№ 646/220/15-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2020 року

м. Київ

справа № 646/220/15-а

адміністративне провадження № К/9901/15037/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.11.2015р. (суддя - Шелест І.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016р. (судді - Ральченко І.М., Бершов Г.Є., Катунов В.В.) у справі за його позовом до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У січні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати йому пенсії за віком у встановленому законом розмірі;

зобов`язати відповідача виплачувати йому пенсію за віком починаючи з 16.03.2012р. у розмірі відповідно діючого законодавства.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідно до статі 46 Конституції України розмір його пенсії не може бути нижчим від прожиткового мінімуму. Пенсія повинна бути нарахована йому в розмірі відповідно до діючого законодавства зі всіма передбаченими доплатами, підвищеннями та індексаціями для цієї категорії пенсіонерів. Вважає протиправними дії відповідача щодо не врахування під час проведення перерахунку його пенсії норм законодавства, що регулюють питання нарахування і виплати пенсії за віком, порушення конституційних прав громадянина України, а виплата йому пенсії у розмірі 1,20 грн на місяць є свідомим знущанням над пенсіонером.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 12.06.2015р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2015р., позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії позивача відповідно діючого законодавства.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком відповідно до норм діючого законодавства.

26.10.2015р. відповідач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення в порядку статті 168 КАС України, в якій просив визначити в додатковому судовому рішенні дату, з якої необхідно здійснити перерахунок пенсії позивачу за рішенням суду.

Додатковою постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.11.2015р., яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016р., заяву задоволено.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком відповідно до норм діючого законодавства починаючи з 06.12.2014р.

З ухваленими у справі рішеннями не погодився позивач, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, а додаткову постанову суду першої інстанції змінити в частині дати поновлення її виплати з 16.03.2012р. відповідно до діючого законодавства.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» проведення перерахунку та виплати пенсії за віком у встановленому законом розмірі відповідач повинен здійснити з дати поновлення йому пенсії 16.03.2012р., а здійснення такого перерахунку з дати звернення із заявою про перерахунок пенсії є помилковим.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, в ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 1990 отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова.

У 1993 році позивач виїхав в Ізраїль на постійне місце проживання, у зв`язку з чим йому було припинено виплату пенсії.

У зв`язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 07.10.2009р. №25-рп/2009, відповідно до якого визнано неконституційною умову для припинення виплати пенсії, як проживання пенсіонера за кордоном, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою від 14.03.2012р. про поновлення виплати йому пенсії.

Листом від 03.04.2012р. відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для поновлення пенсії, оскільки рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009р. №25-рп/2009 поширюється на осіб, які виїхали на постійне місце проживання за кордон після 07.10.2009р.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 19.06.2012р. у справі №2035/4309/2012 визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у поновленні позивачу виплати пенсії за віком та зобов`язано прийняти рішення про поновлення виплати пенсії, нарахувати і виплачувати пенсію на підставах, визначених пенсійним законодавством, починаючи з 16.03.2012р. (а.с. 3 - 4; + 28)

Листом від 14.10.2014р. №64/А-4 відповідач повідомив позивача про те, що на виконання постанови суду управлінням Пенсійного фонду поновлено йому виплату пенсії з 16.03.2012р. в розмірі 1,20 грн в місяць. (а.с. 2)

06.12.2014р. позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 16.03.2012р. в розмірі відповідно до діючого законодавства. (а.с. 15)

Рішенням відповідача від 19.12.2014р. відмовлено позивачу у проведенні перерахунку пенсії на підставі заяви від 06.12.2014р. починаючи з 16.03.2012р. в розмірі відповідно до норм діючого законодавства, оскільки діючим законодавством не передбачено проведення перерахунку пенсії особам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон. (а.с. 16; 39)

При цьому позивача повідомлено про те, що поновлення виплати пенсії проведено на підставі судових рішень з 16.03.2012р. в розмірі, в якому він отримував пенсію перед виїздом за кордон. Рішення суду щодо перерахунку пенсії позивачу до відповідача не надходило.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач, проживаючи в державі Ізраїль, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни України, оскільки Конституція України не допускає обмеження права на соціальний захист за ознакою місця проживання громадянина України. Кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав, а тому дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії відповідно до норм діючого законодавства України є протиправними.

Ухвалюючи додаткову постанову суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що порушене право позивача на перерахунок пенсії за віком відповідно до норм діючого законодавства підлягає захисту з 06.12.2014р. - дати звернення позивача до відповідача за перерахунком пенсії.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до статті 168 КАС України, в редакції чинній на час ухвалення додаткової постанови, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

У справі, що розглядається суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, не вирішив питання, з якого часу такі вимоги підлягали задоволенню, а суд апеляційної інстанції таких недоліків під час апеляційного перегляду не усунув.

Із змісту постановлених у цій справі судових рішень вбачається, що позивач перед зверненням до суду хоч і звертався до відповідача за перерахунком пенсії однак звернення до суду з позовом обґрунтовував не протиправною відмовою у перерахунку пенсії, а протиправною на його думку виплатою пенсії в меншому розмірі ніж передбачено законом з часу поновлення її виплати.

Водночас, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, задовольнив позов частково і визнав протиправною відмову саме в перерахунку пенсії, а не її протиправну виплату в меншому розмірі з часу поновлення виплати.

Оскільки рішенням суду у цій справі, яке набрало законної сили, відповідача зобов`язано здійснити позивачу перерахунок пенсії, а тому колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанції під час постановлення додаткової постанови щодо перерахунку пенсії з 06.12.2014р. - з дати звернення позивача до відповідача за перерахунком пенсії.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на статтю 46 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є безпідставним, оскільки цією статтею встановлені правила виплати за минулий час нарахованої, однак не отриманої пенсії, а рішення судів у цій справі стосуються перерахунку пенсії.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норм матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 345 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткову постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.11.2015р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.01.2016р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук