Постанова
Іменем України
16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 644/525/17
провадження № 61-9801св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В. (суддя-доповідач), суддів:Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 січня 2020 року у складі судді Саркісян О. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 01 червня 2020 року у складі колегії суддів: Бурлака І. В., Хорошевського О. М., Яцини В. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (далі - ПрАТ «СК «Уніка») про стягнення страхового відшкодування.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 19 травня 2016 року між ним та ПрАТ «СК «Уніка» укладений договір добровільного страхування майна - житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 13 червня 2016 року сталася страхова подія - під впливом води просів ґрунт та пошкодив будівлю. Загальна сума збитку згідно з комерційною пропозицією на відновлювальний ремонт помешкання від компанії «Холлі Індастріал» складає 296 400,00 грн. Наступного дня він звернувся до відповідача із письмовою заявою про настання страхової події та просив виплатити йому страхове відшкодування, проте 08 серпня 2016 року страховою компанією надано відповідь про відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування, посилаючись на те, що просідання ґрунту через вплив зовнішнього навантаження та його перезволоження не може вважатися страховим випадком.
Позивач вказував, що відмова страхової компанії у виплаті йому страхового відшкодування є незаконною, оскільки договором передбачено такий страховий випадок, як просідання ґрунту.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ПрАТ «СК «Уніка» на його користь страхове відшкодування у сумі 291 400,00 грн.
Справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 січня 2020 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 01 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 січня 2020 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із недоведеності позивачем факту пошкодження підлоги у його будинку саме внаслідок стихійного лиха у вигляді просідання ґрунту, обумовленого дією підземних вод або тектонічними процесами, що є страховим випадком.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
У червні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 січня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 червня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19 грудня 2018 року у цій справі. Суди не надали належної оцінки розрахункам майнового збитку та страхового відшкодування, наданими позивачем, бездіяльності відповідача щодо невиконання ним умов укладеного договору страхування.
У серпні 2020 року від ПрАТ «СК «Уніка» надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому заявник просить відхилити касаційну скаргу та залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, у ній не зазначено, у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, а її доводи зводяться до необхідності переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню із таких підстав.
Встановлені судами обставини
ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 16 листопада 2015 року.
19 травня 2016 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «СК «Уніка» укладений договір добровільного страхування «ДІМ і все, що в НІМ» № 021134/2102/0000007 (далі - договір страхування), предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням застрахованим майном, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та понесенням додаткових витрат при настанні страхового випадку.
Згідно з пунктом 6 договору страхування страхова сума щодо основних конструкцій житлового будинку становить 1 500 000,00 грн, франшиза - 10 000,00 грн; щодо внутрішнього спорядження будинку - 865 240,00 грн, франшиза - 5 000,00 грн; щодо рухомого домашнього майна - 279 000,00 грн, франшиза - 5 000,00 грн; разом по майну - 2 644 240,00 грн.
ОСОБА_1 при страхуванні обрано програму «Комфорт» (пункт 12.1.2 договору страхування), що передбачає ряд ризиків, зокрема, катастрофи: землетрус, повінь, паводок, водопілля, селевий потік, обвал, зсув, просідання ґрунту, падіння на застраховане майно метеоритів.
За змістом пункту 4.1 Умов договору страхування в частині страхування майна страховим випадком є факт понесення збитків внаслідок пошкодження, знищення чи втрати застрахованого майна внаслідок подій (страхових ризиків) в рамках обраної програми страхування та в межах сублімітів, що визначена договором.
Пунктом 4.1.2.6 Умов договору страхування визначено, що просідання ґрунту - низхідне переміщення ґрунтових мас, що призводить до їх ущільнення, обумовлене дією підземних вод або тектонічними процесами.
За змістом пункту 7.1.5 Умов договору страхування страховиком в будь-якому випадку не відшкодовуються будь-які збитки страхувальника (в тому числі, внаслідок настання відповідальності перед третіми особами), що настали внаслідок дефектів або недоліків, що існували до початку строку дії договору, і про які повинно було бути відомо страхувальнику або його представникам незалежно від того, чи знав про ці дефекти і недоліки страховик.
Згідно з пунктом 7.1.7 Умов договору страхування також не відшкодовуються збитки при настанні випадку, якщо безпосередньою причиною його стало порушення страхувальником встановлених законом чи іншими нормативними актами, в тому числі, відомчими та/або внутрішніми нормативними документами правил і норм безпеки чи інших аналогічних норм, в тому числі, техніки безпеки.
Відповідно до пункту 7.1.8 Умов договору страхування страховиком в будь-якому випадку не відшкодовуються будь-які збитки страхувальника (в тому числі, внаслідок настання відповідальності перед третіми особами), що настали внаслідок: події, що сталась до початку або після закінчення строку дії договору і/або поза місцем його дії.
У пункті 7.2.7 Умов договору страхування зазначено, що страховиком не відшкодовуються збитки страхувальника, завдані на етапі зведення або реконструкції будівель, споруд, якщо між збитками і такими роботами існує причинно-наслідковий зв`язок.
Згідно з пунктом 9.3.2 Умов договору страхування страховик має право самостійно з`ясовувати причини та обставини настання випадку, проводити оцінку пошкодженого майна і визначати розмір збитків; за необхідністю направляти запити в компетентні органи про надання інформації, що підтверджує факт та причини випадку.
Пунктом 11.1.5 Умов договору страхування передбачено, що у разі часткового знищення основних конструкцій житлового будинку відшкодовується сума витрат, необхідних для їх відновлення або ремонту і приведення до такого стану, в якому вони були прийняті на страхування, але не більш вартості заміщення/відтворення.
У звіті про оцінку майна від 13 травня 2016 року № 31-05-16, виготовленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 зазначено, що житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_1 , ринковою вартістю 2 365 240,00 грн, побудований у 2015 році. Пошкоджень і деформацій житловий будинок не має; є окремі несправності, що не впливають на експлуатацію елемента і усуваються під час ремонту. Технічний стан добрий, виконано капітальний ремонт з використанням сучасних будівельних матеріалів.
09 червня 2016 року ОСОБА_1 виявив тріщину у підлозі свого будинку, в результаті чого потріскалися декілька плиток по центру основної кімнати на рівні несучої стіни. Меблі на кухні просіли та деформувалися, камін зсунувся, про що 10 червня 2016 року ОСОБА_1 заявив до ПрАТ «СК «Уніка».
13 червня 2016 року проведено огляд будинку представником страхової компанії та виявлено просідання підлоги.
14 червня 2016 року ОСОБА_1 подано заяву про виплату страхового відшкодування у зв`язку з настанням страхового випадку, а саме пошкодження підлоги у кухні внаслідок просідання ґрунту.
Із актів огляду від 24 червня, 01 та 04 липня 2016 року, складених представником страховика та страхувальником, вбачається, що виявлено пошкодження, а саме просідання підлоги.
Згідно з актом комісії Циркунівської сільської ради від 24 червня 2016 року у будинку дійсно є просідання підлоги з тріщиною в ній, а також пошкодження каміну та кухонних меблів.
04 липня 2016 року ОСОБА_1 надано пояснення ПрАТ «СК «Уніка», відповідно до яких до будинку він вселився у листопаді 2015 року, із цього часу жодних робіт з монтажу труб та бетонування підлоги та інших робіт у будинку не проводилося.
У листі від 08 серпня 2016 року № 5192 ПрАТ «СК «Уніка» повідомила ОСОБА_1 про те, що правові підстави для виплати страхового відшкодування за поданою заявою відсутні, так як подія, яка сталася з його будинком, не є страховим випадком.
Висновком експертного будівельно-технічного дослідження судового експерта Лиценка М. В. від 26 липня 2016 року № 05.07.16 встановлено, що технічною причиною пошкодження (просідання підлоги) житлового будинку стали наступні чинники в сукупності: деформація під впливом зовнішнього навантаження, до якого належить вага основи під покриття (цементно-піщаної з додаванням кульок пінополістиролу (пінопласту), цементно-піщаної стяжки), оброблення (облицювальної плитки), ймовірно перегородки та камін, а також тимчасові навантаження: меблі, люди, тощо; та перезволоження ґрунту, що слугує основою під підлогу, внаслідок витоку з трубопроводу системи поливу. Причиною витоку води є неякісне з`єднання, а саме труба трубопроводу поливу була не до кінця вставлена в фітинг, а сам фітинг не закручений, відсутні сліди від ущільнюючого кільця. Процес (пошкодження будинку) деформації під впливом зовнішнього навантаження (самоущільнення) ґрунту та початок перезволоження ґрунту ймовірно розпочався до листопада 2015 року та посилився у 2016 році під час користування системою поливу. Наявні ознаки пошкодження будинку можна охарактеризувати як руйнування в`язке, яке, як правило, проходить повільно/поступово, та супроводжується пластичною деформацією. Роботи із влаштування елементів житлового будинку не відповідають вимогам державних будівельних норм України та інших нормативних актів у галузі будівництва.
06 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «СК «Уніка» зі скаргою, у якій просив негайно сплатити йому страхове відшкодування та пеню за затримку платежу, на яку 28 листопада 2016 року страховиком надано відповідь, що ним не надано жодних підтверджуючих документів щодо процесів просідання ґрунтів на ділянці домоволодіння (довідка з Міністерства надзвичайних ситуацій України, інших компетентних органів тощо), та під час розслідування страхової події не встановлено, що підлогу будинку пошкоджено саме внаслідок стихійного лиха у вигляді просідання ґрунту. Як наслідок, заявлений випадок, що стався із застрахованим майном, не підпадає під жоден з ризиків, передбачених умовами договору страхування, тобто страховий випадок не відбувся. Крім того, процес пошкодження будинку розпочався задовго до початку дії договору, а збитки настали саме внаслідок такого процесу.
Відповідно до звіту від 01 серпня 2019 року про визначення вартості збитків, заподіяних ОСОБА_1 внаслідок пошкодження житлового будинку, вартість збитків з округленням становить 296 400,00 грн без податку на додану вартість.
Нормативно-правове обґрунтування
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
Згідно з частинами першою та третьою статті 16 Закону України «Про страхування»договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Положеннями статті 982 ЦК України визначено, що істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити страхову виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Про те, яка саме подія визнається страховим випадком, детально зазначається у договорі страхування.
Обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування. Якщо ж подія, що настала, не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до вимог договору страхування або закону, обов`язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Умовами укладеного між сторонами договору страхування визначено, що страховим випадком є, зокрема, пошкодження застрахованого майна внаслідок просідання ґрунту (пункт 12.1.2).
Просідання ґрунту - низхідне переміщення ґрунтових мас, що призводить до їх ущільнення, обумовлене дією підземних вод або тектонічними процесами (пункт 4.1.2.6 Умов договору страхування).
Таким чином, умовами укладеного між сторонами договору страхування визначено, що страховим випадком є пошкодження застрахованого майна внаслідок просідання ґрунту у зв`язку із дією підземних вод або тектонічними процесами.
Як встановлено судами та вбачається із матеріалів справи, будинок позивача пошкоджено внаслідок просідання ґрунту у зв`язку із впливом зовнішнього навантаження та перезволоження, спричинене витоком води з трубопроводу системи поливу.
Тобто за встановленими у справі обставинами пошкодження застрахованого майна відбулося внаслідок просідання ґрунту, яке не пов`язане із дією підземних вод або тектонічними процесами (катастрофами), тому така подія відповідно до вимог укладеного між сторонами договору страхування не може бути кваліфікована як страховий випадок.
Враховуючи наведе, суди попередніх інстанцій правильно дали оцінку події, що відбулася із застрахованим майном позивача, належним чином встановили істотні умови укладеного між сторонами договору страхування, застосували норми матеріального права, які підлягали застосуванню, у зв`язку із чим дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність позивачем факту настання страхового випадку та, як наслідок, відсутність правових підстав для виплати страхового відшкодування.
Посилання заявника у касаційній скарзі на те, щосуди не врахували правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у цій же справі, є необґрунтованими, оскільки вказаною постановою Верховний Суд направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції із тих підстав, що судами не встановлено належним чином усіх обставин та не надано належної оцінки усім доводам учасників справи та наданим ними доказам. Тобто зазначена постанова Верховного Суду не містить остаточних висновків за результатами розгляду справи, а тому посилання заявника у касаційній скарзі на те, що факт настання страхового випадку встановлений судовим рішенням суду касаційної інстанції, є безпідставними.
Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень, оскільки зводяться до переоцінки встановлених судами обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційних скаргах доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства України, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 400 402 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 січня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 01 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийО. В. Ступак СуддіІ. Ю. Гулейков С. О. Погрібний Г. І. Усик В. В. Яремко