ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 640/1991/22
адміністративне провадження № К/990/29294/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 (головуючий суддя: Губська Л.В., судді: Епель О.В., Карпушова О.В.) у справі №640/1991/22 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парфум» про припинення права на виконання будівельних робіт,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У січні 2022 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач або Департамент) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парфум» (далі - ТОВ «Парфум» або відповідач), в якому просив припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Святошинська, 1» від 25.08.2021 № KB 051210818168, замовник будівництва - ТОВ «Парфум».
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 17.05.2022 позов задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.09.2022 скасував рішення суду першої інстанції і ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2022 відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 23.07.2024 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що перевіривши повноту даних, Департамент зареєстрував повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Святошинська, 1» від 25.08.2021 № КВ 051210818168, подане ТОВ «Парфум».
ТОВ «Парфум» у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 25.08.2021 № КВ 051210818168 наведені такі дані:
проєктна документація розроблена ТОВ «Група компаній «Промінвесбуд» під керівництвом головного архітектора проєкту Старжинського А.С. та затверджена наказом директора ТОВ «Парфум» Кобцем С.В. від 24.06.2021 № 20;
генеральним підрядником є ТОВ «Група компаній «Промінвесбуд»;
містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не вимагаються згідно пункту 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289 (реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення і існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях вбудованих приміщень громадського призначення; далі Порядок № 289);
загальна площа об`єкта відповідно до проєктної документації - 343,9 кв.м., у т.ч., площа антресолі - 99,8 кв.м.;
загальна площа до реконструкції - 244,1 кв.м.; поверховість - 1.
Згодом на підставі наказу від 30.09.2021 № 1117 та на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 25.08.2021 № КВ 051210818168, Департаментом здійснено заходи державного архітектурно-будівельного контролю, з метою проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Святошинська, 1».
05.10.2021 уповноваженими особами позивача, у межах проведення перевірки, було здійснено виїзд на об`єкт будівництва, але за місцем розташування об`єкту замовник будівництва та/або його уповноважені особи у день перевірки були відсутності, у зв`язку із чим посадовими особами позивача на адресу суб`єкта містобудування був направлений лист з вимогою прибути до Департаменту для надання документів, необхідних для проведення перевірки.
Проте, у назначену дату відповідач чи його уповноважений представник до Департаменту не прибули та документів для проведення перевірки не надали.
Одночасно з цим, позивач листом від 06.10.2021 № 073-8763 звернувся до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», в якому просив надати Департаменту усі наявні креслення з експлікацією площ приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Святошинська, 1.
На лист Департаменту від 06.10.2021 № 073-8763, Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» надало копії запитуваних документів.
Відповідно до інформації, зазначеної в копіях матеріалів інвентаризаційної справи, виконаної 08.01.2013, загальна площа нежитлової будівлі літ. «Г» по вул. Святошинська, 1, м. Київ, становить 240,1 кв.м.
Позивач стверджує, що у матеріалах інвентаризаційної справи містить відмітка про те, що дозвіл на реконструкцію в БТІ не подано, об`єкт не прийнятий в експлуатацію.
Також, позивач наголосив, що Департамент не видавав, не реєстрував документи, які б надавали право на виконання будівельних робіт та не приймав спірний об`єкт будівництва в експлуатацію.
У Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів також відсутня інформація щодо видачі/реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів за вказаною адресою загальною площею 240,1 кв.м.
На підставі наведених обставин позивач стверджує, що спірний об`єкт будівництва не може бути об`єктом реконструкції, оскільки останній не прийнятий у встановленому законодавством порядку в експлуатацію.
На думку Департаменту, ТОВ «Парфум» не володіло (не володіє) на законних підставах нежитловою будівлею літ. «Г», загальною площею 244,1 кв.м., відповідно відповідач не може бути замовником будівництва з її реконструкції та не може затверджувати проєктну документацію на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Святошинська, 1».
Також позивач стверджує, що збільшення загальної площі приміщення з 240,1 кв.м. (згідно із матеріалами БТІ) до 343,9 кв.м. здійснено з урахуванням антресолі.
Позивач наголосив, що влаштування антресолі площею 99,8 кв.м. перевищує 40% площі приміщення будівлі літ. «Г» по вул. Святошинська, 1, м. Київ, що є порушенням вимог пункту 3.1 ДБН В.2.-15:2019.
На підставі наведеного, позивач вважає, що ТОВ «Парфум» наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Святошинська, 1» від 25.08.2021 № КВ 051210818168, в частині розроблення та затвердження проєктної документації, чим порушено частину восьму статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI).
Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій установлено, що Департамент зареєстрував повідомлення ТОВ «Парфум» про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1) на об`єкті будівництва: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: м. Київ. Святошинський район, вул. Святошинська. 1» від 25.08.2021 № KB 051210818168.
Замовником будівництва, ТОВ «Парфум», у повідомленні наведені наступні дані, зокрема:
проєктна документація розроблена ТОВ «Група компаній «Промінвестбуд» під керівництвом головного архітектора проекту Старжинського А.С. (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АР № 007470) та затверджена наказом директора ТОВ «Парфум» - Кобцем С.В. від 24.06.2021 № 20;
генеральним підрядником є ТОВ «Група компаній «Промінвестбуд»;
містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не вимагаються згідно пункту 25 Переліку № 289 (реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розміщення в існуючих житлових будинках, адміністративно-побутових та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення);
загальна площа об`єкта відповідно до проєктної документації - 343,9 кв.м, в тому числі площа антресолі - 99,8 кв.м;
загальна площа до реконструкції - 244,1 кв.м.; поверховість - 1.
Департамент на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт на об`єктах з незначними наслідками (СС1) щодо об`єкта будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: м. Київ. Святошинський район, вул. Святошинська. 1» від 25.08.2021 № KB 051210818168, здійснив заходи державного архітектурно-будівельного контролю.
Водночас, під час виїзду на місце посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки, доступ до об`єкта будівництва був відсутній, відповідальні особи також були відсутні.
У зв`язку із зазначеним, Департамент на адресу замовника будівництва - ТОВ «Парфум», та проєктної організації ТОВ «Група компаній «Промінвестбуд», простою поштовою кореспонденцією направив лист від 06.10.2021 № 073-8764 щодо прибуття до Департаменту та надання документів необхідних для проведення перевірки.
Проте, на призначену дату уповноваженні особи замовника будівництва та проєктної організації до Департаменту не прибули, документів необхідних для проведення перевірки не надали.
Також Департамент листом від 06.10.2021 № 073-8763 звернувся до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», в якому просив надати усі наявні креслення з експлікацією площ приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» за адресою: вул. Святошинська, 1 у Святошинському районі м. Києва.
Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» листом від 11.10.2021 № 062/14-13331 (И-2021) надало копії запитуваних документів.
Відповідно до наданих копій матеріалів інвентаризаційної справи, виконаної станом на 08.01.2013, загальна площа нежитлової будівлі літ. «Г» на вул. Святошинській, 1 у Святошинському районі міста Києва становить 240,1 кв.м.
Водночас, у матеріалах інвентаризаційної справи наявна примітка, що дозвіл на реконструкцію в БТІ не подано. Об`єкт не прийнятий в експлуатацію.
Вважаючи, що відповідачем було подано недостовірні дані, що є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, звернувся із позовом до суду про припинення права на початок виконання будівельних робіт.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що об`єкт будівництва - нежитлова будівля літ. «Г» на вул. Святошинській, 1 у Святошинському районі міста Києва в установленому порядку в експлуатацію не прийнята.
Відповідно, у разі неприйняття об`єкта будівництва в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, на такому об`єкті не може бути виконано такий вид будівництва, зокрема як реконструкція, оскільки можливості проведення реконструкції передує обов`язкова умова у вигляді необхідності прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва у вигляді який у подальшому має бути реконструйований.
Також суд першої інстанції констатував факт збільшення загальної площі приміщення з 240,1 кв. м (матеріали БТІ) до 343,9 кв.м. за рахунок влаштування антресолі.
Своєю чергою, зміна таких техніко-економічних показників потребує отримання містобудівних умов та обмежень.
Суд першої інстанції наголосив, що влаштування антресолі площею 99,8 кв.м. перевищує 40% площі приміщення будівлі літ. «Г» на вул. Святошинській, 1 у Святошинському районі м. Києва, чим порушуються вимоги пункту 3.1 ДБН В.2.2-15:2019.
За таких обставин, суд першої інстанції погодився із позицією позивача, що ТОВ «Парфум» наведено недостовірні дані в частині загальної площі об`єкта реконструкції необхідності отримання містобудівних умов та обмежень, чим порушено вимоги частини восьмої статті 36 Закону № 3038-VI.
Також із посиланням на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові 25.04.2018 у справі № 815/5987/16, суд першої інстанції зазначив, що проєкт може вважатися юридично значимим документом, який має юридичну силу та створює правові наслідки, за умови його відповідності встановленим вимогам і лише у разі дотримання таких вимог проект може бути затверджений замовником.
Водночас проєктна документація, розроблена ТОВ «Група компаній «Промінвестбуд», та затверджена замовником будівництва ТОВ «Парфум» на будівельні роботи: «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Святошинська, 1», розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проєктування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, чим порушено абзац 1 частини першої статті 31 Закону № 3038-VI, частини третьої статті 22 Закону України «Про архітектурну діяльність».
Отже, замовником будівництва ТОВ «ПАРФУМ» наведені недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт на об`єктах, з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Святошинська, 1» від 25.08.2021 № КВ 051210818168, в частині розроблення та затвердження проєктної документації, чим порушено частину восьму статті 36 Закону № 3038-VI.
Як наслідок будівельні роботи із реконструкції на підставі проєкту, затвердженого замовником, однак, розробленого з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, тобто без належно розробленого та відповідно затвердженого проєкту, слід вважати об`єкт самочинним.
Суд апеляційної інстанцій дійшов протилежного висновку.
Із наданих до апеляційної скарги матеріалів, подання яких відповідачем до суду першої інстанції не відбулось з поважних причин, суд апеляційної інстанції установив, що ТОВ «Парфум» є власником нежитлової будівлі літ. «Г» загальною площею 244, 1 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Святошинська-1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Нежитлова будівля розміщена на земельній ділянці площею 1,0323 га, кадастровий номер 8000000000:75:222:0032, що орендується у Київської міської ради на умовах Договору про поновлення договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.09.2017.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що основним доказом, який покладено в обґрунтування позову та взято до уваги судом першої інстанції, є лист КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 11.10.2021 № 062/14-13331 (И-2021), з якого вбачається, що загальна площа літ. «Г» за їх даними становить 240,1 кв.м, а в матеріалах інвентаризаційної справи, як зазначає БТІ, наявна примітка, що дозвіл на реконструкцію в БТІ не подано, об`єкт в експлуатацію не прийнятий.
Водночас за висновками суду апеляційної інстанції, інформаційні листи юридичних осіб не є документами, які фіксують факти порушень суб`єктом господарювання певних вимог, не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не є підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації повідомлення.
Своєю чергою, інформація щодо нежитлової будівлі літера «Г» за адресою: м. Київ. Святошинський район, вул. Святошинська 1 при заповненні повідомлення були взяті із її правовстановлюючих документів та даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, актуального технічного паспорту тощо.
Також із посиланнями на доводи відповідача, суд апеляційної інстанції зазначив, що технічна інвентаризація будівлі починаючи з 2014 року останнім замовлялась не у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», а у інших приватних суб`єктів господарювання, які надають зазначені послуги і працівники яких мають відповідні сертифікати інженерів (техніків) з технічної інвентаризації.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції помилково врахував дані по площі станом на січень 2013 року з відповіді КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації», яке не є єдиним надавачем послуг з технічної інвентаризації, і послугами якого відповідач не користувався.
На переконання суду апеляційної інстанції позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами подання відповідачем недостовірних даних.
Також суд апеляційної інстанції наголосив, що після реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна, у разі наявності підстав вважати об`єкт самочинним будівництвом відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України, позивач має право та може звернутися з позовом про знесення самочинного будівництва у порядку, встановленому законом.
Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції.
Скаржник вважає, що достатньою та необхідною правовою підставою для подачі органом архітектурно-будівельного контролю позову про припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт є виявлення факту наведення замовником у цих документах недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.
Своєю чергою, припинення права на початок виконання будівельних робіт може бути наслідком також, як самостійного виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю, так і отримання відомостей/інформації щодо наведення замовником будівництва недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації повідомлення та декларації інформація, яка зазначалася в документах декларативного характеру, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у цих документах).
У спірному випадку за результатами проведеної перевірки посадовими особами органу архітектурно-будівельного контролю виявлено факт наведення відповідачем недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт від 25.08.2021 № КВ 051210818168, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.
Із покликанням на інформацію, зазначену в листі Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 11.10.2021 № 062/14-13331 (И-2021), скаржник зазначає, що загальна площа нежитлової будівлі літери «Г» на вул. Святошинській, 1 у Святошинському районі м. Києва становить 240,1 кв.м.
Натомість суд апеляційної інстанції на підставі інформації, зазначеної у довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та повідомленні ТОВ «Парфум» про початок виконання будівельних робіт дійшов висновку, що загальна площа до реконструкції складала 244,1 кв. м.; поверховість - 1.
Скаржник не погоджується із такими висновками та із покликанням на інформацію Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» стверджує, що у матеріалах інвентаризаційної справи наявні примітки, що дозвіл на реконструкцію в БТІ не подано, об`єкт не прийнятий в експлуатацію.
Також скаржник наголошує, що відомості про право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, буд. 1, зокрема щодо його складової частини - нежитлової будівлі «Г» були внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 05.04.2016, серед іншого, на підставі договору купівлі-продажу від 09.02.1994 № 58, проте договір купівлі-продажу, на підставі якого вносилась ця інформація, як належний правовстановлюючий документ, відсутній.
Отже скаржник вважає, що відсутні належні докази, які підтверджують площу нежитлової будівлі літ. «Г» вказану при заповненні повідомлення про початок будівельних робіт (244,1 кв. м.).
Скаржник також наголошує, що судом апеляційної інстанції не враховано, що Департамент не видавав, не реєстрував документи, які б надавали право на виконання будівельних робіт та не приймав в експлуатацію об`єкт будівництва - нежитлову будівлю літ. «Г» загальною площею - 244,1 кв.м. за адресою: вул. Святошинська, 1 у Святошинському районі м. Києва.
Судом апеляційної інстанції також не враховано, що в Реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо видачі/реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єкта за вказаною адресою загальною площею - 244,1 кв.м.
Скаржник стверджує, що суд першої інстанції правильно встановив, що ТОВ «Парфум» не володіло (не володіє) на законних підставах нежитловою будівлею літ. «Г» загальною площею - 244,1 кв. м. за адресою: вул. Святошинська, 1 у Святошинському районі міста Києва. Як наслідок, ТОВ «Парфум» не може бути замовником будівництва з її реконструкції та не може затверджувати проєктну документацію на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Святошинська, 1 ».
Проте, суд апеляційної інстанції також не надав оцінку і тій обставині, що факт значного збільшення загальної площі приміщення з 244,1 кв.м. до 343,9 кв.м., за рахунок влаштування антресолі, є неможливим без зміни геометричних розмірів зазначеного приміщення, а отже у такому випадку потребує отримання містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва.
За таких обставин скаржник вважає, що покликання ТОВ «Парфум» у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 25.08.2021 № КВ 051210818168 на положення пункту 25 Переліку № 289 в контексті відсутності необхідності отримання містобудівних умов та обмежень є необґрунтованими.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому заперечує факт наведення ним недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.
Наполягає, що державна реєстрація права власності на цілісний майновий комплекс по вул. Святошинська, 1 у м. Києві була здійснена у встановленому законом порядку приватним нотаріусом Трубінською О.О. 05.04.2016, номер запису про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 14032212. Запис про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна №894526580000 - цілісний майновий комплекс, що знаходиться по вул. Святошинська. 1 у м. Києві , містить також відомості про складові частини об`єкту нерухомого майна, до складу якого входить 3 будівлі - нежитлові будівлі «Г» (площею 244,1 кв.м), «Д» (площею 558,2 кв.м), «Е» (площею 232,5 кв.м).
Відповідач також вважає помилковими твердження позивача про необхідність отримання у спірному випадку містобудівних умов та обмежень, оскільки планувалося здійснити тільки облаштування антресолей в частині приміщень нежитлової будівлі, після якого ні функціональне призначення, ні зміна зовнішніх геометричних розмірів не відбудеться. Антресоль планується облаштувати в обсяг існуючого внутрішнього простору для того, щоб збільшити корисну площу будівлі. Відповідно, за позицією відповідача, отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки згідно із пунктом 25 Переліку № 289 у такому випадку не вимагається.
Одночасно з цим, відповідач вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що лист-відповідь Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 11.10.2021 №062/14-13273 (И-2021), який є основним доказом і був покладений в обґрунтування позову, як інформаційний лист юридичної особи, не є документом, який фіксує факти порушень суб`єктом господарювання певних вимог, не є формою державного архітектурно- будівельного контролю, а тому не є підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації повідомлення.
Відповідач також наголосив, що Департаментом не було надано суду копій акту та/або припису, складених за результатами позапланової перевірки та доказів вручення/відправлення їх ТОВ «Парфум».
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Перевіряючи у межах повноважень, визначених частинами першою - другою статті 341 КАС України, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, а також надаючи оцінку аргументам скаржника, висловленим у касаційній скарзі та відзиві на неї, Верховний Суд виходить з такого.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закон № 3038-VI.
Приписами статті 41 Закону № 3038-VI унормовано, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.201 1 № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно із пунктом 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Департамент у зв`язку із необхідністю проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 25.08.2021 № KB 051210818168, здійснив заходи державного архітектурно-будівельного контролю.
Проте, під час виїзду на місце посадової особи Департаменту з метою проведення перевірки, доступ до об`єкта будівництва був відсутній та відповідальні особи були відсутні.
Пунктами 7 частини третьої статті 41 Закону та пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
У зв`язку із необхідністю отримання додаткової інформації щодо об`єкту будівництва, Департамент листом від 06.10.2021 № 073-8763 звернувся до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», в якому просив надати усі наявні креслення з експлікацією площ приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» за адресою: вул. Святошинська, 1 у Святошинському районі м. Києва.
Комунальне підприємство Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» листом від 11.10.2021 № 062/14-13331 (И-2021) надало копії запитуваних документів.
Згідно із інформацією, зазначеною у журналі внутрішніх обмірів та розрахунків площ, наявному в інвентаризаційній справі, загальна площа нежитлової будівлі літери «Г» на вул. Святошинській, 1 у Святошинському районі міста Києва, станом на 08.01.2013, становить 240,1 кв.м.
Також у цьому журналі внутрішніх обмірів та розрахунків площ, наявна примітка, що дозвіл на реконструкцію в БТІ не подано. Об`єкт не прийнятий в експлуатацію.
Позивач звернув увагу на факт збільшення загальної площі приміщення з 240,1 кв.м. (за інформацією БТІ) до 343,9 кв.м. з урахуванням антресолі.
На підставі наведеного наголосив, що влаштування антресолі площею 99,8 кв.м. перевищує 40% площі приміщення будівлі літ. «Г» по вул. Святошинська, 1, м. Київ, що є порушенням вимог пункту 3.1 ДБН В.2.-15:2019.
Саме на підставі вищенаведеної інформації Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» та інформації про відсутність реєстрації документів, які б надавали право на виконання будівельних робіт та прийняття спірного об`єкта будівництва в експлуатацію позивач вважає, що ТОВ «Парфум» не володіло (не володіє) на законних підставах нежитловою будівлею літ. «Г», загальною площею 244,1 кв.м.
За таких обставин, позивач стверджує, що Товариство не може бути замовником будівництва з її реконструкції та не може затверджувати проєктну документацію на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Святошинська, 1».
Сукупність наведених обставини, на думку позивача, є підставою для порушення у судовому порядку питання припинення права на початок виконання будівельних робіт, набуте ТОВ «Парфум» на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 25.08.2021 № КВ 051210818168.
За таких підстав та обставин звернення до суду, предметом перевірки у справі є не лише наявність або відсутність підстав для припинення права на початок виконання будівельних робіт, але й правомірність набуття такого права на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, яке на думку позивача, містить недостовірні дані.
Згідно із статтею 1 Закон № 3038-VI, будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва; замовник будівництва (далі - замовник) - фізична чи юридична особа, яка має у власності чи користуванні одну чи декілька земельних ділянок або у власності чи управлінні будівлю/споруду і має намір щодо виконання підготовчих та/або будівельних робіт. У разі виконання підготовчих/будівельних робіт щодо багатоквартирного будинку замовником будівництва може бути об`єднання співвласників багатоквартирного будинку або управитель багатоквартирного будинку чи житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснюватиме утримання такого будинку на підставі рішення (договору) співвласників багатоквартирного будинку; проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.
Відповідно до приписів статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Положеннями статті 36 Закону № 3038-VI унормовано, що виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться у Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення в паперовій формі або настання обставин, визначених частиною сьомою цієї статті, вносяться органами державного архітектурно-будівельного контролю до Реєстру будівельної діяльності з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.
Повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зміну даних у поданому повідомленні, зміну даних про початок виконання будівельних робіт, які містяться в Реєстрі будівельної діяльності, відомості про припинення права на початок виконання будівельних робіт, які подані в електронній формі через електронний кабінет або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронною системою, включаються до Реєстру будівельної діяльності автоматично з присвоєнням реєстраційного номера в цьому реєстрі та оприлюднюються на порталі електронної системи.
Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.
Своєю чергою, механізм набуття права на виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок № 466, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466).
У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.
Згідно із пунктами 5, 6 Порядку № 466 будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта.
Документи, що надають право на виконання підготовчих робіт, діють до моменту отримання права на виконання будівельних робіт. Документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.
Відповідно до пункту 11 цього Порядку замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 13 Порядку № 466 визначено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 21 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Положеннями частини другої статті 391 Закону № 3038-VI визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Своєю чергою, за приписами пункту 15 Порядку № 466, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт.
Отже, законом визначено, що підставою для звернення до суду з позовом про скасування реєстрації декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт є виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, що дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.
Наведені норми матеріального права, у сукупності із пунктом 5 частини першої статті 46, пунктом 5 частини 4 статті 46 КАС України визначають право суб`єкта владних повноважень звернутись із цим позовом до адміністративного суду та розповсюдження юрисдикції адміністративних судів на спірні правовідносини.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій дійшли протилежних висновків щодо результату розгляду справи.
Суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази, погодився із висновками Департаменту щодо наведення ТОВ «Парфум» у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 25.08.2021 № КВ 051210818168 недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.
Натомість в основу оскаржуваного судового рішення апеляційним судом покладено докази, які не були подані до суду першої інстанції, на підставі яких суд дійшов висновку про необґрунтованість тверджень органу державного архітектурно-будівельного контролю про наведення ТОВ «Парфум» у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 25.08.2021 № КВ 051210818168 недостовірних даних.
На підставі поданих у ході апеляційного розгляду справи доказів, суд апеляційної інстанції встановив таке.
ТОВ «Парфум» є власником нежитлової будівлі літ. «Г» загальною площею 244,1 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Нежитлова будівля розміщена на земельній ділянці площею 1,0323 га, кадастровий номер 8000000000:75:222:0032, що орендується у Київської міської ради відповідно до Договору про поновлення договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 01.09.2017.
В той же час, основним доказом, який покладено в обґрунтування позову та взято до уваги судом першої інстанції, є лист КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 11.10.2021 № 062/14-13331 (И-2021), з якого вбачається, що загальна площа літ. «Г» за їх даними становить 240,1 кв.м, а в матеріалах інвентаризаційної справи, як зазначає БТІ, наявна примітка, що дозвіл на реконструкцію в БТІ не подано, об`єкт в експлуатацію не прийнятий.
З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначив наступне.
Інформаційні листи юридичних осіб не є документами, які фіксують факти порушень суб`єктом господарювання певних вимог, не є формою державного архітектурно-будівельного контролю, а тому не є підставою для прийняття рішення про скасування реєстрації Повідомлення.
Дані щодо нежитлової будівлі літера «Г» за адресою: м. Київ. Святошинський район, вул. Святошинська, 1 при заповненні повідомлення були взяті із її правовстановлюючих документів та даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, актуального технічного паспорту тощо.
Як зазначає ТОВ «Парфум», технічна інвентаризація будівлі починаючи з 2014 року останнім замовлялась не у комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», а у інших приватних суб`єктів господарювання, які надають зазначені послуги і працівники яких мають відповідні сертифікати інженерів (техніків) з технічної інвентаризації.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції констатував, що суд першої інстанції помилково врахував дані по площі станом на січень 2013 року з відповіді КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації», яке не є єдиним надавачем послуг з технічної інвентаризації, і послугами якого відповідач не користувався.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції констатував, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні усіх обставин справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Усуваючи розбіжність у висновках судів попередніх інстанцій, колегія суддів виходить з такого.
Позивач, із позицією якого погодився суд першої інстанції, наполягає, що ТОВ «Парфум» не володіло (не володіє) на законних підставах нежитловою будівлею літ. «Г» загальною площею - 244,1 кв. м. за адресою: вул. Святошинська, 1 у Святошинському районі міста Києва.
Як наслідок, ТОВ «Парфум» не може бути замовником будівництва з її реконструкції та не може затверджувати проєктну документацію на об`єкт будівництва «Реконструкція приміщень нежитлової будівлі літ. «Г» з влаштуванням антресолі за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Святошинська, 1.
Натомість суд апеляційної інстанції на підставі додатково поданих доказів, в першу чергу інформаційної довідки № 56766780 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, дійшов висновку, що ТОВ «Парфум» є власником нежитлової будівлі літ. «Г» загальною площею 244, 1 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 1.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у контексті протилежних висновків судів попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає таке.
Закон України «Про будівельні норми» регулює відносини у сфері нормування у будівництві та визначає правові та організаційні засади розроблення, погодження, затвердження, реєстрації і застосування будівельних норм (далі - Закон № 1704-VI)
Згідно із статтею 1 Закон № 1704-VI державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.
На виконання цієї норм наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 03.03.2012 № 98 затверджений ДБН А.2.2-3-2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (з подальшими змінами ДБН А.2.2-3:2014)
У контексті вимог Закону № 1704-VI, ДБН А.2.2-3:2014 є нормативним актом, який встановлює склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.
Згідно із пунктом 3.21 ДБН А.2.2-3:2014 реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Отже, нормативним актом визначено, що реконструкція може здійснюватись лише об`єкта введеного в експлуатацію.
В цьому контексті за приписами пункту 28 Порядку № 466 замовник (його уповноважена особа) подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю заяву через електронний кабінет.
До заяви, серед іншого, додаються копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника (співвласників), засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту.
Копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, копія договору суперфіцію або копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, не подається у разі, коли державна реєстрація такого права здійснювалася у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У цьому випадку інформація про документ, який посвідчує відповідне речове право, зазначається у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.
Отже, надання інформації про власність на будинок чи споруду є обов`язковою та подається або окремим документом, або за наявності запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням про це у заяві про видачу дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до відомостей, зазначених в інформаційній довідці № 56766780 від 06.04.2016, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 05.04.2016 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) відомості про право власності на об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, буд. 1 , зокрема щодо його складової частини - нежитлової будівлі «Г».
Вказані відомості внесено до Реєстру на підставі реєстраційного посвідчення, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації 19.09.2000, а також договору купівлі-продажу від 09.02.1994 №58.
Проте ТОВ «Парфум» не надано та судами не досліджувався правовстановлюючий документ - договір купівлі-продажу від 09.02.1994 № 58 нежитлової будівлі літ. «Г» за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Святошинська, 1, який необхідний для оцінки розбіжностей між висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо розміру первинного об`єкту нерухомості та наявності або відсутності факту введення в експлуатацію цього об`єкту.
Водночас, судом апеляційної інстанції прийнято за основу довідку № 56766780 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Проте, враховуючи наведену довідку, суд апеляційної інстанції не зазначає чи містить ця довідка інформацію про введення в експлуатацію нежитлової будівлі літ. «Г» за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Святошинська, 1.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання та підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Разом з тим, державна реєстрація не є способом набуття права власності. Вона виступає лише засобом підтвердження фактів набуття чи припинення прав власності на нерухоме майно або інших речових прав.
Вказана вище правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 363/4852/17.
Колегія суддів враховує, що наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 24.05.2001 № 127 затверджена Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна (далі інструкція №127, була дійсна на момент спірних правовідносин).
Інструкція № 127 визначає механізм проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна всіх форм власності, що здійснюють суб`єкти господарювання, і діє на всій території України (пункт 1).
Згідно із пунктом 2 Інструкції № 127 технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.
Проте, в контексті вимог Інструкції № 127, покликаючись на технічний паспорт, як один із визначальних доказів, суд апеляційної інстанції не надає правової оцінки статусу цього документа та не врахував, що технічний паспорт не є документом, який підтверджує набуття особою права власності на об`єкт нерухомості у встановленому законом порядку.
Також, прийнявши матеріали технічної інвентаризації виконані не Київським міським бюро технічної інвентаризації (на інформацію якого спирався позивач), а іншим приватним суб`єктом господарювання, суд апеляційної інстанції на зазначив про наявність (або відсутність) в цих матеріалах інформації про введення нежитлової будівлі літ. «Г» за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Святошинська, 1 в експлуатацію.
За таких обставин, колегія суддів вважає передчасними висновки суду апеляційної інстанції, що станом на дату подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт (25.08.2021) замовнику будівництва, ТОВ «Парфум», на праві власності належала нежитлова будівля літера «Г» за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Святошинська, 1, площею саме 244,1 кв.м.
Суд апеляційної інстанції також проігнорував той факт, що у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, є невід`ємною архівною складовою частиною якого є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо видачі/реєстрації документів, які дають право на виконання будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єкта за вказаною адресою загальною площею - 244,1 кв.м.
Відповідно до пункту 3.2.21 ДБН «Склад та зміст проектної документації на будівництво», реконструкція - це перебудова прийнятого в експлуатацію існуючого об`єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко- економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).
Відповідно, у разі неприйняття об`єкта будівництва в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, на такому об`єкті не може бути виконано такий вид будівництва, зокрема як реконструкція, оскільки можливості проведення реконструкції передує обов`язкова умова у вигляді необхідності прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва у вигляді, який у подальшому має бути реконструйований.
Також, згідно із пунктом 3.6 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (зі змінами), замовник будівництва - це фізична чи юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку для забудови чи володіє на законних підставах об`єктом будівництва, на якому має намір виконувати будівельні роботи.
У справі, що розглядається, суд першої інстанції констатував, що об`єкт будівництва за адресою: будівля літ. «Г» по вул. Святошинській, 1, у Святошинському районі м. Києва, не може бути об`єктом реконструкції, оскільки останній не прийнятий у встановленому законодавством порядку в експлуатацію, загальною площею 244,1 кв.м. (як зазначено у повідомленні ТОВ «Парфум»).
Згідно із інформацією, зазначеною у журналі внутрішніх обмірів та розрахунків площ, наявному в інвентаризаційній справі, загальна площа нежитлової будівлі літери «Г» на вул. Святошинській, 1 у Святошинському районі міста Києва , станом на 08.01.2013, становить 240,1 кв.м.
Також у цьому журналі внутрішніх обмірів та розрахунків площ наявна примітка, що дозвіл на реконструкцію в БТІ не подано. Об`єкт не прийнятий в експлуатацію.
Водночас, судом апеляційної інстанції не надавалася оцінка твердженням позивача та висновкам суду першої інстанції в контексті факту прийняття/неприйняття об`єкту будівництва площею 244,1 кв.м. в експлуатацію.
Щодо зазначення недостовірних даних у частині необхідності отримання містобудівних умов та обмежень, чим порушено вимоги частини восьмої статті 36 Закону № 3038-VI, колегія суддів зазначає таке.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що зміна геометричних розмірів приміщення внаслідок чого поліпшуються техніко-економічні показники такого приміщення потребує отримання містобудівних умов та обмежень для проєктування об`єкта будівництва, а отже посилання ТОВ «Парфум» у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 25.08.2021 № КВ 051210818168 на положення пункту 25 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289, є недоцільним та, як наслідок, вказує на обставини наведення недостовірних даних у вказаному вище повідомленні, зокрема в частині необхідності отримання містобудівних умов та обмежень, чим порушено вимоги частини восьмої статті 36 Закону № 3038-VI.
Згідно із приписами пункту 2 Інструкції № 127, антресоль - майданчик, що займає верхню частину об`єму приміщення житлового, громадського та виробничого будинку, призначена для збільшення його площі, розміщення допоміжних, складських та інших приміщень.
Відповідно до пункту 3.1 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» (зі змінами), антресоль - площадка, на і під яку передбаченого доступ людей в приміщенні, висотою, що забезпечує її безпечну експлуатацію і має площу не більше 40% площі приміщення, в якому вона розташовується.
Суд першої інстанції констатував, що факт значного збільшення загальної площі приміщення з 240,1 кв.м (матеріали БТІ) до 343,9 кв.м, що реконструюється, є неможливим, з урахуванням влаштування антресолі за рахунок внутрішнього простору, без зміни геометричних розмірів зазначеного приміщення, оскільки зміна таких техніко-економічних показників потребує отримання містобудівних умов та обмежень.
Також суд першої інстанції наголосив, що влаштування антресолі площею 99,8 кв.м. перевищує 40% площі приміщення будівлі літ. «Г» на вул. Святошинській, 1 у Святошинському районі м. Києва , що є порушенням вимог пункту 3.1 ДБН В.2.2-15:2019.
Вихідні дані щодо загальної площі приміщення, яке має бути реконструйовано мають суттєве значення у цій справі, оскільки необхідно надати оцінку відповідності намірів реконструкції у тому числі (…) відповідності пункту 3.1 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» (зі змінами), згідно із яким антресоль не може мату площу більше ніж на 40% від площі приміщення, в якому вона розташовується.
Проте, судом апеляційної інстанції не надана оцінка відсотковому співвідношенню загальної площі приміщення та площі антресолі, що своєю чергою впливає на дотримання норм пункту 3.1 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» та безпеку реконструйованого приміщення.
Отже, суд апеляційної інстанції не надав оцінки твердженню позивача та висновкам суду першої інстанції про порушення вимог пункту 3.1 ДБН В.2.2-15:2019 в контексті перевищення площі антресолі у співвідношенні до приміщення, що реконструюється.
Також, судом апеляційної інстанції взагалі не надано оцінки можливості значного збільшення загальної площі приміщення з 244,1 кв.м (як вказано у повідомленні) до 343,9 кв.м, що реконструюється, з урахуванням влаштування антресолі за рахунок внутрішнього простору на предмет дотримання первинних геометричних розмірів зазначеного приміщення.
Зазначена вимога не є формальною, оскільки направлена на дотримання вимог безпеки будівництва та з`ясування необхідності обов`язкового отримання містобудівних умов та обмежень, у разі виходу об`єкта реконструкції за існуючі геометричні розміри.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Насамперед, законність рішення залежить від безумовної, точної відповідності його законам та іншим нормативно-правовим актам, що визначається перш за все правильною юридичною кваліфікацією взаємовідносин сторін та інших учасників справи.
Обґрунтованим рішення слід вважати тоді, коли суд повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи.
Верховний Суд наголошує, що за критеріями обґрунтованості судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або недоведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.
У свою чергу, межі перегляду судом апеляційної інстанції визначені у статті 308 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що за загальним правилом суд апеляційної інстанції переглядає адміністративну справу та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Загальні межі таких повноважень із метою досягнення завдань адміністративного судочинства визначають специфіку апеляційного провадження згідно з такими фундаментальними принципами як диспозитивності та офіційності.
Проте суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції обмежився лише оцінкою інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, не надавши правової оцінки твердженням позивача та висновкам суду першої інстанції щодо неприйняття об`єкта будівництва в експлуатацію, необхідності отримання містобудівних умов та обмежень, а також збільшення за рахунок антресолі загальної площі приміщення з 244,1 кв.м (як вказано у повідомленні) до 343,9 кв.м, що перевищує 40% площі приміщення, в якому вона розташовується.
Водночас з`ясування зазначених вище обставин має важливе значення для правильного вирішення судом апеляційної інстанції спору, у визначених статтею 308 КАС України, межах перегляду рішення суду першої інстанції.
Своєю чергою, за правилами статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справ.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом (частина четверта статті 353 КАС України).
Керуючись статтями 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 у справі №640/1991/22 скасувати.
Справу № 640/1991/22 направити на новий розгляд до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін
О. П. Стародуб
В. М. Шарапа