ПОСТАНОВА
Іменем України
13 лютого 2020 року
Київ
справа №640/6916/19
адміністративне провадження №К/9901/2325/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Калашнікової О. В., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Верховного Суду України, Верховного Суду, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року, постановлену у складі колегії суддів: Шурка О. І. (доповідач), Ганечко О.М., Степанюка А.Г.
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до Верховного Суду України, Верхового Суду, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, стягнення заборгованості із заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року повернуто ОСОБА_1 заяву про зміну та доповнень позовної заяви від 11.07.2019.
3. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, позивач подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі позивач заявила клопотання, в якому просила звільнити її від сплати судового збору.
4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу залишено без руху. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення даної ухвали протягом якого мають бути усунуті недоліки апеляційної скарги шляхом надання оригіналу документа про сплату судового збору.
5. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року повернуто особі, яка її подала.
6. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції аргументував своє рішення тим, що позивач у встановлений судом строк не усунула недоліки апеляційної скарги, а викладені апелянтом у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для її задоволення в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати його рішення, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
8. В обґрунтування касаційної скарги вказує на те, що предметом позову є захист соціальних, трудових прав, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення від сплати судового збору. Зазначені обставини детально описані в позовній заяві та апеляційній скарзі, але не враховані судом. Скаржник зазначає, що станом на час звернення до суду апеляційної інстанції її майновий стан не дозволяв їй сплатити судовий збір, оскільки їй з липня 2018 року до 1 листопада 2019 року заробітна плата не виплачена і на сьогодні. Саме з цих підстав, крім іншого, позивачем було подано позовну заяву у цій справі, оскільки суб`єкти владних повноважень порушили її права, що призвело до безпідставної невиплати заробітної плати - єдиного доходу державного службовця. Її майновий стан не дозволяє виконати вимоги апеляційного суду щодо сплати судового збору у зазначеному судом розмірі. Вважає, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні її клопотання про звільнення від сплати судового збору із наведених вище підстав.
ІІІ. Джерела права й акти їх застосування
9. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 Касаційного адміністративного суду України (далі - КАС України) забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
10. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
11. Статтею 296 КАС України встановлені вимоги до апеляційної скарги, зокрема, пунктом 1 частини 5 якої передбачено необхідність додання до апеляційної скарги документа про сплату судового збору.
12. Відповідно до частин першої-третьої статті 169 КАС України суддя, установивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
13. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
14. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх сплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
15. Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
16. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
17. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
ІV. Оцінка Верховного Суду
18. Аналіз указаних норм права свідчить про те, що судам надано право у виняткових випадках і залежно від обставин справи, урахувавши майновий стан сторони, звільнити її від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити його сплату.
19. Залишаючи апеляційну скаргу позивача без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що така не відповідає вимогам, встановлених статтею 296 КАС України, оскільки до неї не додано документу про сплату судового збору.
20. На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивачем надіслано клопотання про звільнення її від сплати судового збору через незадовільний майновий стан та у зв`язку з тим, що предметом позову є захист соціальних, трудових прав, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення від сплати судового збору, зміст якого аналогічний змісту такого клопотання, висловленого в апеляційній скарзі.
21. Повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний суд виходив з того, що позивач у встановлений судом строк не усунула недоліки апеляційної скарги, відповідних доказів незадовільного майнового стану до суду не надала.
22. При цьому апеляційний суд також виходив з того, що в задоволенні клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору слід відмовити, оскільки викладені апелянтом у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставини не можуть бути підставою для її задоволення в силу положень ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
23. Такі висновки суду апеляційної інстанції колегія суддів вважає передчасними, з наступних підстав.
24. Законом України «Про судовий збір» передбачена можливість звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, пов`язана виключно з майновим станом сторони.
25. При цьому, якщо позивач належить до певної категорії осіб (пункт 2 частини першої статті 8 Закону), або ж предметом спору є захист певних прав (пункт 3 частини першої статті 8 Закону), то закон не обмежує сторону у виборі способів та засобів доказування свого важкого майнового стану, який не дозволяє їй сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
26. Такий зміст закону покликаний захистити окремі вразливі та менш соціально захищені категорії громадян та сприяти їм у захисті своїх основоположних прав.
27. Якщо ж сторона не підпадає під дію пункту 2 або 3 частини першої статті 8 Закону, то вона вправі клопотати перед судом про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону.
28. Однак, в такому випадку сторона повинна довести уже конкретні обставини, які унеможливлюють сплату судового збору.
29. Такими обставинами, за змістом пункту 1 частини першої статті 8 Закону, є перевищення розміру судового збору на 5 відсотків розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
30. Суд зазначає, що як в апеляційній скарзі, так і в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, надісланого позивачем на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом було вказано на те, що предметом позову є захист соціальних, трудових прав, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для звільнення від сплати судового збору.
31. Водночас оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не містить правової оцінки вказаним обставинам (аргументам) позивача.
32. Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
33. У справі від 31.07.2007 «FC Mretebi v. Georgia» («ФК Мретебі проти Грузії», заява №38736/04) Європейський суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розглядав питання законності відмови Верховного Суду Грузії від звільнення від сплати судового збору заявника (футбольний клуб), і зазначив, що Верховний Суд Грузії неналежним чином дослідив аргументи заявника, не вказав, чи достатньо наданих йому доказів на підтвердження фінансової неможливості сплатити судовий збір та не витребував доказів, яких, на його думку, не вистачало. Верховний Суд Грузії просто зазначив, що ніяких підстав для надання звільнення від судового збору не існувало.
34. У цій справі ЄСПЛ назвав відмову Верховного Суду Грузії звільнити заявника від сплати судового збору, без відповідного обґрунтування, «безпідставним» обмеженням права останнього на доступ до правосуддя.
35. Проте суд апеляційної інстанції не дослідив всіх обставин, зазначених скаржником.
36. За наведеного правового регулювання та обставин справи, Суд дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції здійснено формальний підхід до вирішення питання щодо звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, чим порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню в справі.
37. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
V. Судові витрати
38. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі №640/6916/19 скасувати, а справу направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. А. Губська
Судді О. В. Калашнікова
В. М. Соколов