Постанова
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 643/10174/18
провадження № 61-12603св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Посад»
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду міста Харкова від 26 березня 2019 року в складі судді Мельникової І. Д. та постанову Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П., та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Посад» на постанову Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Кругової С. С., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Посад» (далі - ТОВ «Посад») про стягнення моральної шкоди.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що працював у відповідача начальником відділу транспорту з 05 травня 2008 року. 30 березня 2011 року він перебував на робочому місці в диспетчерській, виконував свої обов`язки. До диспетчерської увійшов водій ТОВ «Посад» ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, почав ображати його та бити. Внаслідок бійки позивачу були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, він неодноразово проходив лікування, отримав ІІІ групу інвалідності. Після довготривалого лікування позивач постійно відчував фізичні та моральні страждання, неможливість вести звичайний спосіб життя, ходити на роботу та виконувати сімейні обов`язки, бути соціально повноцінним, не міг приділяти увагу дружині та сину.
ТОВ «Посад» несвоєчасно виплачувало йому допомогу по втраті працездатності та оформило документи, пов`язані з каліцтвом, з порушенням встановлених строків. Посилався на те, що внаслідок недбалого ставлення роботодавця до організації виробничого процесу та виробничої безпеки працівників згідно зі статтями 1167 1172 ЦК України ТОВ «Посад» повинно відшкодувати йому моральну шкоду в розмірі 300 000,00 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Московського районного суду міста Харкова від 26 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів порушення його законних прав у розумінні статей 141 153 154 КЗпП України. ОСОБА_3 , який був охоронцем ПП «ДЮА» «Кратос», не перебував у трудових відносинах з ТОВ «Посад», а згідно з договором від 30 липня 2008 року виконував послуги з надання охорони ТОВ «Посад». Тому ТОВ «Посад» не повинно згідно із статтями 1167 1172 ЦК України нести відповідальність за дії особи, яка безпосередньо не перебувала з нею у трудових відносинах.
Постановою Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 рокурішення Московського районного суду міста Харкова від 26 березня 2019 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ Фірма «Посад» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що саме відповідач мав забезпечити дотримання трудової та виробничої дисципліни, виконання правил внутрішнього трудового розпорядку та колективного договору, а також створити безпечні умови праці для своїх співробітників. Проте ТОВ «Посад» не забезпечило безпечних умов праці позивача. Крім того, протягом тривалого часу підприємство не вживало заходів для складення акта про нещасний випадок на виробництві, що унеможливило своєчасне отримання позивачем відповідних виплат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2019 року ТОВ «Посад» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просить скасувати рішення судів попередніх інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ТОВ «Посад» мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про порушення відповідачем вимог трудового законодавства України, оскільки причиною нещасного випадку визнано протиправні дії інших осіб. Відповідач вживав заходів з метою організації виробничого процесу, виробничої безпеки та забезпечення належними умовами праці своїх працівників. Наявність або відсутність працівника охорони ПП «ДЮА» «Кратос» не має значення для правильного вирішення цього спору.
Касаційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про визначення моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн, оскільки не дослідив її поділ за кожним із епізодів порушення прав позивача, а саме: безпосередньо фізичні та моральні страждання під час заподіяння травм та їх лікування; моральні страждання від встановлення інвалідності; моральні страждання від неспроможності виконання обов`язків чоловіка та батька та моральні страждання від протиправної бездіяльності посадових осіб відповідача щодо ігнорування законодавства про розслідування нещасного випадку у встановлений триденний строк.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Посад» та витребувано справу із суду першої інстанції. Крім того, вказаною ухвалою виконання постанови Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року зупинено до закінчення касаційного провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційних скарг та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що немає підстав для їх задоволення.
Суди встановили, що з 05 травня 2008 року ОСОБА_1 працював начальником відділу транспорту в ТОВ «Посад». 28 лютого 2012 року позивача звільнено за власним бажанням.
30 березня 2011 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого йому було спричинено тілесні ушкодження.
Згідно з актом № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, від 17 жовтня 2011 року, який затверджений начальником територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Харківській області, суди встановили, що 30 березня 2011 року начальник відділу транспорту ОСОБА_1 знаходився на своєму робочому місці у диспетчерській в головному офісі ТОВ «Посад» за адресою: місто Харків , вулиця Тимурівців, 31-а . Під час виконання своїх службових обов`язків (проводив співбесіду з кандидатом на посаду водія) до приміщення зайшов водій ТОВ «Посад» ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння та почав ображати нецензурною лайкою ОСОБА_1 , вказувати йому на недоліки у роботі керівника. Зав`язалася бійка, ОСОБА_1 впав на підлогу, а ОСОБА_2 наносив йому удари ногою. Після вказаних подій ОСОБА_1 був доставлений до Харківської міської клінічної багатопрофільної лікарні № 25.
Відповідно до акта № 1 про нещасний випадок, який пов`язаний з виробництвом, від 17 жовтня 2011 року, встановлено причини нещасного випадку: травмування внаслідок протиправних дій інших осіб. Зокрема, ОСОБА_2 - водій ТОВ «Посад» порушив вимоги пункту 1.9.1 Інструкції з охорони праці для водія вантажного автомобіля та пункт 5.8 Колективного договору ТОВ «Посад»; ОСОБА_3 - охоронець ПП «ДЮА» «Кратос» порушив вимоги договору серії ОА № 30/07.2008 від 30 липня 2008 року, додаток № 3/9.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1588-с ОСОБА_1 30 березня 2011 року спричинені тяжкі тілесні ушкодження. Позивач неодноразово лікувався, про що свідчать медичні документи.
Внаслідок отриманих тілесних ушкодження ОСОБА_1 визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи.
Згідно зі статтями 15 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду є, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку (стаття 173 КЗпП України).
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 2 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяно працівникові, який не втратив професійної працездатності. Відмова потерпілому у праві на отримання від підприємства грошової суми за моральну шкоду залежно від ступеня втрати професійної працездатності має обмежувальний характер.
Згідно з вимогами статті 141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову i виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю i правил охорони праці, уважно ставитися до потреб i запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
Відповідно до частин першої та третьої статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Встановивши, що ТОВ «Посад» не забезпечило додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, а саме: на територію підприємства у його неробочий час було допущено водія ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння, який спричинив ушкодження здоров`я позивача під час виконання ним своїх службових обов`язків, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Як правильно вказав апеляційний суд, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, причина інвалідності - трудове каліцтво. Факт саме трудового каліцтва позивача підтверджується також актом № 1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, від 17 жовтня 2011 року.
Відповідач, який був зобов`язаний забезпечити безпечні умови праці своїх працівників, не вжив необхідних заходів для недопущення порушення трудової та виробничої дисципліни, дотримання умов колективного договору, що призвело до тяжких наслідків - каліцтва позивача.
Згідно зі статтею 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» строк для повідомлення та початку розслідування нещасного випадку на виробництві складає три дні. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
Отже, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що роботодавець ТОВ «Посад» порушив права позивача як незабезпеченням безпечних умов праці, так і тривалим складанням акта розслідування нещасного випадку на виробництві, що позбавило його можливості вчасно отримати відповідні соціальні виплати, зокрема: нещасний випадок стався 30 березня 2011 року, і лише 17 жовтня 2011 року відповідач склав відповідний акт про це.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди апеляційний суд, врахувавши характер ушкоджень потерпілого, ступінь його вини в нещасному випадку, об`єктивну оцінку нещасного випадку згідно з обставинами, встановленими в акті № 1 від 17 жовтня 2011 року, тяжкість страждань ОСОБА_1 , а також те, що позивач отримав трудове каліцтво у молодому віці (30 років), є особою з інвалідністю ІІІ групи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.
Посилання відповідача на те, що причиною нещасного випадку визнано протиправні дії третіх осіб, а ТОВ Фірма «Посад» вживало належних заходів з метою організації виробничого процесу, виробничої безпеки та забезпечення належними умовами праці своїх працівників, є необґрунтованими, оскільки спростовуються встановленими обставинами справи.
Доводи позивача про те, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про визначення моральної шкоди у розмірі лише 50 000,00 грн, є неприйнятними, оскільки зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального права та додержанням норм процесуального права, доводи касаційних скарг є необґрунтованими. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційних скарг без задоволення, а постанови апеляційного суду - без змін.
Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України, виходячи із зазначених результатів розгляду касаційних скарг, виконання постанови Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року слід поновити.
Керуючись статтями 400 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Посад» залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року залишити без змін.
Поновити виконання постанови Харківського апеляційного суду від 11 червня 2019 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді М. М. Русинчук
Н. О. Антоненко
В. І. Журавель