ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2025 року
м. Київ
справа № 645/7313/23
провадження № 61-4844св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Харківська міська рада,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Вовкожа Оксана Миколаївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного суду від 04 березня 2025 року у складі колегії суддів Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П., і ухвалив таку постанову.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Вовкожа О. М., про встановлення факту родинних відносин.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові померла його матір ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
3. У встановлений законом строк він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину оскільки ним не підтверджено факт родинних відносин з померлою ОСОБА_2 .
4. Посилався на те, що у нього відсутня можливість отримати документи, які підтверджують факт родинних відносин з ОСОБА_2 , оскільки він народився на території держави-агресора, дипломатичні зв`язки з якою розірвано.
5. Посилаючись на наведене, ОСОБА_3 просив суд встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 є його матір`ю.
Стислий виклад позиції відповідача
6. Харківська міська рада заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначала, що позивачем не надано доказів про вжиті ним заходи для отримання інформації чи документів, які посвідчують факт родинних зв`язків. Крім того, посилалася на те, що у ОСОБА_1 відсутні докази на підтвердження права власності спадкодавиці ОСОБА_2 на нерухоме майно.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 вересня
2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження родинних зв'язків з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також належності їй на праві власності спадкового майна.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
9. Постановою Харківського апеляційного суду від 04 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2024 року скасовано.
10. Позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
11. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
12. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції не зверну уваги на те, що реалізація ОСОБА_1 його права на спадщину та оформлення правовстановлюючих документів на успадковане майно, з урахуванням того, що він народився на території держави-агресора, можлива лише шляхом встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому порядку. Надавши правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, уврахувавши принцип «балансу вірогідностей», суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Узагальнені доводи касаційної скарги
13. 14 квітня 2025 року Харківська міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 04 березня 2025 року, а рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 12 вересня 2024 року залишити без змін.
14. Підставами касаційного оскарження вказаної постанови апеляційного суду Харківська міська рада зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, вказавши, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2019 року у справі № 318/1221/18 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
15. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не врахував того, що ОСОБА_1 не надав належних, допустимих та достатніх письмових доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 є його рідною матір`ю, зокрема свідоцтва про народження, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження щодо ОСОБА_1 , відомості з ДМС України або Фрунзенського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області щодо оформлення паспорта громадянина України.
16. Крім того, вважає безпідставним посилання апеляційного суду на довіреність, яка була видана 17 вересня 2024 року на ім`я ОСОБА_4 , тобто після ухвалення судом першої інстанції рішення у цій справі.
17. Вважає, що ОСОБА_1 не було доведено, що ним вичерпано всіх засобів для захисту його прав.
18. Крім того, Харківська міська рада у касаційній скарзі заявляє клопотання про розгляд прави з викликом сторін, зокрема з можливістю участі її представника у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
19. Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи має бути проведений протягом п`яти днів після складення доповіді суддею-доповідачем колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
20. Оскільки справа в касаційному порядку переглядається в порядку письмового провадження, то підстав для розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін, у тому числі в режимі відеоконференції, суд касаційної інстанції не знаходить.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
22. Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 645/7313/23, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
23. 03 червня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
24. Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
25. 09 червня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат
Брулевич В. В., через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.
26. Відзив обґрунтований посиланням на те, що суд апеляційної інстанції надав обґрунтовану правову оцінку усім доказам родинних відносин між ним і ОСОБА_2 . Підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених свідком, не було.
27. Додатково у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Брулевич В. В., заявив клопотання про стягнення з Харківської міської ради на його користь витрат на професійну правничу допомогу у розмірі
15 000,00 грн.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
29. Згідно з даними ордеру № С10 від 03 березня 1978 року, довідки про реєстрацію місця проживання від 04 січня 2024 року та копії паспорту серії
НОМЕР_1 , ОСОБА_1 вселився до квартири АДРЕСА_1 , як член сім`ї - син ОСОБА_5 ,
1947 року народження. Крім нього в квартиру вселилася та постійно проживала його сестра - ОСОБА_4 (донька ОСОБА_5 ).
30. ОСОБА_6 звернувся до державного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Вовкожої О. М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_2 .
31. 05 жовтня 2023 року державний нотаріус Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори Вовкожа О. М. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку із відсутністю документів, які підтверджують його родинний зв`язок із спадкодавицею.
32. Допитаний в судовому засідання племінник позивача ОСОБА_7 пояснив суду, що ОСОБА_2 була його бабусею, а ОСОБА_1 - її сином та рідним братом його матері ОСОБА_4 , він постійно проживав з матір`ю за адресою: квартира АДРЕСА_1 .
33. Згідно з довідкою про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: кв. АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
34. Відповідно до довіреності від 17 вересня 2024 року ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_4 бути його представником за кордоном, а саме у державі, яка здійснює військову агресію щодо України, для отримання документів та їх дублікатів, у тому числі його свідоцтва про народження.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
35. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
36. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
37. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
38. Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначено частиною другою вказаної статті.
39. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).
40. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
41. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що для реалізації ним права на спадкування виникла необхідність у підтвердженні факту родинних відносин з матір`ю ОСОБА_2 , яка померла
ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті якої відкрилася спадщина. Зауважував, що документи, які підтверджували його родинні зв`язки з ОСОБА_2 , не збереглися. Посилався на те, що він народився на території держави-агресора, а тому не може отримати дублікат свідоцтва про народження на території України.
42. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 викладено правовий висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.
43. Частиною першою статті 315 ЦПК України передбачено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені у судовому порядку.
44. Пунктом 1 частини першої вказаної статті передбачено, що суд розглядає справу про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
45. Встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб в судовому порядку можливо лише тоді, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
46. Позитивні юридичні факти, тобто ті, які повинні існувати на час відкриття спадщини і можуть зумовлювати, за передбачених у ЦК України умов, виникнення права на спадкування за законом, можуть бути встановлені судом.
47. Аналіз положень глави 86 ЦК України дозволяє стверджувати, що для спадкування за законом мають існувати чітко визначені юридичні факти, що підтверджують наявність: родинних відносин (певний ступінь споріднення зі спадкодавцем); квазіродинних відносин (усиновлення спадкоємця чи спадкодавця); сімейних відносин (шлюб зі спадкодавцем; проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини); відносин з утримання (перебування на утриманні спадкодавця спадкоємцем не менш як 5 років до часу відкриття спадщини) (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 березня 2021 року в справі № 643/14592/18).
48. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові, наприклад, для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника тощо.
49. Із системного аналізу частини шостої статті 294, статті 315 ЦПК України вбачається, що за наявності спору про право суд в порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факти родинних відносин, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.
50. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
51. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
52. Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
53. За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
54. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (частина перша статті 1261 ЦК України).
55. Верховний Суд підкреслював, що у справах про встановлення фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів, суд може брати до уваги всі передбачені законом засоби доказування, серед яких показання свідків, що пояснюється відсутністю письмових доказів, які б посвідчували такі факти (постанова Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі № 705/928/23).
56. У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі
№ 638/15738/17 зауважено, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися не тільки такі письмові докази, як свідоцтва про народження, шлюб, смерть, актові записи про народження та смерть. Доказами, які підтверджують наявність цього юридичного факту також можуть бути: акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні світлини, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб. Крім того, судами підлягають врахуванню довідки органів реєстрації актів цивільного стану про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану. Також мають враховуватися показання свідків, яким достовірно відомо про стосунки померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.
57. Якщо необхідні для підтвердження відповідних відомостей свідоцтва про народження, актові записи про народження втрачені, належним і допустимим доказом у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути саме показання свідка.
58. Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
59. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
60. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
61. Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
62. Суд апеляційної інстанції надав обґрунтовану правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, врахував наявність у позивача труднощів в отриманні дублікатів документів, які підтверджують його народження, та з урахуванням принципу «балансу вірогідностей» дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту його родинних відносин з
його матір`ю ОСОБА_2 .
63. Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, в значною мірою зводяться до переоцінки доказів, що з огляду на положення статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
64. Посилання касаційної скарги на безпідставне врахування судом апеляційної інстанції довіреності від 17 вересня 2024 року на ім`я ОСОБА_4 , яка видана після ухвалення судом першої інстанції рішення у справі, є необґрунтованими. Висновок суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ґрунтується на оцінці наданих позивачем письмових доказів та заслуханих у суді першої інстанції показів свідка у їх сукупності.
65. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
66. Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі обставин та наданої правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилається заявник у касаційній скарзі.
67. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
68. З урахуванням доводів касаційної скарги Харківської міської ради, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення апеляційного суду.
Щодо розподілу судових витрат у суді касаційної інстанції
69. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
70. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
71. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
72. Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
73. У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі
№ 211/3113/16-ц, від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 зауважено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
74. Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
75. Враховуючи складність справи, суть спору (встановлення факту родинних відносин), характер послуг, розгляд справи в суді касаційної інстанції в порядку письмового провадження, надані позивачем докази понесення судових витрат у суді касаційної інстанції, а також необхідність дотримання критерію розумності та справедливості, колегія суддів дійшла висновку, що співмірним, розумним, виходячи з конкретних обставин справи, а також необхідним розміром таких витрат в суді касаційної інстанції, які підлягають розподілу за результатами вирішення касаційної скарги, є сума 2 000,00 грн.
76. Зазначена сума судових витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції підлягає стягненню з відповідача на підставі частини другої статті 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного суду від 04 березня 2025 рокузалишити без змін.
3. Стягнути з Харківської міської ради (ЄДРПОУ 04059243) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, надану у суді касаційної інстанції, у розмірі 2 000,00 (дві тисячі) грн.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович