клопотання про призначення експертизи з питань інтелектуальної власності у справі № 638/11780/21 - 2:00 год; написання (підготовка) та подання до суду заперечень на відповідь на відзив у справі № 638/11780/21 - 4:00 год; участь у судових засіданнях, які відбулись 13 вересня 2021 року, 01 листопада 2021 року, 24 листопада 2021 року - 2:00 год; інформаційне супроводження справи № 638/11780/21: моніторинг стану розгляду справи у ЄДРСР та порталі «Судова влада» - 1:00 год.

Згідно з квитанцією до прибуткових касових ордерів від 01 грудня 2021 року № 1 на суму 10 000,00 грн, від 06 грудня 2021 року № 1 на суму 10 000,00 грн, від 15 грудня 2021 року № 1 на суму 10 000,00 грн, від 21 грудня 2021 року № 1 на суму 10 000,00 грн, від 28 грудня 2021 року № 1 на суму 10 000,00 грн ФОП ОСОБА_2 сплатила готівкою на користь бюро відповідно до положень пункту 4.7 договору про надання правової допомоги від 12 вересня 2021 року № 12Б-П, вартість наданих згідно з договором послуг у розмірі 49 940,00 грн.

10 жовтня 2023 року між адвокатом Федоровичем Ю. С. та ФОП ОСОБА_2 укладений договір про надання правової (правничої) допомоги від 10 жовтня 2023 року № 10/10/2023, згідно з яким адвокат зобов`язується: надавати клієнту консультації з питань господарського, господарського-процесуального, цивільного права, надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи), а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених договором. Адвокат зобов`язується представляти інтереси клієнта, зокрема у цивільних справах, де клієнт є відповідачем (пункт 1.1, 1.2 договору).

Також умовами пункту 4.1 договору визначено, що вартість послуг адвоката визначається між сторонами в акті приймання-передачі послуг, який буде підписаний протягом 3-ти днів з дня проголошення судового рішення. Інші витрати, а саме у разі необхідності оскаржити рішення та представлення інтересів в апеляційному суді, участь в інших судових процесах, або ініціювання інших судових процесів, сторони укладають додаткову угоду до цього договору, та між собою визначають вартість гонорару адвокату. Клієнт погоджується, що адвокат не гарантує результату ухвалення рішення судом першої інстанції, а буде виконувати покладені на нього обов`язки договором, щодо захисту клієнта в суді, відповідно до вимог 3акону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вимог ЦПК України, Правил адвокатської етики. Сторони домовились, що у разі позитивного вирішення питання у справі для клієнта, виграшу справи, клієнт додатково сплачує «гонорар успіху» у розмірі, котрі сторони погодять додатковою угодою до цього договору.

10 жовтня 2023 року сторони уклали додаткову угоду до договору про надання правової (правничої) допомоги від 10 жовтня 2023 року № 10/10/2023, в якій погодили, що вартість роботи адвоката розраховується із суми прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року, у розмірі 2 684,00 грн за годину праці адвоката. Сторони погодили, що у разі позитивного вирішення справи № 638/11780/21, а саме отримання рішення про відмову у позові повністю, клієнт додатково сплачує «гонорар успіху» у розмірі 100 000,00 грн. Сторони погодили, що вартість роботи адвоката сплачується протягом 3 днів з підписання акта приймання-передачі послуг. Сторони погодили, що за наявності передбачених у пункті 2 цієї додаткової угоди умов клієнт здійснює оплату «гонорару успіху» протягом 10 банківських днів з дня набрання рішенням у справі № 638/11780/21 законної сили.

Після ознайомлення з матеріалами справи 20 жовтня 2023 року адвокат в інтересах ФОП ОСОБА_2 подав до Національного наукового центру «Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України заяву з проханням провести експертне дослідження в сфері інтелектуальної власності для подальшого пред`явлення до Дзержинського районного суду м. Харкова. 30 жовтня 2023 року отримано рахунок від 30 жовтня 2023 року № 1482 на оплату послуг з проведення експертного дослідження № 24385 вартістю 45 023,83 грн.

01 листопада 2023 року ФОП ОСОБА_2 здійснила оплату вартості експертного дослідження згідно із зазначеним рахунком у сумі 45 023,83 грн, що підтверджується квитанцією від 01 листопада 2023 року № 2713-7629-Н90Е-ЕМ42. 08 листопада 2023 року ФОП ОСОБА_2 отримала висновок експерта, який долучений до матеріалів справи.

На виконання вимог пункту 4.1 договору, 24 листопада 2023 року сторони склали акт приймання-передачі послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги від 10 жовтня 2023 року № 10/10/2023, згідно з яким у межах цього договору адвокат надав правову допомогу у загальному розмірі 48 312,00 грн із розрахунку 2 684,00 грн/год.

Адвокат надав такі послуги: вивчення матеріалів, наданих клієнтом (фотокопії матеріалів справи № 638/11780/21, а саме позовної заяви разом з додатками, ухвал суду у справі, відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відзив) - 1:00 год; аналіз чинного законодавства з питань інтелектуальної власності, а також судової практики у справах з питань інтелектуальної власності - 2:00 год; написання (підготовка) заяви про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення з матеріалами справи - 2:00 год; написання (підготовка) заяви щодо проведення експертизи з питань інтелектуальної власності та час витрачений на отримання висновку експерта - 2:00 год; написання (підготовка) та подання до суду пояснень з окремого питання (на підставі частини п`ятої статті 174 ЦПК України) у справі № 638/11780/21 - 6:00 год; написання (підготовка) та подання до суду клопотання про долучення доказів - 2:00 год; участь у судових засіданнях, які відбулись 08 листопада 2023 року та 22 листопада 2023 року, - 2:00 год; відслідковування інформації щодо справи № 638/11780/21, моніторинг стану розгляду справи у ЄДРСР та порталі «Судова влада» - 1:00 год.

26 листопада 2023 року ФОП ОСОБА_2 здійснила оплату вартості вказаних послуг у розмірі 48 312,00 грн.

На підставі пункту 4.5 договору та пункту З додаткової угоди сторони погодили, що у разі позитивного вирішення питання у справі для клієнта, виграшу справи, клієнт додатково сплачує «гонорар успіху» у розмірі, який сторони погодять додатковою угодою до цього договору.

Пунктом 2,4 додаткової угоди сторони встановили, що у разі позитивного вирішення справи № 638/11780/21, а саме отримання рішення про відмову у позові повністю, клієнт додатково сплачує «гонорар успіху» у розмірі 100 000,00 грн. Сторони погодили, що за наявності передбачених пунктом 2 цієї додаткової угоди умов, клієнт здійснює оплату «гонорару успіху» адвокату протягом 10 банківських днів з дня набрання рішенням у справі № 638/11780/21 законної сили.

Відповідач визначив судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у розмірі 243 273,83 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ФОП ОСОБА_2 - адвоката Андрощука Б. М. підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим

є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону додаткове рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в оскаржуваних частинах у повній мірі не відповідають.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина перша, третя статті 133 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення

з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів

у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції встановив, що представник позивача подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких не погоджувався із визначеним відповідачем розміром витрат на правову допомогу, уважав їх неспівмірними з отриманими послугами, складністю справи, указував про штучне збільшення відповідачем поставлених експерту питань, просив зменшити до 5 000,00 грн.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих за складністю доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю (див. додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20)).

Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (див. пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (див. зокрема, постанову Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі № 757/59959/18-ц (провадження № 61-15847св24).)

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд першої інстанції встановив, що між відповідачем та адвокатом Федоровичем Ю. С. укладений договір про надання правової допомоги, додатками до якого визначено обсяг наданих послуг та вартість (погодинна оплата). Сторони погодили обсяг наданої допомоги: консультація та роз`яснення, ознайомлення з матеріалами справи, складання апеляційної скарги; складання запиту; участь адвоката у судових засіданнях, «гонорар успіху».

У пункті 6.5 постанови від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 Верховний Суд зробив висновок, що «за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу)».

Аналогічне положення законодавець виклав у пункті 1 частини другої статті 137 ЦПК України.

Суд першої інстанції у справі, яка є предметом касаційного перегляду, встановив обсяг наданої правничої допомоги адвокатом Федоровичем Ю. С. та виконані роботи, розмір витрат на правову допомогу, понесених відповідачем, та час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт у суді першої інстанції.

У справі, що переглядається, питання гонорару та рахунків визначено сторонами у додатковій угоді до договору про надання правової допомоги, клієнт прийняв від адвоката відповідні послуги за актами приймання-передачі.

Встановивши, що надані представником відповідача - адвокатом Федоровичем Ю. С. докази понесення витрат на правову допомогу у суді першої інстанції відповідають вимогам частини четвертої статті 137 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про стягнення цих витрат з позивача у доведеному відповідачем розмірі.

Колегія суддів погоджується з таким висновками судів попередніх інстанцій, доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд першої інстанції, надаючи оцінку поданим представником відповідача доказам, урахував обсяг виконаних адвокатом Федоровичем Ю. С. робіт, час, витрачений адвокатом на виконання цих робіт, співмірність, необхідність, розумність таких витрат, та стягнув відшкодування у доведеному відповідачем розмірі (3:45 год х 2 684,00 грн/год), не зменшуючи його. Тому доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції самостійно зменшив розмір відшкодування та не врахував, що матеріали справи не містять обґрунтованої заяви позивача про зменшення таких витрат, колегія суддів до уваги не бере.

Щодо витрат, пов`язаних з проведенням експертизи

Згідно з частинами шостою-восьмою статті 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.

У пунктах 174-179 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 (провадження № 14-123цс23), на яку як на підставу касаційного оскарження посилається заявник, зазначено, що «витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат (стаття 132 КАС України, стаття 123 ГПК України, стаття 133 ЦПК України). Висновок експерта може бути підготовлений як підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи. У випадку подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Зокрема, інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і у разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, такий висновок не приймається судом до розгляду (стаття 101 КАС України, стаття 98 ГПК України, стаття 102 ЦПК України). Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду з позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи. Отже, відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ».

У справі, що переглядається, на замовлення представника ФОП ОСОБА_2 - адвоката Федоровича Ю. С. експертом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М. С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України проведено дослідження у сфері інтелектуальної власності, за результатами якого 07 листопада 2023 року складено висновок експерта № 24385 (том 1, а.с.186-240).

За проведення експертного дослідження ФОП ОСОБА_2 сплатила 45 023,83 грн.

Надаючи оцінку зібраним у цій справі доказам, суд першої інстанції відхилив доводи позивача про те, що висновок експерта № 24385 не є належним доказом, оскільки на дослідження експерту надане інше позначення, ніж те, що використовує відповідач, оскільки саме позивач до матеріалів позову долучив приклади пакування та візитівку, яку використовує відповідач, і цю обставину вона визнала у відзиві на позов, а тому з урахуванням норми частини першої статті 82 ЦПК України вона вважається безспірно встановленою. При цьому суд послався на сторінку 9 висновку експерта від 07 листопада 2023 року № 24385 та дійшов висновку, що саме вказані докази були предметом дослідження експерта. Апеляційний суд погодився з такими висновками суду першої інстанції.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що висновок експерта № 24385, виконаний на замовлення відповідача, не має заздалегідь встановленої сили і при оцінці його разом із іншими доказами дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування збитків, однак не вчинив розподіл судових витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, чим допустив порушення норм статті 141 ЦПК України.

З огляду на те, що ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про відшкодування збитків, на користь ФОП ОСОБА_2 підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи (висновок експерта від 07 листопада 2023 року № 24385), у розмірі 45 023,83 грн, що узгоджується з пунктом 2 частини першої статті 141 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги щодо неправильного застосування норм права знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Тому додаткове рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у частині розподілу судових витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, слід скасувати, прийняти нову постанову про задоволення заяви в цій частині та стягнути з ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_2 відшкодування витрат на проведення експертизи у розмірі 45 023,83 грн.

Керуючись статтями 400 409 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі

колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - адвоката Андрощука Бориса Миколайовича задовольнити частково.

Додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 червня 2024 року у частині відшкодування судових витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - адвоката Федоровича Юрія Семеновича про відшкодування судових витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 відшкодування судових витрат, пов`язаних з проведенням експертизи, у розмірі 45 023,83 грн (сорок п`ять тисяч двадцять три гривні 83 коп.).

В іншій частині додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 грудня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 12 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець