06.11.2024

№ 640/15159/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 640/15159/22

адміністративне провадження № К/990/42341/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С. А.,

суддів - Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року (головуючий суддя - Гарник К.Ю.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року (головуючий суддя - Кучма А.Ю., судді - Аліменко В.О., Безіменна Н.В.),

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У серпні 2022 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський акціонерний банк» (далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк») в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулося до суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Шевченківський ВДВС у місті Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ)), в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ) про відкриття виконавчого провадження від 19 серпня 2022 року у виконавчому провадженні ВП № 69681976 про стягнення виконавчого збору.

1.1. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно відкрито виконавче провадження за виконавчим документом про стягнення з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» виконавчого збору у сумі 24 000,00 грн. Позивач указує, що зазначений у цьому документі код боржника (ЄДРПОУ 19017842) стосується банку, який є неплатоспроможним і за приписами пунктів 2, 4, 11 частини четвертої статті 4 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон України «Про виконавче провадження») такі обставини є підставою для повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання. Крім того, оскаржену постанову прийнято поза межами строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, що свідчить про її протиправність, що також підтверджується судовою практикою у господарських та адміністративних справах.

ІІ. Встановлені судами обставини справи

2. На примусовому виконанні у Шевченківському ВДВС у місті Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ) перебував виконавчий лист від 23 листопада 2020 року у справі № 456/1582/19, виданий 07 вересня 2021 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області, яким зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» унести до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оформлені відповідно до вимог Положення № 3711 зміни до реєстру акцептованих кредиторів, а саме: включити вимогу ОСОБА_1 на суму 92 640,39 грн, установлену рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 жовтня 2015 року у справі №456/2433/15-ц до четвертої черги.

3. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 грудня 2021 року у справі № 456/1582/19 виправлено помилку в указаному виконавчому листі, вказавши ЄДРПОУ боржника - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» - 19017842, замість ЄДРПОУ - 21708016.

4. Постановою Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ) від 13 грудня 2021 року відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 за указаним виконавчим листом та зобов`язано боржника - уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Згідно з пунктом 3 указаної постанови з боржника (уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк») на користь ВДВС у місті Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ) стягнуто виконавчий збір у розмірі 24 000,00 грн та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 195,30 грн.

5. У зв`язку з невиконанням боржником судового рішення, 16 серпня 2022 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ МЮ (м. Київ) прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

6. Надалі, 19 серпня 2022 року старшим державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 69681976 щодо примусового виконання постанови НОМЕР_1 від 13 грудня 2021 року в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 24 000,00 грн.

Боржником у цій постанові вказано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» із кодом ЄДРПОУ 19017842 (що є кодом указаного банку).

7. Предметом спору у цій справі є правомірність постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору.

ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

8. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року, в позові відмовлено.

9. Вирішуючи спір та відмовляючи в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження, державні виконавці досліджують виключно форму і зміст виконавчого документа на предмет наявності у ньому обов`язкових реквізитів, і не наділені повноваженнями давати оцінку тому, чи правильно суд, що розглядав справу, указав юридичну адресу особи боржника. Суд зауважив, що наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення, є підставою для звернення до суду, що видав виконавчий документ, з поданням (заявою) про зміну способу і порядку виконання рішення, проте позивач до суду з заявами: про роз`яснення судового рішення, про визнання виконавчого листа таким який не підлягає виконанню, про зміну способу виконання рішення суду не звертався. За таких обставин, суди дійшли висновку, що дії державного виконавця при відкритті виконавчого провадження з примусового виконання постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору вчинені ним відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

IV. Провадження в суді касаційної інстанції, вимоги касаційної скарги та аргументи сторін

10. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанцій, ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та задовольнити позов.

11. Заявник зазначив, що вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення пункту 4 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» та не врахував приписи Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо обов`язку Фонду у двомісячний строк з дня затвердження ліквідаційного балансу та звіту про виконання ліквідаційної процедури подати документи державному реєстратору для внесення запису про припинення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

11.1. ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб указує, що саме наявність відомостей про відкриті виконавчі провадження в Єдиному реєстрі боржників та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є підставою для відмови у державній реєстрації припинення юридичної особи на виконання пункту 11 частини першої статті 28 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

11.2. Позивач наголошує, що приписи пунктів 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» покладають на державного виконавця обов`язок, зокрема, перевірити наявність у виконавчому документі для юридичних осіб, їхнє повне найменування та код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Отже, приписи Закону України «Про виконавче провадження» зобов`язують відповідача ідентифікувати сторони виконавчого провадження, зокрема боржника - юридичну особу, за повним найменуванням та кодом ЄДРПОУ під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження. Крім того, оскаржену постанову прийнято щодо примусового виконання виконавчого документа, строк пред`явлення до виконання якого минув.

11.3. ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, посилаючись на правові висновки, Великої Палати Верховного Суду у справах №910/12294/16 та №910/8132/17, зазначило, що уповноважена особа Фонду, як орган управління неплатоспроможного банку, вчиняє юридично значимі дії від імені та в інтересах такого банку, а відтак і всі правові наслідки що наступають внаслідок здійснення уповноваженою особою функцій органу управління Банку стосуються виключно юридичної особи - неплатоспроможного Банку. Також, уповноважена особа Фонду вчиняє дії, спрямовані на здійснення процедури виведення з ринку/ ліквідації банку. При цьому оплата витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідації, у відповідності до положень частини другої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проводиться за рахунок банку в межах кошторису витрат. З наведеної норми вбачається, що уповноважена особа для реалізації покладених на неї функції та завдань використовує фінансовий інструмент підконтрольного банку, тому у виконавчому документі адміністративні суди вказують код ЄДРПОУ неплатоспроможного банку, а не код ЄДРПОУ Фонду гарантування як юридичної особи публічного права, якою було делеговано ряд публічно-правових повноважень уповноваженій особі при виведенні неплатоспроможного банку з ринку.

11.4. За таких обставин, на думку заявника касаційної скарги, виконавчі документи, за якими в графі «Найменування боржника» зазначено уповноважена особа на ліквідацію неплатоспроможного банку, а в графі «код ЄДРПОУ» зазначено код ЄДРПОУ неплатоспроможного банку підлягають поверненню без прийняття до виконання на підставі пункту 4 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

11.5. Також ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зазначило, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки невирішеною є проблема, що виникає при розгляді аналогічних справ та полягає у тому, що за виконавчим документом найменування боржника - неплатоспроможного банку зустрічається у правовій конструкції «особа в особі» (вказане стосується будь - якого неплатоспроможного банку).

12. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з тих підстав, що зазначена справа стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики і наразі є необхідність формування висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 4 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», виходячи зі змісту та характеру публічно-правового спору, що вирішується у цій справі.

13. Ухвалу Верховного Суду від 20 грудня 2024 року направлено сторонам та отримано ними, проте відзив на касаційну скаргу від іншого учасника справи не надійшов.

14. Ураховуючи те, що матеріали справи у паперовій формі сформовані Окружним адміністративним судом міста Києва, який ліквідовано, Верховним Судом витребувано та отримано указані матеріали справі № 640/15159/22 в електронній формі.

15. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить із такого.

V. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду

16. За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Стаття 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. За визначенням, наведеним у частині першій статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

19. Засади виконавчого провадження визначені частиною першою статті 2 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень.

20. Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначений перелік рішень та виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню, до яких, відповідно до пункту 1 частини першої указаної норми, віднесено, зокрема, постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору.

21. Вимоги до виконавчого документа установлені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, за приписами частини першої статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі, зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи (пункт 3); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності) (пункт 4).

21.1. Частиною четвертою статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

- пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання (пункт 2);

- Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника (пункт 4);

- виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (пункт 6);

- Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку (пункт 11).

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

22. За визначенням, наведеним у частині другій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

23. Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

23.1. Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

24. Зі змісту ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 грудня 2021 року у справі № 456/1582/19 вбачається, що рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 листопада 2020 року прийняте стосовно двох відповідачів у цій справі і стосується як уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк», яку, зокрема, зобов`язано вчинити дії, так і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який повинен був затвердити відповідні зміни до реєстру акцептованих кредиторів ПАТ «ВіЕйБі Банк».

Отже, за судовим рішенням у справі № 456/1582/19 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб і уповноважена особа цього Фонду були визначені судом як самостійні сторони процесу, так і боржниками, яким суд визначив окремі зобов`язання щодо дій, які вони мали вчинити на виконання вказаного судового рішення.

25. Також матеріали справи містять виконавчий лист, виданий 07 вересня 2021 року у справі №456/1582/19, в якому боржником указано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» і саме з цього боржника постановлено стягнути виконавчий збір у розмірі 24 000,00 грн згідно з пунктом 3 постанови від 13 грудня 2021 року ВП № НОМЕР_1.

26. Верховний Суд зауважує, що відповідно до постанови ДВС від 19 серпня 2022 року ВП № 69681976 виконавчий збір стягується з уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» код ЄДРПОУ 19017842, а не з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, проте позов у цій справі подано ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

27. Частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

28. Право на звернення до суду та способи судового захисту регламентовані статтею 5 КАС України відповідно до приписів пункту 4 частини першої якої, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їхній захист, шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тому суд, отримавши позов, насамперед, зобов`язаний з`ясувати чи має місце порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів особи, за обставин, які ним визначені у позові як предмет спору та виходячи з наведеного у позові обґрунтування.

29. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року (справа (826/7532/16) та від 28 листопада 2018 року (справа №826/11445/15) Суд, з поміж іншого указав, що Законом України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - № 4452-VI) установлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

29.1. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 цього Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

29.2. За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб`єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

29.3. Згідно із частиною першою статті 4 Закону № 4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Відповідно до частини другої статті 37 Закону № 4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.

29.4. Таким чином, за змістом наведених правових норм на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Зі свого боку, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

29.5. Надалі, вирішуючи питання юрисдикції указаних спорів Велика Палата Верховного Суду зауважила, що правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог фізичної особи до суб`єкта господарювання - банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону № 4452-VI, за рахунок коштів, одержаних унаслідок ліквідації та продажу майна банку.

29.6. Повноваження уповноваженої особи Фонду щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до цього реєстру визначені у статті 48 Закону № 4452-VI. Саме ці дії суд зобов`язав вчинити уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк».

29.7. Відповідно до частини першої статті 52 зазначеного Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.

29.8. За висновками Великої Палати Верховного Суду в указаних вище справах, аналіз наведених норм свідчить про те, що основні функції Фонду мають як владний характер, зокрема щодо врегулювання правовідносин у сфері банківської діяльності, так і такі, що не містять владної складової, а спрямовані на здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом тимчасової адміністрації та ліквідації.

29.9. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду у справах №826/7532/16 та №826/11445/15 дійшла висновку, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а спірні правовідносини випливають з укладених між банком і фізичною особою договорів, уповноважена особа Фонду та Фонд у цьому випадку діють як представники сторони договірних відносин.

30. Отже, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду уповноважена особа Фонду та Фонд діють як самостійні суб`єкти правовідносин, зокрема, у процедурі виведення неплатоспроможних банків з ринку, з відповідними правами та обов`язками.

31. Повертаючись до обставин цієї справи, Верховний Суд констатує, що вирішуючи спір по суті вимог та відмовляючи в позові, суди попередніх інстанції не звернули увагу на те, що виконавчий документ безпосередньо стосується уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, однак позов подано від імені ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і підписано представником саме Фонду з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВіЕйБі Банк», який є боржником у судовому рішенні у справі № 456/1582/19 за іншим зобов`язанням, що не стосується спірних правовідносин, які визначили як предмет спору у цій справі.

32. Питання правового статусу ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у спірних правовідносинах через призму оцінки правових наслідків оскарженого документа Шевченківського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ МЮ для позивача у цій справі судами не досліджувалося, як і підстави звернення до суду іншим, аніж визначено у виконавчому провадженні ВП № 69681976 боржником.

33. Водночас зміст як позовної заяви так і тексти апеляційної та касаційної скарг свідчать про те, що ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб оскаржує постанову ДВС окремо, від власного імені, а не від імені уповноваженої особи цього Фонду, яка є боржником за виконавчим документом, що оскаржується.

34. Верховний Суд зауважує, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Крім того, процесуальний закон вимагає належності особи, яка звернулася до суду з позовом, до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.

Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії. Проте Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є суб`єктом правовідносин, що виникли у зв`язку з прийняттям органом ДВС оскарженої постанови, яка є актом індивідуальної дії, адже стосується конкретно визначеного боржника - уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

35. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій вирішено справу без повного та всебічного з`ясування всіх її обставин, у зв`язку з чим судові рішення підлягають скасуванню, а справу необхідно направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У зв`язку з наведеним, відсутні підстави щодо формування висновку Верховного Суду з питання застосування пункту 4 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», виходячи зі змісту та характеру публічно-правового спору, що вирішується у цій справі.

36. Ураховуючи приписи абзацу 5 частини другої, розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» матеріали справи необхідно направити на розгляд Київського окружного адміністративного суду.

37. Під час нового розгляду судам необхідно перевірити обґрунтованість заявлених позивачем вимог у контексті правової оцінки наявності/відсутності порушеного права, виходячи з меж безпосереднього впливу дії оскарженої постанови ДВС на права та обов`язки ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який не є боржником у виконавчому провадженні ВП № НОМЕР_1.

VІI. Судові витрати

38. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність підстав, наведених у статтях 139 140 КАС України, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнити частково.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року скасувати, а справу №640/15159/22 направити до Київського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

3. Судові витрати не розподіляються.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий: С.А. Уханенко

Судді: А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов