№ 640/19623/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2022 року

м. Київ

справа № 640/19623/19

адміністративне провадження № К/9901/45127/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 (суддя Погрібніченко І. М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 (колегія суддів у складі: Костюк Л. О., Бужак Н. П., Кобаля М. І.) у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 в адміністративній справі № 640/19623/19 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

Обставини справи

У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання неправомірним та скасування наказу Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 13.09.2019 № 307/05 «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 », поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, стягнення з Головного територіального управління юстиції у місті Києві на користь позивача середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 07.12.2019 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 03.03.2020 замінено у справі відповідача - Головне територіальне управління юстиції у місті Києві правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ). Замінено у справі третю особу - Святошинський районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві правонаступником - Святошинським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Рішенням Окружного адміністративного суду від 15.09.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2021, у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

04.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду від 15.09.2020.

На обґрунтування заяви позивач зазначив, що при прийнятті рішення від 15.09.2020, суд, в частині доводів позивача щодо невідповідності складу дисциплінарної комісії Головного територіального управління юстиції у місті Києві положенням частин четвертої, сьомої статті 69 Закону України «Про державну службу», виходив з того, що «наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 № 342/6 «Про утворення дисциплінарної комісії», утворено дисциплінарну комісію, персональний склад якої затверджено наказом наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 № 343/6 «Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії». В подальшому, відповідачем затверджено новий склад дисциплінарної комісії наказом Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 14.03.2017 № 188/6 «Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії». Таким чином, строк повноважень зазначеної дисциплінарної комісії спливає 14.03.2020.».

У той же час, як зазначає позивач, готуючи матеріали до Європейського Суду з прав людини та до Вищої ради правосуддя, ним 05.05.2021 виявлено, що у Системі обліку публічної інформації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Система):

1) не зареєстрований наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 № 342/6 «Про утворення дисциплінарної комісії». Замість цього наказу у Системі зареєстровані два накази Головного територіального управління юстиції у м. Києві за однією датою та одним тим же номером - від 02.06.2016 за № 342/6, але при цьому: а) один наказ має назву «Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії 2016»; статус документа: втратив чинність (облікова картка документа: реєстраційний номер 9.0.0/7836/2017; дата заповнення - 21.03.2017); б) другий - має назву «Про проведення службового розслідування»; статус документа: чинний (облікова картка документа: реєстраційний номер 13.0.0/7593/2016; дата заповнення - 06.06.2016);

2) не зареєстрований наказ Головного територіального управління у місті Києві від 02.06.2016 № 343/6 «Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії». Замість цього наказу у Системі зареєстрований наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 02.06.2016 № 343/6 з іншою назвою, а саме: «Про проведення службового розслідування»; статус документа: чинний (облікова картка документа: реєстраційний номер 13.0.0/7594/2016; дата заповнення - 06.06.2016).

Отже, на думку позивача, нововиявленими обставинами, про які позивач дізнався 05.05.2021, є: 1) не існування наказу Головного територіального управління у місті Києві від 02.06.2016 № 342/6 «Про утворення дисциплінарної комісії»; 2) існування двох наказів Головного територіального управління у місті Києві з однаковими датою та номером - від 02.06.2016 № 342/6, але з різними назвами; 3) не існування наказу Головного територіального управління у місті Києві від 02.06.2016 № 343/6 «Про затвердження персонального складу дисциплінарної комісії»; 4) існування наказу Головного територіального управління у місті Києві від 02.06.2016 № 343/6 «Про проведення службового розслідування», який станом на 07.05.2021 був чинним і немає ніякого відношення до затвердження персонального складу дисциплінарної комісії Головного територіального управління у місті Києві, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є підставою для перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 та його скасування.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2019 в адміністративній справі № 640/19623/19. Залишено рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2019 в силі.

Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суди попередніх інстанцій виходили, з того, що обставини, на які посилається позивач у своїй заяві про перегляд рішення суду від 15.09.2019, не можуть бути нововиявленими, оскільки докази/інформація, про які він дізнався з Системи обліку публічної інформації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) є та були відкритими, та не позбавляло його права на подання її на час подання позовної заяви до суду про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що викладені у заяві обставини не є новими аргументами та доказами у справі, які існували під час розгляду адміністративної справи, але не були і не могли бути відомі ні особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, ні адміністративному суду. Вказані позивачем обставини, є такими, що не були ним своєчасно подані під час розгляду справи № 640/19623/19, за результатами якої винесено судом рішення від 15.09.2019.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021, залишену без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 640/19623/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги вказує, що в оскаржуваній ухвалі Окружного адміністративного суду від 12.07.2021, в її описової, мотивувальній та резолютивній частинах, суд першої інстанції постійно посилався на неіснуюче рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2019 та залишив це неіснуюче судове рішення в силі. Крім того, суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою відмовив позивачу у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2019 у справі № 640/19623/19, але, позивач наголошує, що саме з такою заявою він до суду першої інстанції не звертався. Він звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 у справі № 640/19623/19, про що судом першої інстанції зазначено у вступній частині оскаржуваної ухвали.

Таким чином, скаржник вважає, що суд першої інстанції розглянув неіснуючу заяву позивача у справі, чим, на його думку, порушив норми процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, яку просить скасувати і справу направити для продовження розгляду саме заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 у справі № 640/19623/19.

Також скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021, в описовій, мотивувальній частинах своєї постанови також постійно посилався на неіснуюче рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2019. Оскільки суд апеляційної інстанції проігнорував доводи апеляційної скарги про те, що позивач не звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва 07.06.2021 із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2019 у справі № 640/19623/19, та не зазначив мотиви їх відхилення у своєму судовому рішенні, позивач звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про виправлення описки в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021. Проте в ухвалі від 18.11.2021 щодо виправлення описок у постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що при ухваленні постанови не було допущено ані описок, ані очевидних арифметичних помилок.

Крім того, скаржник зазначає про те, що зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції неможливо з`ясувати, за якою саме формою адміністративного судочинства та у який саме день судом першої інстанції було розглянуто заяву позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020.

Позиція інших учасників справи

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Третя особа своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалася.

Рух касаційної скарги

09.12.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2021 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 640/19623/19.

Ухвалою Верховного Суду від 19.01.2022 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 27.07.2022 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їхнього застосування. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.

Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання позивачки на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Статтею 362 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 4 частини другої статті 364 КАС України встановлено, що у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами зазначається судове рішення, про перегляд якого за нововиявленими або виключними обставинами подається заява.

Згідно з частинами першою, другою статті 366 КАС України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до адміністративного суду, передається судді адміністративного суду, який визначається в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Протягом п`яти днів з дня після надходження заяви до адміністративного суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 364 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Частиною першою статті 369 КАС України передбачено, що у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Відповідно до матеріалів справи, 04.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020, в якій просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 по справі № 640/19623/19.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 15.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/19623/19 за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2020 в адміністративній справі № 640/19623/19. Розгляд заяви за нововиявленими обставинами визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Справу призначено до розгляду на 01.07.2021.

Однак, як встановлено матеріалами справи, Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 12.07.2021 відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2019 в адміністративній справі № 640/19623/19 та залишив рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2019 в силі. Крім того, в описовій та мотивувальній частині суд першої інстанції також посилався на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2019 у справі № 640/19623/19. Проте у вступній частині оскаржуваної ухвали зазначено про перегляд рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 в адміністративній справі № 640/19623/19.

Тобто, суд першої інстанції переглянув за нововиявленими обставинами рішення, про яке позивач не просив переглянути.

Не погодившись з ухвалою Окружного адміністративного суду від 12.07.2021, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Так, в апеляційній скарзі позивач зазначав, що він не звертався до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2019 в адміністративній справі № 640/19623/19. Також наголосив на тому, що Окружний адміністративний суд міста Києва залишив в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2019, яке ніколи не виносив, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру судових рішень. 15.09.2019 була неділя та в цей день Окружним адміністративним судом міста Києва не виносилось жодного судового рішення. Просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 у справі № 640/19623/19 та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Проте Шостий апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи постанову від 11.11.2021 про залишення ухвали Окружного адміністративного суду від 12.07.2021 без змін, не зазначив мотивів прийняття або відхилення аргументів позивача, зазначених у апеляційній скарзі. Не звернув увагу на те, що позивач звертався до суду першої інстанції із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 у справі № 640/19623/19. При цьому, суд апеляційної інстанції також в описовій та мотивувальній частині своєї постанови також посилався на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2019 у справі № 640/19623/19.

Водночас матеріалами справи встановлено, що позивач звертався до Шостого апеляційного адміністративного суду із заявою про виправлення описки у судовому рішенні, зазначивши про те, що суд апеляційної інстанції проігнорував доводи апеляційної скарги позивача. Проте ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у задоволенні зави ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заяви про виправлення описки, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені в обґрунтуваннях заяви доводи не містять даних про наявність в судовому рішенні описок або наявних арифметичних помилок, в розумінні положень статті 253 КАС України. Крім того, дослідивши текст ухвали суду апеляційної інстанції, суд вважав, що при її ухваленні не було допущено ані описок, ані очевидних арифметичних помилок.

Однак, відповідно до матеріалів справи, останні не містять рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2019. А тому доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для направлення справи на новий розгляд підлягають до задоволення.

За наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права.

Щодо доводів скаржника про те, що суд першої інстанції не повідомляв учасників справи у порядку, встановленому КАС України про те, що справу було призначено на 01.07.2021 та на 12.07.2021, та не надсилав відповідачу та третій особі копії заяви позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2020 у справі № 640/19623/19, Верховний Суд відхиляє, оскільки відповідно до матеріалів справи судом першої інстанції на електронні пошти відповідача та третьої особи були направлені ухвала та заява. Крім того, третю особу було повідомлено телефонограмою про те, що судове засідання відбудеться 01.07.29021. Також на електронну пошту позивача була направлена ухвала. Відповідно до протоколу судового засідання Окружного адміністративного суду від 01.07.2021 позивач був присутній у судовому засіданні та не заперечував проти подальшого розгляду справи № 640/19623/19 у порядку письмового провадження, що підтверджується наявним у справі клопотанням ОСОБА_1 від 01.07.2021.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки суди необґрунтовано відхилили заяви позивача щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (а саме щодо рішення, яке підлягало перегляду за нововиявленими обставинами), Верховний Суд доходить висновку, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 прийняті з порушенням норм процесуального права, а тому підлягають скасуванню на підставі частини другої статті 353 КАС України з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2021 скасувати, а справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд в частині вирішення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук Н.М. Мартинюк