ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 639/6950/17
провадження № 51-1259 км 21
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3., ОСОБА_4.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5.,
прокурора ОСОБА_6.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 серпня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року та прокурора, яка брала участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, на ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220500002124, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старогнатівка Тельманівського району Донецької області, жителя АДРЕСА_1 ), громадянина України, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 190 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 серпня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за:
- ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн;
- ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
На підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнено ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 серпня 2019 року в частині засудження ОСОБА_1 :
- за ч. 1 ст. 190 КК України скасовано, а кримінальне провадження закрито та звільнено останнього від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України в зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності;
- за ч. 2 ст. 190 КК України (епізод від 30 червня по грудень 2016 року) змінено, виключено кваліфікуючу ознаку вчинення злочину «повторно», перекваліфіковано його дії з ч. 2 ст. 190 КК України на ч. 1 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 270-VIвід 15 квітня 2008 року) та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн;
- за ч. 1 ст. 190 КК України (епізод від 30 червня по грудень 2016 року) скасовано та закрито кримінальне провадження у зв`язку зі звільненням останнього від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України в зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
За обставин, встановлених судом та детально викладених у вироку ОСОБА_1 засуджено за те, що він, 25 грудня 2015 року та 30 червня 2016 року, перебуваючи в приміщенні Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Різдвяна, 1, маючи умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, з метою отримання з державного бюджету грошових коштів у вигляді щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, умисно вніс до заяв для призначення вказаного виду допомоги неправдиві дані про те, що у нього та будь-кого з членів його сім`ї на момент заповнення заяви відсутні на депозитному банківському рахунку кошти у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, хоча станом на 04 червня 2015 року ОСОБА_1 мав відкритий депозитний рахунок у ПАТ КБ «ПриватБанк» на суму 6 210,95 доларів США. При цьому, ОСОБА_1 завірив зазначену неправдиву інформацію своїм підписом та надав заяву про призначення щомісячної адресної допомоги до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради.
За результатами розгляду вказаних заяв, працівниками Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Новобаварського району Харківської міської ради безпідставно нараховано з державного бюджету та виплачено ОСОБА_1 в період з березня по червень 2016 року включно та з липня по грудень 2016 року включно кошти на загальну суму 4445,69 грн та 6854,22 грн, відповідно.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7. просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діянні складу кримінальних правопорушень. з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вказує на те, що в діях ОСОБА_1 відсутня обов`язкова ознака складу кримінального правопорушення, передбачена ст. 190 КК України, а саме об`єктивна сторона. Стверджує, що у ОСОБА_1 не було умислу на отримання незаконної грошової допомоги від держави, а він лише скористався своїм правом на отримання. Зазначає, що судом апеляційної інстанції, в порушення положень ст. 419 КПК України, не було зазначено докладних мотивів прийнятого рішення, оскільки він зосередився лише на питання перекваліфікації та закритті кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вказує, що апеляційним судом неправильно було перекваліфіковано дії ОСОБА_1 з ч. 2 на ч. 1 ст. 190 КК України. Вважає, що якщо кримінальне провадження за ч. 1 ст. 190 КК України було закрито у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, то визнавати ці діяння юридично незначимими можливо тільки після набрання законної сили ухвалою, і тільки після цього перекваліфікувати дії з ч. 2 на ч. 1 ст. 190 КК України. Стверджує, що ухвала апеляційного суду не відповідає положенням ст. 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор під час касаційного розгляду вважав за необхідне касаційні скарги залишити без задоволення, а судові рішення щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Захисник ОСОБА_7. надіслав заперечення на касаційну скаргу прокурора, в якому виклав доводи щодо її необґрунтованості. Крім того, захисником було надіслано клопотання про розгляд даного кримінального провадження без його та ОСОБА_1 участі.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК України визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, вирком суду першої інстанції від 13 серпня 2019 року ОСОБА_1 було засуджено за ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України до остаточного покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн і на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнено від відбування призначеного покарання.
В подальшому, захисником ОСОБА_7. була подана апеляційна скарга на зазначене рішення місцевого суду, в якій він просив закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю у діяннях ОСОБА_1 складів кримінальних правопорушень. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року апеляційна скарга захисника була задоволена частково, вирок суду першої інстанції в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 190 КК України скасовано, а кримінальне провадження закрито та звільнено останнього від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України в зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Постановлено вважати ОСОБА_1 засудженим за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн і на підставі п. «є» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільнено від відбування призначеного покарання. Виключено посилання на ст. 70 КК України. В решті вирок суду першої інстанції було залишено без зміни.
Не погоджуючись з цим рішенням апеляційного суду, засудженим ОСОБА_1 було подано касаційну скаргу на судові рішення щодо нього, в якій він просив скасувати оскаржувані рішення та закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю у його діянні складів кримінальних правопорушень.
Постановою Верховного Суду від 05 липня 2021 року касаційну скаргу засудженого задоволено частково, скасовано оскаржувану ухвалу апеляційного суду та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зокрема було встановлено, що діяння ОСОБА_1 правильно були кваліфіковані за ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України і такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду від 16 листопада 2020 року, оскільки зазначення відомостей про відсутність коштів на депозитному рахунку як спосіб отримання соціальних виплат, за яким засуджено ОСОБА_1 , є одним із різновидів обману. Крім того, було встановлено, що злочин не є продовжуваним, як про те стверджував засуджений.
Під час нового розгляду, Харківським апеляційним судом апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 було задоволено частково, а вирок суду першої інстанції в частині засудження ОСОБА_1 : за ч. 1 ст. 190 КК України скасовано, а кримінальне провадження закрито та звільнено останнього від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України в зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності; за ч. 2 ст. 190 КК України (епізод від 30 червня по грудень 2016 року) змінено, виключено кваліфікуючу ознаку вчинення злочину «повторно», перекваліфіковано його дії з ч. 2 ст. 190 КК України на ч. 1 ст. 190 КК України (в редакції Закону № 270-VI від 15 квітня 2008 року) та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн; за ч. 1 ст. 190 КК України (епізод від 30 червня по грудень 2016 року) скасовано та закрито кримінальне провадження у зв`язку зі звільненням останнього від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України в зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Захисник ОСОБА_7., не погоджуючись з судовими рішеннями щодо ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, доводи якої, аналогічні за своїм змістом доводам апеляційної скарги та відповіді на які вже було дано.
Так, Суд погоджується з тим, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 190 КК України.
Також колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційної скарги прокурора щодо неправильної, на його думку, перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 2 на ч. 1 ст. 190 КК України (за епізодом від 30 червня по грудень 2016 року) з подальшим звільненням його від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України в зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриттям кримінального провадження, оскільки апеляційний суд закриваючи кримінальне провадження на цій підставі за ч. 1 ст. 190 КК України (епізод від 30 червня по грудень 2016 року), дотримався положень ч. 4 ст. 32 КК України в якій визначено, що повторність відсутня, якщо за раніше вчинене кримінальне правопорушення особу було звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, установлених законом та на цьому наголошував Верховний Суд у постанові від 05 липня 2021 року.
Ухвала апеляційного суду є належно вмотивованою та обґрунтованою, її зміст відповідає вимогам статей 370 419 КПК України, у ній наведено мотиви, з яких виходив цей суд, та положення закону, якими він керувався при постановленні рішення.
Отже, зважаючи на те, що істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни судового рішення, колегією суддів не встановлено, а тому касаційні скарги захисника ОСОБА_7 та прокурора, яка брала участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК України, Суд
ухвалив:
Вирок Жовтневого районного суду м. Харкова від 13 серпня 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційні скарги його захисника ОСОБА_7 та прокурора, яка брала участь у кримінальному проваджені в суді апеляційної інстанції - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_8 ОСОБА_3 ОСОБА_4