Постанова
Іменем України
25 січня 2023 року
м. Київ
справа № 707/999/21
провадження № 61-11411св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Капшитар Володимир Олександрович,
боржник - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Черкаського апеляційного суду в складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.
від 18 жовтня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст скарги
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Капшитара В. О. (далі -державний виконавець).
Скарга мотивована тим, що рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2021 року у справі № 707/999/21 стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 травня 2021 року і до досягнення дочкою повноліття.
21 вересня 2021 року вона отримала виконавчий лист, за яким 04 листопада 2021 року державний виконавець відкрив виконавче провадження.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 09 червня 2022 року у справі № 707/274/22 припинено із 31 січня 2022 року стягнення аліментів з ОСОБА_2 , які стягувались на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2021 року у справі №707/999/21.
У червні 2022 року ОСОБА_1 отримала розрахунок заборгованості аліментів по виконавчому листу № 707/999/21, відповідно до якого заборгованість боржника зі сплати аліментів за період з 18 травня
2021 року по 31 травня 2022 року становить 40 630,49 грн. В розрахунку вказано, що заборгованість визначалась згідно з виконавчим листом та наданими квитанціями.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 07 липня
2022 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_2 на рішення старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) Шаповала О. А. щодо чотирьох постанов
від 02 червня 2022 року.
Цією ж ухвалою встановлено, що згідно розрахунку заборгованості аліментів по виконавчому листу № 707/999/21, наданого Придніпровським ВДВС м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ), станом на 31 січня
2022 року борг зі сплати аліментів за боржником складає 27 213,49 грн. При цьому, із розрахунку державним виконавцем правомірно виключено період із 31 січня по 01 червня 2022 року.
18 липня 2022 року державний виконавець Капшитар В. О. сформував розрахунок заборгованості аліментів по виконавчому листу № 707/999/21, згідно з яким було враховано суми коштів сплачені боржником: в травні 2021 року - 1 996 грн, в червні 2021 року - 1 300 грн, в липні 2021 року - 1 808,75 грн, в серпні 2021 року - 1 760,75 грн, у вересні 2021 року -
1 810,75 грн, у жовтні 2021 року - 1 956,25 грн, у листопаді 2021 року -
1 857,25 грн, у грудні 2021 року - 1 857,25 грн, у червні 2022 року - 1 292 грн.
Посилаючись на те, що вказаних коштів вона не отримувала, відповідних перерахувань на зазначений в заяві про відкриття виконавчого провадження рахунок не надходило, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати незаконним розрахунок заборгованості аліментів по виконавчому листу № 707/999/21, виданому 21 вересня 2021 року Черкаським районним судом Черкаської області, від 18 липня
2022 року за № 31993, сформований старшим державним виконавцем Придніпровського ВДВС м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) Капшитаром В. О;
- зобов`язати старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) Капшитара В. О. провести повторний розрахунок заборгованості аліментів по виконавчому листу № 707/999/21, виданому 21 вересня 2021 року Черкаським районним судом Черкаської області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області, у складі судді Морозова В. В., від 30 серпня 2022 року в задоволенні скарги відмовлено.
Судове рішення мотивоване тим, що у період з травня 2021 року по січень 2022 року ОСОБА_4 перерахував на банківський рахунок ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 12 926 грн, що підтверджено копіями наданих боржником квитанцій та випискою з банківської картки заявника.
Суд вважав, що відсутність у вищевказаних переказах призначення платежу не свідчить про те, що грошові кошти в рахунок погашення аліментів ОСОБА_1 не отримувала.
Доказів того, що у ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 наявні інші грошові зобов`язання заявником не надано.
За таких обставин районний суд дійшов висновку про правомірність дій державного виконавця Капшитара В. О. під час здійснення розрахунку від 18 липня 2022 року за № 31993 заборгованості аліментів по виконавчому листу № 707/999/21, виданому 21 вересня 2021 року Черкаським районним судом Черкаської області.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2022 року скасовано, скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) Капшитара В. О. по складенню розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу № 707/999/21, виданому 21 вересня
2021 року Черкаським районним судом Черкаської області, від 18 липня 2022 року за № 31993, та визнано його нечинним.
Зобов`язано старшого державного виконавця Придніпровського ВДВС
м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ) Капшитара В. О. провести повторний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому листу № 707/999/21, виданому 21 вересня 2021 року Черкаським районним судом Черкаської області.
В задоволенні решти вимог скарги відмовлено.
Апеляційний суд виходив з того, що оскільки у наданих ОСОБА_2 квитанціях про перерахування коштів на картковий рахунок стягувача ОСОБА_1 не зазначено у графі призначення платежу - сплата аліментів, такі квитанції не можуть свідчити про виконання боржником рішення суду про стягнення аліментів, тому вони не повинні були враховуватись державним виконавцем при складенні розрахунку від 18 липня 2022 року заборгованості боржника зі сплати аліментів.
Посилання державного виконавця на те, що вказані грошові кошти перераховувались на рахунок стягувача з моменту ухвалення судового рішення про стягнення аліментів не свідчать, що такі кошти були спрямовані на сплату аліментів, а не є добровільною участю батька у витратах на дитину чи його участю в інших витратах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
16 листопада 2022 року ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на постанову Черкаського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
У грудні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_2 вважає, що апеляційний суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 є недобросовісним одержувачем/стягувачем аліментів та намагається отримати їх подвійне стягнення.
Звертає увагу, що звертаючись до суду з цією скаргою, ОСОБА_1 посилалась на те, що взагалі не отримувала від ОСОБА_2 будь-яких грошових коштів, проте витребувана судом першої інстанції виписка з її банківського рахунку свідчить про протилежне, що вказує на намагання стягувача ввести суд в оману.
Посилання апеляційного суду на постанови Верховного Суду вважає помилковим з огляду на різні фактичні обставини справ.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат
Гармаш Н. М., вважає, що аргументація боржника з посиланням на те, що сума коштів, яка перерахована ним, співпадає із сумою коштів, яка отримана стягувачем, не заслуговує на увагу, оскільки з виписок по картковому рахунку неможливо встановити особу, яка перераховувала вказані кошти, а з наданих квитанцій - призначення платежу та періоди, за які вказані кошти сплачувались.
У відзиві на касаційну скаргу державний виконавець Капшитар В. О. зазначає, що ОСОБА_1 отримала від боржника грошові кошти в сумі 12 926 грн, що підтверджено випискою з її карткового рахунку. Вважає свої дії по складенню розрахунку заборгованості за аліментами законними і обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2021 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 травня 2021 року і до досягнення дочкою повноліття.
21 вересня 2021 року на виконання вказаного судового рішення Черкаський районний суд Черкаської області видав виконавчий лист.
Згідно із розрахунком складеним старшим державним виконавцем Придніпровського ВДВС м. Черкаси Центрального МУ МЮ (м. Київ)
Шаповал О. А. від 02 червня 2022 року № 16793 заборгованість
ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 01 червня 2022 року складає
40 630,49 грн.
Відповідно до розрахунку складеного державним виконавцем
Капшитар В. О. від 18 липня 2022 року № 31993 заборгованість
ОСОБА_2 зі сплати аліментів станом на 14 липня 2022 року складає
12 057,15 грн.
Згідно із наданими ОСОБА_2 копіями квитанцій, ним із травня
2021 року по січень 2022 року сплачено на рахунок ОСОБА_1 кошти в сумі 12 926 грн, що узгоджується із випискою по картці ОСОБА_1 в
АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_1 за період з 02 січня по 31 грудня 2021 року.
Позиція Верховного Суду
За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, постановленої за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, після її перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі статтею 71 Закону «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.
Системний аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що законодавець визначив обов`язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_1 посилалась на те, що сформований державним виконавцем Капшитаром В. О. розрахунок заборгованості аліментів по виконавчому листу № 707/999/21 є незаконним, оскільки в ньому враховано суму грошових коштів (в загальному розмірі 12 926 грн), які вона не отримувала, та які на її рахунок, зазначений в заяві про відкриття виконавчого провадження, не надходили.
Відповідно до розрахунку заборгованості за аліментами, складеного державним виконавцем Капшитар В. О. від 18 липня 2022 року № 31993 у травні 2021 року боржником сплачено 1 996 грн, у червні 2021 року -
1 300 грн, у липні 2021 року - 1 300 грн, у серпні 2021 року - 1 348 грн, у вересні 2021 року - 1 298 грн, у жовтні 2021 року - 1 398 грн, у листопаді 2021 року - 1 497 грн, у грудні 2021 року - 1 497 грн, у червні 2022 року - 1 292 грн.
Сплата ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вказаних сум підтверджена наявними у матеріалах справи відповідними копіями квитанцій, а зарахування вказаних грошових коштів на банківський рахунок
ОСОБА_1 підтверджено випискою АТ КБ «ПриватБанк».
Суд апеляційної інстанції, задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , виходив з того, що у квитанціях про перерахування коштів на картковий рахунок стягувача у графі призначення платежу не зазначено - «сплата аліментів», а тому вони не можуть свідчити про виконання боржником рішення суду про стягнення аліментів.
Разом із тим у справі, що переглядається, відсутні відомості про існування у ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 будь-яких інших зобов`язань, що є відмінними від зобов`язань зі сплати аліментів на підставі рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 19 серпня 2021 року у справі № 707/999/21.
Сплата боржником на користь стягувача грошових коштів у спірний період здійснювалась зі сталою періодичністю (щомісячно), що відповідає періоду сплати аліментів на утримання дитини.
При цьому Верховний Суд звертає увагу на суперечливу процесуальну позицію ОСОБА_1 щодо спірних коштів в розмірі 12 926 грн.
Так, зокрема, у своїй скарзі на дії державного виконавця вона вказувала, що не отримувала зазначених коштів. В апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції вже стверджувала, що кошти, які перераховував їй
ОСОБА_2 , є платою за користування майном (побутовою технікою, меблями тощо), а у відзиві на касаційну скаргу звертає увагу, що із виписки по картковому рахунку неможливо встановити особу, яка перерахувала їй ці кошти.
Висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги, з урахуванням встановлених обставин, узгоджуються із висновками Верховного Суду у постановах від 01 серпня 2019 року у справі
№ 642/6906/16-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 648/1102/19,
від 26 травня 2021 року у справі № 569/11466/20, від 19 вересня 2022 року у справі № 524/343/15-ц.
Разом із тим висновки Верховного Суду у постановах від 29 вересня
2021 року в справі № 2607/386/2012, від 22 грудня 2021 року в справі № 333/6869/19, від 12 січня 2022 року в справі № 2-4665/2008, на які послався апеляційний суд в оскарженій постанові, не свідчать про незаконність ухвали суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, зокрема в справі № 2607/386/2012 було встановлено укладення між сторонами та затвердження судом мирової угоди, яка визначала, як розмір аліментів у твердій грошовій сумі, так і порядок/спосіб їх сплати (до 5 числа кожного наступного місяця шляхом поштового переказу на адресу реєстрації матері дітей). При цьому у вказаній справі суд першої інстанції, з яким погодився Верховний Суд, вказав, зокрема, на відсутність доказів того, що банківські картки, на які здійснювався переказ грошових коштів боржником, належать стягувачу.
У справі № 333/6869/19 Верховний Суд погодився з висновком районного суду про відмову в задоволенні скарги боржника, звернувши увагу, зокрема на те, що за наданими державному виконавцю платіжними документами про переказ коштів платником був не боржник у виконавчому провадженні, а його батько (дід дитини).
У справі № 2-4665/2008 було встановлено, що дитина, на яку стягнуто аліменти за рішенням суду, хворіла, що підтверджено відповідними медичними документами та визнано сторонами. При цьому посилання матері дитини про те, що кошти перераховувались батьком саме на лікування дочки боржник не спростував.
Відповідно до положень статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд помилково скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова Черкаського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року - скасуванню із залишенням в силі ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 30 серпня 2022 року.
Керуючись статтями 400 409 413 415 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Черкаського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року скасувати, а ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області
від 30 серпня 2022 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович