13.10.2024

№ 668/12293/15-ц

Постанова

Іменем України

02 березня 2020 року

м. Київ

справа № 668/12293/15-ц

провадження № 61-12751св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа Страхування»,

треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» та Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Альфа Страхування» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2019 року у складі судді Дорошинської В. Е. та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 травня 2019 року у складі колегії суддів: Бездрабко В. О., Базіль Л. В., Вейтас І. В.,

ВСТАНОВИВ:

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційних скарг Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 травня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2015 року ОСОБА_1 , діючи в своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «СК «Провідна»), Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» (далі - ПрАТ «СК «Альфа Страхування»), треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я джерелом підвищеної небезпеки, відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 07 жовтня 2012 року, близько 19 год. 30 хв., відповідач ОСОБА_3 , керуючи гужовим транспортом - возом, в темну пору доби, рухаючись по 49 км + 700 м автодороги Миколаїв-Станіслав-Херсон, в напрямку м. Херсона зі сторони с. Станіслав Білозерського району Херсонської області, в порушення вимог пунктів 7.3, 7.7.б Правил дорожнього руху України, не вжив заходів щодо належного освітлення возу ліхтарями: спереду - білого кольору, ззаду - червоного кольору, що встановлюються з лівого боку воза, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення гужового транспорту з автомобілем «Seat Cordoba», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався позаду у попутному напрямку, з наступним неконтрольованим виїздом транспортного засобу на зустрічну смугу руху, з наступним зіткненням з автомобілем «Пежо-309», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , яка рухалася у зустрічному напрямку із м. Херсона в сторону с. Станіслав Білозерського району Херсонської області.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, вона та її малолітній син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як пасажири транспортного засобу «Seat Cordoba», отримали тілесні ушкодження. Зокрема, їй були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого оскольчатого перелому акроміального краю лівої ключиці із зміщенням, а син внаслідок отриманих в дорожньо-транспортній пригоді тяжких тілесних ушкоджень визнаний інвалідом першої групи з 30 квітня 2013 року до 30 квітня 2015 року, з 01 травня 2015 року до 28 лютого 2033 року з призначенням відповідної соціальної допомоги.

Вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 291 КК України, як порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, якщо це спричинило тяжкі наслідки.

Цивільно-правова відповідальність водіїв транспортних засобів учасників дорожньо-транспортної пригоди були застраховані:

-автомобіль «Seat Cordoba», реєстраційний номер НОМЕР_1 (власник ОСОБА_6 , водій ОСОБА_5 ), застрахований в ПрАТ «СК «Альфа Страхування», згідно з полісом № АА/6289154, термін дії - з 09 липня 2012 року до 08 липня 2013 року;

-автомобіль «Пежо-309», реєстраційний номер НОМЕР_2 (власник та водій - ОСОБА_4 ), застрахований у ПрАТ «СК «Провідна», згідно з полісом № АА/7283798, термін дії - з 09 липня 2012 року до 08 липня 2013 року.

Посилаючись на те, що її здоров`ю та здоров`ю її малолітнього сина ОСОБА_2 заподіяно шкоду, пов`язану з їх лікуванням внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ОСОБА_1 просила стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ПрАТ «СК «Альфа Страхування», ПрАТ «СК «Провідна» на свою користь 280 870,80 грн на відшкодування майнової шкоди, заподіяної життю та здоров`ю її малолітнього сина ОСОБА_2 , та стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ПрАТ «СК «Альфа Страхування», ПрАТ «СК «Провідна» 3 820,00 грн на свою користь на відшкодування шкоди, заподіяної її здоров`ю.

Також позивачка зазначила, що оскільки внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 їй спричинені моральні страждання, які полягають в тому, що протягом значного періоду часу, а саме - з 07 жовтня 2012 року й до цього часу її син ОСОБА_2 тяжко хворіє в результаті отриманих при дорожньо-транспортній пригоді травм, не розмовляє, практично не рухається, не може самостійно себе обслуговувати, потребує постійного стороннього догляду, постійного лікування та реабілітації, на що витрачається значні кошти та час, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_3 200 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Справа слухалася судами неодноразово.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2019 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 , ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ПрАТ «СК «Провідна» солідарно на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її здоров`ю та здоров`ю її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 284 690,80 грн, по 94 896,93 грн з кожної особи.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 200 000,00 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись із рішенням суду в частині задоволених позовних вимог щодо відшкодування майнової шкоди, ПрАТ «СК «Альфа Страхування» подало апеляційну скаргу.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Херсонського апеляційного суду від 22 травня 2019 року апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Альфа Страхування» задоволено частково.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_3 , ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ПрАТ «СК «Провідна» солідарно на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її здоров`ю та здоров`ю її малолітнього сина ОСОБА_2 , в розмірі 284 690,80 грн, по 94 896,93 грн з кожної особи, скасовано та прийнято по справі нову постанову.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Альфа Страхування», ПрАТ «СК «Провідна» солідарно на користь ОСОБА_1 200 000,00 грн майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її здоров`ю та здоров`ю її малолітнього сина ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 84 690,80 грн майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її здоров`ю та здоров`ю її малолітнього сина ОСОБА_2 .

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, у тому числі щодо стягнення майнової шкоди, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав щодо покладення відповідальності за шкоду, заподіяну здоров`ю позивачів, на страхові компанії, незалежно від наявності вини застрахованих осіб. Разом з тим, покладаючи солідарний обов`язок по відшкодуванню майнової шкоди, заподіяної позивачам на ОСОБА_3 , ПрАТ «СК «Альфа Страхування», ПрАТ «СК «Провідна», суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_3 не може нести солідарний обов`язок по відшкодуванню шкоди з іншими відповідачами.

В решті рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядалося, як таке, що не оскаржувалося.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У липні 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ПрАТ «СК «Провідна» надійшла касаційна скарга на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 травня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову до ПрАТ «СК «Провідна» відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції ухвалені судові рішення без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

У липні 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від ПрАТ «СК «Альфа Страхування» надійшла касаційна скарга на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 травня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило суд оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову до ПрАТ «СК «Альфа Страхування» відмовити.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2019 року в частині позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди та постанова Херсонського апеляційного суду від 22 травня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 84 690,80 грн до касаційного суду не оскаржуються.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року відкрито провадження за касаційною скаргою ПрАТ «СК «Провідна» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 травня 2019 року,витребувано матеріали цивільної справи.

06 серпня 2019 року матеріали цивільної справи № 668/12293/15-ц надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року відкрито провадження за касаційною скаргою ПрАТ «СК «Альфа Страхування» на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 травня 2019 року.

08 серпня 2019 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду у колегії суддів: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

07 жовтня 2012 року, близько 19 год. 30 хв., відповідач ОСОБА_3 , керуючи гужовим транспортом - возом, в темну пору доби, рухаючись по 49 км + 700 м автодороги Миколаїв-Станіслав-Херсон, в напрямку м. Херсона зі сторони с. Станіслав Білозерського району Херсонської області, в порушення вимог пунктів 7.3, 7.7.б Правил дорожнього руху України, не вжив заходів щодо належного освітлення возу ліхтарями: спереду - білого кольору, ззаду - червоного кольору, що встановлюються з лівого боку воза, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої відбулося зіткнення гужового транспорту з автомобілем «Seat Cordoba», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_5 , який рухався позаду у попутному напрямку, з наступним неконтрольованим виїздом транспортного засобу на зустрічну смугу руху, з наступним зіткненням з автомобілем «Пежо-309», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , яка рухалася у зустрічному напрямку із м. Херсона в сторону с. Станіслав Білозерського району Херсонської області.

Вироком Білозерського районного суду Херсонської області від 12 грудня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого статтею 291 КК України.

Під час дорожньо-транспортної пригоди водіям та їх пасажирам були заподіяні тілесні ушкодження, зокрема: пасажиру автомобіля «Seat Cordoba», реєстраційний номер НОМЕР_1 малолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з висновком судово-медичної експертизи Комунального підприємства «Бюро судово-медичної експертизи» Херсонської обласної ради від 17 липня-16 серпня 2013 року № 318 при зіткненні з іншим транспортним засобом заподіяні тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя; пасажиру цього ж транспортного засобу ОСОБА_1 - тілесні ушкодження у вигляді закритого оскольчатого перелому акроміального краю лівої ключиці із зміщенням.

Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди син позивачки - ОСОБА_2 тривалий час знаходився на лікуванні у медичних закладах України, Російської Федерації, Словаччини з діагнозом: наслідки тяжкої черепно-мозкової травми в результаті дорожньо-транспортної пригоди від 07 жовтня 2012 року у вигляді акінетичногомутизма з емоційними реакціями, з частковим розумінням мови, спстичнимтетрапарезом, альтернуючої косини зліва, псевдобульбарного синдрому, анартрії, виражених когнітивних порушень, посттравматичної гідроцефалії. Стан після операції вентрікулоперитонеостомії (03 листопада 2012 року) і реімплантації шунта (23 квітня 2013 року) хронічний запор, що підтверджується медичними документами.

У результаті отриманих в дорожньо-транспортній пригоді тілесних ушкоджень, за висновками ЛКК 5/306 КЗ Центральної міської лікарні м. Нова Каховка, ОСОБА_2 визнаний інвалідом І групи з 30 квітня 2013 року до 30 квітня 2015 року, з 01 травня 2015 року до 28 лютого 2033 року, з призначенням відповідної соціальної допомоги.

Факт необхідності лікування ОСОБА_2 від отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди травм та розмір обґрунтованих фактичних витрат, пов`язаних у зв`язку з цим з його утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією підтверджені медичними документами, чеками, квитанціями.

ОСОБА_1 від отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди травм було прооперовано, нею була придбана LSP-пластина для металосинтезу лівої ключиці вартістю 3 820,00 грн, що підтверджується бухгалтерськими та ліцензійними документами.

Автомобіль «Seat Cordoba», реєстраційний номер НОМЕР_1 (власник ОСОБА_6 , водій ОСОБА_5 ), мав поліс ОСЦПВВНТЗ № АА/6289154, термін дії - з 09 липня 2012 року до 08 липня 2013 року, виданий ПрАТ «СК «Альфа Страхування». Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров`ю становить 100 000,00 грн.

Автомобіль «Пежо-309», реєстраційний номер НОМЕР_2 (власник та водій - ОСОБА_4 ), мав поліс ОСЦПВВНТЗ № АВ/7283798/2207/12, термін дії - з 09 липня 2012 року до 08 липня 2013 року, виданий ПрАТ «СК «Провідна». Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров`ю становить 100 000,00 грн.

Гужовий віз, яким керував ОСОБА_3 номерів не мав, застрахований не був.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 200 000,00 грн та рішення апеляційного суду в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування майнової шкоди 84 690,80 грн до касаційного суду не оскаржуються, тому у вказаних частинах судові рішення перевірці в касаційному порядку не підлягають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом частин першої та другої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є, зокрема, діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до частини другої статті 1188 ЦК України якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Частиною першою статті 1190 ЦК України передбачено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Особи, які спільно завдали шкоди, тобто завдали неподільної шкоди взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими (статті 543 1190 ЦК України). У такому самому порядку відповідають особи, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, за шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Предметом позову ОСОБА_1 є, крім інших, вимога про солідарне відшкодування завданої майнової шкоди у вигляді сплати страхового відшкодування.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (пункт 6 частини четвертої статті 6 Закону України «Про страхування»). Втім, законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування) (частина перша статті 999 ЦК України).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування». До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно зі статтею 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.

Таким чином, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Суди встановили, що автомобіль «Seat Cordoba», реєстраційний номер НОМЕР_1 (власник ОСОБА_6 , водій ОСОБА_5 ), мав поліс ОСЦПВВНТЗ № АА/6289154, термін дії - з 09 липня 2012 року до 08 липня 2013 року, виданий ПрАТ «СК «Альфа Страхування». Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров`ю становить 100 000,00 грн.

Гужовий віз, яким керував ОСОБА_3 номерів не мав, застрахований не був.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6, шкода, заподіяна кількома особами відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності).

Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов`язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

За загальним правилом, закріпленим у статті 541 ЦК України, у разі неподільності предмета зобов`язання виникає солідарний обов`язок. Виходячи з положень статті 1188 ЦК України у взаємозв`язку зі статтею 541 ЦК України, особи, які спільно завдали шкоди і визначити їх ступінь участі у завданні шкоди неможливо, є солідарними боржниками перед потерпілою особою.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників (частина перша-друга статті 543 ЦК України).

Разом із тим, законодавство України не передбачає солідарного обов`язку страховика та страхувальника щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП майну потерпілого (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі N 308/3162/15-ц (провадження N 14-178цс18).

З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов вірного висновку, що з ПрАТ «СК «Альфа Страхування» та ПрАТ «СК «Провідна» підлягає стягненню солідарно на користь позивачів на відшкодування майнової шкоди 200 000,00 грн, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди їх здоров`ю (в межах ліміту відповідальності).

Доводи касаційної скарги ПрАТ «СК «Провідна» про те, що дорожньо-транспортна пригода, що сталась 07 жовтня 2012 року на автодорозі Миколаїв-Станіслав-Херсон, не є страховим випадком за полісом № АВ/7283798/2207/12 є необґрунтованими, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Доводи касаційної скарги ПрАТ «СК «Альфа Страхування» про те, що лікування позивачів здійснювалося за спільні кошти подружжя ОСОБА_1, а Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено відшкодування шкоди на користь застрахованої особи - водія ОСОБА_5 є безпідставними, оскільки таке лікування було необхідним саме постраждалим пасажирам автомобілю «Seat Cordoba», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а тому відшкодування його вартості заявленої до стягнення не можна вважати відшкодуванням шкоди на користь застрахованої особи.

Інші доводи касаційних скарг висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційні скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої (в незміненій частині) та апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Оскільки дія рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2019 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 22 травня 2019 року була зупинена ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2019 року, у зв`язку із залишенням цих судових рішень без змін необхідно поновити їх дію.

Оскільки касаційна скарга ПрАТ «СК «Альфа Страхування» підлягає залишенню без задоволення, то немає підстав для повороту виконання рішення, про що просив заявник.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційних скарг відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» та Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Альфа Страхування» залишити без задоволення.

Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2019 року у незміненій частині та постанову Херсонського апеляційного суду від 22 травня 2019 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Поновити виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 11 лютого 2019 року та постанови Херсонського апеляційного суду від 22 травня 2019 року.

Заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Альфа Страхування» про поворот виконання рішення залишити без задоволення.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

В. П. Курило