ПОСТАНОВА
Іменем України
23 квітня 2020 року
Київ
справа №697/780/17
адміністративне провадження №К/9901/42792/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Файдюка В.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області (далі управління ПФУ) про визнання неправомірними дій та зобов`язання здійснити перерахунок призначеної пенсії,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив визнати неправомірними дії управління ПФУ щодо нарахування йому пенсії за віком та зобов`язання здійснити перерахунок призначеної пенсії.
На обґрунтування позовних вимог посилається на те, що згідно з наказом № 31 командира військової частини № НОМЕР_1 він був призваний на військові збори у складі військової частини та приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 29 січня 1987 року (наказ № 31 від 29.01.1987) по 16 березня 1987 року (наказ № 68 від 16.03.87), що підтверджується архівною довідкою від 26.05.1997 № 4/445. Місцем розташування частини у вказаний період було село Діброва, що розташоване в першій зоні небезпеки. Згідно з архівною довідкою Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації № 2/74204 від 18.03.2010 в переліку військових частин, особовий склад яких приймав участь в роботі по ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції (далі ЧАЕС) у 1986-1990 роках, значиться військова частина № НОМЕР_1 . Згідно з цією довідкою населений пункт Діброва у 1986 році був віднесений до 1-ї зони небезпеки, 1-а зона небезпеки є внутрішнім кордоном 30-кілометрової зони відчуження. На вказаній території, в місці розташування частини с. Діброва та с. Рудня-Іллінецька, він фактично знаходився, тобто проживав, в період, коли здійснював ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС. Відповідно до рішення Урядової комісії СРСР від 18.09.1986 року №173 ПуСО «Діброва» у жовтні 1986 року було віднесено до 1-ї зони небезпеки. Приймаючи участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС, він перебував на дезактивації території Чорнобильської АЕС: 3,6 лютого 1987 року; ПуСО пункт «Лельов» - 9, 11, 12, 16, 20, 21, 22, 23, 25, 27 лютого; місто Чорнобиль - 17, 18 лютого; Третій енергоблок - 24 лютого, 1 березня; Могильник Лубянка - 2 березня.
Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій
Канівський міськрайонний суд Черкаської області постановою від 07 липня 2017 року позов задовольнив.
Зобов`язав Канівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності ІІІ групи в розмірі фактичних збитків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахування роботи ОСОБА_1 на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 29.01.1987 по 16.03.1987 щоденно по 10 годин з розрахунку часу за період несення служби у стані бойової готовності 4 години з врахуванням шестигодинного робочого дня та обчислення заробітної плати ОСОБА_1 за період перебування на спеціальних військових зборах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС проводити по підвищеній на 100% тарифній ставці в 3,07 кратному розмірі (кратність - 3,07) за всі дні перебування з 29.01.1987 по 16.03.1987, та у відповідності до вимог діючого на той час законодавства, з розрахунку, що його заробітна плата складала загальну суму - 5944,42 крб (п`ять тисяч дев`ятсот сорок чотири карбованці 42 коп.), в тому числі: за січень 1986 338,93 крб; лютий 1986 3586,04 крб; березень 1986 2019,45 крб.
Суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що, враховуючи висновок експерта № 3/2 від 13.10.2015, довідку Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області від 17.12.2015, права позивача були порушені діями Управління Пенсійного фонду України в місті Каневі та Канівському районі Черкаської області, правонаступником якого є Канівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Черкаської області, в частині призначення пенсії по інвалідності третьої групи в розмірі фактичних збитків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням роботи ОСОБА_1 на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 29.01.1987 по 16.03.1987 щоденно по 10 годин з розрахунку часу за період несення служби у стані бойової готовності 4 години з урахуванням шестигодинного робочого дня та обчислення заробітної плати ОСОБА_1 за період перебування на спеціальних військових зборах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС проводити по підвищеній на 100% тарифній ставці в 3,07 кратному розмірі (кратність - 3,07) за всі дні перебування з 29.01.1987 по 16.03.1987, та у відповідності до вимог діючого на той час законодавства, з розрахунку, що його заробітна плата складала загальну суму 5944,42 крб. (п`ять тисяч дев`ятсот сорок чотири крб 42 коп.), в тому числі: за січень 1986 338,93 крб; лютий 1986 3586,04 крб; березень 1986 2019,45 крб, а тому суд вважає за необхідне відновити його права та приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 08 серпня 2017 року постанову суду першої інстанції скасував та ухвалив нову про відмову у задоволенні позову.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що в довідці по розрахунку за період роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках, виданій ОСОБА_1 . Департаментом соціального захисту населення, не зазначено 10-годинного робочого часу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також заробітної плати в сумі 5944,42 крб. Тому в Канівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області не було жодних правових підстав для перерахунку пенсії з урахуванням 10-годинного робочого часу по ліквідації наслідків на ЧАЕС, у зв`язку з відсутністю підтверджуючих документів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
28 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У скарзі зокрема зазначає, що, зважаючи на особливий статус осіб, відряджених до зони Чорнобильської катастрофи, безпідставними є доводи про необхідність застосування при розрахунку грошового забезпечення позивача лише довідки про заробітну плату та табелю робочого часу, оскільки за таких обставин мав би місце неоднаковий підхід до забезпечення соціального захисту громадян, які належать до однієї категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Зазначає, що факт того, що він дійсно брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 29.01.1997 по 16.03.1987 та проживав (перебував) на території с. Діброва та с. Рідня-Іллінецька у вказаний період по 24 години на добу, підтверджується документами, що додані до заяви.
У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційного суду без змін.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 29 серпня 2017 року відкрив касаційне провадження.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі Закон № 2147-VІІІ). З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2019 року на підставі розпорядження в.о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду4 від 17 липня 2019 року № 1009/0/78-19 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Шарапа В.М., справу передано головуючому судді.
У зв`язку з відпусткою судді Шарапи В.М. на підставі розпорядження в.о. заступника керівника апарату Верховного Суду керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року № 640/0/78-20 здійснено за допомогою автоматизованої системи заміну судді Шарапи В.М. та відповідно до протоколу від 22 квітня 2020 року визначено такий склад суду: головуючий суддя Тацій Л.В., суддя: Рибачук А.І., Стеценко С.Г.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
ОСОБА_1 є пенсіонером по інвалідності ІІІ групи від захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується довідкою Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області.
Відповідно до відповіді Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі та Канівському районі Черкаської області від 17.12.2015 ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв`язку з тим, що у пенсійній справі останнього міститься довідка про заробітну плату (за період ліквідації), видана «Канівським сирзаводом» від 18.01.1994 № 17, яка не відповідає вимогам чинного законодавства України, тому розрахунок його пенсії здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Постанова № 1210). Розмір пенсійної виплати згідно з вищевказаною постановою для інваліда III групи учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС складає 225 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Загальний розмір пенсії станом на 01.12.2015 становить 2416,50 грн.
ОСОБА_1 в складі військової частини № 73413 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 29 січня 1987 року (наказ №31 від 29.01.1987) по 16 березня 1987 року (наказ №68 від 16.03.87), що підтверджується довідкою Галузевого Державного архіву міністерства оборони від 01.10.1999 №51/1/13218 та довідкою командира військової частини №73413 від 06.03.1987 за №2706/18, перебував на дезактивації території Чорнобильської АЕС: 3, 8 лютого 1987 року; ПуСО пункт «Лельов»: 9, 11, 12, 16, 20, 21, 22, 23, 25, 27 лютого 1987 року; місто Чорнобиль: 17, 18 лютого 1987 року; Третій енергоблок: 24 лютого (один день), 1 березня (один день) 1987 року; Могильник Лубянка 2: 2 березня 2987 року (один день) та отримав дозу опромінення 11 (одинадцять) рентген 214 м/р-н, місце дислокації частини у зазначений період с. Рудня-Іллінецька.
Відповідно до військового квитка позивача серії НОМЕР_2 , виданого 10.06.1990, з 29.01.87 по 16.03.87 ОСОБА_1 виконував обов`язки по ліквідації аварії в 30-ти кілометровій зоні Чорнобильської АЕС та отримав дозу опромінення 11 (одинадцять) рентген 214 м/р. Вказаний період відповідно до Постанови ЦК КПРС Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 № 665/195, зараховується в трудовий стаж та стаж, що дає йому право на пільгову пенсію у відповідності зі Списком №1, у трикратному розмірі.
Згідно виписки з довідки МСЕК №139232 від 11.11.2008 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з 01.11.2008, причинний зв`язок: захворювання пов`язане з виконанням обов`язків в/служби по ЛНА на ЧАЕС.
З архівної довідки Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації № 2/74204 від 18.03.2010 вбачається, що в переліку військових частин, особовий склад яких приймав участь в роботі по ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС у 1986-1990рр., значиться військова частина № НОМЕР_1 . З архівних документів встановлено також, що населений пункт ОСОБА_2 та Рудня-Іллінецька у 1986 році були віднесені до 1-ї зони небезпеки, яка є внутрішнім кордоном 30-кілометрової зони відчуження.
Відповідно до довідки ПАТ «Канівський маслосирзавод», що міститься в матеріалах справи, посадовий оклад ОСОБА_1 на посаді головного механіка складає 165,00 крб., виплачена заробітна плата за період з 06.02.1987 по 27.02.1987 складає 525,10 крб з урахуванням коефіцієнту 3,07 відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 № 207-7.
Відповідно до Витягу із протоколу № 1 Департаменту соціального захисту населення Черкаської ОДА від 28.02.2017, є підстави для видачі ОСОБА_1 довідки, що містить дані про заробітку плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 року.
З висновку експертного дослідження № 3/2 від 13.10.2015, складеного судовим експертом Антоненко Н.В. вбачається, що розмір заробітної плати, який нараховано підприємством ОСОБА_1 за період проходження спеціальних військових зборів з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 29.01.1987 по 16.03.1987, не відповідає вимогам діючого на законодавства.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.
Відповідно до статті 10 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон № 796-ХІІ) учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Примітки до цієї статті до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 15 Закону № 796-ХІІ підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії Чорнобильської АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 153/10-43 для всіх працівників, які виконували роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварії в зоні радіоактивного випромінення, був встановлений 6 годинний робочий день та 6 денний робочий тиждень.
3 01 липня 1986 року в період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження для всіх працівників був встановлений щоденний облік робочого часу.
Робота в надурочний час оплачувалась відповідно до статті 106 Кодексу законів про працю УРСР. Тобто за перші 2 години понаднормової роботи - в полуторному розмірі, а за наступні години - в подвійному розмірі з урахуванням кратності, лише на підставі підтверджувальних документів того періоду, зокрема табеля обліку робочого часу, шляхових листів, довідки про відпрацьований час в зоні.
Також Постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях № 122 від 09.03.1988 встановлено, що первинні документи, що стверджують періоди перебування в зоні відчуження, якими є: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати. Будь-які довідки, видані в більш пізній час після виконання робіт, не можуть бути підставою для цієї оплати.
Проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, ОСОБА_1 не надано підтверджуючого документу (табеля обліку робочого часу), про надурочно відпрацьовані 10 години.
Судом встановлено, що позивач отримуєте пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків згідно з Законом № 796-ХІІ.
Наказом Міністерства Охорони Здоров`я України 05.06.2012 № 420, а саме в пп. 1.9 передбачено, що за наявності у потерпілого наслідків, спричинених двома або більше травмами або професійними захворюваннями, ступінь втрати професійної працездатності встановлюється:
- при І групі інвалідності - не вище 100%;
- при II групі інвалідності - не вище 85%;
- при III групі інвалідності - не вище 65%.
У випадках невизнання потерпілого інвалідом сумарний відсоток втрати професійної працездатності не повинен перевищувати 40%.
Відповідно до Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Постановою №1210 затверджено Порядок обчислення таких пенсій.
Відповідно до даної постанови, у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.
Пенсії призваних на військові збори військовозобов`язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня.
Як зазначив суд апеляційної інстанції, 28.02.1998 згідно поданої заяви та наданих документів позивачу було призначено пенсію по інвалідності третьої групи у зв`язку з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС з 27.02.1992.
01 жовтня 1994 року позивачем було надано довідку про заробітну плату від 18.01.1994 № 17, видану ПАТ Канівським «Маслосирзаводом», в якій вказано суму заробітної плати за лютий 1987 року в сумі 643 крб 76 коп.
08 серпня 1995 року надано довідку про заробітну плату за весь період на час ліквідації аварії на ЧАЕС (у 1987 році січень-лютий).
Згідно з довідкою МСЕК, виданої ОСОБА_1 , вказано ступінь втрати професійної працездатності, яка становить 40 %.
За висновком експертного дослідження № 3/2 від 13 жовтня 2015 року експерт вважає за можливе визначити рівень підвищення годинної тарифної ставки 100% в 3,70 кратному розмірі (кратність - 3,07) за всі дні перебування 29.01.1987 по 16.03.1987, а також у відповідності до вимог діючого на той час законодавства, з розрахунку що його заробітна плата складала загальну суму 5944,42 крб (п`ять тисяч дев`ятсот сорок чотири крб 42 коп.).
Апеляційний суд зазначив, що цей експертний висновок не можна брати до уваги, оскільки ОСОБА_1 не надано управлінню вищезазначених довідок, які б підтверджували отримання ним такої заробітної плати.
При застосуванні даних довідки, виданої Департаментом соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації, під час розрахунку пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків, заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 склав близько 3820 грн.
Апеляційний суд звернув увагу на те, що в довідці по розрахунку за період роботи в зоні відчуження в 1986-1990 роках, виданій ОСОБА_1 . Департаментом соціального захисту населення, не зазначено 10-годинного робочого часу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також заробітної плати в сумі 5944, 42 крб.
Суд апеляційної інстанції ретельно проаналізував норми матеріального права та з огляду на встановлені обставини, а саме те, що відсутні документи, які б підтверджували факт виплати позивачу заробітної плати з урахуванням 10-годинного робочого часу по ліквідації наслідків на ЧАЕС у сумі 5944,42 крб, дійшов обгрунтованого висновку про те, що у відповідача не було жодних правових підстав для перерахунку пенсії з урахуванням 10-годинного робочого часу по ліквідації наслідків на ЧАЕС, у зв`язку з відсутністю підтверджуючих документів.
В аспекті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції чинній до 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене, Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2017 року без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді: А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко