Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 654/3620/16-ц
провадження № 61-37341св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: приватний виконавець Виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович, ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову апеляційного суду Херсонської області від 12 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Семиженка Г. В., Базіль Л. В., Бугрика В. В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , звернулась до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, заінтересовані особи: приватний виконавець Виконавчого округу Херсонської області Манікін Д. С., ОСОБА_2 , у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Заява мотивована тим, що у провадженні приватного виконавця
Манікіна Д. С. перебуває на примусовому виконанні виконавчий лист
№ 654/3620/16-ц, виданий Голопристанським районним судом Херсонської області 29 листопада 2017 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь
ОСОБА_5 3 % річних в сумі 577 125,00 грн та судових витрат в сумі
5 771,25 грн, а всього на суму 582 896,25 грн.
03 листопада 2017 року стягувач за вищевказаним виконавчим листом - ОСОБА_5 помер. Після його смерті право на отримання кошів від боржниці увійшло до складу спадкового майна. ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_5 та єдиною спадкоємицею першої черги, оскільки батьки чоловіка померли до відкриття спадщини, а єдина донька відмовилась від прийняття спадщини на користь заявниці. Таким чином, ОСОБА_5 просить замінити сторону у виконавчому провадженні, зазначивши її стягувачем.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Голопристанського районного суду Херсонської області
від 20 лютого 2018 року заяву задоволено.
Замінено у виконавчому провадженні № 55371040 відкритому на підставі виконавчого листа № 654/3620/16-ц виданого Голопристанським районним судом Херсонської області 29 листопада 2017 року про стягнення з
ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 3 % річних в сумі 577 125,00 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5 771,25 грн а всього
582 896,25 грн, стягувача ОСОБА_5 його правонаступником
ОСОБА_1 .
Ухвала мотивована наявністю правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження. Заявником належним чином та в достатній мірі доведено відсутність можливості спадкування майна ОСОБА_5 іншими особами окрім неї.
Постановою апеляційного суду Херсонської області від 12 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області
від 20 лютого 2018 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким у задоволенні заяви відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, апеляційний суд виходив із недоведеності ОСОБА_1 свого матеріального правонаступництва після смерті чоловіка.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
25 травня 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову апеляційного суду Херсонської області
від 12 квітня 2018 року та залишити в силі ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 20 лютого 2018 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що за наявності належних доказів існування лише однієї особи, яка є правонаступником померлого
ОСОБА_5 - його дружини ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно застосував закон, у зв?язку з чим прийшов до правильного висновку про наявність у заявника права бути правонаступником померлого
ОСОБА_5 .
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного суду від 08 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Голопристанського районного суду Херсонської області.
У серпні 2018 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову апеляційного суду Херсонської області
від 12 квітня 2018 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Короткий зміст фактичних обставин справи
У справі, яка переглядається, судами встановлено, що рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 31 серпня
2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 3 % річних в сумі 577 125,00 грн та судові витрати по сплаті судового збору в сумі
5 771,25 грн, а всього 582 896,25 грн. Судове рішення набрало чинності
21 листопада 2017 року.
29 листопада 2017 року Голопристанським районним судом видано виконавчий лист, який пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцю Манікіну Д. С. Рішення суду не виконано, а виконавче провадження не завершено, що підтверджується письмовими поясненнями виконавця, які надійшли на адресу суду.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_5 помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Балашиха Московської області Російської Федерації.
Відмовляючи у задоволенні заяви, апеляційний суд виходив із недоведеності ОСОБА_1 свого матеріального правонаступництва після смерті чоловіка, оскільки нею не надано свідоцтва про право на спадщину, а тому передбачені законом підстави для задоволення заяви відсутні.
Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Предметом судового розгляду є можливість заміни у вищевказаному виконавчому провадження стягувача ОСОБА_5 його дружиною ОСОБА_1 .
Положеннями статті 496 ЦПК України передбачено право іноземців звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Іноземні особи мають процесуальні права та обов`язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, крім випадків, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» (далі - Закон) передбачено, що право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.
Застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини (частини першої статті 6 Закону).
Відповідно до статті 70 Закону, з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання.
Вказана норма кореспондується з положенням частини першої статті 45 Конвенції про правову допомогу і правові відносини по цивільних, сімейних та кримінальних справах, від 22 січня 1993 року ратифікованої Верховною Радою України 10 листопада 1994 року, згідно якої право спадкування майна, крім випадків, передбачених пунктом 2 цієї статті, визначається по законодавству Договірної сторони, на території якої спадкодавець мав останнє постійне місце проживання.
Згідно довідки від 30 грудня 2017 року, в провадженні нотаріуса нотаріального округу міста Лабитнангі Ямало-Ненецького автономного округу Бралгіної Анни Василівни перебуває спадкова справа № 32/2017, відкрита відносно майна ОСОБА_5 , зареєстрованого на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі заяви спадкоємця по закону про прийняття спадщини.
Відповідно до частини другої статті 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною п`ятою вищевказаної статті передбачено право суду застосовувати норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.
Таким чином, виходячи з вищевикладених норм права, у даних правовідносинах необхідно застосовувати положень Цивільного кодексу Російської Федерації, які регулюють спадкові відносини, оскільки останнє місце проживання ОСОБА_5 знаходилось на території Російської Федерації.
Згідно довідки, виданої 20 січня 2018 року нотаріусом нотаріального округу міста Лабитнангі Ямало-Ненецького автономного округу Бралгіною А. В., заповітів від імені ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (спадкова справа № 32/2017), які були б посвідчені на території Російської Федерації, виявлено не було.
Відтак, спадкування майна померлого ОСОБА_5 повинно здійснюватися по закону.
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 , батьками останнього є - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Відповідно до свідоцтв про смерть серії НОМЕР_2 та серії
НОМЕР_3 , ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_8 .
Згідно заяви від 18 листопада 2017 року, ОСОБА_8 відмовилась від належної їй долі на спадщину після померлого її батька ОСОБА_5 на користь його дружини та своєї матері ОСОБА_1 .
Факт перебування ОСОБА_5 у шлюбі з ОСОБА_1 з 25 січня
1975 року підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії
НОМЕР_5 , виданого Ленінським відділом РАЦС міста Запоріжжя.
Згідно довідки нотаріуса Бралгіної А . В. від 30 грудня 2017 року,
ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок чого було заведено спадкову справу № 32/2017.
За таких обставин, апеляційний суд відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, зробив не правильний висновок про недоведеність заявником свого матеріального правонаступництва після смерті чоловіка не наданням відповідного свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів,
дійшов правильного висновку про заміну сторони у виконавчому провадженні № 55371040, оскільки заявником належним чином та в достатній мірі доведено відсутність інших спадкоємців майна
ОСОБА_5 , доведено набуття ОСОБА_1 майнових прав на одержання коштів від ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті свого чоловіка
Висновок, за результатом розгляду касаційної скарги
У зв`язку із наведеним Верховний Суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 не відповідає як нормам матеріального права, так і принципу справедливості правосуддя у зв`язку із чим таке рішення не може вважатися законним і підлягає скасуванню із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції на підставі статті 413 ЦПК України, як помилково скасованого.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
У зв`язку із задоволенням касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , понесені заявником судові витрати за подання касаційної скарги у розмірі 352,40 грн слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 141 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову апеляційного суду Херсонської області від 12 квітня 2018 року скасувати та залишити в силі ухвалу Голопристанського районного суду Херсонської області від 20 лютого 2018 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 352,40 грн судових витрат, понесених у зв?язку з поданням касаційної скарги.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: С. Ю. Бурлаков А. Ю. Зайцев В. М. Коротун В. П. Курило