Постанова
Іменем України
12 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 686/11956/16-ц
провадження № 61-12479св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2019 року у складі судді Стефанчишина С. Л. та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 20 травня 2019 року у складі колегії суддів: Янчук Т. О., Гринчука Р. С., Ярмолюка О. І.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк», банк) звернулося до суду з позовом доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
На обгрунтування позовних вимог зазначало, що 02 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ВАТ АБ «Укргазбанк»), правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 3842007/10, за умовами якого позичальник отримала кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 170 000,00 дол. США зі сплатою 12,5 процентів річних, з кінцевим терміном повернення 01 жовтня 2019 року.
У лютому 2010 року, у зв`язку із неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору, зокрема прострочення сплати кредитних коштів та процентів за їх користування, банк звернувся до суду з позовом про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 13 травня 2010 року позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 175 205 дол. США та 39 651,64 грн; у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки: двоповерховий цегляний будинок, загальною площею 332,1 кв. м, житловою площею 176,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать на праві власності ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що звернення до суду з вимогою про дострокове повернення усіх належних до сплати сум за кредитним договором, у зв`язку з порушенням умов його виконання, відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), не свідчить про припинення дії кредитного договору, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором станом на 29 березня 2016 року, що становить 27 048,93 дол. США - прострочена заборгованість зі сплати процентів та 779 091,43 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 06 березня 2019 року у задоволенні позову ПАТ АБ «Укргазбанк» відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у лютому 2010 року, у зв`язку з простроченням позичальником виконання зобов'язань за кредитним договором, ПАТ АБ «Укргазбанк» скористалося правом вимоги дострокового повернення усієї несплаченої суми кредиту, належних до сплати процентів, відповідно до статті 1048 ЦК України, та неустойки у вигляді пені за порушення строку виконання зобов'язань за договором. Такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. За наведених обставин, у зв'язку зі спливом строку кредитування, право банку на нарахування передбачених кредитним договором процентів припинилося, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12. В охоронних правовідносинах права та інтереси кредитора забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо усієї суми заборгованості, яке боржник виконав не у повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені на умовах кредитного договору (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц).
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 травня 2019 року апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк» залишено без задоволення, рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня
2019 року залишено без змін.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Узагальнені доводи касаційної скарги та позиції учасників справи
У липні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ПАТ АБ «Укргазбанк»,у якій заявник просив скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 березня 2019 року і постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 травня 2019 року, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов ПАТ АБ «Укргазбанк», посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що відмовляючи у задоволенні вимог ПАТ АБ «Укргазбанк», суди першої та апеляційної інстанцій не урахували, що відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються їх виконання, проведеним належним чином, тому сама по собі наявність судового рішення про дострокове виконання основного зобов`язання про стягнення заборгованості, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору з дня набрання таким рішенням суду законної сили, і не виключає стягнення з позичальника процентів, пені, збитків та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором, до дня фактичного виконання усіх зобов'язань передбачених договором (повного розрахунку). Оскільки рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня
2010 року з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 26 квітня 2010 року, і вказане судове рішення боржником не виконано, банк мав підстави для нарахування позичальнику процентів за користування кредитним коштами до моменту повного погашення заборгованості за кредитним договором. За змістом параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені полягає у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення боржником зобов'язання до поки воно не буде виконано, а тому суди необгрунтовано відмовили позивачу у стягнення з ОСОБА_1 пені за невиконання умов кредитного договору, нарахованої за період з 30 березня
2013 року по 29 березня 2016 року.
У серпні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу
від ОСОБА_1 , у якому вона просила поновити строк на подання відзиву, посилаючись на те, що копію ухвали про відкриття касаційного провадження та копію касаційної скарги вона отримала 06 серпня 2019 року, а тому не мала змоги надати відзив у встановлений судом строк, до 08 серпня 2019 року.
Наведені відповідачем обставини є поважними причинами несвоєчасного подання відзиву на касаційну скаргу, а тому суд касаційної інстанції вважає можливим продовжити ОСОБА_1 строк для подання відзиву на касаційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк», та приєднати його до матеріалів справи.
Відзив на касаційну скаргу мотивований тим, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно встановили фактичні обставини справи та дійшли обгрунтованого висновку про те, що звернувшись до суду з позовом про дострокове стягнення з неї та поручителя заборгованості за кредитним договором, банк у повному обсязі реалізував своє право на дострокове виконання умов договору, передбачене частиною другої статті 1050 ЦК України, чим змінив строк виконання зобов'язання, а тому право позивача нараховувати на умовах кредитного договору проценти припинилося. Суди правильно застосували норми матеріального права та ухвалили судові рішення з дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги ПАТ АБ «Укргазбанк».
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції у серпні 2019 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій установлено, що 02 жовтня 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та
ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 3842007/10, за умовами якого позичальник отримала кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії у розмірі 170 000,00 дол. США зі сплатою 12,5 процентів річних, з кінцевим терміном повернення 01 жовтня 2019 року.
На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, 02 жовтня 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», та ОСОБА_2 укладений договір іпотеки, за умовами якого іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: двоповерховий цегляний будинок, загальною площею 332,1 кв. м, житловою площею 176,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,1000 га, що знаходиться за вказаною адресою.
У лютому 2010 року у порядку реалізації кредитором права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 13 травня 2010 року, яке набрало законної сили 26 травня 2010 року, позов ПАТ АБ «Укргазбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 175 205 дол. США та
39 651,64 грн; у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки: двоповерховий цегляний будинок, загальною площею 332,1 кв. м, житловою площею 176,3 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,1000 га, що знаходиться за вказаною адресою.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 23 липня 2010 року виправлено описку у резолютивній частині рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня
2010 року, шляхом виключення з неї вказівки про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» штрафу за невиконання умов договору іпотеки щодо страхування предмета іпотеки у розмірі 78 355,00 грн.
11 жовтня 2010 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області на виконання зазначеного рішення суду видано виконавчі листи № 2-3207/10, на підставі яких відкрито виконавче провадження.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 19 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 22 грудня 2016 року, встановлено, що виконавче провадження № 22616393 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитними договором у розмірі 175 205,72 дол. США та 41 471,64 грн, згідно з виконавчим листом № 2-3207/10, виданим на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 13 травня 2010 року, закінчено у зв`язку з повним погашенням суми боргу, про що держаним виконавцем 03 грудня 2013 року винесено постанову, а тому суди дійшли висновку, що виданий Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області виконавчий лист № 2-3270/10 про стягнення з
ОСОБА_1 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 175 932,33 дол. США та 39 651,64 грн, є таким, що не підлягає виконанню.
З наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором станом
на 29 березня 2016 року убачається, що прострочена заборгованості ОСОБА_1 зі сплати процентів становить 27 048,93 дол. США, пеня за несвоєчасну сплату процентів - 779 091,43 грн.
Відповідно висновку експерта № 2662 за результатами проведення судово-економічної експертизи від 29 жовтня 2018 року, наданий банком розрахунок заборгованості за кредитом станом на 29 березня 2016 року у повній мірі не узгоджується з умовами кредитного договору та наявними бухгалтерськими документами, а сума заборгованості за простроченими процентами у розмірі 27 048,93 дол. США та за пенею 779 091,43 грн є документально необгрунтованою.
Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування
Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги ПАТ АБ «Укргазбанк» висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із статтями 525 та 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі
№ 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, позбавляє кредитора права на нарахування процентів та пені за кредитним договором. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).
Таким чином, після звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення, змінюється порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору у повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій правильно встановили, що у зв`язку з наявністю у позичальника заборгованості за кредитним договором, ПАТ АБ «Укргазбанк» у лютому 2010 року, відповідно до умов кредитного договору та положень частини другої статті 1050 ЦК України, використало право вимоги дострокового повернення всієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів та пені за порушення умов договору, а тому законним та обгрунтованим є висновок судів про те, що після зміни банком строку кредитування,у зв`язку з чим настав строк повного погашення кредиту позичальником, банк не мав правових підстав для нарахування ОСОБА_1 процентів за користування кредитом та пені на умовах кредитного договору, а тому позовні вимоги ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом, нарахованоїза період з 27 квітня2010 року по 29 березня 2016 року, та пені, нарахованої за період з 30 березня 2013 року по 29 березня 2016 року, не підлягають задоволенню у зв`язку з їх безпідставністю.
Посилання заявника на те, що наявність рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 травня 2010 року про задоволення вимог кредитора не припиняє правовідносин сторін кредитного договору та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання є обгрунтованими, однак не спростовують правильності висновків судів, оскільки після спливу строку кредитування, у разі прострочення виконання зобов'язання позичальником, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
Інші доводи касаційної скарги є ідентичними аргументам, що були викладені заявником у апеляційній скарзі, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходяться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 400 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що оскаржувані заявником судові рішення є законними та обгрунтованими, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скаргиПАТ АБ «Укргазбанк».
Щодо клопотань відповідача про участь у судовому засіданні
15 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про виклик її у судове засідання для надання додаткових пояснень, 21 серпня 2018 року - про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням положень статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої статті 402 ЦПК України визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.
Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з огляду на встановлену необхідність таких пояснень.
Положення частин п`ятої та шостої статті 279 ЦПК України, якою врегульовано порядок розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження в суді першої інстанції, не застосовуються при касаційному розгляді, оскільки суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, і не може встановлювати обставини справи та надавати оцінку доказів.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Оскільки суд касаційної інстанції не встановив необхідності надання пояснень сторонами у справі на стадії касаційного перегляду судових рішень, відсутні підстави для задоволення клопотань ОСОБА_1 про розгляд справи за її участю, у тому числі у режимі відеоконференції.
Керуючись статтями 400 401 415 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотань про участь у судовому засіданні, у тому числі у режимі відеоконференції.
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 06 березня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду
від 20 травня 2019 року залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Г. І. Усик
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак