ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 640/3535/19
адміністративне провадження № К/9901/31137/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Рибачука А.І.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/3535/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Українські новітні технології» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (далі - Нацкомісія) про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ТОВ «Українські новітні технології»
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Степанюка А.Г., суддів Бєлової Л.В., Епель О.В., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 28.02.2019 ТОВ «Українські новітні технології» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 19.02.2019 №82 «Про анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України №5241, виданої ТОВ «Українські новітні технології» (далі - Рішення).
В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ «Українські новітні технології», посилалось на безпідставність висновку відповідача про припинення користування ним радіочастотним ресурсом на термін більше ніж один рік, та відсутність правових підстав для анулювання ліцензії, визначених статтею 38 Закону України від 11.06.2000 № 1770-III «Про радіочастотний ресурс України» (далі - Закон № 1770-III).
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 19.06.2019 задовольнив позовні вимоги.
3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16.10.2019 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
4. 08.11.2019 ТОВ «Українські новітні технології» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення ним норм процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 - залишити в силі.
5. Верховний Суд ухвалою від 14.11.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. ТОВ «Українські новітні технології» є юридичною особою та володіло ліцензією на користування радіочастотним ресурсом України від 01.11.2006 № 5241 для широкосмугового радіодоступу стандарту IEEE 802.16 [радіозв`язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації (далі - Ліцензія)].
19.02.2019 Нацкомісією прийнято Рішення, яким анулювано позивачу ліцензію на користування радіочастотним ресурсом України від 01.11.2006 № 5241 для широкосмугового радіодоступу стандарту IEEE 802.16 (радіозв`язку у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації) на території України (27 регіонів) у зв`язку з тим, що:
користувач з власної вини припинив користування радіочастотним ресурсом, визначеним у ліцензії, на термін більше ніж на один рік, а також не в повному обсязі використовує радіочастотний ресурс, визначений в ліцензії, у визначені ліцензією терміни, що згідно з пунктами 2 та 3 частини другої статті 38 Закону № 1770-III передбачає анулювання ліцензії;
користувач з власної вини не сплачує своєчасно та в повному обсязі рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України, що згідно з частиною третьою статті 58 Закону № 1770-III передбачає анулювання ліцензії.
Вказане рішення про анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України направлено на адресу позивача листом від 21.02.2019 №04-1112/112.
Окрім цього, суди встановили, що листом 28.01.2019 №2296/9/26-15-12-06-13 Головне управління ДФС у м. Києві повідомило Нацкомісію про несвоєчасну та не у повному обсязі сплату позивачем рентних платежів за користування радіочастотним ресурсом.
Також суди встановили, що на підтвердження того, що ТОВ «Українські новітні технології» не користується радіочастотним ресурсом визначеним у ліцензії, протягом терміну більше ніж один рік, Нацкомісія у своєму Рішенні зазначає, що відповідно до результатів здійснення радіочастотного моніторингу, наданих Державним підприємництвом (далі - ДП) «Український державний центр радіочастот» (лист від 05.02.2019 № 80/10.2/31/1472 та лист від 15.02.2019 № 80/10.2/41/1930) засобами радіочастотного моніторингу не зафіксовано використання позивачем радіочастотного ресурсу за Ліцензією, крім окремих винятків, а саме:
одноразової роботи одного радіоелектронного засобу (далі - РЕЗ) на одній частоті у Херсонській області та на двох частотах у Харківській області,
дворазової роботи одного РЕЗ у Вінницькій області на трьох частотах,
одноразової роботи двох РЕЗ на трьох частотних каналах у Київській області, а також роботи одного РЕЗ на двох частотних каналах в Запорізький області.
Позивач, вважаючи протиправним оспорюване рішення про анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив із того, що за наявності доказів часткового використання радіочастотного ресурсу та відсутності нормативного закріплення поняття «використання радіочастотного ресурсу не в повному обсязі», а також відсутності доказів невикористання такого ресурсу за весь час використання Ліцензії оскаржуване рішення про анулювання Ліцензії є протиправним. Крім того, суд звернув увагу, що повне припинення використання радіочастотним ресурсом відбулося 07.11.2018, що спростовує посилання Нацкомісії на те, що останній не використовувався протягом року. Суд також зауважив, що належних і допустимих доказів вчинення Головним управлінням ДФС у м. Києві дій, спрямованих на стягнення у судовому порядку з ТОВ «Українські новітні технології» заборгованості з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом, матеріали справи не містять, а відтак не підтверджується наявність у позивача відповідної заборгованості. Окремо наголосив, що оскільки оскаржуване рішення прийнято за результатами проведення радіочастотного моніторингу, а не перевірки, то останнє є передчасним та таким, що прийнято без наявних на те правових підстав.
8. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив із того, що матеріалами справи підтверджується фактичне припинення позивачем з власної вини користування радіочастотним ресурсом, визначеним у Ліцензії, а також використання його не у повному обсязі з огляду на відсутність дозволів на використання РЕЗ та фіксацію лише поодиноких випадків його використання в окремих регіонах України, а відтак вважав помилковими висновки суду першої інстанції про необґрунтованість прийнятого Нацкомісією рішення про анулювання ТОВ «Українські новітні технології» Ліцензії.
При цьому, суд апеляційної інстанції вказав на те, що належним і достатнім для прийняття Нацкомісією рішення про анулювання ліцензії на підставі статті 58 Закону № 1770-III є отримання від контролюючого органу інформації про несплату рентної плати протягом шести місяців, що в даному випадку мало місце.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції вказав на те, що законодавцем не визначено, що ДП «Український державний центр радіочастот» може направляти до Нацкомісії інформацію за наслідками проведення радіочастотного моніторингу виключно у межах здійснення останньою контролюючого заходу щодо користувача. Передбачена пунктом 2.3 Положення про радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування, затвердженого рішенням Національної комісії з питань регулювання зв`язку України від 16.07.2009 № 1599 підстава проведення радіочастотного моніторингу та надання його результатів до Нацкомісії є однією, але не виключною формою передання контролюючому органу відповідної інформації та стосується лише випадків проведення заходів державного нагляду.
Отримання ж Нацкомісією від ДП «Український державний центр радіочастот» відомостей за наслідками проведення радіочастотного моніторингу з урахуванням встановлених частинами п`ятою та шостою статті 38 Закону № 1770-III строків для прийняття рішення про анулювання ліцензії вказує на те, що контролюючий орган вправі використовувати відповідні дані для ефективного здійснення власних повноважень.
9. Касаційну скаргу ТОВ «Українські новітні технології» обґрунтувало, зокрема тим, що судом апеляційної інстанції не було взято до уваги, що частина друга статті 38 Закону № 1770-III розмежовує підставу припинення користування радіочастотним ресурсом, визначеним у ліцензії, на термін більше ніж на один рік та не в повному обсязі використання радіочастотного ресурсу, визначеного в ліцензії, у визначені ліцензією терміни, як дві окремі підстави для застосування яких має бути належне обґрунтування. Також скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій було здійснено неправильне тлумачення частини третьої статті 58 цього ж Закону, відповідно до якої передбачено відповідальність у вигляді анулювання ліцензії, у разі несплати щомісячного збору протягом шести місяців, оскільки згідно із підпунктом 258.2.4 пункту 258.2 статті 258 Податкового кодексу України у разі несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України або сплати її в неповному обсязі платниками рентної плати протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про таких платників до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, для вжиття до них заходів згідно із законодавством.
Також позивач вказує на те, що отримання від податкового органу інформації про несплату ним збору за користування радіочастотним ресурсом є інформацією про порушення ним законодавства у сфері користування радіочастотним ресурсом, зокрема, Закону №1770-ІІІ, що є підставою для здійснення відповідачем державного нагляду шляхом проведення позапланової перевірки з метою контролю за додержанням ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом та застосування відповідних заходів.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України [в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі»; далі - Закон № 460-IX )], колегія суддів виходить із такого.
11. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Правову основу користування радіочастотним ресурсом України, повноваження держави щодо умов користування радіочастотним ресурсом України, права, обов`язки і відповідальність органів державної влади, що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, та фізичних і юридичних осіб, які користуються та/або мають намір користуватися радіочастотним ресурсом України визначає Закон № 1770-III.
13. Згідно із пунктом 1 частини другої статті 30 Закону № 1770-III користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію - суб`єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг.
14. За правилами статті 1 Закону № 1770-III терміни в цьому Законі вживаються в такому значенні:
користування радіочастотним ресурсом - це діяльність, пов`язана із застосуванням радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв, що випромінюють електромагнітну енергію в навколишній простір у межах радіочастотного ресурсу;
користувач радіочастотного ресурсу - це юридична або фізична особа, діяльність якої безпосередньо пов`язана з користуванням радіочастотним ресурсом відповідно до законодавства.
ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України - це документ, який засвідчує право суб`єкта господарювання на користування радіочастотним ресурсом України протягом визначеного терміну в конкретних регіонах та в межах певних смуг, номіналів радіочастот з виконанням ліцензійних умов.
15. Частиною другої статті 6 Закону № 1770-III визначені обов`язки користувачів радіочастотного ресурсу України, відповідно до яких вони зобов`язані:
1) дотримуватися стандартів, норм і правил використання радіочастотного ресурсу України;
2) дотримуватися умов, визначених у ліцензіях на користування радіочастотним ресурсом України та в дозволах на експлуатацію;
3) повідомляти національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, або Генеральний штаб Збройних Сил України для загальних і спеціальних користувачів відповідно про припинення користування радіочастотним ресурсом України;
4) надавати уповноваженим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, посадовим особам або представникам Генерального штабу Збройних Сил України для загальних і спеціальних користувачів відповідно інформацію щодо тактико-технічних характеристик, застосування, розміщення радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, а також пред`являти за їхньою вимогою відповідні ліцензії, дозволи, сертифікати, свідоцтва та інші документи, які відносяться до питань користування радіочастотним ресурсом України;
5) вносити платежі та збори, передбачені законом, а також у встановленому національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, порядку плату за радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот загального користування.
16. Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 1770-III ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України видаються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, суб`єктам господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг.
17. Підстави для анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України визначені у статті 38 Закону № 1770-III, до яких віднесено:
1) заява користувача радіочастотного ресурсу України про анулювання ліцензії;
2) акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб`єктом господарювання для одержання ліцензії;
3) акт про встановлення факту передачі іншій юридичній або фізичній особі права на користування радіочастотним ресурсом України;
4) акт про невиконання користувачем радіочастотного ресурсу України розпорядження про усунення порушень умов ліцензії;
5) акт про повторну відмову користувача радіочастотного ресурсу України у допуску уповноважених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, посадових осіб для проведення перевірки, а також про вчинення перешкод, які не дають здійснювати перевірку в повному обсязі;
6) акт про повторне порушення користувачем умов ліцензії протягом року;
7) рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання - користувача радіочастотного ресурсу України;
8) нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - суб`єкта господарювання (частина перша статті 38 Закону № 1770-III).
18. При цьому у частині другій статті 38 вказаного Закону передбачено додаткові випадки за яких ліцензія анулюється, а саме у разі, якщо користувач з власної вини:
1) не розпочав користування радіочастотним ресурсом, визначеним у ліцензії, у визначені в ліцензії терміни;
2) припинив користування радіочастотним ресурсом, визначеним у ліцензії, на термін більше ніж на один рік;
3) не в повному обсязі використовує радіочастотний ресурс, визначений в ліцензії, у визначені ліцензією терміни. У цьому випадку ліцензія може бути переоформлена на смугу частот, яка фактично використовується.
19. Отже, зокрема, акт про невиконання користувачем радіочастотного ресурсу України розпорядження про усунення порушень умов ліцензії (пункт 4 частини першої статті 38 Закону № 1770-ІІІ), припинення користування радіочастотним ресурсом, визначеним у ліцензії, на термін більше ніж на один рік (пункт 2 частини другої статті 38 Закону № 1770-ІІІ) та (або) використання не в повному обсязі радіочастотного ресурсу, визначеного в ліцензії, у визначені ліцензією терміни (пункт 3 частини другої статті 38 Закону № 1770-ІІІ), є законодавчо закріпленими підставами для анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України.
20. При цьому, з наведеного слідує, що передумовою для застосування до ліцензіата такого негативного заходу, як анулювання ліцензії на підставі пункту 4 частини першої статті 38 Закону № 1770-ІІІ, є ухвалення уповноваженим органом розпорядження про усунення порушень умов ліцензії.
21. Розгляд питань про анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України на підставі акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб`єктом господарювання для одержання ліцензії, акта про встановлення факту передачі права на користування радіочастотним ресурсом України іншій особі, акта про невиконання розпорядження про усунення порушень умов ліцензії, акта про повторну відмову ліцензіата в допуску уповноважених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, посадових осіб для проведення перевірки, а також про вчинення перешкод, які не дають можливості проводити перевірку в повному обсязі, здійснюється з обов`язковим попереднім запрошенням ліцензіата або його представників (частина четверта статті 38 Закону № 1770-ІІІ).
22. За правилами частин п`ятої та шостої статті 38 Закону № 1770-III Нацкомісія має прийняти рішення про анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 робочих днів від дати встановлення підстав для анулювання ліцензії. Дане рішення вручається або надсилається рекомендованим листом ліцензіату із зазначенням підстав анулювання ліцензії не пізніше трьох робочих днів від дати прийняття рішення. Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено в судовому порядку.
У разі прийняття рішення про анулювання ліцензії, крім випадків, передбачених пунктами 7 і 8 частини першої цієї статті, це рішення про анулювання ліцензії підлягає виконанню через три місяці після набрання ним чинності. У випадках, передбачених пунктами 7 і 8 частини першої цієї статті, ліцензія анулюється від дня прийняття відповідного рішення.
23. Статтею 36 Закону № 1770-III визначено, що ліцензійні умови користування радіочастотним ресурсом України є нормативно-правовим актом, що містить вичерпний перелік обов`язкових для виконання вимог.
Ліцензійні умови встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.
Порядок контролю за додержанням ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.
24. На реалізацію наведеної вище норми Закону Нацкомісія рішенням від 19.08.2005 № 53 затвердила Ліцензійні умови користування радіочастотним ресурсом України (далі - Ліцензійні умови), які містять вичерпний перелік вимог, обов`язкових для виконання суб`єктами господарювання при провадженні діяльності, пов`язаної з користуванням радіочастотним ресурсом України в смугах частот загального користування, і направлених на забезпечення ефективного використання радіочастотного ресурсу та забезпечення електромагнітної сумісності (далі - ЕМС) радіоелектронних засобів (далі - РЕЗ).
25. Обов`язки ліцензіата стосовно користування радіочастотним ресурсом України визначені у главі 4 Ліцензійних умов, одним з яких, згідно із підпунктом 4.1.12 пункту 4.1 є обов`язок ліцензіата своєчасно та в повному обсязі сплачувати рентну плату за користування радіочастотним ресурсом України.
26. Таким чином, своєчасна та в повному обсязі сплата рентної плати є однією з Ліцензійних умов, яка є обов`язковою до виконання ліцензіатом.
27. Окрім цього, статтею 57 цього ж Закону передбачено, що користування радіочастотним ресурсом в Україні здійснюється на платній основі.
Рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України встановлюється Податковим кодексом України.
28. Частиною третьою статті 58 Закону № 1770-III передбачено, що у разі несплати щомісячного збору протягом шести місяців відповідна ліцензія на користування радіочастотним ресурсом України, а також дозволи на експлуатацію анулюються без компенсації збитків користувачу радіочастотного ресурсу України зі стягненням суми заборгованості в судовому порядку.
29. Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що застосування до ліцензіата такого заходу впливу як анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом є одним з крайніх заходів, що застосовується до користувача радіочастотним ресурсом з боку Держави, а рішення про анулювання ліцензії приймається за наявності встановлених (виявлених) та зафіксованих у відповідних актах вищенаведених фактів, зокрема, припинення з власної вини користування радіочастотним ресурсом, визначеним у ліцензії, а також використання його не у повному обсязі, чи невиконання користувачем радіочастотного ресурсу України розпорядження про усунення порушень умов ліцензії, зокрема щодо несплати протягом шести місяців щомісячного збору (рентної плати) за користування радіочастотним ресурсом України.
30. При цьому, на думку колегії суддів, вичерпний перелік підстав для анулювання ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України визначений у статті 38 Закону № 1770-III, а наведена у частині третій статті 58 цього ж закону підстава анулювання зазначеної ліцензії у зв`язку із несплатою щомісячного збору протягом шести місяців лише додатково конкретизує одну з вимог Ліцензійних умов, за порушення якої, у разі виявлення, передбачене прийняття розпорядження про його усунення в порядку контролю за додержанням ліцензійних умов користування радіочастотним ресурсом України, встановленому Нацкомісією.
31. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що за загальним правилом у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, реалізуючи завдання адміністративного судочинства, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1 частини другої статті 2 КАС України).
32. У справі, яка розгадається суди встановили, що відповідач прийняв спірне оспорюване рішення, зокрема, на підставі даних радіочастотного моніторингу.
33. Згідно із статтею 1 цього ж Закону радіочастотний моніторинг - це збирання, оброблення, збереження та аналіз даних про параметри випромінювання радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, які діють у відповідних смугах радіочастот.
34. Радіочастотний моніторинг здійснюється з метою захисту присвоєнь радіочастот, визначення наявного для використання радіочастотного ресурсу України, ефективності використання розподілених смуг радіочастот та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень щодо підвищення ефективності використання та задоволення потреб користувачів радіочастотного ресурсу України (частина перша статті 19 Закону № 1770-III).
35. Згідно із частиною п`ятою статті 19 Закону № 1770-III Український державний центр радіочастот, за наслідками проведення радіочастотного моніторингу подає до Нацкомісії відповідні пропозиції стосовно ефективності використання розподілених смуг радіочастот і внесення змін до Плану використання радіочастотного ресурсу України та Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України.
36. Водночас статтею 18 Закону № 1770-III регламентовано державний нагляд за користуванням радіочастотним ресурсом України.
37. Так, державний нагляд за користуванням радіочастотним ресурсом України - це комплекс заходів, які забезпечують використання радіочастотного ресурсу України відповідно до законодавства. Порядок здійснення державного нагляду щодо смуг радіочастот загального користування затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації.
Метою державного нагляду за користуванням радіочастотним ресурсом України є забезпечення дотримання користувачами радіочастотного ресурсу України встановленого порядку користування радіочастотним ресурсом України, інтересів та безпеки держави і громадян України, забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів будь-якого призначення та запобігання правопорушенням при користуванні радіочастотним ресурсом України.
Державний нагляд за користуванням радіочастотним ресурсом України здійснюють національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, та Генеральний штаб Збройних Сил України в межах компетенції та в порядку, визначених законодавством.
38. Частиною п`ятою статті 18 Закону № 1770-III визначено, що державний нагляд за користуванням радіочастотним ресурсом України здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок, здійснення інших заходів відповідно до законодавства, спрямованих на запобігання, виявлення та усунення порушень законодавства про радіочастотний ресурс України.
39. Планові перевірки проводяться не частіше ніж один раз на три роки відповідно до планів, що затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації (частина шоста статті 18 Закону № 1770-III).
40. Позапланові перевірки проводяться за рішенням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації щодо питань, зазначених у цих рішеннях. Рішення про проведення позапланової перевірки приймається:
на підставі письмового звернення про порушення законодавства, стандартів та інших нормативних документів у сфері користування радіочастотним ресурсом України;
з метою перевірки виконання розпоряджень чи приписів про усунення виявлених порушень;
у разі виявлення недостовірності даних, зазначених у документах обов`язкової звітності, поданих користувачем радіочастотного ресурсу, або неподання таких документів;
з метою перевірки дотримання користувачем радіочастотного ресурсу встановленого терміну початку використання радіочастотного ресурсу (частина сьома статті 18 Закону № 1770-III).
41. Відповідно до статей 14 та 18 Закону № 1770-III, Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 № 1067, Нацкомісія рішенням від 27.12.2012 № 684 затвердила Порядок здійснення державного нагляду за користуванням радіочастотним ресурсом України в смугах радіочастот загального користування (далі - Порядок № 684), який визначає процедуру здійснення державного нагляду за користуванням радіочастотним ресурсом України (далі - РЧР) у смугах радіочастот загального користування та додержанням суб`єктами господарювання, які здійснюють реалізацію радіоелектронних засобів (далі - РЕЗ) та випромінювальних пристроїв (далі - ВП), вимог законодавства України щодо реалізації РЕЗ та ВП, у тому числі порядку їх маркування (далі - державний нагляд).
42. Так, пунктом 2.2. Порядку № 1067 передбачено, що державний нагляд включає:
контроль за наявністю передбачених законом ліцензій, інших дозвільних документів у сфері користування РЧР;
контроль за додержанням ліцензійних умов користування РЧР;
перевірку дотримання вимог законодавства щодо користування РЧР фізичними особами, юридичними особами, їх відокремленими підрозділами;
перевірку викладених у письмовому зверненні фактів про порушення законодавства, стандартів та інших нормативних документів у сфері користування РЧР;
перевірку виконання розпоряджень чи приписів про усунення виявлених порушень;
перевірку дотримання користувачем РЧР встановленого терміну початку використання та повного освоєння визначеного РЧР;
перевірку достовірності відомостей у документах, поданих заявником для отримання ліцензії на користування РЧР, та відповідності заявника і поданих документів ліцензійним умовам;
перевірку дотримання суб`єктами господарювання встановленого порядку реалізації РЕЗ та ВП.
43. Під час здійснення державного нагляду за зверненням Департаменту державного нагляду Нацкомісії (у разі потреби) Український державний центр радіочастот (далі - УДЦР) у визначені строки проведення перевірки здійснює радіочастотний моніторинг та надає його результати, які використовуються уповноваженими Нацкомісією посадовими особами (пункту 2.3 Порядку № 684).
44. Згідно із пунктом 7.16 Порядку № 684 у разі виявлення за наслідками перевірки обставин, що зазначені у частині другій статті 38 та частині третій статті 58 Закону № 1770-III, про виявлені факти зазначається в акті перевірки.
Розгляд Нацкомісією питання щодо анулювання ліцензії з підстав виявлених вищенаведених фактів здійснюється в порядку, встановленому Законом № 1770-III.
45. Також пунктом 7.19 Порядку № 684 передбачено, що з метою вжиття заходів щодо усунення виявлених під час перевірки суб`єкта нагляду порушень вимог законодавства щодо користування РЧР, у тому числі порушень ліцензійних умов, на підставі акта перевірки складається розпорядження про усунення порушень умов ліцензії (додаток 13) або розпорядження (припис) про усунення порушень законодавства про радіочастотний ресурс України (додаток 14).
46. Розпорядження про усунення порушень умов ліцензії - це обов`язкове для виконання письмове рішення уповноваженої Нацкомісією посадової особи щодо необхідності усунення суб`єктом нагляду виявлених порушень ліцензійних умов користування РЧР у визначені строки.
Уповноважена Нацкомісією посадова особа має прийняти рішення про винесення розпорядження про усунення порушень умов ліцензії протягом 20 робочих днів від дня складення акта перевірки.
Розпорядження про усунення порушень умов ліцензії складається у двох примірниках, один з яких надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення суб`єкту нагляду не пізніше трьох робочих днів від дати прийняття рішення про його видання (пункт 7.21 Порядку № 687).
47. Таким чином, радіочастотний моніторинг, як спосіб збирання, оброблення, збереження та аналізу даних про параметри випромінювання радіоелектронних засобів і випромінювальних пристроїв, які діють у відповідних смугах радіочастот в контексті даних правовідносин може охоплюватись процедурою державного нагляду за користуванням радіочастотним ресурсом України, для реалізації якого Нацкомісії законодавством надано чіткі повноваження, підстави та алгоритм дій, яких орган державного регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України зобов`язаний дотримуватись, здійснюючи державний нагляд за додержанням законодавства про радіочастотний ресурс України та запобігання правопорушенням при користуванні радіочастотним ресурсом України у смугах радіочастот загального користування.
48. У справі яка розглядається суди встановили, що оспорюваним рішенням Нацкомісії за результатами радіочастотного моніторингу анульовано позивачу ліцензію за користування радіочастотним ресурсом на підставі пунктів 2 та 3 частини другої статті 38 та частини третьої статті 58 Закону № 1770-III.
49. Анулювання ліцензії у разі встановлення цих підстав в процедурі відповідних перевірок чітко регламентовано Порядком № 684. Натомість процедура та мета радіочастотного моніторингу поза межами державного нагляду мають інші наслідки для користувача радіочастотного ресурсу.
50. Разом з цим, радіочастотний моніторинг позивача був проведений не під час проведення перевірки, тому за наслідками такого моніторингу відповідач передчасно ухвалив оспорюване рішення про анулювання ліцензії позивача, оскільки як видно з матеріалів справи його прийняттю не передувало вчинення Нацкомісією дій та прийняття відповідних рішень, необхідних в порядку процедури здійснення державного нагляду за користуванням радіочастотним ресурсом України.
При цьому, на думку колегії суддів, Нацкомісія отримавши від податкового органу інформацію про несплату позивачем збору за користування РЧР, повинна була здійснити державний нагляд шляхом проведення позапланової перевірки позивача із відповідним оформленням їх результатів.
51. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 809/340/14.
52. До того ж, колегія суддів зазначає, що правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.
53. Таким чином, встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
54. Водночас, перевіряючи оспорюване рішення на відповідність критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, а саме чи прийнята вона у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), колегією суддів не встановлено, що ухвалюючи рішення про анулювання ліцензії позивача, Нацкомісія діяла підставно та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, оскільки відповідачем не приймалось розпорядження про усунення наведених вище порушень умов ліцензії, а висновки, викладені в оспорюваному Рішенні зроблені лише за наслідками радіочастотного моніторингу та листа податкового органу. Відтак таке Рішення не може бути визнано судом законним.
55. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому його постанова підлягає скасуванню.
56. Відповідно до статті 352 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі») суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
57. З огляду на наведене, оскільки суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, то постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 слід скасувати із залишенням в силі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019.
Керуючись статтями 341 345 352 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські новітні технології» задовольнити.
Скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2019 у справі № 640/3535/19 - залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
СуддіА.І. Рибачук Л.Л. Мороз А.Ю. Бучик