24.08.2024

№ 640/20859/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 640/20859/18

Провадження № 11-769апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Князєва В. С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року (суддя Шейко Т. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року (судді Вівдиченко Т. Р., Ганечко О. М., Кузьмишина О. М.),

У С Т А Н О В И Л А :

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ), в якому просила:

- визнати протиправними дії детективів НАБУ Плюшкіна А. Ю., Жукової В. І.,

Семиволоса І. І., Савюка М. І., Шмітька В. В. та Бойка М. В. щодо проникнення та проведення обшуку в квартирі

АДРЕСА_1 лютого 2018 року, а також вилучення майна;

- стягнути з ДКСУ шляхом списання з державного бюджету на користь

ОСОБА_1 кошти на відшкодування майнової шкоди у розмірі

271 583,90 грн та моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн, а всього 321 583,90 грн, завданих указаними протиправними діями.

2. На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що детективи НАБУ, за її твердженням, проникли до приміщення квартири АДРЕСА_2 та незаконно під виглядом обшуку заволоділи її майном, завдавши їй майнової та моральної шкоди, яку вона просить стягнути з ДКСУ.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 13 грудня 2018 року відмовив у відкритті провадження у цій справі. Роз`яснив позивачці право на звернення з цим позовом у порядку кримінального процесуального судочинства.

4. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 05 березня 2019 року ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року залишив без змін.

5. Судові рішення мотивовано тим, що позовні вимоги стосуються оскарження дій посадових осіб відповідача, вчинених у межах кримінального провадження, відтак регулюються нормами Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Короткий зміст та обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог

6. Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, постановити ухвалу про відкриття провадження у справі та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі. Зазначає про те, що оскаржувані дії посадових осіб відповідача не підпадають під ознаки слідчих чи інших процесуальних дій, оскільки вчинені поза порядком, установленим КПК для їх проведення.

Позиція інших учасників справи

7. Від НАБУ надійшло клопотання, в якому відповідач просить при прийнятті

судового рішення врахувати позицію Верховного Суду, викладену в постанові

від 18 вересня 2019 року у справі № 757/46795/16-ц.

Рух касаційної скарги

8. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою

від 15 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі, а ухвалою

від 08 липня 2019 року призначив її до розгляду.

9. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою

від 15 липня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до НАБУ, ДКСУ про визнання протиправними дій передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв`язку з тим, що учасник справи оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

10. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 20 серпня 2019 року прийняла та призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи. Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів та аргументів учасників справи

11. Суди встановили, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року у справі № 760/2790/18 надано детективу НАБУ ОСОБА_2 , який здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 42015000000000722 від 16 квітня 2015 року, дозвіл на проведення обшуку в офісі, у якому провадить свою адвокатську діяльність

ОСОБА_1 і який на праві власності належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , з метою відшукання та вилучення документів і речей, зазначених в ухвалі суду.

12. Вважаючи дії детективів НАБУ під час проведення обшуку в межах кримінального провадження № 42015000000000722, які вчинені ними на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва

від 01 лютого 2018 року у справі № 760/2790/18, протиправними й такими, що завдали їй матеріальної та моральної шкоди, позивачка звернулась до суду із цим позовом.

13. Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

14. За частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

15. Згідно із частиною першою статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у передбачені цією нормою способи.

16. За визначеннями пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку з порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

17. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

18. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

19. Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

20. Положеннями пункту 17 частини першої статті 3 КПК визначено, що слідчий - це службова особа органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу Державного бюро розслідувань, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю НАБУ, уповноважена в межах компетенції, передбаченої цим Кодексом, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень.

21. Згідно із частиною першою статті 40 КПК слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.

22. Положеннями частин першої та другої статті 234 КПК визначено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини

вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

23. Згідно із частиною третьою статті 32 КПК у разі якщо кримінальне правопорушення, досудове розслідування якого проводилося територіальним управлінням НАБУ (крім злочинів, які цим Кодексом віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду), вчинено у межах територіальної юрисдикції місцевого суду за місцезнаходженням відповідного територіального управління НАБУ, то кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду за місцезнаходженням відповідного територіального управління НАБУ, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).

24. Відповідно до частини першої статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

25. Так, предметом спору у цій справі є протиправні, на думку позивачки, дії детективів НАБУ під час проведення обшуку в межах кримінального провадження, порядок вчинення яких унормований положеннями КПК і які не можуть розглядатись як владні управлінські функції, а отже, спір у цій справі не може бути предметом розгляду в адміністративному суді.

26. Щодо вимог ОСОБА_1 про відшкодування їй збитків у вигляді матеріальної та моральної шкоди, спричинених діями детективів НАБУ, Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки основні вимоги позивачки у справі не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, то й вимоги про відшкодування заподіяної такими діями шкоди також не можуть бути розглянуті в адміністративному суді. Вимоги про відшкодування шкоди в разі завдання її внаслідок незаконних дій, зокрема, органу досудового розслідування чи прокуратури може бути подано в порядку цивільного судочинства на підставі статті 1173 та частини шостої статті 1176 Цивільного кодексу України.

27. З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій, ураховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, правильно застосували норми матеріального й процесуального права та дійшли обґрунтованого висновку про те, що цей спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Згідно зі статтею 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

29. Відповідно до статті 351 КАС суд касаційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

30. Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у відкритті провадженні у справі, не роз`яснили позивачу, в порядку якого судочинства можуть бути заявлені вимоги про стягнення матеріальної і моральної шкоди, заданої діями органів досудового слідства, в цій частині рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні в мотивувальній частині.

Висновки щодо розподілу судових витрат

31. За правилами частини шостої статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

32. Отже, підстав для зміни розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 345 349 351 356 359 КАС, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року - змінити, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови.

3. В іншій частині оскаржені судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. С. КнязєвСудді: Н. О. Антонюк О. Р. Кібенко С. В. Бакуліна Л. М. Лобойко В. В. Британчук Н. П. Лященко Ю. Л. Власов Л. І. Рогач М. І. Гриців О. М. Ситнік Д. А. Гудима О. С. Ткачук В. І. Данішевська В. Ю. Уркевич Ж. М. Єленіна О. Г. Яновська