29.01.2023

№ 686/10582/18

Постанова

Іменем України

23 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 686/10582/18

провадження № 61-9075св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Нагорна Тетяна Володимирівна, товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінмарк»,

третя особа - приватне підприємство «Укрсервіс-Поділля»,

особа, яка подавала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,

Історія справи

Короткий зміст позову

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Нагорної Т. В., ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк», третя особа - ПП «Укрсервіс-Поділля», про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позов мотивований тим, що 22 листопада 2007 між ОСОБА_1 та ВАТ «Ерсте Банк» укладено кредитний договір № 014/1721/3/07019, за умовами якого позичальнику відкрито не відновлювальну кредитну лінію в розмірі 50 000 дол. США зі строком користування до 21 листопада 2012 року із сплатою 13 % річних.

22 листопада 2007 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ПП «Укрсервіс-Поділля» було укладено договір іпотеки, яким забезпечено вимоги іпотекодержателя, що витікали з кредитного договору № 014/1721/3/07019. Предметом іпотеки є адміністративне та складські приміщення загальною площею 590,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначав, що 26 квітня 2012 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Нагорною Т. В. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано в погашення заборгованості в розмірі 37 594,23 дол. США достроково звернути стягнення на вказані приміщення. Проте, позивач вважає, що цей виконавчий напис є незаконним з підстав порушення порядку вчинення виконавчих написів, що регулюється Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом МЮ України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

ОСОБА_1 посилався на те, що будь-яких повідомлень про наявність заборгованості, чи вимог про її погашення до ПП «Укрсервіс-Поділля» та позивача від ПАТ «Ерсте-Банк», як обов`язкової умови для вчинення виконавчого напису, не надходило. Крім того, нотаріусом у виконавчому написі не було встановлено розмір наявної заборгованості, у результаті чого сума заборгованості за кредитом була незаконно збільшена. Правонаступником ВАТ «Ерсте Банк» є ПАТ «Фідобанк».

ОСОБА_1 просив:

визнати виконавчий напис від 26 квітня 2012 року, вчинений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Нагорною Т. В., яким запропоновано задовольнити вимоги АТ «Ерсте Банк» в розмірі 37 594,23 дол. США за рахунок адміністративного та складських приміщень загальною площею 590,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2018 року в складі судді: Салоїд Н. М., позов задоволено частково.

Визнано виконавчий напис, вчинений 26 квітня 2012 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Нагорною Т. В., яким запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Ерстебанк» в розмірі 37 594,23 дол. США, зареєстрований в реєстрі за номером № 384, таким, що не підлягає виконанню.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У задоволенні вимог до приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Нагорної Т. В. відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не дотримано вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та умов безспірності заборгованості. В задоволенні вимог до приватного нотаріуса відмовлено, оскільки його діями, чи бездіяльністю права, свободи та інтереси позивача при вчиненні виконавчого напису порушені не були.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

У червні 2022 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2018 року оскаржив в апеляційному порядку ОСОБА_2 , як особа, яка не брала участі у справі.

ОСОБА_2 вказував, що 03 вересня 2018 року між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ОСОБА_2 було укладено договір № 657/07-18-К про відступлення прав вимоги. І в реєстрі боржників вказано про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 014/1721/3/07019 від 22 листопада 2007 року, укладеного між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 . Лише 03 червня 2022 року ОСОБА_2 стало відомо про те, що у провадженні суду перебувала справа № 686/10582/18 за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Нагорної Т. В., ТОВ «ФК «Фінмарк», третя особа - ПП «Укрсервіс-Поділля» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Зауважував, що на час ухвалення оскарженого рішення суду ТОВ «ФК «Фінмарк» не було належним відповідачем у справі, оскільки 03 вересня 2018 року правонаступником усіх прав та обов`язків ТОВ «ФК «Фінмарк» був ОСОБА_2 . Проте, судом не було повідомлено його про розгляд справи та не було залучено відповідачем.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 31 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:

відповідно до пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Отже, у разі, якщо апеляційний суд встановить, що судовим рішенням вирішувалося питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, це є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення;

ОСОБА_2 є особою, яка не брала участі у справі. 03 вересня 2018 року між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ОСОБА_2 укладено договір № 657/07-18-К про відступлення прав вимоги. Згідно пункту 3 цього договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор (ТОВ «ФК «Фінмарк») відступає шляхом продажу новому кредитору ( ОСОБА_2 ) належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до позичальників зазначених у додатку № 1 до цього договору. Включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами з врахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за право вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. Відповідно до додатку № 1 до договору № 657/07-18-К від 03 вересня 2018 року право вимоги за кредитним договором № 014/1721/3/07019 від 22 листопада 2007 року, укладеного між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнення до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, відступається ОСОБА_2 . Згідно акту приймання-передачі документації до договору № 657/07-18-К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 03 вересня 2018 року, складеного між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ОСОБА_2 , первісний кредитор передав документацію новому кредитору, а новий кредитор прийняв від первісного кредитора документи за переліком, наведеним в додатку до цього акту, який є невід`ємною частиною цього договору;

з огляду на встановлені обставини справи, враховуючи положення Закону України «Про іпотеку» у сукупності із положеннями глави 71 ЦК України (статті 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1) та те, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і мета іпотеки забезпечити виконання основного зобов`язання, колегія суддів вважає, що оскаржене рішення стосується прав, свобод та інтересів ОСОБА_2 , який згідно договору № 657/07-18-К про відступлення прав вимоги від 03 вересня 2018 року набув всіх прав та обов`язків кредитора за кредитним договором № 014/1721/3/07019 від 22 листопада 2007 року. Оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється судом першої інстанції, апеляційний суд згідно своїх повноважень вказаних порушень усунути не може.

Аргументи учасників справи

14 вересня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 серпня 2022 року, в якій просив: скасувати оскаржену постанову апеляційного суду; направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що:

03 вересня 2018 року ОСОБА_2 став правонаступником ТОВ «ФК «Фінмарк» у кредитних правовідносинах. Суд першої інстанції та позивач про зміну кредитора у кредитних правовідносинах повідомлені не були. 03 вересня 2018 року між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ОСОБА_2 укладено договір № 657/07-18-К про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 014/1721/3/07019 від 22 листопада 2007 року, проте зобов`язання за договором іпотеки від 22 листопада 2007 року не були предметом договору про відступлення права вимоги. Тому ОСОБА_2 прав іпотекодержателя не набув. ТОВ «ФК «Фінмарк» продовжує залишатись кредитором у іпотечних правовідносинах та належним відповідачем у справі;

поведінка ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» та ОСОБА_2 є недобросовісною, оскільки пунктом 3.4 договору № 657/07-18-К про відступлення прав вимоги передбачено, що новий кредитор ( ОСОБА_2 ) зобов`язаний повідомити боржників про відступлення права вимоги за договорами протягом 5 календарних днів. ОСОБА_2 та ТОВ «Фінансова компанія «Фінмарк» не повідомили божника за кредитним договором про набуття права вимоги;

суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість залучити до участі у справі правонаступника відповідача та розглянути справу по суті, навіть якщо позов з самого початку був поданий до особи, яка вже передала свої права іншій особі, і рішення у справі прийнято судом першої інстанції без залучення належного правонаступника відповідача.

06 жовтня 2022 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить: закрити касаційне провадження; у випадку, якщо суд зробить висновок про відсутність підстав для закриття касаційного провадження, касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.

Відзив мотивований тим, що звернення стягнення на майно здійснюється для задоволення вимог саме кредитора, яким на цей час є ОСОБА_2 . Тому оскарження виконавчого напису впливає на право ОСОБА_2 отримати задоволення своїх вимог за кредитом від продажу іпотечного майна. Згідно договору № 657/07-18-К про відступлення прав вимоги від 03 вересня 2018 року ОСОБА_2 набув всіх прав та обов`язків кредитора за кредитним договором № 014/1721/3/07019 від 22 листопада 2007 року. Проте, іпотекодержателем на той час залишилось ТОВ «ФК «Фінмарк» (питання відступлення права вимоги за іпотекою на цей час урегульовується). Тобто, на час розгляду справи в суді першої інстанції та прийняття рішення співвідповідачами мали б бути ТОВ «ФК «Фінмарк» (їпотекодержатель) та ОСОБА_2 (кредитор). Тому посилання позивача, що апеляційний суд мав би залучити до участі у справі ОСОБА_2 замість ТОВ «ФК «Фінмарк» є неправильним. Тому обґрунтованим є висновок апеляційного суду про скасування рішення суду першої інстанції згідно пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України.

ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 зазначає, що Верховний Суд неодноразово викладав висновки щодо застосування пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України, тому касаційне провадження підлягає закриттю.

У листопаді 2022 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_3 надав письмові пояснення, в яких просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін. Зазначає, що зі змісту виконавчого напису зрозуміло, що звернення стягнення на майно здійснюється для задоволення вимог саме кредитора (яким на даний час є ОСОБА_4 ). Тому оскарження виконавчого напису впливає на право ОСОБА_2 отримати задоволення своїх вимог за кредитом від продажу іпотечного майна. ОСОБА_5 звернувся із позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та залучив співвідповідачем ОСОБА_2 , пославшись на постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 серпня 2022 року. Ухвалою суду від 27 вересня 2022 року у справі № 686/20052/22 відкрито провадження. ОСОБА_1 визнає, що ОСОБА_2 є правонаступником прав та обов`язків кредитора та мав би бути залучений до участі у справі.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.

16 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду та передана судді-доповідачу.

Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2022 року: клопотання ОСОБА_2 , яке підписане представником ОСОБА_3 , про продовження строку на подання відзиву задоволено; продовжено ОСОБА_2 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 ; призначено справу до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 20 вересня 2022 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Фактичні обставини

Суди встановили, що 22 листопада 2007 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 014/1721/3/07019, за умовами якого кредитор відкрив позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в розмірі 50 000 дол. США з строком користування кредитними коштами до 21 листопада 2012 року із сплатою 13 % річних. Того ж дня, сторонами був узгоджений додаток № 1 до кредитного договору № 014/1721/3/07019 та розрахунок сукупної вартості кредиту.

22 листопада 2007 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ПП «Укрсервіс-Поділля» був укладений договір іпотеки, яким забезпечено вимоги іпотекодержателя та предметом якого є нерухоме майно: адміністративне та складські приміщення, загальною площею 590,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продаж від 10 листопад 1998 року.

15 січня 2010 року між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода № 2, якою внесено зміни до кредитного договору № 014/1721/3/07019 від 22 листопада 2007 року та узгоджено новий графік погашення заборгованості.

14 березня 2011 року між ПАТ «Ерсте Банк» та позивачем була укладена додаткова угода № 3, якою реструктуризовано кредитну заборгованість.

26 квітня 2012 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Хмельницької області Нагорною Т. В. вчинено виконавчий напис, яким запропоновано звернути стягнення достроково на адміністративне та складські приміщення, загальною площею 590,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації адміністративного та складських приміщень запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Ерсте Банк» в розмірі 37 594,23 дол. США, з них сума заборгованості по кредиту 34 461,20 дол. США, заборгованості по відсотках 724,0 долари США, пені за несвоєчасне повернення кредиту 2 025,66 дол. США та пені за несвоєчасне повернення відсотків 383,37 дол. США.

19 квітня 2018 року державним виконавцем Другого відділу м. Хмельницький ГТУЮ у Хмельницькій області винесена постанова про опис та арешт майна боржника: адміністративного та складських приміщень, загальною площею 590,2 кв. м, що знаходяться по АДРЕСА_1 .

Згідно зі статутом ПАТ «Фідобанк», затвердженим рішенням загальних зборів акціонерів від 14 квітня 2016 року 30 жовтня 2013 року на підставі рішення загальних зборів акціонерів банку (протокол № 68) був затверджений передавальний акт, у відповідності до якого банку було передано усе майно, права та обов`язки ПАТ «Фідокомбанк», який був правонаступником прав та зобов`язань ВАТ «Ерсте Банк» та ПАТ «Ерсте Банк», а тому ПАТ «Фідобанк» є правонаступником всіх прав та обов`язків ВАТ «Ерсте Банк» та ПАТ «Ерсте Банк».

У зв`язку із тим, що 13 серпня 2018 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Фінмарк» було укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 014/1721/3/07019 від 22 листопада 2007 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2018 року замінено у справі № 686/10582/18 відповідача ПАТ «Фідобанк» на ТОВ «ФК «Фінмарк».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 03 вересня 2018 року між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ОСОБА_2 укладено договір № 657/07-18-К про відступлення прав вимоги. Згідно пункту 3 цього договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор (ТОВ «ФК «Фінмарк») відступає шляхом продажу новому кредитору ( ОСОБА_2 ) належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до позичальників зазначених у додатку № 1 до цього договору. Включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами з врахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за право вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Відповідно до додатку № 1 до договору № 657/07-18-К від 03 вересня 2018 року право вимоги за кредитним договором № 014/1721/3/07019 від 22 листопада 2007 року, укладеного між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнення до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, відступається ОСОБА_2 .

Згідно акту приймання-передачі документації до договору № 657/07-18-К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 03 вересня 2018 року, складеного між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ОСОБА_2 , первісний кредитор передав документацію новому кредитору, а новий кредитор прийняв від первісного кредитора документи за переліком, наведеним в додатку до цього акту, який є невід`ємною частиною цього договору.

Позиція Верховного Суду

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (стаття 17 ЦПК України).

Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси (стаття 18 ЦПК України).

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково (частина перша статті 352 ЦК України).

Аналіз частини першої статті 352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

Суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося (пункт 3 частини першої статті 362 ЦПК України).

Тобто, у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України).

Відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Іпотекодержатель зобов`язаний письмово у п`ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов`язанням. Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (стаття 24 Закону України «Про іпотеку», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Іпотекодержателем може бути тільки особа, яка є кредитором за основним зобов`язанням. Це пов`язано з тим, що для іпотеки є характерною така властивість як слідування, оскільки іпотека слідує за основним зобов`язання з метою його забезпечення. Для відступлення прав за іпотечним договором необхідним є вчинення правочину в письмовій формі з нотаріальним посвідченням. Законом України «Про іпотеку» не передбачено існування конструкції «абстрактної» іпотеки, при якій іпотека існує поза зв`язком із забезпеченням основного зобов`язання. Тобто законодавством не допускається такої конструкції, коли суб`єктом права вимоги за основним договором буде один суб`єкт, який набув право вимоги внаслідок відступлення, а іпотекодержателем - інший суб`єкт. Адже призначенням іпотеки є забезпечення основного зобов`язання (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 758/3453/16-ц (провадження № 61-18037св18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертої статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2022 року у справі № 454/529/19 (провадження № 61-6650св22) зазначено, що: «право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі в справі, проте ухвалене судом рішення певним чином впливає на їхні права та обов`язки, завдає шкоди, що може виражатися у несприятливих для них наслідках. Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки заявника, та лише після встановлення таких обставин вирішити питання про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що ухвалене судом першої інстанції рішення не впливає на права та обов`язки заявника - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду».

У справі, що переглядається:

03 вересня 2018 року між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ОСОБА_2 укладено договір № 657/07-18-К про відступлення прав вимоги. Згідно пункту 3 цього договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор (ТОВ «ФК «Фінмарк») відступає шляхом продажу новому кредитору ( ОСОБА_2 ) належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває в обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до позичальників зазначених у додатку № 1 до цього договору. Включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитними договорами з врахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за право вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. Відповідно до додатку № 1 до договору № 657/07-18-К від 03 вересня 2018 року право вимоги за кредитним договором № 014/1721/3/07019 від 22 листопада 2007 року, укладеного між ВАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнення до вказаного договору, тощо, що є його невід`ємними частинами, відступається ОСОБА_2 ;

судом апеляційної інстанції встановлено і ця обставина визнається ОСОБА_2 , що право іпотеки за договором іпотеки від 22 листопада 2007 року не було предметом договору про відступлення права вимоги № 657/07-18-К від 03 вересня 2018 року, укладеного між ТОВ «ФК «Фінмарк» та ОСОБА_2 ;

аналіз матеріалів свідчить, що 13 серпня 2018 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Фінмарк» було укладено договір про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 014/1721/3/07019 від 22 листопада 2007 року (а. с. 133-134). 13 серпня 2018 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «ФК «Фінмарк» було укладено договір № 4890 про відступлення прав вимоги за договором іпотеки № 4928, укладеним 22 листопада 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Швець Р. О. (а. с. 136-137). Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 вересня 2018 року замінено у справі № 686/10582/18 відповідача ПАТ «Фідобанк» на ТОВ «ФК «Фінмарк»;

апеляційний суд не встановив, які права та інтереси ОСОБА_2 , який є кредитором за основним зобов`язанням, і якому не відступлено право іпотеки договором іпотеки № 4928, укладеним 22 листопада 2007 року між ВАТ «Ерсте Банк» та ПП «Укрсервіс-Поділля», вирішено судом першої інстанції у рішенні про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вчиненого на договорі іпотеки.

апеляційний суд не врахував, що рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті у разі якщо ним не вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка звернулася із апеляційною скаргою.

За таких обставин, апеляційний судзробив передчасний висновок про задоволення апеляційної скарги.

Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).

З урахуванням необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2022 року у справі № 454/529/19 (провадження № 61-6650св22), колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу належить задовольнити; оскаржену постанова апеляційного суду скасувати; передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а тому відмовити у задоволенні клопотання про закриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 , яке підписане представником ОСОБА_3 , про закриття касаційного провадження відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Хмельницького апеляційного суду від 31 серпня 2022 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Хмельницького апеляційного суду від 31 серпня 2022 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук