29.02.2024

№ 667/7144/15-ц

Постанова

Іменем України

21 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 667/7144/15-ц

провадження № 61-1141св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: садівниче товариство «Поляна», ОСОБА_2 , Херсонська обласна державна адміністрація, Міжрегіональне управління Держгеокадастру у м. Херсоні та АР Крим,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 жовтня 2018 року у складі судді Дорошинської В. Е. та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Бугрика В. В., Базіль Л. В., Чорної Т. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до садівничого товариства «Поляна» (далі - СТ «Поляна»), ОСОБА_2 , Херсонської обласної державної адміністрації, Міжрегіонального управління Держгеокадастру у м. Херсоні та АР Крим і просив: визнати незаконним рішення правління СТ «Поляна», оформлене протоколом № 06/15 від 07 червня 2015 року, про відмову у прийнятті ОСОБА_1 у члени СТ «Поляна»; визнати незаконним рішення правління СТ «Поляна», викладене в протоколі № 03/06 від 19 грудня 2006 року про прийняття в члени СТ «Поляна» ОСОБА_2 ; визнати незаконним розпорядження голови обласної державної адміністрації від 14 квітня 2008 року № 442 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки та проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку, що надається для ведення садівництва зі складу земель СТ «Поляна» ОСОБА_2 площею 0,0525 га, а також в частині надання у власність ОСОБА_2 відповідної земельної ділянки; визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ № 938397, виданий на ім`я ОСОБА_2 .

В обґрунтування позову зазначав, що з 01 листопада 1991 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , яка з 1989 року була членом СТ «Поляна» та їй була виділена садова ділянка АДРЕСА_1 , якою вони користувалися разом.

У 1992 році на садовій ділянці АДРЕСА_1 ними за спільні сумісні кошти був побудований будинок площею 78,96 кв. м.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

31 травня 2015 року він, як спадкоємець померлої та член її сім`ї, звернувся із заявою до голови СТ «Поляна» про прийняття його в члени садівничого товариства, оскільки має на це переважне право згідно Типового статуту садівничих товариств, який не суперечить статуту СТ «Поляна».

07 червня 2015 року правлінням СТ «Поляна» прийнято рішення, викладене в протоколі № 06/15, про відмову в прийнятті позивача у члени СТ «Поляна» у зв`язку з відсутністю письмової заяви власника садової ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_2 з проханням прийняти його в члени садівничого товариства на зазначену садову ділянку.

Проте Законом України «Про кооперацію» та статутом СТ «Поляна» не передбачено обов`язкового подання іншим членом товариства заяви про згоду на вступ до кооперативу нового його учасника.

Крім того, з відповіді голови правління СТ «Поляна» на адвокатський запит йому стало відомо, що 19 грудня 2006 року правлінням СТ «Поляна» прийнято рішення про виключення з членів СТ «Поляна» ОСОБА_3 та прийняття замість неї в члени СТ «Поляна» ОСОБА_2 , якій у 2007 році видано державний акт на право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 .

Однак ОСОБА_2 в порушення вимог статті 11 Закону України «Про кооперацію» та статей 5, 8 статуту СТ «Поляна» при вступі до садівничого товариства не сплатила вступні та цільові внески, не виконувала роботи у товаристві. У протоколі правління СТ «Поляна» № 03/06 від 19 грудня 2006 року не зазначено, в якому складі розглядалося питання про прийняття в члени СТ «Поляна» ОСОБА_2 , скільки відсотків членів кооперативу, присутніх на засіданні правління, проголосували за її прийняття.

Рішення правління про прийняття до членів кооперативу ОСОБА_2 в порушення вимог статті 11 Закону України «Про кооперацію» не було затверджено загальними зборами СТ «Поляна».

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 03 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним рішення правління СТ «Поляна», викладене в протоколі № 03/06 від 19 грудня 2006 року, про прийняття в члени садівничого товариства «Поляна» ОСОБА_2 .

Визнано незаконним рішення правління СТ «Поляна» викладене в протоколі № 06/15 від 07 червня 2015 року, про відмову у прийнятті ОСОБА_1 у члени садівничого товариства «Поляна».

Визнано незаконним розпорядження голови обласної державної адміністрації від 14 квітня 2008 року № 442 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки та проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку, що надається для ведення садівництва зі складу земель садівничого товариства «Поляна» ОСОБА_2 площею 0,0525 га, а також в частині надання у власність ОСОБА_2 відповідної земельної ділянки.

Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ №938397, виданий на ім`я ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що при прийнятті в члени СТ «Поляна» ОСОБА_2 було порушено визначений Законом України «Про кооперацію» порядок прийняття нових членів до кооперативу та припинення членства у ньому, оскільки з протоколу правління СТ «Поляна» №03/06 від 19 грудня 2006 року не вбачається, в якому складі розглядалося питання про прийняття в члени СТ «Поляна» ОСОБА_2 та скільки відсотків членів кооперативу, присутніх на засіданні правління, проголосували за її прийняття. Всупереч вимогам Закону України «Про кооперацію» рішення правління СТ «Поляна», викладене в протоколі №03/06 від 19 грудня 2006 року, не було затверджене загальними зборами товариства.

Чинним законодавством та положеннями статуту СТ «Поляна» не передбачено отримання заяв від інших членів товариства для вступу до кооперативу, тому відсутність такої заяви від ОСОБА_2 не може бути підставою для відмови у прийнятті в члени СТ «Поляна» позивача.

Вимоги про визнання незаконним розпорядження голови обласної державної адміністрації № 442 «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки та проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок» від 14 квітня 2008 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку, що надається для ведення садівництва зі складу земель СТ «Поляна» ОСОБА_2 площею 0,0525 га, та в частині надання у власність ОСОБА_2 відповідної земельної ділянки, а також про визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯЕ №938397, виданого на ім`я ОСОБА_2 , є похідними від первісних позовних вимог та підлягають задоволенню зважаючи на набуття ОСОБА_2 права користування спірною земельною ділянкою без відповідних правових підстав.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 жовтня 2018 року і постанову Херсонського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .

В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що суди не встановили, чи будівля, побудована на спірній земельній ділянці на законних підставах, та чи були порушені оспорюваними рішеннями, розпорядженням та державним актом прав позивача.

Суди дійшли безпідставного висновку, що внаслідок прийняття правлінням СТ «Поляна» у 2006 році рішення про включення її до членів СТ «Поляна» порушено права позивача на спадщину, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення правління СТ «Поляна» від 19 грудня 2006 року, яким було вирішено питання про переоформлення земельної ділянки № НОМЕР_1 з ОСОБА_3 (яка подала заяву про зарахування в члени кооперативу ОСОБА_2 замість неї) на ОСОБА_2 (від якої надійшла заява про прийняття в члени кооперативу), жодним чином не порушує права позивача.

Членство в садівничому товаристві одного з подружжя автоматично не породжує таке членство для другого з подружжя, тому внаслідок укладення у 1991 році шлюбу між ОСОБА_3 та позивачем останній не набув членство у садівничому товаристві та право користування земельною ділянкою, виділеною ОСОБА_4 як члену садівничого товариства.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано її матеріали з Херсонського міського суду Херсонської області та зупинено дію рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 жовтня 2018 року, залишеного без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року, до закінчення касаційного провадження.

09 липня 2019 року справа № 667/7144/15-ц надійшла до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що з 01 листопада 1991 року ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Встановлено, що з 1989 року ОСОБА_3 була членом СТ «Поляна» та їй була виділена садова ділянка № НОМЕР_1 .

На вказаній садовій ділянці побудовано житловий будинок.

З відповіді СТ «Поляна» на адвокатський запит від 15 березня 2015 року вбачається, що вищезазначений житловий будинок був побудований до набуття ОСОБА_2 права власності на спірну земельну ділянку. У вказаному житловому будинку проживали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , а після смерті останньої - позивач.

19 грудня 2006 року правлінням СТ «Поляна» прийнято рішення, оформлене протоколом №03/06 від 19 грудня 2006 року, про виключення з членів СТ «Поляна» ОСОБА_3 та прийняття замість неї в члени СТ «Поляна» ОСОБА_2 на підставі їх заяв.

Таким чином, на момент смерті ОСОБА_3 не була членом СТ «Поляна».

Після смерті ОСОБА_3 позивач звернувся до СТ «Поляна» із заявою про прийняття його в члени СТ «Поляна» у зв`язку зі смертю дружини ОСОБА_3

07 червня 2015 року правління СТ «Поляна» прийняло рішення, оформлене протоколом № 06/15, про відмову в прийнятті у члени СТ «Поляна» ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю письмової заяви власника садової ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_2 .

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до розділу 1 статуту СТ «Поляна», затвердженого протоколом зборів № 19 від 17 жовтня 1998 року, садівниче товариство є добровільним об`єднанням громадян, яке в своїй діяльності керується Законом України «Про кооперацію» та іншими законодавчими актами та статутом.

Згідно зі статтею 6 Закону України «Про кооперацію», кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу (частина перша статті 10 Закону України «Про кооперацію»).

Відповідно до статті 11 Закону, вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав, що Законом України «Про кооперацію» та статутом СТ «Поляна» не передбачено подання іншими членами кооперативу заяви про надання згоди на вступ до кооперативу іншій особі, тому рішення правління СТ «Поляна» про відмову у прийнятті його до членів садівничого товариства є незаконним.

Також вказував, що рішення правління СТ «Поляна» від 19 грудня 2006 року про виключення з членів СТ «Поляна» ОСОБА_3 та прийняття замість неї в члени СТ «Поляна» ОСОБА_2 підлягає визнанню незаконним, оскільки ОСОБА_2 в порушення вимог статті 11 Закону України «Про кооперацію» та статей 5, 8 статуту СТ «Поляна» при вступі до садівничого товариства не сплачено вступні та цільові внески. З протоколу правління СТ «Поляна» № 03/06 від 19 грудня 2006 року не вбачається, в якому складі розглядалося питання про прийняття в члени СТ «Поляна» ОСОБА_2 , скільки відсотків членів кооперативу, присутніх на засіданні правління, проголосували за її прийняття, рішення правління кооперативу про прийняття ОСОБА_2 в члени садового товариства в порушення вимог статті 11 Закону України «Про кооперацію» не було затверджено загальними зборами СТ «Поляна».

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статею 16 ЦПК України визначено компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ. Так, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Однак, серед встановлених статтею 16 ЦК України способів захисту цивільних прав та інтересів судом, не зазначено такого способу захисту, як оскарження дій, рішень та повноважень кооперативу, які відповідно до закону, статуту садівничого товариства віднесені до його внутрішньої компетенції, та оскарження таких дій не підлягає захисту в судовому порядку.

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону України «Про кооперацію» забороняється втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у фінансово-господарську та іншу діяльність кооперативних організацій, крім випадків, прямо передбачених законом.

У контексті обставин справи, зміст спірних правовідносин обмежується з`ясуванням правової природи дій та рішень правління СТ «Поляна», які за законом і статутом віднесені до повноважень цієї самоврядної організації і є питанням їхньої внутрішньої (статутної) діяльності. Питання прийняття до членів садівничого товариства або відмови у прийнятті в члени садівничого товариства не пов`язані зі створенням, діяльністю чи управлінням такої юридичної особи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-1002цс16.

Враховуючи наведене, відсутні правові підстави для визнання незаконними рішень правління СТ «Поляна», викладених у протоколах № 03/06 від 19 грудня 2006 року та № 06/15 від 07 червня 2015 року, та, як наслідок, для задоволення похідних вимог про визнання незаконним розпорядження голови обласної державної адміністрації та визнання недійним і скасування державного акту на право власності на земельну ділянку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, однак судами порушено норми процесуального права і неправильно застосовано норми матеріального права, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 жовтня 2018 року і постанова Херсонського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Щодо судових витрат

Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку із задоволенням касаційної скарги ОСОБА_2 та ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 1 461, 60 грн та касаційної скарги у розмірі 3 897, 60 грн, що в загальному розмірі становить 5 359, 20 грн.

Керуючись статтями 141 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 03 жовтня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 20 грудня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до садівничого товариства «Поляна», ОСОБА_2 , Херсонської обласної державної адміністрації, Міжрегіонального управління Держгеокадастру у місті Херсоні та АР Крим про визнання рішень незаконними, визнання незаконним розпорядження, визнання недійсним та скасування державного акта на право власності на земельну ділянку відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у розмірі 5 359, 20 грн.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов СуддіВ. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов