Постанова
Іменем України
27 червня 2022 року
м. Київ
справа № 686/17906/21
провадження № 61-2485св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області,
заінтересовані особи: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за заявою Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про розкриття Акціонерним товариством Комерційним банком «ПРИВАТБАНК» інформації, що містить банківську таємницю, стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2021 року у складі судді Мазурок О. В. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 січня 2022 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст заяви
У липні 2021 року Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС у Хмельницькій області) звернулося до суду із заявою про розкриття Акціонерним товариством Комерційним банком «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») інформації, що містить банківську таємницю, стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ).
На обґрунтування заявник указував, що 12 лютого 2021 року на підставі наказу ГУ ДПС у Хмельницькій області № 404-п проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Європейські екопродукти» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо правильності нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 05 січня 2017 року до 30 вересня 2020 року, в результаті якої встановлено, що ТОВ «Європейські екопродукти» надавало в суборенду частину торгових площ у всіх магазинах « ІНФОРМАЦІЯ_1 » суб`єктам господарювання - фізичним особам-підприємцям, в тому числі і суборендарю ФОП ОСОБА_1 .
Впродовж періоду з 01 лютого 2017 року до 30 вересня 2020 року ТОВ «Європейські екопродукти» здійснювало фінансово-господарську діяльність з роздрібної торгівлі у мережі магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із залученням ФОП ОСОБА_1 , суборендаря торгових площ з метою мінімізації сплати податків, що полягала у здійсненні реалізації непідакцизної групи товарів невідомого походження, власником яких було ТОВ «Європейські екопродукти», кінцевим споживачам від імені ОСОБА_1 та інших підконтрольних фізичних осіб-підприємців з використанням торгової марки «MOZZARELLA». Така реалізація здійснювалася без оприбуткування отриманих готівкових коштів у касу підприємства, без сплати податку на додану вартість та податку на прибуток, за результатами чого видавалися нефіскальні чеки, окрім реалізації підакцизних товарів, яка здійснювалася ТОВ «Європейські екопродукти». Для отримання інформації щодо надходження коштів у безготівковому порядку від кінцевих споживачів за реалізовані в роздріб товари на рахунки в банках, відкриті ФОП ОСОБА_1 , Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до ФОП з письмовим запитом від 26 травня 2021 року № 1661/22-01-07-10 про надання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань та її документального підтвердження. Відповіді на письмовий запит до контролюючого органу не надіслано, у зв`язку з чим виникла необхідність у розкритті банківської таємниці про обіг та обсяг коштів на банківських рахунках ФОП ОСОБА_1 .
Ураховуючи наведене, ГУ ДПС у Хмельницькій області просило заяву задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області рішенням від 26 жовтня 2021 року в задоволенні заяви відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване необґрунтованістю та недоведеністю заявлених вимог.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Хмельницький апеляційний суд постановою від 13 січня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області залишив без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ГУ ДПС у Хмельницькій області не надало суду доказів щодо проведення в установленому порядку перевірки з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства та/або неможливості вчинення дій відповідно до способів реагування, передбачених законом. ГУ ДПС у Хмельницькій області не обґрунтувало необхідності розкриття інформації, що містить банківську таємницю, щодо ФОП ОСОБА_1 та не довело існування обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 10 лютого 2022 року, ГУ ДПС у Хмельницькій області просить скасувати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 січня 2022 року і прийняти нову постанову, якою заяву задовольнити повністю.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме - підпунктів 20.1.4 та 20.1.5 пункту 20.1 статті 20, пунктів 73.3 та 73.4 статті 73 ПК України, в тому числі в контексті визначення об`єктивної потреби у розкритті банківської таємниці, яка може бути не пов`язана з проведенням перевірки податковим органом.
На обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального і процесуального права.
ФОП ОСОБА_1 був залучений як суборендар торгівельних площ з метою мінімізації сплати податків ТОВ «Європейські екопродукти» та не мав жодного стосунку до здійснення фінансово-господарської діяльності як фізична особа - підприємець, ведення податкового і бухгалтерського обліку не здійснював. Суди не врахували, що на час звернення до суду діяв мораторій на проведення документальних позапланових виїзних перевірок, тому контролюючий орган був позбавлений можливості призначати та проводити таку перевірку щодо ФОП ОСОБА_1 .
Водночас, у зв`язку з виявленими порушеннями податкового законодавства за наслідками документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Європейські екопродукти», через неможливість проведення перевірки щодо фізичної особи - підприємця та неотримання запитуваної в порядку статті 73 ПК України інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, виникла об`єктивна потреба в розкритті банківської таємниці про обіг та обсяг коштів на банківських рахунках ФОП ОСОБА_1
13 червня 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив ФОП ОСОБА_1 на касаційну скаргу, який мотивований тим, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення з дотриманням норм процесуального права і правильним застосуванням норм матеріального права.
У своєму запиті орган ДПС не зазначив, у чому саме полягає порушення вимог податкового законодавства, не навів жодних фактів цього порушення, а лише зазначає про факт договірних відносин суборенди між ФОП ОСОБА_1 і ТОВ «Європейські екопродукти», що свідчить про відсутність у запиті чітко окреслених обставин і підстав його надіслання, а доводи заявника гуртуються лише на припущеннях.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
25 квітня 2022року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі наказу від 12 лютого 2021 року № 404-П Управління ДПС провело документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Європейські екопродукти» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 05 січня 2017 року до 30 вересня 2020 року, за результатами якої складено акт від 02 червня 2021 року № 2981/22-01-07-01/ НОМЕР_1 .
Вказаною перевіркою встановлено, що протягом періоду з 01 лютого 2017 року до 30 вересня 2020 року ТОВ «Європейські екопродукти» здійснювало торгівлю продовольчими, бакалійними та побутовими товарами переважно імпортного виробництва через мережу орендованих магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_1 » із залученням фізичних осіб-підприємців, яким ТОВ «Європейські екопродукти» надавало в суборенду частину торгівельних площ. Зокрема, ФОП ОСОБА_1 проводив підприємницьку діяльність із роздрібної торгівлі в магазинах « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 без виділення торгової площі в окреме приміщення та компенсації орендодавцю комунальних послуг.
Управління ДПС звернулося до ФОП ОСОБА_1 з письмовим запитом від 26 травня 2021 року № 161/22-01-07-10 про надання інформації щодо здійснення ним роздрібної торгівлі товарами у магазині торгової марки «MOZZARELLA», зокрема первинних документів (договорів, чеків, узгоджень тощо) та письмових пояснень, відповідь на який ФОП ОСОБА_1 не надав.
Перевірка господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 контролюючим органом не призначалася.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Згідно зі статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України.
Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду.
Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності.
Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
Відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Відповідно до статті 348 ЦПК України у заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім`я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім`я представника заявника, коли заява подається представником; 3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю; 4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено; 5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання.
Згідно з частиною другою статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що однією з істотних умов договору банківського рахунка є гарантування банком збереження банківської таємниці.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 646/3518/19 (провадження № 61-196св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 761/21850/19 (провадження № 61-8131св21) та від 08 грудня 2021 року у справі № 686/4972/21 (провадження № 61-10767св21).
Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).
У зв`язку з цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.
Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, в межах цивільної справи можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не її контрагентів.
Встановивши, що документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства щодо правильності нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування проводилася щодо ТОВ «Європейські екопродукти», а не ФОП ОСОБА_1 , який перебував у господарських правовідносинах з ТОВ «Європейські екопродукти»; ГУ ДПС у Хмельницькій області не надало суду доказів щодо проведення в установленому порядку перевірки з питань дотримання ФОП ОСОБА_1 податкового законодавства та/або неможливості вчинення дій відповідно до способів реагування, передбачених законом, а також не довело існування обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви.
Схожий за змістом висновок Верховний Суд зробив у постановах від 19 травня 2022 року у справі № 386/17441/21, від 08 червня 2022 року у справі № 686/17998/21, від 18 лютого 2020 року у справі № 761/4673/19 та від 21 квітня 2022 року у справі № 761/8629/19.
Аргументи касаційної скарги таких висновків судів не спростовують, зводяться до трактування норм матеріального права на власний розсуд та необхідності здійснення переоцінки фактичних обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних судових рішень - без змін.
Щодо клопотання про проведення розгляду справи в режимі відеоконференції
У касаційній скарзі ГУ ДПС у Хмельницькій області просить провести розгляд справи за його присутності в режимі відеоконференції та доручити її проведення Хмельницькому окружному адміністративному суду.
Клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 212 ЦПК України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.
Європейський суд з прав людини вказав, що процедура допуску скарг до розгляду та провадження виключно з питань права, на відміну від того, що стосується питань фактів, може відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, навіть якщо скаржнику не була надана можливість бути особисто заслуханим апеляційним чи касаційним судом, за умови, якщо відкрите судове засідання проводилося у суді першої інстанції і якщо суди вищої інстанції не мали встановлювати факти справи, а тільки тлумачити відповідні юридичні норми (рішення Європейського суду з прав людини від 21 жовтня 2010 року у справі «Жук проти України»).
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Тлумачення вказаних норм дає підстави для висновку про те, що виклик учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Верховним Судом з урахуванням встановленої необхідності таких пояснень.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2022 року було відмовлено в задоволенні клопотання ГУ ДПС у Хмельницькій області про розгляд касаційної скарги за участю представника заявника.
Ураховуючи наведене, немає підстав і для задоволення клопотання ГУ ДПС у Хмельницькій області про проведення розгляду справи за його присутності
в режимі відеоконференції.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області про розгляд справи за участю представника заявника в режимі відеоконференції відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 13 січня 2022 року залишити без змін.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов