26.02.2023

№ 640/7189/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 640/7189/22

адміністративне провадження № К/990/27844/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Мартинюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 (головуючий суддя - В.П. Мельничук, судді - І.О. Лічевецький, О.М. Оксененко)

у справі № 640/7189/22

за позовом ОСОБА_1

до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання неправомірними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просила:

- визнати неправомірними дії та бездіяльність Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Коломієць І.М. щодо: подання органу досудового слідства повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 01.02.2022 без зазначення об`єкта, суб`єкта, об`єктивної і суб`єктивної сторони правопорушення, зокрема, наявності умислу на невиконання рішення суду та відомостей про суспільну небезпеку вчиненого, тобто заподіяння істотної шкоди стягувачу, суспільству або державі; незастосування до боржника заходів примусового виконання рішення суду по даній справі;

- зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Коломієць І.М. невідкладно забезпечити надання органу досудового слідства (Шевченківському УП ГУНП України у м. Києві) відомостей, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, вказаного ним у повідомлені про вчинення кримінального правопорушення від 01.02.2022 (умисне невиконання рішення суду), а саме щодо об`єкта, суб`єкта, об`єктивної і суб`єктивної сторони правопорушення, зокрема, наявності умислу на невиконання рішення суду та відомостей про суспільну небезпеку вчиненого, тобто заподіяння істотної шкоди стягувачу, суспільству або державі;

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2022 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

3. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. Серед іншого, в тексті апеляційної скарги позивачем наведено доводи щодо незгоди з ухваленням судом першої інстанції протокольної ухвали про відмову у задоволенні заяви позивача про зміну предмета позову, відмови у задоволенні клопотання про витребування доказів та виклик свідка.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження протокольної ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2022 про відмову в задоволенні заяви про зміну предмета позову та протокольної ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2022 про відмову в задоволенні клопотання про витребування доказів та виклику в якості свідка державного виконавця у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

5. При постановленні ухвали, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем подану апеляційну скаргу на судові рішення, оскарження яких нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

6. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати, справу передати для продовження розгляду.

7. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує, що віднесення судом апеляційної інстанції ухвал суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про зміну предмета позову та про відмову в задоволенні клопотання про витребування доказів та виклику свідка до рішення суду, що не підлягають апеляційному оскарженню, є помилковим і суперечить нормам Кодексу адміністративного судочинства України. Наголошує, що вказані ухвали позивач не оскаржувала окремо від рішення суду першої інстанції, а включила заперечення щодо цих ухвал до апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, що відповідає приписам частини третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позиція інших учасників справи

8. Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, відсутність якого, відповідно до приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.

Рух касаційної скарги

9. Ухвалою Верховного Суду від 27.10.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

10. Ухвалою Верховного Суду від 22.02.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Нормативне врегулювання

11. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

12. Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду. «Право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (рішення у справі «Воловік проти України», заява № 15123/03, від 06.12.2007).

13. За змістом статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

14. Вказані положення відображено і в статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінка Верховного Суду

15. При постановленні оскаржуваної ухвали суд апеляційної інстанції виходив з того, що статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено можливість оскарження протокольної ухвали суду першої інстанції щодо відмови у задоволені заяви про зміну предмета позову і клопотання про витребування доказів та виклику свідка.

16. На переконання Верховного Суду такий висновок суду апеляційної інстанції є передчасним з огляду на таке.

17. Частиною другою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

18. Відповідно до частини третьої статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

19. Тобто вказана норма процесуального закону регулює неможливість оскарження в апеляційному порядку ухвал, не передбачених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України, окремо від рішення суду, водночас надає право стороні в такому випадку тільки включити в апеляційну скаргу на рішення суду заперечення на вказану ухвалу.

20. Проте суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження не врахував, що скаржник не звертався до суду апеляційної інстанції зі скаргою на ухвалу суду, яку заборонено оскаржувати окремо від рішення суду, а навпаки, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції від 11.08.2022, та включив заперечення на ухвали суду першої інстанції від 11.08.2022 про відмову в задоволенні заяви про зміну предмета позову та про відмову в задоволенні клопотання про витребування доказів та виклику свідка до апеляційної скарги.

21. Отже у суду апеляційної інстанції не було підстав для роз`єднання однієї апеляційної скарги, у дві різні скарги.

22. Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

23. Касаційний адміністративний суд враховує, що Об`єднана палата Касаційного цивільного суду неодноразово звертала увага на те, що тлумачення та застосування положень статті 353 Цивільного процесуального кодексу України, якою також визначено перелік ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, має відбуватися із урахуванням можливості/неможливості поновити свої права особою, яка подає апеляційну скаргу, в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду. При цьому будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку окремо або разом з рішенням суду (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 у справі № 2-41/2006, постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.11.2021 у справі № 520/14132/18).

24. З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у даній адміністративній справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

25. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

26. Таким чином, зважаючи на приписи статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо розподілу судових витрат

27. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 327 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 у справі № 640/7189/22 скасувати.

3. Справу № 640/7189/22 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції - Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А. В. Жук

Н.М. Мартинюк