12.02.2023

№ 640/20539/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2022 року

м. Київ

справа № 640/20539/19

адміністративні провадження № К/9901/39314/21

№ К/9901/45836/21

№ К/9901/39533/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з додатковою відповідальністю «Укренергопром» про застосування заходів реагування, провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, Товариства з додатковою відповідальністю «Укренергопром» на постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року, від 18 листопада 2021 року (головуючий суддя - Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Кузьмишина О.М.;)

І. СУТЬ СПОРУ

1. У жовтні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач, ГУ ДСН у м. Києві, Управління) звернулось до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Укренергопром» (далі - відповідач, Товариство, ТДВ «Укренергопром» ), в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 10-го, 11-го, цокольних та технічних поверхів Товариства, яке здійснює господарську діяльність за адресою: вул. Солом`янська, 5, у Солом`янському районі м. Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення та накладення печаток на розподільчі електрощити та на вихідні двері технічного поверху;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення порушень вимог пожежної та технічної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовими зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на ГУ ДСН у м. Києві.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення ГУ ДСН у м. Києві позапланової перевірки Товариства були встановлені порушення, які не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

II.ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. ГУ ДСН у м. Києві 09 липня 2019 року видано наказ № 536 "Про проведення планових перевірок", відповідно до якого у період з 27 серпня 2019 року по 02 вересня 2019 року державним інспекторам доручено провести планову перевірку ТДВ "Укренергопром" (адреса: вул. Солом`янська, 5, у Солом`янському районі м. Києва) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

4. На підставі вказаного наказу видано посвідчення від 31 липня 2019 року №5020 на проведення перевірки Товариства.

5. Під час здійснення перевірки встановлено, що Товариством експлуатуються приміщення з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- пункту 1.8 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України - допускається експлуатація та влаштування тимчасових ділянок електромереж;

- пункту 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки України - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- пункту 1.4 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки України - підтримання експлуатаційної придатності СПЗ не проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (Не надано договір на технічне обслуговування системи оповіщання людей про пожежу та управління евакуювання);

- пункту 2.4. глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - не виконано роботи по зашпаруванню місць проходження місць проходження інженерних мереж, електричних кабелів, проводів через протипожежні перешкоди - стіни, перегородки в приміщеннях та коридорах вогнезахисним складом;

- пункту 2.28 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - надати підтверджуючі матеріали щодо токсичності продуктів горіння помірної димоутворювальної здатності та відповідності групам поширення полу`я килимів, килимових доріжок та іншого покриття підлоги;

- пункту 2.23 лави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - з приміщень 3-го поверху відсутній 2-й евакуаційний вихід;

- пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - з коридорів без природного освітлення не передбачено видалення диму;

- пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - не виконано відокремлення приміщень для зберігання автомобілів від технічних приміщень на всіх поверхах, довжина яких перевищує 48 м, не передбачено влаштування світлових розширень (карманів);

- пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - у дверях сходових кліток встановлено скло, що дає скалки при руйнуванні;

- пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - не всі двері сходових клітин забезпечені пристроями для самозачинення;

- підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки України - не всі пожежні кран-комплекти розміщуються у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання, і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання;

- пункту 1.4. глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки України - не наданий акт перевірки відповідності змонтованих систем протипожежного захисту вимогам проектної документації та її працездатності в порушення пункту 7.3. та додатку И ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- пункту 2.30 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - на сходових клітках допускається встановлення приладів опалення на висоті менше ніж 2,2 м.;

- абзац 2 пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - ліфтові холи не відокремленні протипожежними перегородками 1-го типу відповідно до ДБН В.1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва»;

- пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - допускається розміщення в ліфтових холах матеріальних цінностей;

- пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - ширина проходів на шляхах евакуації не відповідає вимогам будівельних норм;

- пункту 2.32 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - не всі евакуаційні виходи позначені світловими покажчиками «ВИХІД» білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного освітлення;

- абзац 1 частини другої статті 57 Кодексу цивільного захисту України - не надано декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам пожежної безпеки.

6. За результатами перевірки державним інспектором складено акт щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки від 02 вересня 2019 року № 820.

7. З матеріалів справи вбачається, що посадова особа відповідача відмовилась від підписання вказаного акту.

8. 04 вересня 2019 року державним інспектором складено протокол КИ №097903/500 про адміністративне правопорушення відповідно до статті 175 КУпАП та винесено постанову КИ №092903 про накладення адміністративного стягнення на інженера ТДВ "Укренергопром" - ОСОБА_1 .

9. 04 вересня 2019 року Управлінням відносно відповідача складено припис №606 про усунення встановлених перевіркою порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

10. Управління звернулось до суду із позовом про застосування заходів реагування, оскільки порушення, які були виявлені під час перевірки, на думку позивача, не є формальними, а стосуються виключно відсутності у Товариства необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.

11. 10 січня 2020 року ТДВ «Укренергопром» звернулось до органу державного нагляду (контролю) із заявою щодо здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за бажанням Товарситва з причин усунення порушень вимог законодавства, відображених у акті №820 від 02 вересня 2019 року і приписі №606 від 04 вересня 2019 року.

12. З 20 січня 2020 року по 21 січня 2020 року позивачем проведено позапланову перевірку щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. Під час здійснення позапланової перевірки встановлено, що Товариством не усунуто наступні порушення:

- пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - на всіх поверхах, довжина яких перевищує 48 м, не передбачено влаштування світлових розширень (карманів);

- абзац 2 пункту 2.3 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - ліфтові холи не відокремленні протипожежними перегородками 1-го типу;

13. За результатами позапланової перевірки державним інспектором складено акт щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки від 21 січня 2020 року № 24.

14. З матеріалів справи вбачається, що примірник вказаного акту 21 січня 2020 року отримав директор ТДВ "Укренергопром", також вказаний акт підписаний із зауваженням директором Товариства.

III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.

15.1 Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації 1-го, 2-го, 3-го, 4-го, 5-го, 6-го, 10-го, 11-го, цокольних та технічних поверхів ТДВ "Укренергопром" (код ЄДРПОУ 19119658; адреса здійснення господарської діяльності: вул. Солом`янська, 5, у Солом`янському районі м. Києва) до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.

15.2 Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Товариством порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб`єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покладено на ГУ ДСНС у м. Києві.

15.3 В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

16. Суд першої інстанції, застосовуючи заходи реагування, прийшов до висновку, що не усунуті Товариством в повному обсязі порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки від 21 січня2020 року №24, можуть призвести до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі. Керуючись постановою Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі №823/589/16, суд першої інстанції наголосив, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного із порушень, які встановлені Управлінням та які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

16.1 Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що відімкнення від джерел електроживлення є відповідним клопотанням про приведення вказаних вище заходів реагування у дію, тобто способом виконання вказаного рішення, у задоволенні якого необхідно відмовити.

17. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суді від 23 вересня 2021 року скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

17.1 Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДСНС у м. Києві на користь Товариства витрати на професійну правничу допомогу понесені при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень 00 копійок.

17.2 Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві судові витрати за подання апеляційної скарги на користь ТДВ «Укренергопром» у розмірі 5 763 (п`яти тисяч семиста шести десяти трьох) гривень 00 копійок.

18. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що встановлені під час позапланової перевірки порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а застосування судом обраного заходу державного регулювання не ґрунтується на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства, зокрема, принципу співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотриманні справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

19.1. Суд апеляційної інстанції зазначив, що у разі виявлення порушень техногенної та пожежної безпеки, які не створюють загрози життю та здоров`ю людей, посадові особи ДСНС складають припис, а в разі виявлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи ДСНС звертаються із позовом до адміністративного суду з вимогами про повне або часткове зупинення роботи підприємства чи експлуатації будівель. У спірних правовідносинах позивач склав у відношенні до відповідача припис про усунення порушень, виявлених ним під час здійснення заходу, чим визнав і підтвердив, що недоотримані відповідачем порушення правил техногенної та пожежної безпеки не створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

19. Окрім того, суд апеляційної інстанції призначив у справі судову пожежно-технічну експертизу. Згідно із висновком експертів від 13 квітня 2021 року №24407/20-56/24408/20-46 визначити чи створюють загрозу життю і здоров`ю людей порушення, визначені в акті перевірки від 21 січня 2020 року №24, є неможливим, оскільки на спірну будівлю не поширюється вимоги будівельних норм (ДБН), чинних на дату проведення перевірки, результати якої зазначені в акті перевірки.

20. Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року заяву представника Товариства про ухвалення додаткового судового рішення - задоволено.

20.1. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДСНС у м. Києві судові витрати за проведення судової пожежно - технічної експертизи на користь ТДВ «Укренергопром» у розмірі 19 612 (дев`ятнадцяти тисяч шістсот дванадцяти) гривень 80 копійок.

21. Приймаючи додаткове судове рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що судова пожежно-технічна експертиза була призначена за клопотанням представника Товариства, а не за самостійним рішенням суду в зв`язку із відсутністю можливості встановити об`єктивну істину у справі. Вказана експертиза проведена щодо наявності у будівлі, яка перевірялась, порушень в частині експлуатації 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10,11 цокольних та технічних поверхів Товариства.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

22. Не погодившись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року, ГУ ДСНС у м. Києві звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення, прийнявши нове рішення про задоволення позовних вимог.

23. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження №К/9901/39533/21 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).

24. У скарзі вказано, що суд апеляційної інстанції застосував частину першу, другу статті 68 та статті 70 Кодексу цивільного захисту України без урахування висновку Верховного Суду щодо питання застосування зазначених норм права, викладених у постановах від 21 серпня 2021 року у справі №640/368/19, від 24 червня 2021 року у справі №826/26644/15 та від 28 січня 2021 року у справі №580/3267/19.

25. Представником Товариства подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просив оскаржуване судове рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. У відзиві наголошено, що правовідносини у справах Верховного Суду, на які посилається позивач у касаційній скарзі, не є подібними до спірних правовідносин.

26. Не погоджуючись із додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року, ГУ ДСНС у м. Києві також подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване судове рішення.

27. Ухвалою Касаційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження №К/9901/45836/21 на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року. Підставою Відкриття касаційного провадження стало посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

28. Позивач у скарзі вказує, що оспорюване рішення суперечить завданням та основним засадам адміністративного судочинства щодо принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом та верховенства права.

29. Також у касаційній скарзі вказано на порушення судом апеляційної інстанції частини першої статті 139 КАС України, наголошено, що оскаржувана додаткова постанова про стягнення судових витрат за проведення судової пожежно-технічної експертизи виходить за межі предмету позовної заяви про застосування заходів реагування. Скаржник, в підтвердження своєї позиції, посилається на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі №806/77/18, від 17 червня 2021 року у справі №826/8962/18 та в постанові від 16 травня 2019 року у справі №640/368/19.

30. Представником Товариства подано відзив на касаційну скаргу, в якій відповідач просив оскаржуване судове рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

31. Не погоджуючись із постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Товариство подало до Верховного Суду касаційну скаргу із вимогами про скасування оскаржуваного судового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення в цій частині нового рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління на користь Товариства витрати на професійну правничу допомогу, понесені при розгляді справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 177 363,60 грн.

32. Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження №К/9901/39314/21 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).

33. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував частини шосту, сьому статті 134 КАС України без урахування правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі №1.380.2019.002578, від 28 вересня 2021 року у справі №160/12268/19, від 20 серпня 2021 року у справі №520/5311/20, а також частин п`ятої, шостої статті 134 КАС України, частини сьомої статті 139 КАС України - без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 13 грудня 2018 року у справі №816/2096/17, від 03 березня 2021 року у справі №320/4182/20, від 09 квітня 2019 року у справі №826/2689/15.

34. ГУ ДСНС у м. Києві подано відзив на касаційну скаргу Товариства, в якому позивач просив залишити без задоволення скаргу відповідача.

IV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

35. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

36. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон № 877-V).

37. Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

38. Згідно з частинами сьомою, восьмою, одинадцятою статті 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

39. Пунктами 24, 26, 29, 33 та 43 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) визначено, що об`єктом підвищеної небезпеки - є об`єкт, який згідно із законом вважається таким, на якому є реальна загроза виникнення аварії та/або надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Надзвичайна ситуація - це обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

40. Відповідно до пункту 1, 3 та 4 частини першої статті 7 КЦЗ України цивільний захист здійснюється за такими основними принципами: гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності; пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров`я громадян; максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій.

41. Згідно з пунктом 21 частини першої статті 20 КЦЗ України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

42. Відповідно до частини першої статті 66 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

43. Пунктом 12 частини першої статті 67 КЦЗ України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

44. Згідно з нормами статті 68 КЦЗ України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.

45. Статтею 70 КЦЗ України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

46. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

47. Враховуючи вимоги та обґрунтування касаційних скарг, перегляд оскаржуваних судових рішень буде здійснюватися Верховним Судом в межах цих скарг.

48. Касаційне провадження №К/9901/39533/21 відкрито за скаргою ГУ ДСНС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року та на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).

49. Предметом спору є застосування заходів реагування до ТДВ «Укренергопром» внаслідок виявлених під час перевірки порушень вимог пожежної та техногенної безпеки.

50. Надаючи оцінку оскаржуваному судовому рішенню у межах доводів касаційної скарги, Верховний Суд виходить із наступного.

51. З аналізу викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. При обранні заходу реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

52. У свою чергу, пожежна безпека - це відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю. Тобто, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка уже виникла.

53. Застосування заходів реагування є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Водночас поняття «загроза життю/та або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природнього середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

54. Крім того, заходи реагування мають також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної безпеки та пожежної безпеки на підприємстві.

55. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі №826/26644/15, від 21 серпня 2020 року у справі №640/368/19, від 28 січня 2021 року у справі №580/3267/19.

56. Таким чином, підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

57. Судами встановлено, що під час планової перевірки Товариства 02 вересня 2019 року Управлінням виявлено 18 порушень вимог пожежної та технічної безпеки, складено припис від 04 вересня 2019 року для усунення встановлених порушень. Позапланова перевірка ТДВ ««Укренергопром» проведена 21 січня 2020 року для перевірки виконання вищезазначеного припису, однак встановлено не повне усунення виявлених у 2019 році порушень, залишились не усунутими порушення:

58. Суд першої інстанції, розглядаючи справу, вказав, що неусунені відповідачем порушення є суттєвими, оскільки можуть призвести до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі. Суд апеляційної інстанції, керуючись висновком судової пожежно-технічної експертизи, дійшов висновку, що не усунуті Товариством порушення, виявлені під час позапланової перевірки, не створюють загрози життю та здоров`ю людей.

59. Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що встановити факт усунення відповідачем виявлених під час перевірки порушень можливо виключно шляхом проведення перевірки та оформлення її результатів. Необхідним є усунення всіх виявлених порушень, які фіксуються у відповідному акті за результатами перевірки, а підставами для застосування заходів реагування як крайнього тимчасового заходу впливу на порушника, повинні бути факти не усунення саме тих порушень, які окремо чи у своїй сукупності створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

60. У свою чергу, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

61. Враховуючи обставини справи та приписи правових норм, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки від 24 січня 2020 року № 24 призводять до загрози життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі. Зокрема, з коридорів без природного освітлення не передбачено видалення диму - наявність даного порушення ускладнить швидку евакуацію людей, що може призвести до травмування осіб у зв`язку із задимленням; на всіх поверхах, довжина яких перевищує 48 м, не передбачено влаштування світлових розширень (карманів) - відсутність світлових карманів призводить до тривалого впливу небезпечних факторів пожежі на людину; ліфтові холи не відокремленні протипожежними перегородками 1-го типу - під час виникнення пожежі в ліфті чи ліфтовій шахті є ймовірність розповсюдження пожежі на велику площу.

62. Судами встановлено, що на момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій виявлені порушення усунуті не були.

63. Таким чином, суд першої інстанції, пересвідчившись у тому, що відповідач не усунув усіх порушень Правил пожежної безпеки, які виявив контролюючий орган, зокрема з`ясувавши, що порушення, про які зазначив позивач, на дату вирішення справи в суді таки існують, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

64. Суд апеляційної інстанції, не застосувавши вищенаведені правові висновки Верховного Суду, дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для застосування до Товариства заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщення. Також в оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції помилково зазначив про право контролюючого органу складати припис лише у разі виявлення порушень техногенної та пожежної безпеки, які не створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Верховний Суд наголошує, що контролюючий орган, відповідно до частини восьмої статті 7 Закону № 877-V виносить припис у разі виявлення будь-яких порушень з метою їх усунення.

65. Окрім того, із висновку судової пожежно-технічної експертизи науково-дослідного інституту судових експертиз від 13 квітня 2021 року №24407/20-56/24408/20-46 вбачається, що експертами вказано про неможливість визначити, чи створюють неусунені Товариством порушення загрозу життю та здоров`ю людей.

66. Таким чином, оскільки на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій належних доказів, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновок суду першої інстанції про необхідність застосування заходів реагування до Товариства.

67. Враховуючи викладене, Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції скасовував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону.

68. Касаційні провадження у цій справі №К/9901/39314/21 та №К/9901/45836/21 відкриті за скаргою ТДВ «Укренергопром» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року (в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу) та касаційною скаргою ГУ ДСНС у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року (вирішувалось питання стягнення судових витрат за проведення судової пожежно-технічної експертизи).

69. Відповідно до частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із проведенням експертиз.

70. Згідно із частиною шостою статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

71. Таким чином, вищенаведені касаційні провадження стосуються питання розподілу судових витрат у цій справі, які здійснив суд апеляційної інстанції, задовольняючи апеляційну скаргу, скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення.

72. Враховуючи, що Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій справі, тому і розподіл судових витрат, здійснений в постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року та в додатковій постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року, є помилковим.

73. Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

74. Враховуючи скасування судом апеляційної інстанції законного рішення суду першої інстанції, внаслідок незастосування правових висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 24 червня 2021 року у справі №826/26644/15, від 21 серпня 2020 року у справі №640/368/19, від 28 січня 2021 року у справі №580/3267/19, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови Шостого апеляційного адміністративного суду 23 вересня 2021 року та додаткової постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року.

V. СУДОВІ ВИТРАТИ

75. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 344 349 352 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві та Товариства з додатковою відповідальністю «Укренергопром» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року - задовольнити частково.

Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року - задовольнити.

Скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2021 року та додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року, залишивши в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2020 року у справі № 640/20539/19.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді О.В. Калашнікова

А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко