ПОСТАНОВА
Іменем України
19 лютого 2021 року
м. Київ
справа №640/9912/19
адміністративне провадження №К/9901/28796/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Єзерова А.А., Стеценка С.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/9912/19
за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» (далі - ПАТ «АКБ «Індустріалбанк») до Національного банку України (далі - НБУ) про визнання протиправним та скасування рішення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою НБУ
на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2019, постановлену у складі судді Кузьменка В.А.
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Бєлової Л.В., Лічевецького І.О.,
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 06.06.2019 ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» до пред`явлення позову звернулось до суду із заявою про забезпечення адміністративного позову, у якій просило:
зупинити дію рішення НБУ від 03.06.2019 № 215/БТ про накладення штрафу на ПАТ АКБ «Індустріалбанк»;
зупинити стягнення на підставі рішення НБУ від 03.06.2019 № 215/БТ про накладення штрафу на ПАТ АКБ «Індустріалбанк.
В обґрунтування поданої заяви ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» вказало на очевидні ознаки протиправності рішення НБУ від 03.06.2019 № 215/БТ про накладення штрафу на ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» і, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії вказаного рішення та зупинення стягнення на його підставі може призвести до потреби докладати значних зусиль та витрат для відновлення прав ПАТ «АКБ «Індустріалбанк», зокрема здійснювати дії щодо повернення банку стягнутого штрафу, суми виконавчого збору та можливих збитків.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 07.06.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019, частково задовольнив заяву ПАТ АКБ «Індустріалбанк» про забезпечення позову:
зупинив дію стягнення на підставі виконавчого документа - рішення НБУ від 03.06.2019 № 215/БТ про накладення штрафу на ПАТ АКБ «Індустріалбанк»;
в іншій частині заяви - відмовив.
3. 18.10.2019 НБУ звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову повістю.
4. Верховний Суд ухвалою від 30.10.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
5. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22.04.2020 №634/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
6. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Стеценко С.Г., Єзеров А.А.
7. Ухвалою судді Верховного Суду від 23.04.2020 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Рішенням НБУ від 03.06.2019 № 215/БТ «Про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» ухвалено:
1. Накласти на ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» штраф за здійснення Банком ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу у розмірі 6 852 526,49 грн;
2. Департаменту фінансового моніторингу ( ОСОБА_2 ) довести зміст даного рішення до відома ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» не пізніше п`яти робочих днів з дати прийняття даного рішення;
3. Встановити, що штраф підлягає сплаті протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» цього рішення на користь НБУ;
4. Рекомендувати ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» не пізніше наступного робочого дня після сплати суми штрафу надіслати Департаменту фінансового моніторингу НБУ ( ОСОБА_2 ) (електронною поштою) інформацію про дату його сплати та реквізити квитанції або іншого платіжного документа, що свідчить про його сплату, а також надіслати на паперових носіях разом із супровідним листом належним чином засвідчену копію квитанції або іншого платіжного документа про сплату штрафу;
5. У разі ненадходження від ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» на адресу НБУ у строк, зазначений у пункті 4 цього рішення, документів, що підтверджують сплату штрафу, Департаменту фінансового моніторингу НБУ ( ОСОБА_2 ) надіслати дане рішення для примусового виконання до відповідного органу державної виконавчої служби України;
6. Відповідно до статті 74 Закону України від 07.12.2020 № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність» (далі - Закон № 2121-ІІІ) про банки рішення НБУ про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу є виконавчим документом.
Рішення НБУ від 03.06.2019 № 215/БТ отримано позивачем 05.06.2019 за вхідним № 83-БТ, а тому його необхідно було виконати до 12.06.2019 включно, у разі ненадходження від ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» на адресу НБУ у встановлений строк документів, що підтверджують сплату штрафу, вказане рішення необхідно було надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби.
Маючи намір оспорити зазначене рішення НБУ до суду, ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» вважаючи, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення справи по суті призведе до суттєвої зміни його майнового стану у зв`язку із вилученням значної суми коштів, яка в подальшому хоч і може бути повернена на рахунки банку, однак негативно вплине на економічні показники, звернулось до суду з заявою про вжиття заходів завезення позову.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
9. Частково задовольняючи клопотання ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду та ефективний захист або поновлення порушених прав ПАТ «АКБ «Індустріалбанк», за захистом яких він має намір звернутися до суду, зокрема: у разі ймовірного задоволення позову, позивачу необхідно буде докласти значних зусиль, у тому числі вчиняти дії, направлені на повернення сплаченого штрафу (звернення із відповідними позовами про стягнення коштів до суду, заходи з виконання рішення суду) та можливих збитків щодо ймовірно безпідставного стягнення виконавчого збору, оскільки повернення сплаченого виконавчого збору законом не передбачено.
В частині відмови у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову суд першої інстанції з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції з посиланням на пункт 4 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вказав, що дія рішення НБУ від 03.06.2019 №215/БТ про накладення штрафу на ПАТ ««Індустріалбанк» не може бути зупинена у порядку забезпечення позову.
10. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що судами попередніх інстанцій невірно застосовані вимоги пункту 4 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та частини другої статті 74 Закону України від 20.05.1999 № 679-XIV «Про Національний банк України». НБУ стверджує, що застосовуючи заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі рішення НБУ від 03.06.2019 №215/БТ від 22.04.2019, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, фактично зупинив дію зазначеного рішення. Натомість положення КАС України місять пряму заборону забезпечувати позов шляхом зупинення рішення НБУ. Також звертає увагу на безпідставність твердження позивача щодо неможливості захисту прав та законних інтересів позивача у разі стягнення НБУ коштів, оскільки законодавство містить механізм повернення коштів у такому випадку.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11 Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України виходить із такого.
12. Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано главою 10 розділу І Загальних положень КАС України, яка визначає підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі, метою якого є охорона матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.
13. Положеннями статті 153 КАС України передбачена можливість подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви.
14. При цьому згідно із частиною другою статті 153 КАС України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
15. Зміст і форму заяви про забезпечення позову визначено у статті 152 КАС України, пунктами 3 та 4 частини першої якої передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову та захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
16. Так, відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
17. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина друга статті 150 КАС України).
18. Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
19. Так, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (частина перша статті 151 КАС України).
20. Згідно із частиною другою статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
21. При цьому, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України, його посадових та службових осіб заборони або обов`язку вчиняти певні дії, обов`язку утримуватися від вчинення певних дій (пункт 4 частини третьої статті 151).
22. Зміст вищенаведених норм свідчить, що передумовою для вжиття таких заходів з урахуванням положень частини другої статті 151 КАС України є існування та встановлення судом обставин, визначених частиною другою статті 150 КАС України.
23. При розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
24. Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
25. Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
26. Так, відповідно до частини першої статті 73 Закону № 2121-III у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об`єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об`єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать зокрема накладення штрафів.
27. Частина п`ята статті 74 Закону № 2121-III встановлює, що рішення Національного банку України про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу є виконавчим документом та набирає законної сили з дня його прийняття. У разі невиконання такого рішення воно передається Національним банком України до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.
28. Отже, рішення НБУ від 03.06.2019 № 215/БТ про накладення штрафу на ПАТ «АКБ «Індустріалбанк», яке позивач оскаржує, є виконавчим документом та набрало законної сили з дня його прийняття, і, в разі його невиконання, передається НБУ до органів державної виконавчої служби для примусового виконання.
29. У свою чергу відповідно до положень статті 27 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби справляється виконавчий збір; виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
30. Виходячи з наведеного ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» має сплатити накладений на нього штраф добровільно або у порядку примусового стягнення органами державної виконавчої служби.
31. Як було зазначено вище, положеннями КАС України чітко визначено види забезпечення позов, якими відповідний позов може бути забезпечений. Водночас частина третя статті 151 КАС України містить заборону вжиття заходів забезпечення позову, а саме шляхом зупинення актів, рішень, заборони або обов`язку вчиняти певні дії чітко визначених суб`єктів владних повноважень, зокрема щодо рішень та актів НБУ.
32. Отже, Верховний Суд зазначає, що до рішення НБУ не можуть бути застосовані види (шляхи) забезпечення позову, передбачені частиною першою статті 151 КАС України, зокрема зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку (пункт 5).
33 Водночас Верховний Суд звертає увагу, що в розумінні 74 Закону №2121-III рішення НБУ про застосування заходу впливу у вигляді накладення штрафу є виконавчим документом, проте стягнення за таким виконавчим документом не здійснюється у безспірному порядку.
34. З урахуванням зазначеного, враховуючи, що КАС України містить пряму вказівку щодо недопущення забезпечення позову шляхом зупинення рішення Національного банку України, а також зважаючи на те, що оскаржуване рішення не є документом, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, Суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову у зазначений спосіб в понову обсязі.
35. Такий висновок відповідає правовій позиції, яка висловлена у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 640/7537/19.
36 Відповідно до частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
37. Вищевикладене свідчить про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення заяви ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» про забезпечення позову та зупинення зупинення дії стягнення на підставі виконавчого документа - рішення НБУ від 03.06.2019 №215/БТ про накладення штрафу на ПАТ «АКБ «Індустріалбанк» з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а тому їх слід скасувати у цій частині та у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовити. В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 слід залишити без змін.
Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Національного банку України задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 в частині задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» про забезпечення позову та зупинення дії стягнення на підставі виконавчого документа - рішення Національного банку України від 03.06.2019 №215/БТ про накладення штрафу на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний «Індустріалбанк», ухвалити нове рішення в цій частині - про відмову у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» про забезпечення позову.
В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2019 у справі №640/9912/19 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.І. Рибачук
А.А. Єзеров
С.Г. Стеценко ,
Судді Верховного Суду