Постанова
Іменем України
07 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 686/19070/21
провадження № 61-3106св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - держава Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 лютого 2022 року у складі колегії судів: Ярмолюка О. І.,
Грох Л. М., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року у справі № 686/8422/20 стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь 10 510,00 грн моральної шкоди, завданої бездіяльністю Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області. Це рішення суду не виконане, внаслідок чого йому завдано моральної шкоди. Зокрема, він зазнав душевних страждань і приниження, відчував страх і занепокоєння за своє психологічне здоров`я, переніс стрес і розчарування в системі органів державної влади, були порушені його честь і гідність, він вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права.
У справі № 686/7986/21 стягнуто з держави на користь позивача
2 700,00 грн моральної шкоди за невиконання цього ж рішення суду.
За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з держави Україна на свою користь 1 000 000,00 грн моральної шкоди, завданої бездіяльністю, невиконанням рішення суду у справі № 686/8422/20 за період з 01 квітня 2021 року до 08 серпня 2021 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 21 жовтня 2021 року у складі судді Мазурок О. В., з урахуванням ухвали про виправлення описки, позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на користь ОСОБА_1 3 400,00 грн моральної шкоди. У решті позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що внаслідок невиконання судового рішення позивачеві завдано моральної шкоди, розмір якої слід визначити з урахуванням характеру правопорушення, глибини душевних страждань потерпілого, вимог розумності та справедливості.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 17 лютого 2022 року апеляційну скаргу держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області задоволено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 жовтня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 реалізував своє законне право на відшкодування моральної шкоди за невиконання судового рішення. Оскільки чинним законодавством не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди за затримку виконання рішення суду про стягнення з державного бюджету відшкодування шкоди, завданої фізичним та юридичним особам внаслідок незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, тому позов ОСОБА_1 не може бути задоволений.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У березні 2022 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 лютого 2022 року, у якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, вказує, що суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, від 20 вересня 2021 року у справі № 686/8422/20,
від 03 лютого 2022 року у справі № 686/13784/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що постанова суду апеляційної інстанції порушує принцип правової визначеності та комплексний принцип конституційного верховенства права, також зазначає, що постанова ігнорує його законні права та інтереси.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У липні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2022 року справу за позовом
ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди призначено до судового розгляду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому воно просило залишити вказану касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 05 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 19 січня 2021 року та постановою Верховного Суду
від 20 вересня 2021 року, стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_1
10 510,00 грн моральної шкоди, завданої бездіяльністю Управління Державної міграційної служби України в Хмельницькій області.
На підставі цього рішення 05 лютого 2021 року суд видав виконавчий лист № 686/8422/20, який перебуває на виконанні у Держказначействі відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року №845 (далі - Порядок).
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області
від 17 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на користь ОСОБА_1
2 700,00 грн моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду
від 05 жовтня 2020 року у справі № 686/8422/20.
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (частини перша-третя, п`ята статті 23 ЦК України).
Тлумачення частини п`ятої статті 23 ЦК України свідчить, що за загальним правилом компенсація моральної шкоди відбувається одноразово. Виключення щодо одноразової компенсації моральної шкоди може бути передбачено таким універсальним регулятором як договір або ж нормою закону. Зокрема, частиною першою статті 1168 ЦК України допускається компенсація моральної шкоди періодичними платежами, якщо її завдано каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 березня 2020 року в справі № 641/8857/17 (провадження № 14-514цс19) вказано, що: частиною п`ятою статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Чинним законодавством і, зокрема, Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди за незаконне притягненням особи до кримінальної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 реалізував своє право на компенсацію моральної шкоди за невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року у справі № 686/8422/20. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2021 року у справі № 686/7986/21, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду
від 05 жовтня 2021 року, стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу на користь ОСОБА_1 2 700,00 грн компенсації моральної шкоди, завданої невиконанням рішення суду
від 05 жовтня 2020 року у справі у справі № 686/8422/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 зазначено, що: необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди.
Суд апеляційної інстанції також дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що у період з 01 квітня
2021 року до 08 серпня 2021 року ОСОБА_1 завдано моральної шкоди внаслідок невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року у справі № 686/8422/20.
Встановивши, що ОСОБА_1 реалізував своє право на компенсацію моральної шкоди за невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 жовтня 2020 року у справі № 686/8422/20, а також не довів заподіяння йому діями чи бездіяльністю відповідача моральної шкоди, завданої умисним невиконанням рішення суду у справі
№ 686/8422/20 з 01 квітня 2021 року по 08 серпня 2021 року, суд апеляційної інстанції в цій справі обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з вищенаведеними правовими висновками Верховного Суду.
Доводи касаційної скарги не свідчать про застосування судом апеляційної інстанції статті 23 ЦК України без урахування висновків щодо її застосування, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду
від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, на яку послався заявник.
Що стосується посилання заявника на постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2021 року
№ 686/8422/20 та від 03 лютого 2022 року № 686/13784/21, то воно не заслуговує на увагу, оскільки у вказаних справах суди попередніх інстанцій встановили обставини і дали оцінку доказам щодо завдання позивачу моральної шкоди, які є відмінними від встановлених судами обставин і наданої оцінки доказам у цій справі.
У цілому доводи касаційної скарги зводяться до незгоди заявника з установленими судами попередніх інстанцій обставинами і оцінкою доказів. Однак в силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі переоцінювати докази.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77-80 89 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваної постанови апеляційного суду вбачається, що скарга є необґрунтованою, Верховний Суд вже викладав у своїх постановах висновки щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до таких висновків.
Отже, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького апеляційного суду від 17 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович