Постанова
Іменем України
10 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 700/784/19
провадження № 61-17923св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - акціонерне товариство «Універсал Банк»,
представник заявника - Сербіна Анна Олександрівна,
заінтересовані особи: Лисянська районна рада Черкаської області, Бужанська сільська рада Лисянського району Черкаської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Лисянського районного суду Черкаської області, у складі судді Бесараб Н. В.,
від 04 серпня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду,
у складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Бородійчука В. Г., Василенко Л. І.,
від 21 жовтня 2020 року.
Короткий зміст заяви та її обґрунтування
У серпні 2019 року акціонерне товариство «Універсал Банк»
(далі - АТ «Універсал Банк», банк), заінтересовані особи: Лисянська районна рада Черкаської області, Бужанська сільська рада Лисянського району Черкаської області, звернулось до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
Заява обґрунтована тим, що 06 червня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є АТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № BL3832, згідно умов якого банк зобов`язався надавати позичальнику кредитні послуги у валюті в рамках ліміту у розмірі 685 тис. доларів США у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі. Відповідно до умов додаткової угоди № 3832/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 06 червня 2008 року № BL3832 позичальник отримав кредит в сумі
685 тис. доларів строком до 01 червня 2028 року зі сплатою 11,50 % річних за користування кредитом. Додатковою угодою від 01 жовтня 2008 року до генерального договору № BL3832 встановлено новий ліміт кредитування за генеральним договором у розмірі 716 тис. доларів США. 01 жовтня
2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № BL9598/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг від 06 червня
2008 року № BL3832, згідно умов якої позичальник отримав
у ВАТ «Універсал Банк» кредит в сумі 34 304,00 доларів США строком
до 01 жовтня 2015 року зі сплатою 18,45% річних за користування кредитом. З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки від 06 червня 2008 року, у відповідності до умов якого в іпотеку банку було передано нежиле приміщення № 69, загальною площею 159,6 кв. м, по АДРЕСА_1 , та договір іпотеки
від 06 червня 2008 року, у відповідності до умов якого в іпотеку банку було передано нежилі приміщення з № 1 по № 16 групи приміщень № 65-а літ. «А», загальною площею 148,40 кв. м, по АДРЕСА_1 . Згідно наданого банком розрахунку заборгованість позичальника станом на 01 серпня 2016 року за додатковою угодою № BL9598/К-1 від 01 жовтня 2008 року складає 102 976,18 доларів США, задодатковою угодою
№ 3832/К-1 - 1 434 448,52 доларів США, всього за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL3832 заборгованість позичальника складає 1 537 424,70 доларів США. У травні 2019 року банку стало відомо про те, що ОСОБА_1 був знятий з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю, що підтверджується довідкою № 839358 про реєстрацію
в державному реєстрі населення. Останнім місцем проживання
ОСОБА_1 була квартира АДРЕСА_2 . Заявник зазначав, що після смерті ОСОБА_1 відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме: житловий будинок АДРЕСА_3 та земельну ділянку, площею
0,2593 га, кадастровий номер 7122881600:01:002:0100, за цією ж адресою, що належали ОСОБА_1 на праві власності. Вказував, що після смерті позичальника минуло більше року, спадкоємці із заявою про відкриття спадщини до нотаріальної контори не зверталися, свідоцтво про право на спадщину не видавалось.
Посилаючись на зазначені обставини, АТ «Універсал Банк» просило суд визнати спадщину після смерті ОСОБА_1 , до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_3 та земельна ділянка, площею 0,2593 га, кадастровий номер 7122881600:01:002:0100, за цією ж адресою - відумерлою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Лисянського районного суду Черкаської області від 04 серпня 2020 року у задоволенні заяви АТ «Універсал Банк», заінтересовані особи: Лисянська районна рада Черкаської області, Бужанська сільська рада Лисянського району Черкаської області, про визнання спадщини відумерлою - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно свідоцтва про спадщину за законом, виданого 07 лютого 2017 року в Республіці Вірменія, м. Єреван, спадкоємцем майна громадянина ОСОБА_1 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є його дружина ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом.Посилаючись на норми міжнародного й національного права, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідності до статті 1261 ЦК України ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_1 , яка звернулася із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, тому відповідно до вимог статей 1268 1269 ЦК України вона вважається такою, що прийняла спадщину, до складу якої входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, в тому числі й майно, яке належало померлому на території України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» залишено без задоволення. Рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 серпня 2020 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що дружина ОСОБА_1 в силу вимог частини третьої статті 1268 ЦК України прийняла спадщину, оскільки вона проживала разом із спадкодавцем на момент смерті, а протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не заявляла про відмову від спадщини, оформила своє право на частину спадкового майна, що знаходиться у м. Єреван, тому відсутні підстави для задоволення вимог банку щодо визнання спадщини відумерлою. Суд апеляційної інстанції зазначив, що строк для звернення спадкоємця за отриманням свідоцтва про право на спадщину законодавством не обмежено, тому прийнявши частину спадкового майна, спадкоємець має право на оформлення й іншої частини спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі АТ «Універсал Банк» просить скасувати рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 04 серпня 2020 року
та постанову Черкаського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року
і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви у повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах
(пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України) та порушення судами норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження судом зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що спадкоємець ОСОБА_1 - ОСОБА_2 нерухоме майно на території України у спадщину не приймала. Заявник, посилаючись на положення статті 71 Закону України «Про міжнародне приватне право», вважає, що для успадкування нерухомого майна, яке перебуває на території України, спадкоємцю необхідно подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса за місцем знаходження такого майна в строки, передбачені статтею 1270 ЦК України, чого ОСОБА_2 зроблено не було. Також заявник не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що нерухоме майно, яке увійшло до складу спадщини після смерті ОСОБА_1 , є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно зазначене майно належало виключно ОСОБА_1 . На думку заявника, наявні підстави для визнання спадщини після смерті ОСОБА_1 відумерлою.
У визначений судом строк відзивів на касаційну скаргу не надійшло
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 02 лютого 2021 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до генерального договору про надання кредитних послуг
від 06 червня 2008 року № BL3832, додаткової угоди від 06 червня 2008 року № 3832/К-1 до генерального договору про надання кредитних послуг, додаткової угоди від 01 жовтня 2008 року № BL 9598/К-1 до договору про надання кредитних послуг ОСОБА_1 мав перед АТ «Універсал банк» боргові зобов`язання. Згідно наданого банком розрахунку заборгованості сума боргу становить 1 537 424,70 доларів США.
Відповідно до довідки про реєстрацію в державному реєстрі населення
№ 839358 (Республіка Вірменія) за даними реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_4 . Знятий з реєстрації з 24 жовтня 2016 року у зв`язку зі смертю.
Після смерті ОСОБА_1 залишилося нерухоме майно, розташоване на території України, а саме: житловий будинок по
АДРЕСА_3 та земельна ділянка, площею 0,2593 га, кадастровий номер 7122881600:01:002:0100, за цією ж адресою, які належали ОСОБА_1 на праві власності.
07 червня 2018 року АТ «Універсал Банк» направило до Лисянської державної нотаріальної Черкаської області контори претензію № 377 до спадкоємців ОСОБА_1 .
Листом від 20 червня 2018 року № 1025/01-16 Лисянська державна нотаріальна контора Черкаської області повідомила АТ «Універсал Банк» про те, що після смерті ОСОБА_1 спадкова справа не заводилась.
Відповідно до свідоцтва про спадщину за законом, виданого 07 лютого
2017 року в Республіці Вірменія (місто Єреван), спадкоємцем майна громадянина ОСОБА_3 (дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є його дружина ОСОБА_2 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_4 .
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За змістом статті 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.
Заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця, а якщо до складу спадщини входять земельні ділянки сільськогосподарського призначення - власниками або користувачами суміжних земельних ділянок. У такому разі суд залучає до розгляду справи органи місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини та/або за місцезнаходженням нерухомого майна, що входить до складу спадщини
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.
Згідно із статтею 335 ЦПК України у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.
У статті 70 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що з урахуванням положень статей 71, 72 цього Закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде недійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилося.
Згідно статті 71 Закону України «Про міжнародне приватне право» спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майна, яке підлягає державній реєстрації в Україні, - правом України.
10 листопада 1994 року Верховною Радою України ратифіковано Конвенцію про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року, яка застосовується, зокрема у відносинах України з Республікою Вірменією.
У відповідності до частини другої статті 45 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах право спадкування нерухомого майна визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої знаходиться це майно.
Провадження по справах про спадкування нерухомого майна компетентні вести установи Договірної Сторони, на території якої знаходиться майно (частина друга статті 48 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах).
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
У частині першій статті 1221 ЦК Українипередбачено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Частиною першою статті 1297 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Встановивши, що після смерті ОСОБА_1 спадкоємцем є його дружина ОСОБА_2 , яка проживала разом із спадкодавцем і прийняла спадщину, до складу якої входить, зокрема, нерухоме майно, що знаходиться на території України, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 1277 ЦК України та статтею 338 ЦПК України, для визнання спадщини відумерлою. Судами було правильно враховано, що відсутність заведеної спадкової справи на території України та незвернення спадкоємиці ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 щодо нерухомого майна, яке знаходиться на території України, не може свідчити про відумерлість спадщини, оскільки ОСОБА_2 на момент смерті проживала з ОСОБА_1 за однією адресою на території Республіки Вірменія, отже вона вважається такою, що прийняла спадщину на підставі частини третьої статті 1268 ЦК України.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні.
За змістом статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Рішення Лисянського районного суду Черкаської області
від 04 серпня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду
від 21 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович