Постанова
Іменем України
31 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 676/3073/21
провадження № 61-3886св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Фонд державного майна України, ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Грох Л. М., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,від 09 лютого 2023 року.
Зміст заявлених позовних вимог
1. В травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду державного майна України, ОСОБА_2 про скасування наказів та поновлення на роботі.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що відповідно до пункту 2 наказу Фонду державного майна України від 12 березня 2021 року № 390 «Про вирішення кадрових питань ДП радгоспу «Колодіївський» його призначено виконувачем обов`язків директора ДП радгоспу «Колодіївський» з 12 березня 2021 року до прийняття суб`єктом управління підприємством рішення про звільнення виконувача обов`язків директора підприємства або призначення директора підприємства у встановленому законодавством порядку.
3. Наказом від 21 квітня 2021 року № 664 «Про звільнення виконувача обов`язків директора ДП радгосп «Колодіївський» його було звільнено з посади виконувача обов`язків директора підприємства 21 квітня 2021 року на підставі пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України - за закінченням строку договору.
4. Водночас наказом від 21 квітня 2021 року №665 «Про призначення виконувача обов`язків директора ДП радгосп «Колодіївський» з 22 квітня
2021 року призначено виконувачем обов`язків директора названого підприємства ОСОБА_2 .
5. Вважає наказ про його звільнення незаконним і необґрунтованим, оскільки не настали обставини, з якими передбачалося припинення трудового договору у зв`язку із закінченням строку, зокрема призначення директора підприємства у встановленому порядку, на конкурсних засадах.
6. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив: визнати незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 21 квітня 2021 року
№ 664 «Про звільнення виконувача обов`язків директора ДП радгосп «Колодіївський»; визнати незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 21 квітня 2021 року № 665 «Про призначення виконувача обов`язків директора ДП радгосп «Колодіївський» та поновити його на посаді виконувача обов`язків директора ДП радгосп «Колодіївський».
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
7. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 серпня 2022 року позов задоволено.
8. Визнано незаконним та скасовано наказ Фонду державного майна України № 664 від 21 квітня 2021 року «Про звільнення виконувача обов`язків директора ДП радгосп «Колодіївський».
9. Визнано незаконним та скасовано наказ Фонду державного майна України № 665 від 21 квітня 2021 року «Про призначення виконувача обов`язків директора ДП радгосп «Колодіївський».
10. Поновлено ОСОБА_1 на посаді виконувача обов`язків директора ДП радгосп «Колодіївський».
11. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки призначення у встановленому законодавством порядку керівника ДП радгосп «Колодіївський» не відбулося, строк дії укладеного з ОСОБА_1 трудового договору не закінчився, що свідчить про незаконність його звільнення на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
13. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 09 лютого 2023 року апеляційну скаргу Фонду державного майна України задоволено.
14. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 серпня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
15. У позові ОСОБА_1 до Фонду державного майна України,
ОСОБА_2 про скасування наказів та поновлення на роботі відмовлено.
16. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
17. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована помилковістю висновку суду першої інстанції щодо відсутності підстав вважати укладений з позивачем строковий трудовий договір таким, що закінчився. З огляду на те, що строк дії трудового договору визначався настанням юридичного факту - прийняттям уповноваженим органом управління відповідного рішення, тому звільнення позивача, який тимчасово виконувавобов`язків керівника, відбулось з дотриманням приписів пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
Узагальнені доводи касаційної скарги
18. У березні 2023 року ОСОБА_1 подав через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 лютого 2023 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення
Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області
від 18 серпня 2022 року.
19. Підставами касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14, постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 січня
2020 року у справі № 654/941/17, Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 520/211/16-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 235/3148/17-ц,
від 24 листопада 2021 року у справі № 569/14889/19, від 17 червня 2022 року у справі № 556/1395/21, від 06 липня 2022 року у справі № 275/404/21 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України).
20. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не врахував, що сторонами не було погоджено укладення строкового трудового договору, оскільки у заяві про надання згоди на призначення виконувачем обов`язків керівника ДП радгосп «Колодіївський» відсутні відомості про строк виконання працівником таких обов`язків. Конкурсний відбір на посаду директора ДП радгосп «Колодіївський» не був проведений, а тому позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для звільнення його від виконання обов`язків керівника ДП радгосп «Колодіївський».
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21. Ухвалою Верховного Суду від 29 березня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.
22. Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі № 676/3073/21, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
23. 03 травня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
24. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2023 року справу призначено
судді-доповідачеві.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
25. 02 травня 2023 року Фонд державного майна України через засоби поштового зв`язку подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому, посилаючись на необґрунтованість її доводів, просить відмовити у її задоволенні, а оскаржене судове рішення апеляційного суду залишити без змін.
26. На обґрунтування доводів відзиву Фонд державного майна України посилається на те, що Фонд реалізує права та обов`язки власника ДП радгосп «Колодіївський».
27. Призначення особи на посаду тимчасово виконуючого обов'язки керівника підприємства зумовлено певною виробничою необхідністю, що виникла у зв'язку з виробничими обставинами, та має тимчасовий характер. Отримавши згоду на призначення виконувачем обов`язків директора підприємства, ОСОБА_1 мав усвідомлювати, що він виконуватиме такі обов`язки тимчасово та може бути звільнений від їх виконання на підставі наказу уповноваженого органу управління підприємством. Наказ про призначення, із зазначеними у ньому формулюваннями, ОСОБА_1 не оскаржував.
28. Зосереджує увагу на тому, що при виконанні
ОСОБА_1 повноважень керівника ДП радгосп «Колодіївський» погіршились показники фінансово-господарської діяльності підприємства, що і слугувало причиною його подальшого звільнення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
29. Відповідно до акту приймання-передачі від 20 грудня 2019 року цілісний майновий комплекс ДП радгосп «Колодіївський» зі сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України передано до сфери управління Фонду.
30. Відповідно до пункту 1 наказу Фонду державного майна України
від 12 березня 2021 року № 390 «Про вирішення кадрових питань ДП радгоспу «Колодіївський» ОСОБА_1 звільнено з посади директора ДП радгоспу «Колодіївський» 11 березня 2021 року відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України та припинено (розірвано) укладений з ним контракт від 06 листопада 2017 року № 35, за згодою сторін відповідно до підпункту «б» пункту 5.2 цього контракту.
31. Пунктом 2 зазначеного наказу ОСОБА_1 призначено виконувачем обов`язки директора ДП радгоспу «Колодіївський» з 12 березня 2021 року до прийняття суб`єктом управління підприємством рішення про звільнення виконувача обов`язків директора підприємства або призначення директора підприємства у встановленому законодавством порядку.
32. Згідно з протоколом № 35 засідання робочої групи з розгляду документів на тимчасове здійснення повноважень керівників суб`єктів господарювання, які перебувають в управлінні Фонду державного майна України, від 09 квітня 2021 року вирішено за результатами голосування членів робочої групи із перевагою у 5 голосів «за» (1 голос «утримався») рекомендувати до розгляду голові Фонду держмайна України претендента Донець Юрія для тимчасового виконання обов`язків керівника ДП радгоспу «Колодіївський».
33. Наказом Фонду державного майна України від 21 квітня 2021 року № 664 «Про звільнення виконувача обов`язків директора ДП радгосп «Колодіївський» ОСОБА_1 звільнено з посади виконувача обов`язків директора
ДП радгосп «Колодіївський» 21 квітня 2021 року на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України.
34. Наказом Фонду державного майна України від 21 квітня 2021 року № 665 «Про призначення виконувача обов`язків директора ДП радгосп «Колодіївський», з 22 квітня 2021 року призначено виконувачем обов`язків директора підприємства Донця Ю. М.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
35. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
36. Згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
37. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
38. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
39. Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
40. Відповідно до статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути:
1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
41. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
42. За змістом положень частин третьої, четвертої статті 24 КЗпП України укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
43. Укладення строкового трудового договору можливе за погодженням сторін, без згоди працівника укладення такого договору є неможливим.
44. Тлумачення статті 5-1, частини першої статті 235 КЗпП України свідчить, що на особу, яка є виконувачем обов`язків, поширюється трудове законодавство, гарантії забезпечення права на працю, у тому числі й можливість захисту від незаконного звільнення.
45. Згідно із пунктом 4 частини першої статті 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних унітарних підприємств, у яких не утворено наглядову раду, установ організацій та господарських структур, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та в яких не утворено наглядову раду, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.
46. Верховний Суд неодноразово зауважував, що покладення виконання обов`язків керівника за своєю правовою природою є тимчасовим заходом, який передбачає виконання обов`язків керівника такого підприємства в обмежений у часі термін, а призначення виконувача обов`язків за вакантною посадою є видом строкового трудового договору (постанови Верховного Суду від 26 червня 2018 року № 640/20119/16-ц, від 09 серпня 2019 року у справі
№ 645/8927/15-ц, від 30 жовтня 2019 року у справі № 310/2284/17, від 28 червня 2023 року у справі № 456/1736/21).
47. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору (пункти 2, 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення.
48. Встановивши, що наказом Фонду державного майна України
від 12 березня 2021 року № 390 (пункт 2) ОСОБА_1 на підставі його заяви від 16 січня 2021 року № 19/1971 призначено на посаду виконувачем обов`язки директора ДП радгоспу «Колодіївський» з 12 березня 2021 року до прийняття суб`єктом управління підприємством рішення про звільнення виконувача обов`язків директора підприємства або призначення директора підприємства, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що звільнення позивача на підставі наказу Фонду державного майна України від 21 квітня 2021 року № 664 «Про звільнення виконувача обов`язків директора ДП радгосп «Колодіївський» ОСОБА_1 є таким, що відповідає положенням пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.
49. У цьому аспекті колегія суддів зауважує, що між позивачем та відповідачем було укладено строковий трудовий договір, строк якого закінчувався з моменту прийняття уповноваженим органом управління відповідного рішення (про звільнення виконувача обов`язків директора підприємства). Позивач погодився із строковим трудовим договором, з огляду на те, що таке призначення відбулось на підставі його заяви, а також на те, що він не оспорював визначений у наказі Фонду державного майна України
від 12 березня 2021 року № 390 строк виконання ним обов'язків директора
ДП радгосп «Колодіївський».
50. Відтак, надавши згоду на призначення виконувачем обов`язків директора підприємства до прийняття суб`єктом управління підприємством рішення про звільнення виконувача обов`язків директора підприємства, позивач мав усвідомлювати, що він виконуватиме такі обов`язки тимчасово та може бути звільнений від їх виконання на підставі наказу уповноваженого органу управління державним підприємством.
51. У контексті забезпечення права позивача на працю заслуговує на увагу той факт, що позивач був призначений виконувачем обов`язків директора ДП радгоспу «Колодіївський» з 12 березня 2023 року, у зв`язку з його ж звільненням з посади директора ДП радгоспу «Колодіївський» 11 березня 2023 року на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України, за згодою сторін.
52. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції правильно визначився із характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, та надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам укладення між сторонами строкового трудового договору, з визначеними умовами закінчення його строку, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
53. Доводи касаційної скарги зазначених висновків апеляційного суду не спростовують, значною мірою зводяться до переоцінки доказів.
54. Слід враховувати, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі
№ 373/2054/16-ц).
55. Висновки апеляційного суду, з урахуванням встановлених у справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду України та Верховного Суду, на які посилався заявник у касаційній скарзі.
56. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
57. Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення апеляційного суду - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 09 лютого 2023 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипович