04.11.2023

№ 676/5079/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 676/5079/21

провадження № 61-6535 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Білоконь О. В., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,

Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації,

відповідачі: ОСОБА_1 , Кам`янець-Подільська районна державна адміністрація Хмельницької області,

треті особи: Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства, державне підприємство «Кам`янець-Подільське лісове господарство»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 грудня 2022 року

у складі судді Шевцової Л. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 28 березня 2023 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2021 року керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області, треті особи: Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства, державне підприємство «Кам`янець-Подільське лісове господарство» (далі - ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство»), про визнання недійсним розпорядження, скасування реєстрації земельної ділянки, скасування реєстрації права власності на садовий будинок та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької обласної від 22 січня 2004 року

№ 93/2004 затверджено проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,12 га, розташованої на території Староушицької сільської ради, за межами населених пунктів та передано її у власність

ОСОБА_1 для ведення індивідуального садівництва.

На підставі вказаного розпорядження районної державної адміністрації

ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001, площею 0,12 га, для ведення індивідуального садівництва, який 10 березня 2004 року зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею. Крім того, на спірній земельній ділянці розташовано садовий будинок, який на праві власності належить ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 14 листопада 2011 року.

Згідно з інформацією ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство»

від 11 березня 2021 року зазначена вище земельна ділянка співпадає з матеріалами базового лісовпорядкування, тобто планшетами 2001 та 2011 років

у результаті накладення цифрових баз Держгеокадастру і Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект». Згода на вилучення спірної земельної ділянки уповноваженим державним органом не надавалася.

Територія вищевказаної земельної ділянки входила до складу Новоушицької лісомеліоративної станції та у 1981 році частина Новоушицької лісомеліоративної станції була передана в постійне користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» згідно з планово-картографічними матеріалами. Отже, спірна земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду, перебуває у власності Українського народу і у приватну власність передаватися не може.

Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001 згідно з інформацією, яка міститься у Публічній кадастровій карті матеріалів лісовпорядкування 2001 та 2011 років накладається на виділ 5 кварталу 20 Староушицького лісництва та виділ 7 кварталу 58 Подільського лісництва.

Вищевказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 набуто у власність спірну земельну ділянку з порушенням положень земельного законодавства.

Прокурор зазначав, що заявляє негаторний позов на підставі статті 391 ЦК України, статті 152 ЗК України.

З урахуванням викладеного керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної військової адміністрації просив суд:

- визнати недійсним розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 22 січня 2004 року № 93/2004 «Про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 »;

- скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001, площею 0,12 га з одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав

на нерухоме майно державної реєстрації права приватної власності

ОСОБА_1 на цю земельну ділянку та усіх інших зареєстрованих щодо неї речових прав та їх обтяжень;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на садовий будинок;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації з правом постійного користування

ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001, площею 0,12 га, звільнивши її від незаконно споруджених (розміщених) будівель.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області

від 14 грудня 2022 року позов керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» про зобов`язання повернути земельну ділянку залишено без розгляду.

Районний суд виходив з того, що не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних підприємств, яким є ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», яке не відноситься до органів державної влади та суб`єктів владних повноважень, суд постановив ухвалу про залишення у цій частині позов без розгляду.

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області

від 14 грудня 2022 року у задоволенні позову керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації відмовлено. Скасовано вжиті заходи забезпечення позову.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що розпорядження Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 22 січня 2004 року

№ 93/2004, яким передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001, є індивідуальним актом, дія якого була вичерпана його виконанням.

При набутті ОСОБА_1 у власність спірної земельної ділянки вона не перебувала у власності ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство»,

а лише межувала із землями цього підприємства.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001,

що належить ОСОБА_1 , була сформована у 2004 році, а земельна

ділянка з кадастровим номером 6822455800:04:005:0280, що належить

ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», сформована у 2014 році.

ОСОБА_1 , звертаючись до органів влади із заявою про надання їй спірної земельної ділянки у 2004 році, не знала та не могла знати, що вона відноситься або у подальшому буде віднесена до земель лісового фонду. Про це не було відомо і органам державної влади, оскільки земельна ділянка не була сформована та не зареєстрована, не мала кадастрового номеру.

ОСОБА_1 було дотримано усіх необхідних вимог щодо порядку набуття земельної ділянки у власність, у тому числі подано відповідні заяви, отримано дозвіл, виготовлено проєкт землеустрою, належно його погоджено та передано на затвердження повноважному органу. Таким чином, ОСОБА_1 є добросовісним набувачем, оскільки, отримуючи у власність вказану земельну ділянку не знала та не могла знати про обставини, на які посилається прокурор.

Також прокурором не заявлено вимоги про витребування спірної земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Отже, обраний ним спосіб захисту про зобов`язання повернути земельну ділянку є неефективним.

На час звернення з позовом прокурором не доведено, що Хмельницькій обласній державній адміністрації належала спірна земельна ділянка, чи ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», а тому такий спосіб захисту, як зобов`язання ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку державі в особі Хмельницької обласної державної адміністрації з правом постійного користування

ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», як негаторний позов, є неефективним.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 березня 2023 рокуапеляційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що на підтвердження доводів про те, що спірна земельна ділянка відноситься до земель лісогосподарського призначення та належала до земель, які були передані ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» у постійне користування, прокурор посилався на те, що згідно із планово-картографічними матеріалами та інформацією, одержаною із листів Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект», ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», Департаменту природних ресурсів та екології Хмельницької обласної державної адміністрації, Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, спірна земельна ділянка ОСОБА_1 накладається на відповідну земельну ділянку лісового фонду.

Проте посилання прокурора на те, що межі земельної ділянки було встановлено на підставі планово-картографічних матеріалів ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» є необґрунтованим, оскільки відповідна земельна ділянка, яка надана державному підприємству у постійне користування, є сформованою, відомості про неї, як і про земельну ділянку ОСОБА_1 , внесено до Державного земельного кадастру у відповідній площі та конфігурації, що свідчить про відсутність їх накладення між собою.

Суміжними користувачами ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» та ОСОБА_1 також погоджено відсутність претензій один до одного щодо існуючих площ та конфігурації їх земельних ділянок.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність прокурором належності спірної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення та її накладення у відповідних координатах на земельну ділянку, яка належить на праві постійного користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство».

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі заступник керівника Хмельницької обласної прокуратурипросить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов прокурора задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 травня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 676/5079/21 з Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області. Підставою відкриття касаційного провадження були пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 вересня 2023 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга прокурора мотивована тим, що спірна земельна ділянка, яку оспорюваним розпорядженням голови Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області передано у власність ОСОБА_1 , розташована у межах земель державного лісового та природно-заповідного фондів, які відповідно до положень земельного законодавства не підлягали передачі у приватну власність. Вказані обставини створюють перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою з метою ведення лісового господарства, суперечать інтересам держави. Районна державна адміністрація не наділена повноваженнями щодо розпорядження землями лісового фонду для вказаних цілей без зміни їх цільового призначення.

Наявність на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001 об`єкту нерухомості та існування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію, речового права ОСОБА_1 на об`єкти нерухомості створює перешкоди Хмельницькій обласній військовій адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення з метою ведення лісового господарства.

Прокурором належними та допустимими доказами підтверджено факт знаходження спірної земельної ділянки у межах державного лісового і природно-заповідного фондів, у тому числі інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект»

від 19 квітня 2021 року № 188; інформацією ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» від 11 березня 2021 року № 69, від 16 квітня 2021 року № 108,

від 15 червня 2021 року № 195; листом Департаменту природних ресурсів

та екології Хмельницької обласної державної адміністрації від 29 квітня 2021 року № 04.1/2334. Відповідачами не надано доказів, які б суперечили інформації, наведеній у витязі з Публічної кадастрової карти України із нанесенням місць розташування спірної земельної ділянки, та земель, належних на праві постійного користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2001 та 2012 років.

Суди не врахували, що Українське державне проектне лісовпорядне виробниче об`єднання «Укрдержліспроект» створено з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, тому надана ним інформація з доданим викопіюванням з Публічної кадастрової карти України та планово-картографічні матеріали є належними доказами. Отже, планово-картографічні матеріали є належним доказом у справі, виходячі зі змісту інформації, яку вони мітять, що відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у тому числі у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (провадження № 14-235 цс 18), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2 цс 21). Відсутність у Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку, передану ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», не спростовує наявність права власності держави на відповідну земельну ділянку.

Спірна земельна ділянка належить до єдиного лісового масиву площею 75 га 58 кварталу Подільського лісництва чи 20 кварталу Староушицького лісництва

ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство». Територія вищевказаної земельної ділянки відповідно до матеріалів лісовпорядкування 1981 року входила до складу Новоушицької лісомеліоративної станції, яка проводила заліснення схилів. А у 1993 році була передана в постійне користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» та включена до складу заказника місцевого значення «Староушицький».

Системний аналіз положень закону свідчить про те, що території та об`єкти природно-заповідного фонду та землі лісового фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною, тобто згідно зі статтею 178 ЦК України належать до обмежено оборотоздатних об`єктів.

Таким чином, зайняття земельної ділянки лісового фонду, що одночасно знаходиться під об`єктами природно-заповідного фонду з порушенням положень ЗК України та ЛК України треба розглядати як непов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. Земельна ділянка, яка відведена у власність ОСОБА_1 , перебуває у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Староушицький» та відповідно до статей 3, 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» є територією та об`єктом природно- заповідного фонду України, що відповідно до пункту г) частини четвертої статті 84 ЗК України унеможливлює набуття на неї права приватної власності.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Розпорядженням Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Хмельницької області від 22 січня 2004 року № 93/2004 затверджено

проєкт землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, площею 0,12 га, розташованої на території Староушицької сільської ради, за межами населених пунктів та передано у власність для ведення індивідуального садівництва.

На підставі вказаного розпорядження районної державної адміністрації

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить садовий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 253785768224), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У 2013 році за заявою ОСОБА_1 було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, площею 0,12 га, для ведення садівництва. Відповідно до технічної документації із землеустрою, земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001 межує із землями державної власності, землями загального користування та землями Староушицького лісництва. Вказана земельна ділянка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі без встановлення відомостей щодо обмеження в її використанні, відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України

від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:04:005:0280, площею 317,1335 га, яка знаходиться на території Староушицької селищної ради, Кам`янець-Подільського району, Хмельницької області, яка надана ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» в користування, була сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі 22 квітня 2015 року.

Відповідно до акту приймання-передачі межових знаків від 22 квітня

2015 року ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство», Національний природний парк «Подільські товтри» та ОСОБА_1 , які є суміжними користувачами, погодили, що вони не мають претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:04:005:0280, площею 317,1335 га.

15 червня 2015 року реєстраційною службою Кам`янець-Подільського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області була здiйснeнa реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 6822455800:04:005:0280, площею 317,1335 га, з цільовим призначенням для ведення лісового господарства в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з листом ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство»

від 11 березня 2021 року № 69 земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001 співпадає з матеріалами базового лісовпорядкування (планшети 2001, 2011 років) у результаті накладення цифрових баз Держгеокадастру та Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект», згода на вилучення вказаної земельної ділянки не надавалась. Територія вказаної земельної ділянки відповідно до матеріалів лісовпорядкування 1981 року входила до складу Новоушицької лісомеліоративної станції, яка проводила заліснення схилів, у 1993 році частина територій Новоушицької лісомеліоративної станції була передана в постійне користування ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство» та включені до складу новоствореного заказника місцевого значення «Староушицький».

Відповідно до інформації Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 19 квітня 2021 року № 188 земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001 відповідно до Публічної кадастрової карти та матеріалів лісовпорядкування 2001 та 2011 років накладається на виділ 5 кварталу 20 Староушицького лісництва та виділ 7 кварталу 58 Подільського лісництва.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вищезазначеним вимогам закону не відповідають.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов`язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні (стаття 3 ЛК України; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ЛК України усі ліси на території України становлять її лісовий фонд.

До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.

Усі ліси в Україні є власністю держави (частина перша статті 6 ЛК України).

Згідно з частиною другою статті 9 ЛК України у постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до статті 23 ЛК України державне управління в галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, спеціально уповноважені державні органи лісового господарства, місцеві органи державної виконавчої влади та інші органи відповідно до законодавства України.

У матеріалах лісовпорядкування дається комплексна оцінка ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів, користування земельними ділянками лісового фонду, розробляються основні положення організації та розвитку лісового господарства.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються державними органами лісового господарства за погодженням з місцевими Радами народних депутатів та органами охорони навколишнього природного середовища. Вони є основою для організації ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів постійними лісокористувачами (стаття 94 ЛК України).

Державний облік лісів і державний лісовий кадастр ведуться державними органами лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, інвентаризації, обстежень і первинного обліку лісів за єдиною для України системою на кошти державного бюджету.

Порядок ведення державного обліку лісів і державного лісового

кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 96 ЛК України).

Порядок вилучення земельних ділянок визначений статтею 149 ЗК України, згідно з частиною першою якої земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті; в) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо) (частини друга, п?ята статті 149 ЗК України).

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета

доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують

заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкування належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення (див. висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 21 січня 2015 року у справі № 6-224 цс 14).

Суди, вказуючи про те, що прокурором належними доказами не підтверджено позовних вимог, не звернули уваги на те, що планово-картографічні матеріали є належним доказом у справі, виходячи зі змісту інформації, яку вони містять.

Ураховуючи викладене, суди фактичні обставини у справі, від яких

залежить правильне вирішення спору, не встановили, не перевірили

доводи прокурора про те, що Кам`янець-Подільською районною

державною адміністрацією передано у приватну власність ОСОБА_1

для ведення індивідуального садівництва земельну ділянку

лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, яка перебуває у користуванні ДП «Кам`янець-Подільське лісове господарство»

і накладається на землі лісового фонду, а саме на виділ 5 кварталу 20 Староушицького лісництва та виділ 7 кварталу 58 Подільського лісництва,

що підтверджується у тому числі інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект»

від 19 квітня 2021 року № 188, Публічною кадастровою картою та планово-картографічними матеріалами.

Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц

(провадження № 14-256 цс 18), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (провадження № 14-91 цс 20), та постанові Верховного Суду від 16 серпня

2023 року у справі № 676/4200/21 (провадження № 61-2362 св 23).

Крім того, прокурор вказував про те, що наявність на земельній ділянці з кадастровим номером 6822455800:03:008:0001 об`єкту нерухомості та існування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію, речового права ОСОБА_1 на об`єкти нерухомості створює перешкоди Хмельницькій обласній військовій адміністрації у користуванні та розпорядженні землями лісогосподарського призначення з метою ведення лісового господарства.

Щодо способу судового захисту, то при новому розгляді справи суду слід звернути увагу на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені

у пункті 11.13 постанови від 20 червня 2023 року у справі № 633/408/18 (провадження № 14-86 цс 22), пункті 7.48-7.50 постанови від 20 червня 2023 року

у справі № 554/10517/16-ц (провадження № 14-76 цс 22).

З урахуванням наведеного, оскільки фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, не встановлено, а суд касаційної інстанції у силу своїх процесуальних повноважень (стаття 400 ЦПК України) позбавлений такої можливості, тому судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України

підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що

унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Хмельницької обласної прокуратуризадовольнити частково.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області

від 14 грудня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 28 березня 2023 рокускасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: О. В. Білоконь

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець