Постанова
Іменем України
30 липня 2020 року
м. Київ
справа № 704/962/17
провадження № 61-47536св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - Селянське (фермерське) господарство «Дружба»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 05 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Василенко Л. І., Бородійчука В. Г., Фетісової Т. Л.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року Селянське (фермерське) господарство «Дружба» (далі - СФГ «Дружба») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди (збитків).
Позовна заява мотивована тим, що 31 травня 2017 року було виявлено знищення належних СФГ «Дружба» посівів кукурудзи та соняшника на земельних ділянках, що перебувають в користуванні у позивача згідно
з укладеними з власниками земельних ділянок договорами оренди землі. При візуальному обстеженні було встановлено, що належні ОСОБА_1 вівці з`їли та затоптали в полі НОМЕР_3 близько 10,5 га посівів соняшника та в полі НОМЕР_1 близько 25,2 га посівів кукурудзи; посіви рослин було знищено шляхом їх поїдання та затоптування вівцями, що підтверджується характерними слідами, наявними на земельних ділянках, а саме вираженими слідами копит та куликоподібними фекаліями. Власником овець, які знищили належні СФГ «Дружба» посіви кукурудзи і соняшника, є ОСОБА_1 Комісія Тальнівської районної державної адміністрації з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затвердила суму затрат (збитків) у розмірі 507 783,00 грн.
Посилаючись на вказані обставини просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь СФГ «Дружба»майнову шкоду в сумі 507 783,00 грн і понесені судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 28 березня
2018 року позовні вимоги СФГ «Дружба» до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди (збитків) залишено без задоволення.
Суд першої інстанції керувався тим, що не знайшов підтвердження той факт, що шкода, яка завдана СФГ «Дружба», завдана саме з вини відповідача, оскільки жодного належного доказу, який би беззаперечно вказував, що вівці належать ОСОБА_1 , суду не надано. Крім того, до складу комісії з визначення та відшкодування збитків не було включено особу, яка має відшкодовувати збитки, і матеріали справи не містять постанови у справі про адміністративне порушення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 05 вересня 2018 року апеляційну скаргу СФГ «Дружба» задоволено.
Рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 28 березня
2018 року скасовано. Позовні вимоги СФГ «Дружба» задоволено. Стягнуто
з ОСОБА_1 на користь СФГ «Дружба» 507 783,00 грн в рахунок відшкодування заподіяних збитків. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що факт заподіяння шкоди СФГ «Дружба» в розмірі 507 783,00 грн унаслідок пошкодження посівів сільськогосподарських культур на орендованих позивачем земельних ділянках отарою овець, що належить ОСОБА_1 , підтверджується доказами у справі.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 подавдо Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржену постанову апеляційного суду скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не повно з`ясував обставини, які мають значення для справи, та зробив висновки, які не відповідають матеріалами справи. В матеріалах справи немає доказів щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про огляд місця потрави та визначення площ, на яких завдано шкоду. Після прийняття оскарженої постанови апеляційного суду ОСОБА_1 стали відомі обставини, які є істотними для справи і які не були і не могли бути відомі під час розгляду справи, а саме: частина земельних ділянок не перебуває у користуванні СФГ «Дружба». Позивач як юридична особа не є землекористувачем земельних ділянок, на яких нібито завдано матеріальних збитків як орендарю внаслідок потрави належних господарству посівів, тому позивач не є суб`єктом, який має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, оскільки не може бути захищене право, якого особа не набула у передбаченому законом порядку. Позивач, звертаючись із позовом про стягнення з відповідача матеріальної шкоди, мав зобов`язання довести належними доказами, що саме ОСОБА_1 заподіяв шкоду СФГ «Дружба». Відповідною підставою для стягнення збитків мають бути матеріали адміністративної справи, у тому числі протокол про адміністративне правопорушення, відомості про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності. Висновки про винуватість ОСОБА_1
є припущенням апеляційного суду.
У грудні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив СФГ «Дружба», в якому позивач заперечує проти задоволення касаційної скарги відповідача, оскільки доводи, наведені відповідачем, є надуманими та спрямовані на уникнення відшкодування завданих матеріальних збитків.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі, зупинено виконання постанови Апеляційного суду Черкаської області від 05 вересня 2018 року до закінчення її перегляду
в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
14 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Краснощокову Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно з актом обстеження від 31 травня 2017 року комісії у складі п`яти працівників СФГ «Дружба», при візуальному обстеженні земельних ділянок, які перебувають в оренді СФГ «Дружба», виявлено, що вівці шляхом поїдання та затоптування знищили посіви соняшника в полі НОМЕР_1 площею близько 10,5 га та посіви кукурудзи в полі НОМЕР_3 площею близько 25,2 га.
У акті зазначено, що після виявлення знищення посівів було викликано працівників поліції, які, прибувши на місце події, здійснили фіксування та протоколювання знищених посівів. Також працівники поліції опитали особу, яка здійснювала нагляд за вівцями, а саме ОСОБА_2 , який на запитання, кому належать вівці, повідомив, що він за ними наглядає, а власником є ОСОБА_1 . Крім того, під час огляду місця події, близько 16 год. було здійснено дзвінок власнику отари овець ОСОБА_1 з проханням прибути для здійснення огляду, проте він не з`явився.
31 травня 2017 року голова СФГ «Дружба» С. Тульчинський звернувся до Тальнівського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління поліції у Черкаській області з клопотанням про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 як особи, що допустила знищення майна господарства та завдала значних збитків, який є власником отари овець кількістю близько ста голів.
Відповідно до протоколу НОМЕР_1 засідання комісії з обстеження місця знищення посівів кукурудзи та соняшника, належних СФГ «Дружба», встановлення фактів та складання відповідних документів, створеної на підставі наказу СФГ «Дружба» від 01 червня 2017 року, комісія ухвалила, зокрема, залучити до участі в роботі комісії уповноважених представників Тальнівської райдержадміністрації, Управління агропромислового та економічного розвитку Тальнівської райдержадміністрації, Павлівської сільської ради, ТОВ «Земельно-кадастрове бюро» та ОСОБА_1 .
Відповідно до актів комісії з обстеження місця знищення посівів, встановлення фактів та складання відповідних документів від 01 та 02 червня 2017 року підтверджено факт здійснення телефонних дзвінків на номер НОМЕР_1 власника отари овець ОСОБА_1 та озвучення йому прохання бути присутнім 02 червня 2017 року о 14 год 20 хв на земельних ділянках у полях НОМЕР_1 та НОМЕР_3, що розташовані в межах населеного пункту в адміністративних межах Павлівської сільської ради, для безпосередньої участі в обстеженні та обмірі земельних ділянок, на яких вівці знищили посіви кукурудзи та соняшника. При цьому зазначено, що в ході телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив, що знаходиться за межами Черкаської області, а тому не може взяти участь
у роботі комісії.
02 червня 2017 року голова СФГ «Дружба» С. Тульчинський звернувся до Тальнівської районної державної адміністрації з клопотанням провести засідання Комісії РДА для визначення та відшкодування збитків, розглянути на засіданні питання затвердження збитків, завданих СФГ «Дружба» неправомірними діями ОСОБА_1 .
Згідно з актом обстеження та обміру знищених посівів від 02 червня 2017 року, складеним за участю членів комісії СФГ «Дружба» в присутності уповноважених представників Управління агропромислового та економічного розвитку Тальнівської райдержадміністрації, Павлівської сільської ради, землевпорядної організації ТОВ «Земельно-кадастрове бюро», за відсутності ОСОБА_1 , в ході огляду земельних ділянок, які перебувають на праві оренди у користуванні
СВГ «Дружба» й знаходяться за межами населеного пункту в адміністративних межах Павлівської сільської ради (поля НОМЕР_1 та поля НОМЕР_3), встановлено, що знищення належних господарству посівів кукурудзи і соняшника було здійснено шляхом їх поїдання та затоптування вівцями. Це підтверджується характерними слідами, наявними на земельних ділянках, а саме, вираженими слідами копит та кулькоподібними фекаліями, що залишила після себе отара овець, залишками згризених рослин кукурудзи та соняшника.
Площа земельної ділянки, на якій було знищено посіви соняшника в полі АДРЕСА_1 , складається з трьох ділянок площами 7,8895 га, 1,8807 га і 0,8124 га, становить 10,5826 га, а земельної ділянки, на якій було знищено посіви кукурудзи в полі
НОМЕР_3, - 25,2266 га.
Наведені заміри здійснено сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_3 та техніками-землевпорядниками ОСОБА_4
і ОСОБА_5 за допомогою тахеометра електронного GTS 303, заводський номер CL 1577 , виробник «Торсоn», Японія (свідоцтво про повірку засобу вимірювальної техніки № 8453 чинне до 27 грудня 2017 року). Також проводилося фото та відеофіксування за допомогою пристрою Redmi Samsung Galaxy JI 2016.
Згідно з висновком інспектора СРПП № 3 Тальнівського відділення поліції старшого лейтенанта поліції Підгірного Р. В. від 06 червня 2017 року перевірку за зверненням агронома СФГ «Дружба» Маслова В. В. закінчено, факти, наведені
у зверненні, знайшли своє підтвердження повністю, копію матеріалів направлено для розгляду відповідно до статті 218 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП) для прийняття рішення по суті.
У цьому висновку зазначено, що неподалік від полів НОМЕР_1 та НОМЕР_3 знаходиться отара овець, що належать ОСОБА_1 . За вівцями доглядає громадянин Вірменії ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який тимчасово проживає в с. Павлівка Перша у гр. ОСОБА_1 ОСОБА_2 пояснив, що вівці є власністю гр. ОСОБА_1 , а він за усною домовленістю допомагає йому їх випасати. Дійсно вівці виходять на засіяні поля, які розташовані поблизу пасовища, оскільки їх близько 100 голів, він не встигає за ними доглядати.
Встановлено, що кошара, в якій утримується отара овець, розташована на земельній ділянці, яка перебуває в оренді гр. ОСОБА_6 . Факт належності отари овець ОСОБА_1 підтвердив представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 . Він також пояснив, що протягом останніх років неодноразово звертався до ОСОБА_1 з проханням забрати належних йому овець з орендованих земель, але ці звернення були проігноровані.
Пояснення у ОСОБА_1 не відбирались у зв`язку з відсутністю за місцем проживання.
Листом Тальнівського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області від 07 червня 2017 року № 3949/58/01-17 гр. ОСОБА_8 направлено висновок про результати розгляду заяви та повідомлено про те, що у зв`язку з тим, що подія за фактом знищення сільськогосподарських культур не містить ознак вчинення кримінального правопорушення та ці відносини відносяться до цивільно-правових
і вирішуються або ж за взаємною домовленістю, або в судовому порядку, рішення прийнято відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
На запит СФГ «Дружба», листом від 15 вересня 2017 року № 236 голова Павлівської сільської ради надав відповідь про те, що матеріали справи ЖЕО від 31 травня 2017 року № 1226, складені працівниками Тальнівського відділення поліції щодо потрави посівів на полях СФГ «Дружба», надано Павлівській сільській раді 23 серпня 2017 року, що відповідно до статей 247та 38 КУпАП унеможливлює складання протоколу та накладення адміністративного стягнення у зв`язку із закінченням строків.
Комісія Тальнівської районної державної адміністрації з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам згідно з актом від 16 червня 2017 року та протоколами від 12 червня 2017 року № 2 і від
16 червня 2017 № 3 року затвердила суму затрат (збитків) у розмірі
507 783,00 грн.
ОСОБА_1 надав до суду копію розписки від 16 грудня 2016 року, яка засвідчує, що ОСОБА_2 прийняв 50 (п`ятдесят) голів овець різного віку від ОСОБА_1 з подальшим правом на них володіння, користування та розпорядження на свій розсуд. У наведеній розписці зазначено, що передання проведене в присутності депутата Павлівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області Сопруненка О. А .
Встановлення особи та справжності підпису гр. Сопруненка О. А. у цій розписці було засвідчено секретарем Павлівської сільської ради її виконавчого комітету Довжук С. П. 16 грудня 2016 року, що зареєстровано в реєстрі за № 42.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку
з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі
і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 у справі
№ 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18) зроблено висновок, що «відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Відповідно до статті 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що
є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (стаття 614 ЦК України). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані. Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані. Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зроблено висновок, що «збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником. Чинним законодавством України обов`язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача».
Тлумачення статті 22 614 623 ЦК України свідчить, що презумпція вини особи має бути спростована тільки за умови, якщо буде встановлено, що саме внаслідок дій або бездіяльності конкретної особи завдано збитків. Тому тільки за цієї умови відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність збитків та причинний зв`язок; (б) відповідач доводить відсутність протиправності та вини.
Сільськогосподарські тварини - тварини, що утримуються та розводяться людиною для отримання продуктів і сировини тваринного походження (стаття
1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»).
Шкода, заподіяна особі або майну фізичної особи, а також шкода, заподіяна майну юридичної особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її утримує (частина четверта статті 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження»).
Аналіз частини четвертої статті 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» дає підстави для висновку, що лише за умови встановлення конкретної особи, яка утримувала тварину, і внаслідок її дій (бездіяльності), відбувається розподіл тягаря доказування: (а) позивач повинен довести наявність збитків та причинний зв`язок; (б) відповідач (особа, яка утримувала тварину в момент завдання збитків) доводить відсутність протиправності та вини.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Разом з цим, при скасуванні рішення суду першої інстанції та задоволенні позову апеляційний суд не встановив особу (осіб), яка утримувала тварин в момент завдання збитків, та не перевірив чи існують умови для їх стягнення. За таких обставин апеляційний суд зробив передчасний висновок про задоволення позову.
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду постановлена без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду скасувати і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
З огляду на зазначене не підлягає поновленню виконання постанови Апеляційного суду Черкаської області від 05 вересня 2018 року, зупинене ухвалою Верховного Суду від 14 січня 2019 року до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Керуючись статтями 400 402 411 416 436 ЦПК України (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 05 вересня 2018 року скасувати.
Справу № 704/962/17 передати на новий розгляд до апеляційного суду.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Апеляційного суду Черкаської області від 05 вересня 2018 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: І. О. Дундар
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук