ПОСТАНОВА
Іменем України
31 січня 2020 року
Київ
справа №640/6624/19
адміністративне провадження №К/9901/33861/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів -Білак М.В., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/6624/19
за позовом Міністерства юстиції України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Робітнича газета», третя особа - Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, про припинення випуску газети
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Робітнича газета» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 серпня 2019 року (прийняту судом у складі головуючого судді - Федорчука А.Б.), на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року (прийняту судом у складі: головуючого судді - Костюк Л.О., суддів: Бужак Н.П., Пилипенко О.Є.),
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2019 року Міністерство юстиції України (далі - позивач, Міністерство, Мін`юст) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Робітнича газета» (далі - відповідач, ТОВ «Робітнича газета»), за участю третьої особи - Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області (далі - третя особа, СБ України), в якому просило припинити випуск газети «Робітнича газета» («Robochaya gazeta», «Рабочая газета»), зареєстрована Державним комітетом телебачення та радіомовлення України 08 грудня 2005 року, свідоцтво №10724, Серія КВ, засновником якої є Товариство з обмеженою відповідальністю «Робітнича газета».
1.1 В обґрунтування позовних вимог Міністерство зазначило, що у зв`язку із порушенням ТОВ «Робітнича газета» вимог Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та Закону України «Про інформацію», що підтверджується листом Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області від 07 лютого 2019 року №51/12-1189, висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2018 року №10003/18-39/19560-19563/18-39, випуск такої газети підлягає припиненню в судовому порядку.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
1. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року в задоволенні позовних вимог відмолено.
2. Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку про наявність порушень відповідачем вимог Закону України від 16 листопада 1992 року N2782-XII «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (далі - Закон N2782-XII) та Закону України від 9 квітня 2015 року N 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі - Закон N317-VIII), а тому наявні підстави для припинення випуску газети «Робітнича газета».
Короткий змість рішення суду апеляційної інстанції
3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року.
4. Суд апеляційної інстанції вказав, що встановлені висновком експертизи обставини свідчать про порушення ТОВ «Робітнича газета» вимог Закону N317-VIII та Закону №2782-XII, що є підставою для припинення випуску даної газети.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень
5. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ «Робітнича газета» звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просило скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року, прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
6. Відповідач вказав, що оскаржувані судові рішення є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки суди не вказали, які конкретно публікації або окремі фрази порушують вимоги Закону N317-VIII та Закону N 2782-XII. На думку відповідача, для припинення випуску газети необхідно встановити конкретні порушення, які слугували підставою для такого припинення.
7. ТОВ «Робітнича газета» також зазначила, що суди попередніх інстанцій не досліджували зміст газет № 47 від 24 квітня 2018 року, № 48 від 26 квітня 2018 року, №50-51 від 04 травня 2018 року.
8. Окрім того, відповідач наголосив, що матеріали справи не містять належним чином засвідчену копію експертного висновку, на якому ґрунтуються оскаржувані висновки; копію висновку засвідчила не уповноважена особа, а сам висновок взагалі не стосуються відповідача.
8.1 Також представником відповідача зазначено, що даний висновок є недопустимим доказом у справі, оскільки з нього не вбачається, який саме примірник газети досліджувався експертом; також з висновку експерта можна дійти висновку, що відтворені лозунги, які зазначає експерт, відносяться до історичного викладення тематики/реконструкції історичних подій, що не заборонено чинним законодавством.
9. ТОВ «Робітнича газета» наголосило у касаційній скарзі про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права - частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не врахувавши, що відповідач не є суб`єктом владних повноважень.
10. Окрім того, відповідач вказав, що судами першої та апеляційної інстанції було проігноровано клопотання ТОВ «Робітнича газета» стосовно проведення судової лінгвістичної експертизи в рамках цієї адміністративної справи, що, відповідно до статті 353 КАС України, є підставою для скасування судового рішення.
11. Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12. Міністерством подано відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому позивач просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
13. Позивач зазначив, що твердження відповідача, викладені у скарзі, є лише його суб`єктивним баченням, під час розгляду справи як в суді першої інстанції, так і в апеляційній інстанцій, було досліджено примірники газети та надано їм належну правову оцінку.
14. Також Міністерство вказало, що висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2018 року № 10003/18-39/19560-19563/18-39 є належним та допустимим доказом в даній справі.
15. Окрім того, представником позивача зауважено, що друковані засоби масової інформації не можуть містити закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу та пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, а у протилежному випадку підлягають припиненню в судовому порядку, оскільки право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань не є абсолютним, а його здійснення може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам.
16. Також до Верховного Суду Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області подано відзив на касаційну скаргу відповідача, в якій СБ України просила залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу ТОВ «Робітнича газета» - без задоволення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
17. Газета «Робітнича газета» («Robochaya gazeta», «Рабочая газета») зареєстрована Державним комітетом телебачення та радіомовлення України, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 10724, Серія КВ.
18. 07 лютого 2019 року Головне управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області листом №51/12-1189 повідомило Міністерство юстиції України, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22017000000000168, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 109 та частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу України.
19. У зазначеному листі також вказано, що в ході досудового розслідування кримінального провадження призначено експертне дослідження інформації, викладеної у газеті «Рабочая газета» випуск №50-51 (16219-16220) 04 мая 2018 года» (тираж 239305), «Рабочая газета» випуск №48 (16217) 26 апреля 2018 года» (тираж 258792) та «Рабочая газета» випуск №47 (16216) 24 апреля 2018 года» (тираж 258792).
20. Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №10003/18-39/19560-19563/18-39 від 04 жовтня 2018 року у текстових матеріалах газет: «Рабочая газета» випуск №50-51 (16219-16220) 04 мая 2018 года», «Рабочая газета» випуск №48 (16217) 26 апреля 2018 года» та «Рабочая газета» випуск №47 (16216) 24 апреля 2018 года» наявні статті, зміст яких містить мовні ознаки схиляння та підбурювання до зміни чинної української влади і діючої в Україні системи суспільного державного укладу та встановлення соціалістичного ладу шляхом насильницької зміни існуючого суспільного порядку, розпалювання в українському суспільстві нетерпимості на ґрунті ідеологічних та політичних переконань.
21. Зазначеним листом проінформовано Міністерство юстиції України для розгляду питання про ініціювання процедури припинення випуску видання в судовому порядку.
22. В додаток до листа надано копію висновку експерта №10003/18-39/19560-19563/18-39 від 04 жовтня 2018 року.
23. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
24. Статтею 15 Конституції України передбачено, що суспільне життя в Україні ґрунтується на засадах політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності.
Жодна ідеологія не може визнаватися державою як обов`язкова.
Цензура заборонена.
25. Правові основи діяльності друкованих засобів масової інформації (преси) в Україні, встановлює державні гарантії їх свободи відповідно до Конституції України, Закону України "Про інформацію" та інших актів чинного законодавства і визнаних Україною міжнародно-правових документів створює Закон України від 16 листопада 1992 року N 2782-XII «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» (далі - Закон N 2782-XII).
26. В Законі N 2782-XII під друкованими засобами масової інформації (пресою) в Україні розуміються періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію.
27. Статтею 2 Закону N 2782-XII передбачено, що свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань гарантуються Конституцією України і відповідно до цього Закону означають право кожного вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати та поширювати будь-яку інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації, крім випадків, визначених законом, коли обмеження цього права необхідно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
28. Відповідно до статті 3 Закону N2782-XII забороняється використання друкованих засобів масової інформації для:
закликів до захоплення влади, насильницької зміни конституційного ладу або територіальної цілісності України;
пропаганди війни, насильства та жорстокості;
розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі;
розповсюдження порнографії, а також з метою вчинення терористичних актів та інших кримінально караних діянь;
пропаганди комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;
популяризації або пропаганди держави-агресора та її органів влади, представників органів влади держави-агресора та їхніх дій, що створюють позитивний образ держави-агресора, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України;
втручання в особисте і сімейне життя особи, крім випадків, передбачених законом;
заподіяння шкоди честі і гідності особи;
розголошення будь-якої інформації, яка може призвести до вказання на особу неповнолітнього правопорушника без його згоди і згоди його законного представника.
29. Згідно з підпунктом 2-2 пункту 3 Положення «Про Міністерство юстиції України», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року N 228 (далі - Положення N 228) одним із основних завдань Міністерства юстиції України є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.
30. Підпунктом 83-7 пункту 4 Положення N 228 передбачено, що Міністерство юстиції України здійснює відповідно до закону контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, в тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до закону, та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені законом; державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності.
31. Визначає правові основи заборони пропаганди їх символіки та встановлює порядок ліквідації символів комуністичного тоталітарного режиму Закон України від 9 квітня 2015 року N 317-VIII «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (далі - Закон № 317-VIII).
32. Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону №317-VIII пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів - публічне заперечення, зокрема через засоби масової інформації, злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років в Україні, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, поширення інформації, спрямованої на виправдання злочинного характеру комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, діяльності радянських органів державної безпеки, встановлення радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті, виготовлення та/або поширення, а також публічне використання продукції, що містить символіку комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів.
33. Згідно з частиною першою статті 3 Закону №317-VIII пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам`яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та заборонена законом.
34. Приписами частин другої, третьої статті 3 Закону №317-VIII передбачено, що пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки юридичною особою, політичною партією, іншим об`єднанням громадян, друкованим засобом масової інформації та/або використання у назві символіки комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів є підставою для відмови в реєстрації та/або припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян, підставою для відмови в реєстрації та/або припинення випуску друкованого засобу масової інформації.
У разі невиконання юридичними особами, політичними партіями, іншими об`єднаннями громадян, друкованими засобами масової інформації вимог цього Закону їх діяльність/випуск підлягає припиненню в судовому порядку за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державної реєстрації юридичних осіб, реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, громадських спілок, інших громадських формувань, або іншого уповноваженого органу державної влади.
35. Процедуру прийняття Мін`юстом рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" визначає Порядок прийняття рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року N 354 (далі - Порядок № 354).
36. Пунктом 3 Порядку № 354 встановлено, що Мін`юст безпосередньо або через територіальні органи забезпечує постійний моніторинг відповідності найменування та/або символіки, матеріалів реєстраційної справи юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону.
37. Згідно з підпунктом 2 пункту 4 Порядку №354 Мін`юст може самостійно ініціювати проведення правової експертизи.
38. Відповідно до пунктів 7,8,9 Порядку №354 для проведення правової експертизи щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону утворюється Комісія з питань дотримання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" (далі - Комісія).
Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Мін`юсті, склад та положення якої затверджуються наказом Мін`юсту.
До складу Комісії входять працівники Мін`юсту.
До роботи Комісії можуть залучатися представники правоохоронних органів, Центральної виборчої комісії, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також незалежні експерти (за згодою).
Комісія для виконання покладених на неї завдань має право отримувати в установленому порядку інформацію від правоохоронних органів, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
39. Пунктами 15, 18, 23 Порядку №354 встановлено, що за результатами правової експертизи щодо кожного об`єкта складається окремий правовий висновок про відповідність або невідповідність його діяльності, найменування та/або символіки вимогам Закону.
Комісія під час правової експертизи бере до уваги повідомлення об`єкта правової експертизи про наявні об`єктивні причини неможливості виконання ним вимог Закону та про вжиті заходи, спрямовані на виконання вимог Закону.
У десятиденний строк з дня прийняття рішення про невідповідність діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян вимогам Закону Мін`юст звертається з позовом до суду про припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об`єднання громадян або повідомляє іншим органам державної влади, які уповноважені звертатися з відповідним позовом до суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
40. Відповідно до вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
41. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
42. Згідно зі статтею 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
43. Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
44. Частинами першою, другою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
45. Відповідно до частин першої-другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
46. Аналіз норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що законодавець визначив відповідну процедуру, яка передує зверненню Міністерства до суду із позовом щодо припинення діяльності певного об`єкту. Спочатку Мінюст повинен встановити невідповідність діяльності, зокрема, друкованого засобу масової інформації, вимогам Закону №317-VIII, що полягає у проведенні правової експертизи та складанню відповідного рішення спеціальною комісією, що створена при Мін`юсті. Лише після складання рішення про невідповідність вимогам Закону №317-VIII Міністерство юстиції України у десятиденний строк (з моменту складання такого рішення) може звернутись із позовом до суду щодо припинення діяльності такого об`єкта.
47. Проте, задовольняючи позовні вимоги та припиняючи діяльність ТОВ ««Робітнича газета», суди першої та апеляційної інстанції не встановили та не надали правової оцінки дотримання Мін`юстом процедури встановлення невідповідності діяльності позивача вимогам Закону №317-VIII, ототожнивши правову експертизу, яка повинна проводитись спеціальною комісією, що передбачена Порядком №354 з висновком експерта за результатами проведення комплексної лінгвістично-мистецтвознавчої експертизи.
48. Окрім того, судами попередніх інстанцій неправильно застосовані норми процесуального права. Задовольняючи позовні вимоги, суди керувались частиною другою статті 77 КАС України, яка покладає обов`язок доказування на відповідача-суб`єкта владних повноважень, однак судами не було враховано, що в даній справі відповідачем є товариство з обмеженою відповідальністю, а позивачем - суб`єкт владних повноважень.
49. Частиною другою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
50. Відповідно до частин четвертої-шостої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
51. Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій не дослідили дотримання Міністерством процедури встановлення невідповідності діяльності ТОВ «Робітнича газета» вимогам Закону №317-VIII, відповідно до порядку №354, не встановили наявність рішення Міністерства щодо невідповідності діяльності відповідача вимогам Закону №317-VIII, не встановили дотримання позивачем десятиденного строку звернення до суду з моменту прийняття вказаного рішення, колегія суддів приходить до висновку про недотримання судами першої та апеляційної інстанцій принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів. А тому висновок щодо наявності правових підстав для припинення випуску газети ТОВ «Робітнича газета» є передчасним.
52. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга ТОВ «Робітнича газета» підлягає частковому задоволенню, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року - скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
СУДОВІ ВИТРАТИ
53. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 341 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Робітнича газета» - задовольнити частково.
2. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 серпня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року у справі №640/6624/19 - скасувати.
3. Справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
О.В. Калашнікова
М.В. Білак
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду