24.07.2024

№ 688/4308/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2024 року

м. Київ

справа № 688/4308/23

провадження № 61-5168св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Олійникова Станіслава Ігорьовича, на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2024 року у складі судді Цідик А. Ю. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 березня 2024 року у складі колегії суддів: Ярмолюка О. І., Грох Л. М., Янчук Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до

ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на дитину, який в подальшому уточнив.

В обґрунтування позову зазначав, що 28 червня 2023 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області видав судовий наказ у справі №688/2430/23 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі

1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно.

Наразі матеріальне становище позивача погіршилося, він утримує дружину від іншого шлюбу та двоїх малолітніх дітей, проживає з сім`єю в орендованій квартирі, надає відповідачці матеріальну допомогу на утримання дочки.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд зменшити розмір стягуваних з нього аліментів на утримання дочки - ОСОБА_3 до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня

2024 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що позивач не довів належними та допустимими доказами погіршення свого матеріального стану з часу присудження з нього аліментів на дитину, внаслідок чого підстави для зменшення розміру аліментів відсутні.

Подані докази вказують на те, що після видачі судового наказу від 28 червня

2023 року про стягнення аліментів на дочку ОСОБА_3 матеріальний і сімейний стан ОСОБА_1 суттєво не змінився. Від часу ухвалення рішення про стягнення аліментів у позивача народився син - ОСОБА_4 .

При цьому суди виснували, що зміна сімейного стану платника аліментів, а саме народження у нього ще одної дитини в іншому шлюбі, сама по собі не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Олійников С. І., із застосуванням засобів поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 14 березня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката

Олійникова С. І., залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків,

а саме запропоновано заявникові сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий судом строк представник ОСОБА_1 - адвокат Олійников С. І., шляхом формування документа у системі «Електронний суд», звернувся до Верховного Суду із клопотанням на виконання вимог ухвали Верховного Суду

від 18 квітня 2024 року, а саме надав докази на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 травня 2024 року відкрито касаційне провадження

у вказаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Олійникова С. І., на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду

від 14 березня 2024 року, витребувано матеріали цивільної справи № 688/4308/23 з Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області та надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.

У травні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли на адресу Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Олійникова С. І., мотивована тим, що зміна сімейного стану платника аліментів, є самостійною підставою для зміни розміру аліментів, визначеного судовим рішенням.

Зазначає, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили наявні

у матеріалах справи докази, зокрема, вказує, що судами встановлено, що сімейний статус позивача з моменту винесення судового наказу змінився, але позов залишили без задоволення.

Відтак, на переконання заявника сама по собі зміна сімейного стану позивача з моменту винесення судового наказу і є самостійною підставою для зменшення розміру аліментів. Зазначені висновки судів попередніх інстанцій, на переконання заявника, суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду:

від 14 грудня 2022 року №727/1599/22 (№ 61-7814св22), від 10 жовтня 2023 року

в справі № 682/2454/22-ц (провадження № 61-10748св23).

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу від іншого учасника справи не надходив.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій

статті 389 ЦПК України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилаються на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення останніми норм процесуального права, а саме: 1) Застосування судами норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду; 2) Судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Олійникова С. І., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року

№ 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 та у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Позивач зазначав, що визначений судом розмір аліментів він не має можливості сплачувати, оскільки його сімейний стан змінився.

З 11 вересня 2021 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 , від якого має малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , які перебувають на його утриманні.

Отже, після видачі судового наказу від 28 червня 2023 року у позивача народилася від іншого шлюбу ще одна дитина, інші обставини були наявними на час видачі судового наказу.

Також вказував, що орендує житло за 8 000,00 грн щомісячно відповідно до договору оренди від 16 березня 2023 року.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дітей, які народилась в іншому шлюбі, а також дружину, без доведення погіршення майнового становища, самі по собі не є підставою для зменшення розміру аліментів.

Зокрема, суди попередніх інстанцій, на обґрунтування судового рішення посилались на те, що позивач протягом 2021-2022 років та на початку 2023 року добровільно сплачував аліменти на утримання дочки від першого шлюбу - ОСОБА_3

у розмірі 2 000,00 грн та регулярно робив покупки для своєї дитини.

Також позивач має на праві спільної власності нерухоме майно - квартиру

у м. Новодністровськ Чернівецької області (1/5 частина), а також 16 березня

2023 року придбав автомобіль марки Jeep Cherokee, 2016 року випуску, об`єм двигуна 2,4 л, бензин. Він працює в ТОВ «Нова Пошта» з 19 листопада 2019 року, його дохід з 01 листопада 2023 року по 30 листопада 2023 року склав 24 223,62 грн.

Таким чином, суди попередніх, встановивши фактичні обставини справи та дослідивши подані у справі докази, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Аналогічні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду:

від 03 червня 2020 року у справі № 760/9783/18-ц (провадження 61-702св19),

від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460св20),

від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20 (провадження № 61-1031св21),

від 03 липня 2024 року у справі № 552/2073/23 (провадження № 61-1193св24).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання заявника в касаційній скарзі на висновки, викладені у постановах

від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22),

від 10 жовтня 2023 року у справі № 682/2454/22-ц (провадження 61-10748св23) колегія суддів відхиляє, оскільки ці висновки зроблені за інших фактичних обставин, так як у кожній конкретній справі суд з`ясовує наявність підстав, передбачених статтею 192 СК України для зменшення розміру аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Щодо розподілу судових витрат

У змісті касаційної скарги представник ОСОБА_1 - адвокат Олійников С. І., порушує питання щодо розподілу судових витрат у справі.

Статтею 416 ЦПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції складається, в тому числі, із розподілу судових витрат.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Олійникова Станіслава Ігорьовича, залишити без задоволення.

Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 січня

2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,

є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць