28.11.2024

№ 666/7945/14-ц

Постанова

Іменем України

12 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 666/7945/14-ц

провадження № 61-44708св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач), Яремка В. В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс»,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Орловської Н. В., Кутурланової О. В., Майданіка В. В та постанову Апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня 2018 року у складі колегії суддів: Орловської Н. В., Кутурланової О. В., Майданіка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - ПАТ «ВТБ Банк»), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс» (далі - ТОВ «ФК «Поліс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 21 серпня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» (далі - ВАТ «ВТБ Банк»), правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_1 укладено генеральну угоду № 12 та кредитний договір №25.30-12/07- СК, відповідно до якої позичальник отримав кредит у розмірі 140 000,00 доларів США, зі сплатою 13,5 процентів річних за користування грошовими коштами, з кінцевим строком повернення кредиту до 20 серпня 2014 року.

На забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, 21 серпня 2007 року між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_2 укладено договір поруки № ДП-1, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту

від 21 серпня 2007 року №25.30-12/07- СК.

23 серпня 2007 року між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір №ДІ-1 на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, відповідно до якого відповідач передав в іпотеку банку нежитлове приміщення - магазин промислових товарів, розташований за адресою:

АДРЕСА_1 .

Посилаючись на те, що у зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, станом на 23 жовтня 2014 року заборгованість за кредитним договором становить 57 948,34 доларів США, з яких: 45 597,88 доларів США, що еквівалентно 590 496,06 грн - заборгованість за кредитом (поточна), 10 319,91 доларів США, що еквівалентно 133 643,63 грн - заборгованість за кредитом (прострочена), 102,79 доларів США, що еквівалентно 1 331,14 грн - заборгованість за процентами за період з 18 жовтня 2014 року по 23 жовтня 2014 року, 1 277,79 доларів США, що еквівалентно 16 547,48 грн - заборгованість за процентами за період з 19 вересня 2014 року по 17 жовтня 2014 року, 71,10 доларів США, що еквівалентно 920,71 грн - три проценти річних за весь час прострочення сплати кредиту за період з 21 листопада 2008 року по 23 жовтня 2014 року, 3,49 доларів США, що еквівалентно 45,24 грн - три проценти річних за весь час прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 21 листопада 2008 року по 23 жовтня 2014 року, а також 553,37 доларів США, що еквівалентно 7 166,16 грн - пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 19 лютого 2014 року по 23 жовтня 2014 року та 21,81 доларів США, що еквівалентно 282,48 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 20 травня 2014 року по 23 жовтня 2014 року, ПАТ «ВТБ Банк» просило стягнути солідарно з позичальника та поручителя зазначену суму заборгованості.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 грудня 2015 року позов ПАТ «ВТБ Банк» задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за генеральною угодою від 21 серпня 2007 року № 12 та кредитним договором від 21 серпня 2007 року № 25.30-12/07 у розмірі

57 372,96 доларів США, з яких: 45 597,88 доларів США - заборгованість за кредитом (поточна), 10 319,91 доларів США - заборгованість за кредитом (прострочена), 102,79 доларів США - заборгованість за процентами за період з 18 жовтня 2014 року по 23 жовтня 2014 року, 1 277,79 доларів США - заборгованість за процентами за період з 19 вересня 2014 року по 17 жовтня 2014 року, 71,10 доларів США - три проценти річних за весь час прострочення сплати кредиту за період з 21 листопада 2008 року по 23 жовтня 2014 року,

3,49 доларів США - три проценти річних за весь час прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 21 листопада 2008 року по

23 жовтня 2014 року, а також пеню за несвоєчасну сплату кредиту за період з

19 лютого 2014 року по 23 жовтня 2014 року у розмірі 7 166,16 грн та пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 20 травня 2014 року по 23 жовтня 2014 року у розмірі 242,48 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 14 березня 2016 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 відхилено, рішення Дніпровського районного суду м. Херсона

від 21 грудня 2015 року в частині стягнення заборгованості за кредитом та судових витрат залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 липня 2016 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 відхилено, рішення Дніпровського районного суду

м. Херсона від 21 грудня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 14 березня 2016 року залишено без змін.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 22 вересня

2016 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 грудня 2015 року задоволено, рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від

21 грудня 2015 року скасовано, відмовлено в задоволенні позову ПАТ «ВТБ Банк».

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 08 лютого 2017 року апеляційні скарги ТОВ «ФК «Поліс» та ПАТ «ВТБ Банк» задоволено частково, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 22 вересня

2016 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 грудня 2015 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 10 квітня

2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 грудня 2015 року залишено без розгляду.

У березні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 грудня

2015 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, в обґрунтування якої зазначала, що 18 листопада 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Поліс» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 21МБ, а 27 листопада 2015 року укладено договори про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, тобто відбулася зміна кредитора у зобов`язаннях за кредитним договором

від 21 серпня 2007 року та договором поруки від 21 серпня 2007 року, а тому ПАТ «ВТБ Банк» на час ухвалення рішення судом першої інстанції не було належним позивачем та не мало права вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором до неї та позичальника.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого

2018 року у задоволені заяви ТОВ «ФК «Поліс» про заміну сторони (процесуальне правонаступництво), позивача ПАТ «ВТБ Банк» на правонаступника ТОВ «ФК «Поліс», відмовлено.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого

2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 грудня 2015 року задоволено, рішення Дніпровського районного суду м. Херсона

від 21 грудня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ПАТ «ВТБ Банк».

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на час ухвалення Дніпровським районним судом м. Херсона рішення від 21 грудня 2015 року позивач ПАТ «ВТБ Банк» не був стороною у зобов`язанні за договором кредиту від 21 вересня 2007 року № 25.30-12/07- СК у зв`язку з відступленням права вимоги ТОВ «ФК «Поліс» на підставі договорів від 18 листопада та

27 листопада 2015 року, що є істотною обставиною, від якої залежали наслідки розгляду справи, оскільки не маючи права на отримання коштів за вищевказаним кредитним договором, банк немає права вимагати стягнення заборгованості за кредитним договором, що є підставою для відмови у задоволенні позову ПАТ «ВТБ Банк».

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня 2018 року замінено первинного кредитора ПАТ «ВТБ Банк» та позивача у справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» на його правонаступника - нового кредитора ТОВ «ФК «Поліс».

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відповідно до вимог статті 55 ЦПК України у разі заміни кредитора у кредитному зобов`язанні щодо якого виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу. Урахувавши, що на час розгляду справи судом першої інстанції, позивач ПАТ «ВТБ Банк» відступив право вимоги за кредитним зобов`язанням позичальника і поручителя новому кредитору ТОВ «ФК «Поліс», проте останній не був залучений до участі у справі як правонаступник позивача за правилами статті 37 ЦПК України 2004 року, станом на час перегляду зазначеного судового рішення за нововиявленими обставинами новим кредитором ТОВ «ФК «Поліс» подані заяви про залучення правонаступника від 05 квітня 2017 року та 27 грудня 2017 року, апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Поліс, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність залучення нового кредитора - ТОВ «ФК «Поліс», як процесуального правонаступника ПАТ «ВТБ Банк», для якого усі дії, вчинені у цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Поліс» задоволено частково, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ТОВ «ФК «Поліс» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Поліс» заборгованість за генеральною угодою від 21 серпня 2007 року

№ 12 та кредитним договором від 21 серпня 2007 року № 25.30-12/07- СК у розмірі 57 948,34 доларів США, з яких: 55 917,99 доларів США -заборгованість за тілом кредиту, 1 380,58 доларів США - заборгованість за простроченими процентами за час користування кредитом за період з 19 вересня 2014 року по 23 жовтня 2017 року, та 553,37 доларів США - пеня за прострочення сплати тіла кредиту за період з 19 лютого 2014 року по 23 жовтня 2014 року, 21,81 доларів США - пеня за прострочення сплати процентів за період з 20 травня 2014 року по 23 жовтня 2014 року, 71,10 доларів США - три проценти річних за весь час прострочення щомісячних платежів за період з 21 листопада 2008 року по

23 жовтня 2014 року по тілу кредиту та 3,49 доларів США - три проценти річних по простроченим процентам за період з 21 листопада 2008 року по 23 жовтня 2014 року.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що право вимоги за кредитним договором у ТОВ «ФК «Поліс» виникло 27 листопада 2015 року, на цей час рішення у справі за позовом ПАТ «ВТБ Банк» не було ухвалено, а тому відповідно до статті 37 ЦПК України 2004 року, суд на будь-якій стадії цивільного процесу зобов`язаний був замінити позивача на його правонаступника ТОВ «ФК «Поліс», однак суд першої інстанції такої процесуальної дії не здійснив та ухвалив рішення про стягнення заборгованості на користь попереднього кредитора ПАТ «ВТБ Банк». Апеляційний суд вважав помилковим висновок суду першої інстанції про те, що заміна кредитора у спірному кредитному зобов`язанні до моменту ухвалення рішення, є підставою для визнання цієї обставини нововиявленою та для скасування судового рішення. Процесуальні недоліки розгляду справи не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному порядку. Зазначена обставина не була встановлена при апеляційному і касаційному перегляді судового рішення від 21 грудня 2015 року, а тому воно набрало чинності та набуло статусу остаточного. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником та поручителем зобов`язання за кредитним договоромта зміною кредитора у зобов`язані, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Поліс», залученого до участі у справі як правонаступника ПАТ «ВТБ Банк», апеляційний суд дійшов висновку про доведеність позовних вимог ТОВ «ФК «Поліс» про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором, наявної станом на 23 жовтня 2014 року, у розмірі 57 948,34 доларів США.

Узагальнені вимоги та доводи касаційної скарги

У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_2 , у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня 2018 року та відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Поліс» про заміну ПАТ «ВТБ Банк» правонаступником.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що замінюючи первинного кредитора ПАТ «ВТБ Банк» його правонаступником - ТОВ «ФК «Поліс», суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що відповідне клопотання було подане ТОВ «ФК «Поліс» під час розгляду справи в суді першої інстанції, який своєю ухвалою від 06 лютого 2018 року відмовив у його задоволенні. Зазначена ухвала ТОВ «ФК «Поліс» не була оскаржена та набрала законної сили. ТОВ «ФК «Поліс» подало апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, як особа яка не приймала участь у справі, посилаючись на те, що рішенням суду першої інстанції були вирішенні питання про її права, клопотання про заміну позивача його правонаступником ТОВ «ФК «Поліс» до суду апеляційної інстанції не подавало. Ураховуючи, що на момент ухвалення рішення Дніпровського районного суду

м. Херсон від 21 грудня 2015 року, ПАТ «ВТБ Банк» втратило право вимоги до відповідачів, апеляційний суд, замінюючи за власною ініціативою ПАТ «ВТБ БАНК» його правонаступником ТОВ «ФК «Поліс» на стадії перегляду рішення за нововиявленими обставинами, фактично замінив неналежного позивача на іншу особу, за наявності неоскарженої ухвали суду першої інстанції про відмову у заміні сторони, що діючим ЦПК України не передбачено.

Крім того, ОСОБА_2 подала касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня 2018 року, у якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права просила її скасувати, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого 2018 року залишити в силі.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції, розглянувши по суті заяву про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з нововиявленими обставинами, вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки такі повноваження відповідно до статей 425 427 ЦПК України належать лише тому суду, який ухвалив рішення, тобто суду першої інстанції. Крім того, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що заміна кредитора у спірному кредитному зобов`язанні до моменту ухвалення рішення, яке переглядається, не є нововиявленою обставиною та не є підставою для скасування рішення суду, оскільки суд може задовольнити позовні вимоги лише тієї особи, яка має право на їх пред`явлення до відповідачів, тоді як на час ухвалення рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 грудня

2015 року ПАТ «ВТБ Банк» не було кредитором, а отже не мало права вимоги за кредитним договором та договором поруки, укладеними 21 серпня 2007 року з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а ТОВ «ФК «Поліс» (новий кредитор) не було залучене до участі у справі. На думку заявника, ТОВ «ФК «Поліс», як особа, яка не брала участі у справі, не мало права на апеляційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого

2018 року, оскільки оскаржуваним ним судовим рішенням не вирішувалися питання про його права, інтереси та/або обов`язки. Звернувшись із апеляційною скаргою на рішення Херсонського міського суду Херсонської області

від 06 лютого 2018 року, ТОВ «ФК «Поліс» не обґрунтувало, яким чином скасування рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 грудня 2015 року порушує його права та інтереси, оскільки не вчиняло дій з примусового його виконання на стадії виконавчого провадження, де також передбачено право заміни сторони. Вказувала на те, 01 листопада 2016 року ТОВ «ФК «Поліс» задовольнило свої вимоги за кредитним договором

від 21 серпня 2007 року в повному обсязі, звернувши стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього, а тому на момент звернення з апеляційною скаргою не мало права вимагати стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з її погашенням у повному обсязі. Крім того, зазначала, що в оскаржуваній постанові встановлені обставини, які не відповідають обставинам справи та наявним у ній доказам, зокрема щодо отримання відповідачами 17 та 19 грудня 2014 року вимоги про солідарне дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та її не виконання.

Рух справи у суді касаційної інстанції

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року

№ 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня 2018 року та витребувано справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України, в редакції чинній на час подання касаційних скарг, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що 21 серпня 2007 року між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_1 укладено генеральну угоду №12, за якою банк зобов`язувався надати ОСОБА_1 кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, укладених у рамках цієї угоди, які є її невід`ємними частинами. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 160 000,00 доларів США.

21 серпня 2007 року між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №25.30-12/07- СК, згідно умов якого позичальник отримав кредит у розмірі 140 000,00 доларів США, зі сплатою 13,5 процентів річних за користування грошовими коштами, з кінцевим строком повернення (з урахуванням укладених додаткових угод до кредитного договору) до 19 серпня 2016 року.

На забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, 21 серпня 2007 року між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_2 укладено договір поруки № ДП-1, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за договором про надання споживчого кредиту

від 21 серпня 2007 року №25.30-12/07- СК у повному обсязі.

Також на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором,

23 серпня 2007 року між ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого є ПАТ «ВТБ Банк», та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір №ДІ-1, відповідно до якого відповідач передала в іпотеку банку нежитлове приміщення - магазин промислових товарів, розташований за адресою:

АДРЕСА_1 .

18 листопада 2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Поліс» укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 21МБ, а 27 листопада 2015 року укладено договори про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави, та підписано акт приймання-передачі оригіналів документів, відповідно до яких ПАТ «ВТБ Банк» відступило ТОВ «ФК «Поліс» права вимоги за кредитним договором від 21 серпня 2007 року до позичальника ОСОБА_1 та за договором поруки від 21 серпня 2007 року до поручителя ОСОБА_2 .

Відповідно до наданого ПАТ «ВТБ Банк» розрахунку заборгованості, станом на 23 жовтня 2014 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 21 серпня 2007 року становить 57 948,34 доларів США, з яких:

45 597,88 доларів США, що еквівалентно 590 496,06 грн - заборгованість за кредитом (поточна), 10 319,91 доларів США, що еквівалентно 133 643,63 грн - заборгованість за кредитом (прострочена), 102,79 доларів США, що еквівалентно 1 331,14 грн - заборгованість за процентами за період з 18 жовтня 2014 року по 23 жовтня 2014 року, 1 277,79 доларів США, що еквівалентно 16 547,48 грн - заборгованість за процентами за період з 19 вересня 2014 року по 17 жовтня 2014 року, 71,10 доларів США, що еквівалентно 920,71 грн - три проценти річних за весь час прострочення сплати кредиту за період з 21 листопада 2008 року по 23 жовтня 2014 року, 3,49 доларів США, що еквівалентно 45,24 грн - три проценти річних за весь час прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 21 листопада 2008 року по 23 жовтня 2014 року, а також 553,37 доларів США, що еквівалентно 7 166,16 грн - пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 19 лютого 2014 року по 23 жовтня 2014 року та 21,81 доларів США, що еквівалентно 282,48 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за період з 20 травня 2014 року по 23 жовтня 2014 року.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення апеляційного суду не відповідають.

Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами має здійснюватись із дотриманням вимог статей 423-429 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб`єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об`єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами.

Згідно з частиною першою статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Відповідно до змісту частин другої та третьої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

ОСОБА_2 як на нововиявлені обставини, посилалася на те, що ПАТ «ВТБ Банк» 18 листопада 2015 року відступило ТОВ «ФК «Поліс» право вимоги за кредитним договором від 21 серпня 2007 року, а 27 листопада 2015 року за договорами іпотеки та договорами застави, а тому ПАТ «ВТБ Банк» не мало права вимоги до позичальника і поручителя, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. З огляду на те, що зазначені обставини є істотними та такими, що не були відомі а ні їй, а ні суду, просила скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 21 грудня 2015 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ПАТ «ВТБ Банк».

05 квітня 2017 року та 27 грудня 2017 року новим кредитором - ТОВ «ФК «Поліс» були подані до суду першої інстанції заяви про залучення його до участі у справі як правонаступника ПАТ «ВТБ Банк».

Частинами першою та другою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що були на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого

2018 року у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Поліс» про залучення його до участі у справі, як правонаступника ПАТ «ВТБ Банк», відмовлено.

Не погодившись з рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого 2018 року, ТОВ «ФК «Поліс» подало на нього апеляційну скаргу як особа, яка не брала участь у справі, посилаючись на те, що оскаржуваним судовим рішенням порушені його права, як нового кредитора за кредитним договором від 21 серпня 2007 року та договором поруки від 21 серпня 2007 року, яке воно набуло на підставі укладеного з ПАТ «ВТБ Банк» договору про відступлення права вимоги від 18 листопада 2015 року, а саме право на стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до пункту 28 ЦПК України ухвала суду про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) підлягає апеляційному оскарженню. ТОВ «ФК «Поліс» ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області

від 06 лютого 2018 року про відмову у задоволенні заяви про залучення його до участі у справі, як правонаступника ПАТ «ВТБ Банк», в апеляційному порядку не оскаржувало, про постановлення зазначеної ухвали з порушенням вимог статті 55 ЦПК України вказало лише в апеляційній скарзі на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого 2018 року.

З огляду на те, що ухвала Херсонського міського суду Херсонської області

від 06 лютого 2018 року про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ФК «Поліс» про залучення його до участі у справі, як правонаступника ПАТ «ВТБ Банк» набрала законної сили, суд апеляційної інстанції не мав процесуального права за власною ініціативою залучати до участі у справі ТОВ «ФК «Поліс»,як правонаступника позивача ПАТ «ВТБ Банк», а отже ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня 2018 року про заміну позивача у справі ПАТ «ВТБ Банк» на його правонаступника - нового кредитора ТОВ «ФК «Поліс», не можна вважати законною та обгрунтованою.

Ураховуючи, що заміна сторони у справі апеляційним судом була проведена з порушенням вимог процесуального закону, а апеляційна скарга ТОВ «ФК «Поліс»подавалася, як особою, яка не приймала участь у справі, не можна вважати законною і постанову Апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня 2018 року, якою скасовано рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого 2018 року та ухвалено нове судове рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Поліс», який не був позивачем у справі.

Натомість, переглядаючи рішення суду першої інстанції за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Поліс», як особи, яка не брала участь у справі, апеляційний суд не перевірив та не зробив висновку щодо посилань заявника на те, що оскаржуваним судовим рішенням суд першої інстанції вирішив питання про його права, що унеможливлює ухвалення касаційним судом свого рішення.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Частиною четвертою статті 406 ЦПК України передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції ухвалив судові рішення з порушенням норм процесуального права, а тому вони підлягають скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 415, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня 2018 року про заміну сторони у справі, скасувати.

Постанову Апеляційного суду Херсонської області від 04 вересня 2018 року скасувати, справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

Г. І. Усик В. В. Яремко