ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 640/20683/18
адміністративне провадження № К/9901/24364/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.
розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/20683/18
за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії ,
за касаційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2019 року, прийняте в складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Беспалова О.О., суддів Ключковича В.Ю., Парінова А.Б.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 05.10.2018 № 2241 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 05.10.2018 № 2242 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 05.10.2018 № 2250 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо правопорушення, пов`язаного з корупцією» та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання» до Національного антикорупційного бюро України»;
- визнати протиправним та скасувати рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 05.10.2018 № 2251 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо правопорушення, пов`язаного з корупцією» та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання» до Національного антикорупційного бюро України».
2. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувані рішення є протиправними, оскільки Національне агентство, здійснюючи повну перевірку декларацій за 2015 рік та 2016 рік, поданих ОСОБА_1 , діяло не на підставі Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.02.2017 № 56, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 13.02.2017 за № 201/30069 та вийшло за межі наданих йому повноважень.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року, позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано рішення від 05.10.2018 № 2241 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання»; визнано протиправним та скасовано рішення від 05.10.2018 № 2242 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання»; визнано протиправним та скасовано рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 05.10.2018 № 2250 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо правопорушення, пов`язаного з корупцією» та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік (виправленої), поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання» до Національного антикорупційного бюро України»; визнано протиправним та скасовано рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 05.10.2018 № 2251 «Про затвердження обґрунтованого висновку щодо правопорушення, пов`язаного з корупцією» та направлення рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VIII скликання» до Національного антикорупційного бюро України».
4. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржувані рішення Національного агентства не є обґрунтованими: не відповідають усім фактичним обставинам, прийняті поза межами розумного строку, недобросовісно, тобто не відповідають критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, а отже, підлягають скасуванню.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Національне агентство з питань запобігання корупції подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не встановлювалася правильність висновків відповідача стосовно достовірності/ недостовірності задекларованих позивачем відомостей. На думку відповідача, встановлення вказаних фактів становить предмет доказування у цій справі. У частині невідображення у оскаржуваних рішеннях пояснень позивача касатор вважає, що таке відображення не є обов`язковим, проте стверджує, що вони були обов`язково враховані. Щодо висновку судів про недотримання відповідачем розумного строку зауважив, що сама перевірка була проведена в межах максимального строку, визначеного законодавством. При цьому строк на затвердження її результатів, не передбачений чинним законодавством.
IV. Позиція інших учасників справи
7. Представником позивача надано до суду відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30 серпня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Національного агентства з питань запобігання корупції на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року.
9. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції на 31 березня 2021 року.
VІ. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
10. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивачем було подано до Національного агентства з питань запобігання корупції щорічні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2015 та 2016 роки.
11. Відповідно до рішень Національного агентства від 25.05.2018 № 1003 «Про проведення повної перевірки декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VІІІ скликання» та від 20.07.2018 № 1482 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VІІІ скликання» повна перевірка проведена уповноваженими особами за результатами якої прийнято рішення від 05.10.2018 № 2241 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VІІІ скликання».
12. Відповідно до рішень Національного агентства від 25.05.2018 № 1004 «Про проведення повної перевірки декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VІІІ скликання» та від 20.07.2018 № 1483 «Про продовження строку повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VІІІ скликання» повна перевірка проведена уповноваженими особами за результатами якої прийнято рішення від 05.10.2018 № 2242 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік поданої ОСОБА_1 , народним депутатом України VІІІ скликання».
13. Відповідно до зазначених рішень від 05.10.2018 за результатами повної перевірки декларації позивача за 2015-2016 роки Національне агентство вирішило:
- суб`єкт декларування при складанні та поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015-2016 роки зазначив недостовірні відомості: не відобразив інформацію про вартість на дату набуття у користування часин нежитлових приміщень, дату набуття права власності на квартиру, що перебуває у його власності, та про нежитлові приміщення (гараж), а також не відобразив відомості у відповідному розділі декларації про номінальну вартість належних йому цінних паперів, юридичну особу, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої він є, та зазначив відомості про правочини, вчинені членами його сім`ї, чим не дотримав вимоги пунктів 2,4, 5 1 та частині першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції». Суб`єкт декларування подав недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015-2016 роки, які відрізняються від достовірних на суму понад 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на дату прийняття цього рішення Національним агентством, що свідчить про наявність в діях суб`єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України;
- точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел;
- наявність конфлікту інтересів не встановлено;
- ознак незаконного збагачення не встановлено.
14. Відповідно до частини третьої статті 12, абз. 5 частини першої статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» та абз. 3 пункту 2 розділу IV Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням Національного агентства від 10.02.2017 № 56, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.02.2017 № 201/30069, Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення від 05.10.2018 № 2250 та № 2251, яким затверджено висновок щодо корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення.
15. Позивач, не погоджуючись із прийнятими рішеннями, звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
VIІ.ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
16. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
17. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з цим позовом, далі - КАС України)
Частина друга статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
18. Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень врегульовано Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700-VII).
Як визначено частиною першою статті 4 Закону № 1700-VII, Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Пунктом 8 частини першої статті 11 Закону № 1700-VII визначено, що до повноважень Національного агентства належать, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з частинами другою, третьою статті 50 Закону № 1700-VII Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону. Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством.
Відповідно до абзаців першого, п`ятого частини першої статті 50 Закону № 1700-VII повна перевірка декларації полягає у з`ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб`єктом декларування діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Національне агентство проводить перевірку декларації, у тому числі і на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
19. Механізм проведення Національним агентством контролю та повної перевірки декларацій відповідно до статей 48 та 50 Закону № 1700-VII визначений у Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженому рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10 лютого 2017 року № 56 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2017 року за № 201/30069 (далі - Порядок № 56; у редакції, чинній на час проведення повної перевірки декларацій позивача).
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 56 визначено, що повна перевірка декларації передбачає такі дії: 1) прийняття Рішення про проведення перевірки; 2) аналіз відомостей про об`єкти декларування (об`єкти нерухомості; об`єкти незавершеного будівництва (в тому числі інформація щодо власника або користувача земельної ділянки); цінне рухоме майно (крім транспортних засобів); цінне рухоме майно - транспортні засоби; цінні папери; інші корпоративні права; юридичні особи, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є суб`єкт декларування або члени його сім`ї; нематеріальні активи; доходи, у тому числі подарунки; грошові активи; фінансові зобов`язання; видатки та правочини суб`єкта декларування; посади чи роботи за сумісництвом суб`єкта декларування; членство суб`єкта декларування в об`єднаннях (організаціях) та входження до їх органів), зазначені в деклараціях суб`єкта декларування, та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об`єкти декларування, які мають відображатися в декларації; 3) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8-11 цього розділу; 4) направлення Національним агентством відповідному суб`єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу; 5) прийняття Національним агентством Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
Пунктами 2, 14 розділу ІІІ Порядку № 56 визначено, що початком здійснення повної перевірки декларації є день, наступний за днем прийняття рішення про проведення перевірки. Про прийняття рішення про проведення перевірки Національне агентство письмово повідомляє суб`єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру не пізніше дня його прийняття (тут і надалі мається на увазі Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у подальшому - Реєстр).
Повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів. Рішення про продовження повної перевірки декларації приймається Національним агентством у випадку неотримання відповідей та/або інформації по суті, необхідних для проведення повної перевірки декларації, у відповідь на запити (листи) Національного агентства до: 1) державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань; 2) суб`єкта декларування з проханням надати пояснення щодо відомостей, зазначених у декларації.
Джерела інформації, які Національне агентство використовує під час повної перевірки декларацій, визначені у пункті 8 розділу ІІІ Порядку № 56. Тут же обумовлено, що при проведенні повної перевірки декларації Національне агентство зобов`язане забезпечити використання лише достовірної інформації, одержаної від суб`єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об`єднань, із засобів масової інформації, мережі Інтернет.
Так, одним з джерел інформації є відомості, надані суб`єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом Національного агентства щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей.
У свою чергу, в пункті 12 розділу ІІІ Порядку № 56 обумовлено обов`язок Національного агентства у разі виявлення протягом повної перевірки декларації ознак недостовірності задекларованих відомостей, неточності оцінки задекларованих активів, конфлікту інтересів, незаконного збагачення направити відповідному суб`єкту декларування відповідний лист з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів. Такий лист повинен містити посилання на конкретні відомості у декларації, щодо яких пропонується надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів, а також відомості про підстави проведення перевірки декларації та таких конкретних відомостей. Такий лист може містити конкретні запитання Національного агентства щодо відомостей, зазначених у декларації. Зазначений лист може направлятися за допомогою програмних засобів Реєстру або засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення. Суб`єкт декларування має право надати (надіслати) пояснення (копії документів) не пізніше ніж на десятий робочий день з дня отримання відповідного листа Національного агентства за допомогою програмних засобів Реєстру або засобами поштового зв`язку. Надані суб`єктом декларування письмові пояснення та/або копії підтвердних документів є обов`язковими до розгляду та врахування Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації та вирішення питання щодо дотримання суб`єктом декларування вимог Закону при складанні та поданні декларації. У разі необхідності Національне агентство направляє суб`єкту декларування лист із проханням надати інформацію щодо найменування контрагента правочину відповідно до пункту 10 частини першої статті 46 Закону в порядку, визначеному цим пунктом.
VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
21. Як установлено зі змісту спірних рішень, перевірка декларацій позивача за 2015-2016 роки проведена на підставі абзацу другого частини першої статті 50 Закону № 1700-VII. Наявність повноважень у відповідача щодо проведення повної перевірки декларацій позивачем не оспорюється.
22. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Порядком №56 не встановлені граничні терміни для опрацювання отриманих у межах здійснення повної перевірки матеріалів, складання та прийняття рішення.
23. Разом з тим, системний аналіз пункту 6 розділу III Порядку № 56 дає підстави для висновку, що повна перевірка декларацій розпочинається рішенням про її проведення і закінчується рішенням про результати перевірки, та яка здійснюється впродовж не більше 90 календарних днів.
24. Будь-яких підстав для прийняття рішення про результати повної перевірки декларації поза межами визначеного Порядком № 56 строку законодавством не встановлено.
25. Отже, колегія судів Верховного Суду вважає помилковим посилання Національного агентства з питань запобігання корупції на відсутність чітких строків прийняття рішення за результатами повної перевірки декларації та зазначає, що тривале неприйняття передбаченого законом рішення за наслідками проведеної перевірки ставить суб`єктів декларування у стан правової невизначеності, чим порушує принцип верховенства права, закріплений у статті 8 Конституції України.
26. Тому доводи касатора щодо необмеження будь-якими строками (або в межах поняття «розумного строку») компетенції на прийняття відповідного рішення щодо повної перевірки декларації, з урахуванням принципу верховенства права, не можуть бути прийняті до уваги. Національне агентство з питань запобігання корупції зобов`язано діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, про що зазначено у частині другій статті 19 Конституції України.
27. Так, проведення перевірки відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції» визначено Порядком № 56. Згідно з цим порядком Національне агентство у особі відповідних структурних підрозділів за своїми обов`язками, які передбачені Законом України «Про запобігання корупції» та Порядком № 56, повинне здійснювати контроль та повну перевірку декларації особи згідно з чітко встановленою правовою процедурою, визначеною у ньому.
28. Визначена Порядком № 56 правова процедура проведення повної перевірки декларацій особи встановлює межі вчинення повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо проведення ним такої перевірки і, у разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.
29. Усі передбачені Порядком № 56 заходи контролю та повної перевірки декларацій повинні відповідати вказаним у пункті 3 розділу І Порядку № 56 принципам, пріоритетне місце серед яких займає принцип верховенства права.
30. Отже, позивач, з урахуванням положень Закону № 1700-VII та Порядку № 56 проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, правомірно очікував, що така перевірка буде проведена відповідно до встановленої адміністративної процедури, яка визначає чітку послідовність дій проведення повної перевірки декларації особи із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.
31. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.11.2019 у справі № 640/1221/19, від 23.06.2020 у справі № 807/270/18, від 13.08.2020 у справі № 200/959/19-а, від 29.12.2020 у справі № 820/3143/18.
32. Оскільки оскаржувані рішення Національного агентства з питань запобігання корупції прийнято 05.10.2018, тобто майже через 5 місяців з дня прийняття рішення про проведення перевірки, Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про порушення відповідачем строку проведення перевірки декларацій, передбачені пунктом 14 Порядку № 56.
33. Доводи касатора не впливають на правильне вирішення справи по суті судами першої та апеляційної інстанцій.
34. З урахуванням викладеного колегія суддів Верховного Суду не встановила неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час ухвалення рішень судами першої та апеляційної інстанцій.
35. У зв`язку з цим, відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
ІХ. Судові витрати
36. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
п о с т а н о в и в :
1. Касаційну скаргу Національного агентства з питань запобігання корупції залишити без задоволення.
2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2019 року в справі № 640/20683/18 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: О.Р. Радишевська
Н.В. Шевцова