ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2022 року
м. Київ
справа № 640/21523/21
адміністративне провадження № К/9901/39938/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/21523/21
за заявою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»,
за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя М. А. Бояринцева) від 03 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: О. М. Ганечко, В. В. Кузьменко, Я. М. Василенко) від 12 жовтня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 02 серпня 2021 року о 08 год. 00 хв. (відповідно до відомостей комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)) до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві, позивач, скаржник, контролюючий/податковий орган) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР» (далі - ТОВ «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР»).
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, відмовлено у відкритті провадження за заявою ГУ ДПС у м. Києві до ТОВ «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків.
3. Не погоджуючись з рішеннями суддів першої та апеляційної інстанцій, 03 листопада 2021 року позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
4. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
5. 06 грудня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
6. Окрім того, разом з відзивом на касаційну скаргу, відповідачем подано клопотання про закриття касаційного провадження у справі № 640/21523/21 на підставі пункту 4 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України, мотивуючи тим, що постанова у справі № 804/19780/14 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки наразі в питаннях правозастосування Верховним Судом напрацьовано протилежну судову практику.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для звернення податкового органу із даною заявою зазначено факт відмови представника ТОВ «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР» за довіреністю Загороднього Є. О. у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки на підставі наказу від 01 липня 2021 року № 5373-п про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 31202310).
9. Тож, посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві був складений акт від 29 липня 2021 року № 3797/Ж6/26-15-07-02-03, яким зафіксовано факт відмови посадовим (службовим) особам ГУ ДПС у м. Києві у допуску до проведення фактичної перевірки, на підставі чого, 30 липня 2021 року начальником ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення № 74602 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 31202310).
10. Наведене, зумовило позивача на звернення до суду із даною заявою.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Оскаржувані рішення судів мотивовані наявністю спору про право, предметом якого є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для внесення контролюючим органом заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків в порядку, визначеному статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, платником податків у судовому порядку було оскаржено наказ ГУ ДФС у м. Києві від 01 липня 2021 року № 5373-п, на підставі якого перевіряючими було здійснено вихід за адресою ТОВ «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР», але працівниками останнього представників контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки допущено не було.
12. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суддів першої та апеляційної інстанцій, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
13. Позивач, наводить доводи аналогічні доводам адміністративного позову, апеляційної скарги, здійснює виклад обставин та надає їм відповідну оцінку, цитую норми процесуального та матеріального права, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями, а тому повторному зазначенню не потребують.
14. При цьому, зазначено, що відмова у відкритті провадження лише на підставі звернення платника до суду з позовом про визнання незаконним та/або скасування наказу на проведення документальної перевірки, нівелює встановлену законодавцем можливість оперативного реагування контролюючого органу на невиконання його законних вимог платником податків, та створює передумови для зловживання наданими платнику податків правами через затягування проведення перевірки шляхом не допуску уповноважених осіб контролюючого органу до її проведення.
15. Водночас, скаржник звертає увагу на позицію Верховного Суду щодо наявності спору про право, висловлену у постанові від 28 серпня 2018 року у справі № 804/19780/14, відповідно до якої ухвалу про закриття провадження у справі через наявність спору про право, чітко визначено, що в цьому випадку відсутній спір право.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
17. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Згідно із пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.
19. Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу
20. У силу пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).
21. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
22. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.
23. Спір про право в контексті зазначеної норми, на думку суду касаційної інстанції, має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 КАС України. Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для звернення до суду із відповідною заявою.
24. Наявність спору про право в окремих випадках може бути виявлена також і після відкриття провадження у справі за відповідною заявою.
25. Слід зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України не містить переліку будь-яких критеріїв незгоди з рішенням контролюючого органу як підстави для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд оцінює наявність існування такого спору з огляду на спосіб вираження відповідної незгоди учасником провадження. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу необхідних дій для відновлення порушеного права.
26. Судами встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС у м. Києві на підставі наказу від 01 липня 2021 року № 5373-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР» (код 31202310)» здійснено виїзд за адресою відповідача, однак представником Товариства з обмеженою відповідальністю «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР» за довіреністю Загороднього Є. О. у допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки відмовлено, за наслідками чого було складено акт від 29 липня 2021 року № 3797/Ж6/26-15-07-02-03
27. 30 липня 2021 року начальником Головного управління ДПС у м. Києві прийнято рішення № 74602 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 31202310) в порядку підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
28. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з відомостями КП «Діловодство спеціалізованого суду» у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває справа № 640/19590/21 за позовом ТОВ «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу від 01 липня 2021 року № 5373-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР» (код 31202310)».
29. З огляду на те, що ТОВ «АРСЕНАЛ-ЦЕНТР» оскаржило в судовому порядку наказ від 01 липня 2021 року № 5373-п, який і став передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 283 КАС України, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність спору про право та, як наслідок, про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за зверненням органу доходів і зборів на підставі заяви такого органу.
30. Правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року (справа № 818/907/16), від 25 січня 2019 року (справа № 808/2981/14), від 28 листопада 2019 року (справа № 640/9094/19), де зазначається, що незгода платника із проведенням перевірки (оскарження в судовому порядку наказу про проведення перевірки) підтверджує існування спору про право в цих правовідносинах.
31. Посилання скаржника на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28 серпня 2018 року (справа № 804/19780/14) щодо відсутності спору про право у разі оскарження наказу про проведення перевірки, є безпідставними, оскільки касаційним судом рішення у вказаній справі ухвалено за інших фактичних обставин, а саме за наявності скарги на дії посадових осіб контролюючого органу щодо проведення перевірки в порядку досудового (адміністративного) оскарження.
32. Стосовно клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд зазначає наступне.
33. Так, згідно з пунктом 4 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.
34. Проте, суд касаційної інстанції вважає, що підстави для закриття касаційного провадження у цій справі відсутні, оскільки, як вбачається, зі змісту ухвали Верховного Суду від 25 листопада 2021 року, підстави, з яких було відкрито касаційне провадження у даній справі потребувало перевірки Верховним Судом.
35. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
36. Таким чином, оскільки висновки судів першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглядається, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права до встановлених у справі обставин, у задоволенні касаційної скарги позивача слід відмовити, а судові рішення - залишити без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управлінням ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 серпня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 640/21523/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов