ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
15 травня 2024 року
м. Київ
справа № 709/377/21
провадження № 61-10004св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Полтавська обласна прокуратура, Офіс Генерального прокурора, Державна казначейська служба Україна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження заяви Полтавської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України про відшкодування витрат на юридичну допомогу, втраченого заробітку, витрат пов`язаних із прибуттям до суду та моральної шкоди, за касаційними скаргами Державної казначейської служби України, Полтавської обласної прокуратури на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 грудня 2022 року, ухвалене у складі судді Левченка В. В., та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 червня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Бородійчука В. Г., Карпенко О. В., та касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 06 червня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Василенко Л. І., Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Державної казначейської служби України, в якому просив суд стягнути з відповідачів шляхом безспірного списання коштів з відповідного казначейського рахунку на його користь відшкодування витрат на правову допомогу, втрачений заробіток, витрати на проїзд та моральну шкоду.
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнено з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 900 000,00 грн, втрачений заробіток у розмірі 4 640,00 грн, витрати за проведення експертизи у розмірі 2 262,97 грн, а всього стягнено 906 902,97 грн.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 06 червня 2023 року апеляційні скарги Державної казначейської служби України, Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 грудня 2022 року скасовано, постановлено нове судове рішення.
Стягнено з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 500 000,00 грн.
Стягнено з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу 12 000,00 грн.
Стягнено з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на проїзд 1 650,00 грн.
Стягнено з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування втраченого заробітку 4 640,00 грн.
Стягнено з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати за проведення експертизи у розмірі 3 775,40 грн.
У липні 2023 року Державна казначейська служба України через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просила суд скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 червня 2023 року в частині задоволення позовних вимог і ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
У липні 2023 року Полтавська обласна прокуратура подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просила суд скасувати рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 грудня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 06 червня 2023 року і ухвалити нове судове рішення, яким визначити розмір відшкодування моральної та майнової шкоди відповідно до статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
У липні 2023 року Офіс Генерального прокурораподав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просив суд змінити постанову Черкаського апеляційного суду від 06 червня 2023 року, зменшивши розмір стягнення моральної шкоди за період перебування під слідством і судом до мінімально визначеного Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розміру.
У липні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просив суд скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 06 червня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог і ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 13 березня 2024 року касаційні скарги Державної казначейської служби України, Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора задоволено частково. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Черкаського апеляційного суду від 06 червня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди змінено в частині розміру відшкодування моральної шкоди, стягнувши з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 900 000,00 грн.
Постанову Черкаського апеляційного суду від 06 червня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення транспортних витрат на проїзд скасовано та залишено в силі у цій частині рішенняЧорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 грудня 2022 року про відмову в задоволенні цих позовних вимог, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Постанову Черкаського апеляційного суду від 06 червня 2023 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди у вигляді недоотриманої суддівської винагороди, як грошових доходів, які втрачено внаслідок відсторонення від посади, витрат за надання юридичної допомоги у кримінальному провадженні під час судового розгляду та витрат за проведення експертизи залишено без змін.
У квітні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява Полтавської обласної прокуратури про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 8 973,31 грн.
Заяву мотивовано тим, що Полтавська обласна прокуратура під час розгляду справи понесла витрати на сплату судового збору в розмірі 22 700,00 грн за подання касаційної скарги, що підтверджує платіжна інструкція від 19 червня 2023 року № 1446.
Постановою Верховного Суду від 13 березня 2024 року касаційну скаргу Полтавської обласної прокуратури задоволено частково, зменшивши суму відшкодування на користь ОСОБА_1 з 1 522 065,40 грн до 920 415,40 грн тобто на 601 650,00 грн менше визначеної суми судом апеляційної інстанції (1 522 065,40 - 920 415,40 = 601 650,00 грн), що складає 39,53 % від оскаржуваної Полтавською обласною прокуратурою суми.
Отже, Полтавській обласній прокуратурі належить компенсувати 39,53 % від суми сплаченого судового збору, що становить 8 973,31 грн.
У травні 2024 року до Верховного Суду надійшла заява Офісу Генерального прокурора про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 12 072,52 грн.
Заяву мотивовано тим, що Офісу Генерального прокурора під час розгляду справи поніс витрати на сплату судового збору в розмірі 30 181,30 грн за подання касаційної скарги, що підтверджує платіжна інструкція від 12 липня 2023 року № 2686.
Постановою Верховного Суду від 13 березня 2024 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено частково, зменшивши суму відшкодування на користь ОСОБА_1 з 1 522 065,40 грн до 920 415,40 грн тобто на 601 650,00 грн менше визначеної суми судом апеляційної інстанції (1 522 065,40 - 920 415,40 = 601 650,00 грн), що складає 40 % від оскаржуваної Офісом Генерального прокурора суми.
Отже, Офісу Генерального прокурора належить компенсувати 40 % від суми сплаченого судового збору, що становить 12 072,52 грн.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяв, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що заяви про ухвалення додаткового судового рішення підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно з вимогами статті 416 ЦПК України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції має бути зазначено, у тому числі про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За правилом частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України).
Компенсація судового збору здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (абзац другий пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» від 27 квітня 2006 року № 590).
Компенсація судового збору відповідно до підпункту 1-1 пункту 16 вказаного Порядку здійснюється органами Казначейства на підставі виконавчих документів з відповідного рахунка спеціального фонду державного бюджету, на який такий судовий збір зарахований (абзац шостий пункту 18 Порядку).
Колегія суддів зауважує, що справа переглядалася у касаційному порядку, зокрема і за касаційними скаргами Полтавської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора, заявники при зверненні до суду сплатили судовий збір, касаційні скарги за результатами касаційного розгляду задоволена частково, однак не вирішено питання про розподіл судового збору, сплаченого заявниками при поданні касаційної скарги.
З урахуванням принципу пропорційного розподілу судових витрат між сторонами справи, а також часткового задоволення касаційної скарги Полтавської обласної прокуратури на 39,53 % (задоволено за результатами касаційного перегляду 920 415,40 грн / оспорювана сума в касаційному порядку 601 650,00 грн), сума судового збору, яка підлягає компенсації на користь скарги Полтавської обласної прокуратури становить 8 973,31 грн (22 700,00 грн * 39,53 %), та часткового задоволення касаційної скарги Офісу Генерального прокурора на 39,53 % (задоволено за результатами касаційного перегляду 920 415,40 грн / оспорювана сума в касаційному порядку 601 650,00 грн), сума судового збору, яка підлягає компенсації на користь Офісу Генерального прокурора становить 12 072,52 грн (30 181,30 грн * 39,53 %).
Беручи до уваги те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням положень частини шостої статті 141 ЦПК України, зазначені судові витрати підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 141 270 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Заяви Полтавської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.
Компенсувати Полтавській обласній прокуратурі з Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір, сплачений у суді касаційної інстанції, у розмірі 8 973,31 грн.
Компенсувати Офісу Генерального прокурора з Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір, сплачений у суді касаційної інстанції, у розмірі 12 072,52 грн.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник Судді: І. Ю. Гулейков Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець