18.02.2023

№ 712/11967/21

Постанова

Іменем України

14 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 712/11967/21

провадження № 61-4340св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут»,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 27 січня 2022 року в складі судді Пироженко В. Д. та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 квітня 2022 рокуу складі колегії суддів: Новікова О. М., Вініченка Б. Б., Нерушак Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Зміст вимог позовної заяви

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» (далі - ТОВ «Черкасиенергозбут») про стягнення заборгованості.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що між ТОВ «Черкасиенергозбут» (далі - постачальник універсальних послуг) і ним (далі - споживач) укладено договори про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Укладені договори про постачання електричної енергії є публічними договорами приєднання, які встановлюють порядок та умови постачання електричної енергії виключно побутовим та малим непобутовим споживачам постачальником універсальних послуг ТОВ «Черкасиенергозбут».

Відповідно до пункту 3.3.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 14 червпня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов`язку щодо купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом у приватних домогосподарств надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством є додатком до договору про постачання електричної енергії із постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил).

Така послуга надається постачальником універсальних послуг виходячи з фактичних обсягів купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом у приватних домогосподарств.

Згідно з пунктом 11.3.1. ПРРЕЕ індивідуальний побутовий споживач, що встановив у межах свого приватного домогосподарства генеруючу установку (генеруючі установки), призначену(-і) для перетворення енергії з енергії сонця та/або вітру в електричну енергію із сукупною встановленою потужністю, що не перевищує потужність відповідно до закону та дозволену потужність відповідно до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, має право здійснювати продаж виробленої електричної енергії відповідно до цих Правил на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, що є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до умов якого побутовий споживач приєднався відповідно до цих Правил. Постачальник універсальних послуг не має права відмовити споживачу в купівлі за «зеленим» тарифом електричної енергії, виробленої генеруючою установкою (генеруючими установками) за умови, якщо її(їх) приєднання здійснено у порядку, встановленому Кодексом систем розподілу, та виконані вимоги цих Правил.

На підставі існуючих договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, між ТОВ «Черкасиенергозбут» і ОСОБА_1 укладено такі договори про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, а саме: від 26 грудня 2019 року № 71050020658/19; від 26 грудня 2019 року № 71050020660/19; від 26 грудня 2019 року № 71050020655/19; від 26 грудня 2019 року № 71050020654/19; від 26 грудня 2019 року № 71050020657/19; від 26 грудня 2019 року № 71050020659/19; від 17 липня 2019 року № 71050020523/19; від 17 липня 2019 року № 71050020524/19; від 17 липня 2019 року № 71050020525/19; від 17 липня 2019 року № 71050020526/19; від 17 липня 2019 року № 71050020533/19; від 17 липня 2019 року № 71050020528/19; від 17 липня 2019 року № 71050020529/19; від 17 липня 2019 року № 71050020530/19; від 17 липня 2019 року № 71050020531/19; від 17 липня 2019 року № 71050020532/19; від 21 листопада 2019 року № 71050020605/19; від 21 листопада 2019 року № 71050020606/19; від 21 листопада 2019 року №71050020607/19; від 21 листопада 2019 року № 71050020608/19; від 21 листопада 2019 року № 71050020609/19; від 21 листопада 2019 року № 71050020610/19.

Предметом указаних договорів, які є ідентичними за змістом, є зобов`язання споживача продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, величина встановленої потужності становить: з енергії сонячного випромінювання 30,0 кВт, а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов`язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в строки, передбачені цими договорами. Оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється постачальником універсальних послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Положеннями вказаних договорів передбачено право постачальника купувати у споживача електроенергію, оплата здійснюється постачальником до 15 числа, наступного за розрахунковим. У разі несплати, постачальник зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За результатами виробленої електричної енергії у липні та серпні 2021 року, між сторонами підписані звіти про покази приладів обліку, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії за кожним договором та особовим рахунком.

У подальшому між сторонами підписано акти купівлі-продажу електричної енергії за липень та серпень 2021 року за кожним окремим укладеним договором, у яких визначено обсяг та вартість електроенергії, виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими електроустановками приватного домогосподарства, що перевищує місячне споживання електричної енергії електроенергії та підлягає оплаті за «зеленим» тарифом, які були підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Не зважаючи на це, ТОВ «Черкасиенергозбут» не вчиняє жодних дій щодо погашення наявної заборгованості.

Ураховуючи неналежність виконання зобов`язань відповідача щодо строків оплати вартості виробленої та переданої електричної енергії за «зеленим» тарифом, з останнього підлягає стягненню також неустойка, 3 % річних та інфляційні втрати.

Він направляв відповідачу претензію від 24 вересня 2021 року, в якій містилася вимога про сплату йому заборгованості по оплаті «зеленого тарифу» вартості виробленої електричної енергії, що перевищує місячне споживання за липень та серпень 2021 на підставі підписаних між сторонами звітів та актів купівлі-продажу електричної енергії, однак ця претензія залишилась без будь-якого реагування з боку відповідача.

ОСОБА_1 з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 24 грудня 2021 року просив стягнути з відповідача заборгованість за електричну енергію, вироблену за «зеленим тарифом», у розмірі

1 654 221,41 грн, пеню в розмірі 42 414,84 грн, 3 % річних у розмірі 7 293,90 грн, інфляційні втрати у розмірі 11 450,69 грн, а всього -

1 715 380, 86 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 27 січня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Черкасиенергозбут» на користь ОСОБА_1 заборгованість за електричну енергію, вироблену за «зеленим» тарифом, у розмірі 1 654 221,41 грн, пеню у розмірі 36 167,10 грн, 3 % річних у розмірі 6 646,13 грн, інфляційні втрати в розмірі 11 450,69 грн, та сплачений судовий збір у розмірі 11 350 грн, а всього 1 719 835,33 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що основна сума заборгованості зі сплати вартості виробленої та переданої електроенергії виробленої з альтернативних джерел енергії генеруючими електроустановками приватного домогосподарства, що перевищує місячне споживання електричної енергії, відповідачем не заперечується. Цей факт підтверджено звітами про покази приладів обліку, обсяги на напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії за липень і серпень 2021 року та актами купівлі-продажу електричної енергії за липень і серпень 2021 року за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, які були підписані сторонами без заперечень та зауважень. Відповідач посилався в своїх запереченнях на те, що 30 серпня 2021 року вони отримали від НКРЕКП лист від 26 серпня 2021 року за вих. № 1571/14.1.1/5-21, у якому ТОВ «Черкасиенергозбут» повідомлено, що під час планової перевірки ПАТ «Черкасиобленерго» було встановлено та зафіксовано актом планової перевірки від 20 липня 2021 року № 354, що за адресами: АДРЕСА_1 , від номера 1 до номера 49 (включно) відсутні будь-які будівлі, зокрема ті, що належать до житлового фонду та на час проведення перевірки відсутні необхідні умови (зареєстрована декларація (сертифікат) про готовність об`єкта до експлуатації, що підтверджує прийняття в експлуатацію об`єкта, документ, яким визначено право власності чи користування на об`єкт (житлову нерухомість), паспорт забудови земельної ділянки, технічний паспорт БТІ) щодо купівлі-продажу електричної енергії виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств, розміщеними за вказаними адресами, а також Регулятор повідомив товариство про негайне приведення своїх дій до вимог чинного законодавства, зокрема шляхом припинення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, виробленої генеруючими установками споживача ОСОБА_1 . Також стало відомо, що за адресами: Черкаська область, Драбівський район у межах одного населеного пункту, а саме у АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_10, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_11, АДРЕСА_7 , АДРЕСА_12, АДРЕСА_8 так само відсутні житлові будинки. Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела» «зелений» тариф встановлюється НКРЕКП на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), генеруючих установках приватних домогосподарств, споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями). Встановлення «зеленого» тарифу, передбаченого цією статтею, здійснюється НКРЕКП з урахуванням особливостей, визначених статтею 9-4 цього Закону.

Суд першої інстанції зазначив, що станом на липень, серпень 2021 року договори, укладені між сторонами, не визнані недійсними та не розірвані, зобов`язання стороною не виконано. Тому вимоги позивача в частині стягнення основної заборгованості за липень 2021 року в розмірі

954 223,68 грн та за серпень 2021 року в розмірі 699 997,73 грн підлягають задоволенню.

У пунктах 4.10. договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством передбачений обов`язок відповідача розрахуватися за придбаний обсяг електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі невиконання цих вимог постачальник універсальних послуг зобов`язаний сплатити споживачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Позивач надав суду розрахунок заборгованості за липень 2021 року на суму заборгованості 954 223,68 грн, де пеня за період із 20 серпня 2021 року до 20 жовтня 2021 року становить 26 060,28 грн;

3 % річних за період із 20 серпня 2021 року до 20 жовтня 2021 року становить 4 862,57 грн; інфляційні втрати за період із 20 серпня 2021 року до 20 жовтня 2021 року становить 11 450,69 грн. За серпень 2021 року з 20 вересня 2021 року (дата, до якої не виконаний обов`язок щодо сплати) до 20 жовтня 2021 року включно пеня та 3 % річних, що становить: основна заборгованість - 699 997,73 грн; пеня за період із 20 вересня 2021 року до

20 жовтня 2021 року -16 354,58 грн; 3 % річних за період із 20 вересня

2021 року до 20 жовтня 2021 року - 2 431,33 грн.

Суд першої інстанції вказав, що позивач неправильно здійснив розрахунок штрафних санкцій на заборгованість у розмірі 699 997,73 грн за період із

20 вересня 2021 року до 20 жовтня 2021 року. Відповідачем надано до суду розрахунок штрафних санкцій на заборгованість у розмірі 699 997,73 грн за період із 20 вересня 2021 року до 20 жовтня 2021 року, згідно з яким за вказаний період підлягає нарахуванню пеня у розмірі 10 106,82 грн та 3 % річних у розмірі 1 783,56 грн, з яким погоджується суд.

Позивач вживав заходи досудового врегулювання спору, а саме на юридичну адресу ТОВ «Черкасиенергозбут» направляв претензію від 24 вересня 2021 року, в якій містилася вимога про сплату ОСОБА_1 заборгованості по оплаті «зеленого» тарифу, вартості виробленої електричної енергії, що перевищує місячне споживання за липень та серпень 2021 року на підставі підписаних між сторонами звітів та актів купівлі-продажу електричної енергії, однак, як зазначає позивач, ця претензія залишилась без будь-якого реагування з боку відповідача.

Відповідач надав заяву про зменшення штрафних санкцій, посилаючись на те, що причиною неналежного виконання зобов`язання є те, що відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання за договорами купівлі-продажу електричної енергії, наявність листа НКРЕКП від 26 серпня 2021 року, яке має істотне значення при здійснені розрахунків з позивачем. Період прострочення виконання зобов`язання є нетривалим, а тому можна стверджувати про незначність прострочення виконання зобов`язання. Проте відповідач не навів обставин, які мають істотне значення для зменшення розміру неустойки. Сума неустойки не перевищує розміру збитків і причини неналежного виконання зобов`язання відповідача перед позивачем не є винятковими.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Черкасиенергозбут» залишено без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 27 січня 2022 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що станом на момент звернення позивача з цим позовом були укладені договори про постачання електричної енергії, на підставі яких укладені договори про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством. Вказані договори є чинними, підстав для висновку про їх нікчемність не встановлено, недійсними станом на липень та серпень 2021 року не визнані, а тому відповідно до презумпції правомірності правочину укладені договори є обов`язковими для виконання їх сторонами, а їх невиконання породжує негативні юридичні наслідки для сторони, яка ухиляється від належного їх виконання.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач не заперечує, що не виконав свої зобов`язання за укладеними з позивачем договорами. У пункті 5.2. укладених між сторонами договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством передбачено, що постачальник універсальних послуг не несе відповідальності за шкоду, заподіяну споживачу, якщо доведе, що шкода виникла з вини споживача або внаслідок дії непереборної сили. Винятку щодо звільнення від відповідальності за прострочення оплати за придбану електричну енергію договір не містить. Тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за укладеними договорами та застосування до нього відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язання.

Колегія суддів відхилила посилання відповідача на лист НКРЕКП від 26 серпня 2021 року, який наведено на підтвердження підстав для зменшення штрафних санкцій, зважаючи на те, що після отримання цього листа представники відповідача розробили та підписали звіти про обсяги та напрями перетоків електричної енергії та акти купівлі-продажу електричної енергії, якими сторони підтвердили обсяги виробленої електричної енергії генеруючими установками та її вартість. Підписання цих актів та звітів є підтвердженням взяття ТОВ «Черкасиенергозбут» обов`язку щодо оплати виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом. Крім того, неустойка складає незначну частку від суми основної заборгованості. Тому підстав, передбачених частиною третьою статті 551 ЦПК України, для зменшення неустойки в цьому випадку не встановлено.

Аргументи учасників

Короткий зміст доводів касаційної скарги та клопотань

У травні 2022 року до Верховного Суду від ТОВ «Черкасиенергозбут» надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості, пені, 3 % річних та інфляційних втрат.

У касаційній скарзі представник ТОВ «Черкасиенергозбут» зазначає, що:

- суди не врахували особливість укладених між сторонами договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством і не застосували положення ЦК України та Правил роздрібного ринку електричної енергії та Закону України «Про ринок електричної енергії» при врегулюванні спору. Чинним законодавством України встановлено, що лише приватні домогосподарства здійснюють продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, а постачальник універсальної послуги у свою чергу зобов`язаний купувати таку електричну енергію. Наявність приватного домогосподарства є обов`язковою умовою для укладення договорів купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, тобто є істотною умовою. Предметами договорів є купівля-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, що здійснюється за адресами: Черкаська область, Драбівський район у межах одного населеного пункту, а саме у АДРЕСА_9 включно, а також на АДРЕСА_2 по будинках № №: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_10, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_11, АДРЕСА_7, АДРЕСА_12, АДРЕСА_8. Проте за вказаними адресами відсутні будь-які будівлі, зокрема ті, що належать до житлового фонду. Як наслідок, ТОВ «Черкасиенергозбут» не могло здійснювати купівлю електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств, відповідно до договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, укладених із ОСОБА_1 , оскільки за відомостями, що містяться в нових додатках 2 «Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача», стало відомо про відсутність таких приватних домогосподарств, а тому купівля електричної енергії, виробленої генеруючими установками ОСОБА_1 за цими адресами, є порушенням вимог чинного законодавства України. Судами не взято до уваги ці обставини, не встановлено істотні умови, які визначені законом та є обов`язковими при укладанні договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, а тому такі обставини впливали на підставу оплати відповідачем за електричну енергію, вироблену генеруючими установками;

- 30 серпня 2021 року ТОВ «Черкасиенергозбут» отримало від НКРЕКП лист від 26 серпня 2021 року вих. № 1571/14.1.1/5-21, яким відповідача зобов`язано припинити купівлю електричної енергії за «зеленим» тарифом, виробленої генеруючими установками споживача ОСОБА_1 . У матеріалах справи № 712/11967/21 наявні звіти про обсяги та напрями перетоків електричної енергії та актів купівлі-продажу електричної енергії за липень 2021 року, сформовані та підписані 31 липня 2021 року, тобто до отримання ТОВ «Черкасиенергозбут» зазначеного листа щодо припинення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом. Зокрема, звіти про обсяги і напрями перетоків електричної енергії та актів купівлі-продажу електричної енергії за серпень 2021 року були сформовані 31 серпня 2021 року, що на один день пізніше від дня отримання листа НКРЕКП, проте належить враховувати, що вказані звіти та акти були сформовані Драбівським ЦОС ТОВ «Черкасиенергозбут», які на момент їх формування не знали про такий лист і заборону про купівлю електричної енергії за «зеленим» тарифом, виробленої генеруючими установками споживача ОСОБА_1 . Ці обставини підтверджують, що апеляційний суд не в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для справи;

- у постанові Верховного суду від 23 березня 2021 року у справі № 921/580/19 суд зазначив, що, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим (наявність інших обставин, які мають істотне значення). Товариство вважає, що ця справа є винятковою, при її вирішенні належить врахувати обставини, які мають істотне значення, а саме: причинами неналежного виконання або невиконання зобов`язання є те, що відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання по договорах про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, укладених із

ОСОБА_1 , оскільки з`явилися обставина (лист НКРЕКП вих. № 1571/14.1.1/5-21 від 26 серпня 2021 року), яка має істотне значення при здійсненні розрахунків із позивачем; незначний строк прострочення виконання зобов`язання; період прострочення виконання зобов`язання є коротким; поведінка винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушень та його наслідки). Поведінка товариства не залежала від власної волі та полягала у виконанні законної вимоги НКРЕКП щодо припинення купівлі електричної енергії у ОСОБА_1 . Невиконання вимоги НКРЕКП могло призвести до позбавлення ТОВ «Черкасиенергозбут» ліцензії на провадження діяльності з постачання електричної енергії;

- суди не врахували практику Верховного Суду, викладену у постановах від 23 березня 2021 року у справі № 921/580/19 та від 26 серпня 2021 року у справі № 607/20776/14, щодо застосування частини третьої статті 551 ЦК України, і безпідставно відмовили у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій;

- представник ТОВ «Черкасиенергозбут» повідомив суд першої інстанції про причини неявки у підготовче судове засідання, проте судом не було взято до уваги вказане клопотання. Апеляційний суд усупереч того, що відповідачем було наведено підстави для відкладення розгляду справи, відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2022 року: відкрито касаційне провадження у справі; у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 27 січня 2022 року та постанови Черкаського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2022 року відмовлено у долученні до матеріалів справи письмових доказів, які додані до пояснення ТОВ «Черкасиенергозбут», що надійшли до Верховного Суду 20 червня 2022 року; пояснення ТОВ «Черкасиенергозбут», що надійшли до Верховного Суду 20 червня 2022 року, залишено без розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2021 року у справі № 607/20776/14, від 23 березня 2021 року у справі № 921/580/19, судове рішення ухвалено з порушенням пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Фактичні обставини справи

Суди встановили, що у липні-грудні 2019 року між ТОВ «Черкасиенергозбут» і ОСОБА_1 укладено договори про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 71050020658, № 71050020660, № 71050020655, № 71050020654, № 71050020661, № 71050020656, № 71050020657, № 71050020659, № 71050020523, № 71050020524, № 71050020525, № 71050020526, № 71050020533, № 71050020528, № 71050020529, № 71050020530, № 71050020531, № 71050020532, № 71050020605, № 71050020606, №71050020607, № 71050020608, № 71050020609, № 71050020610.

На підставі існуючих договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг між ТОВ «Черкасиенергозбут» і ОСОБА_1 укладено такі договори про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, а саме: № 71050020658/19 від 26 грудня 2019 року; № 71050020660/19 від 26 грудня 2019 року; № 71050020655/19 від 26 грудня 2019 року; №71050020654/19 від 26 грудня 2019 року; № 71050020661/19 від 26 грудня 2019 року; № 71050020656/19 від 26 грудня 2019 року; № 71050020657/19 від 26 грудня 2019 року; № 71050020659/19 від 26 грудня 2019 року; № 71050020523/19 від 17 липня 2019 року; № 71050020524/19 від 17 липня 2019 року; № 71050020525/19 від 17 липня 2019 року; № 71050020526/19 від 17 липня 2019 року; № 71050020533/19 від 17 липня 2019 року; № 71050020528/19 від 17 липня 2019 року; № 71050020529/19 від 17 липня 2019 року; № 71050020530/19 від 17 липня 2019 року; № 71050020531/19 від 17 липня 2019 року; № 71050020532/19 від 17 липня 2019 року; № 71050020605/19 від 21 листопада 2019 року; № 71050020606/19 від 21 листопада 2019 року; №71050020607/19 від 21 листопада 2019 року; № 71050020608/19 від 21 листопада 2019 року; № 71050020609/19 від 21 листопада 2019 року; № 71050020610/19 від 21 листопада 2019 року.

Предметом за кожним із указаних договорів є зобов`язання споживача продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, величина встановленої потужності становить: з енергії сонячного випромінювання 30,0 кВт, а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов`язання купувати у споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, у строки, передбачені цим договором. Оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється постачальником універсальних послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У вказаних Договорах передбачено, що:

постачальник універсальних послуг має право купувати у споживача за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, електроенергію в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватного домогосподарства, а в силу приписів пункту 2.3 Договорів споживач має право на отримання плати за електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, за «зеленим» тарифом, відпущеної постачальнику універсальних послу обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством (пункт 2.1.);

оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється постачальником універсальних послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 4.1.);

постачальник універсальних послуг повинен перераховувати кошти для оплати проданої споживачем електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючою установкою приватного домогосподарства, на поточний рахунок споживача відповідно до заяви-повідомлення (пункт 4.2.);

постачальник універсальних послуг щомісяця на основі отриманих показів засобів вимірювальної техніки не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, подає споживачу звіт про покази засобу вимірювальної техніки, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії (пункт 4.6.);

у разі несплати обсягу придбаної електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, постачальник універсальних послуг зобов`язаний сплатити споживачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 4.10.);

постачальник універсальних послуг несе відповідальність за, зокрема: прострочення оплати за придбану електричну енергію; порушення прав споживача (пункт 5.1.).

За результатами виробленої електричної енергії в липні та серпні 2021 року між сторонами підписані звіти про покази приладів обліку, обсяги та напрямки перетоків прийнятої-переданої електричної енергії за кожним договором та особовим рахунком.

Заборгованість за електричну енергію, вироблену за «зеленим тарифом», за період липень, серпень 2021 року в сумі 1654 221,41 грн, пеню 36167,10 грн, 3% річних в розмірі 6646,13 грн, інфляційні втрати в сумі 11450,69 грн.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

У статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (частина перша статті 549 ЦК України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (абзац перший частини другої статті 551 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року у справі № 607/11746/17 (провадження № 61-18730св20) зазначено, що «з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності, сумніви щодо дійсності, чинності та виконуваності договору (правочину) повинні тлумачитися судом на користь його дійсності, чинності та виконуваності».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) вказано, що «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18) зазначено, що «стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань. За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18)».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

У справі, що переглядається:

- суди встановили, що між сторонами були укладені договори про постачання електричної енергії, на підставі яких укладені договори про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством;

- у пунктах 4.10. договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством передбачений обов`язок Відповідача розрахуватися за придбаний обсяг електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі невиконання цих вимог постачальник універсальних послуг зобов`язаний сплатити споживачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу;

- ОСОБА_1 виконав свій обов`язок за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством. Натомість ТОВ «Черкасиенергозбут» не виконало свої зобов`язання за укладеними з позивачем договорами і цих обставин не заперечувало. У зв`язку із цим у відповідача виникла заборгованість за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством: за липень 2021 року - у розмірі 954 223,68 грн і за серпень 2021 року - у розмірі 699 997,73 грн;

- за таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про наявність підстав для стягнення з ТОВ «Черкасиенергозбут» на користь ОСОБА_1 основної суми заборгованості за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством у розмірі 1 654 221,41 грн;

- оскільки відповідачем порушено строки виконання зобов`язань за договорами про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано стягнув із ТОВ «Черкасиенергозбут» на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 36 167,10 грн,

3 % річних у розмірі 6 646,13 грн, інфляційні втрати в розмірі 11 450,69 грн.

У зв`язку із наведеним суди зробили правильний висновок про часткове задоволення позову.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про наявність підстав для зменшення пені, оскільки до ТОВ «Черкасиенергозбут» звернулася НКРЕКП з листом від 26 серпня 2021 року за вих. № 1571/14.1.1/5-21, яким повідомила товариство про негайне приведення своїх дій до вимог чинного законодавства, зокрема шляхом припинення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, виробленої генеруючими установками споживача

ОСОБА_1 внаслідок відсутності приватних домогосподарств за адресами позивача, а саме у АДРЕСА_9 включно, а також на АДРЕСА_2 по будинках № №: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_10, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_11, АДРЕСА_7, АДРЕСА_12, АДРЕСА_8. Виконуючи вимоги НКРЕКП, товариство не могло здійснювати купівлю електричної виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств, відповідно до договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, укладених із ОСОБА_1 , оскільки за відомостями, що містяться в нових додатках 2 «Паспорт точки (точок) розподілу електричної енергії об`єкта (об`єктів) споживача», стало відомо, що відсутні такі приватні домогосподарства.

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Договори купівлі-продажу, укладені між сторонами, не визнані недійсними, не розірвані, а тому є обов`язковими до виконання.

Доводи касаційної скарги з посиланням на лист НКРЕКП від 26 серпня 2021 року за вих. № 1571/14.1.1/5-21 про відсутність приватних домогосподарств (будівель і споруд, які належать до житлового фонду) за адресами позивача (у АДРЕСА_9 включно, а також на АДРЕСА_2 по будинках № №: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_10, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_11, АДРЕСА_7, АДРЕСА_12, АДРЕСА_8) відповідно до умов договорів купівлі-продажу не є підставою для звільнення відповідача від виконання обов`язку щодо сплати отриманої електроенергії після підписання актів купівлі-продажу енергії за договорами купівлі-продажу, що є обов`язковими до виконання. Зазначені акти та договори купівлі-продажу електричної енергії є чинними, не оспорювались відповідачем та не визнавались судом недійсними.

Оскільки договори купівлі-продажу електричної енергії не оспорені, є чинними, то сам по собі факт відсутності домогосподарств за вищевказаними адресами не має значення при вирішенні питання про стягнення коштів за отриману електроенергію.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23 березня 2021 року у справі № 921/580/19 зазначено: «згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 серпня 2021 року у справі № 607/20776/14 (провадження № 61-9259св21) зазначено, що «тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності однієї з умов: (а) якщо він значно перевищує розмір збитків; (б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення».

Вказані ТОВ «Черкасиенергозбут» обставини, а саме - лист НКРЕКП від 26 серпня 2021 року за вих. № 1571/14.1.1/5-21, не є тією обставиною, яка звільняє від виконання зобов`язань за договорами, і з якою частина третя статті 551 ЦК України пов`язує право суду зменшити розмір неустойки. Судами встановлено, що після отримання цього листа представники відповідача розробили і підписали звіти про обсяги та напрями перетоків електричної енергії, а також акти купівлі-продажу електричної енергії, якими сторони підтвердили обсяги виробленої електричної енергії генеруючими установками та її вартість. Підписання цих актів та звітів є підтвердженням взяття ТОВ «Черкасиенергозбут» обов`язку щодо оплати виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом. Крім того, неустойка складає незначну частку від суми основної заборгованості.

Таким чином, висновки судів про відсутність підстав для зменшення пені відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України не суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 23 березня 2021 року у справі № 921/580/19 та від 26 серпня 2021 року у справі № 607/20776/14.

Посилання на те, що апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів відхиляє.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (пункт 1) частини третьої статті 223 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частини перша, друга статті 372 ЦПК України).

У клопотанні про відкладення судового засідання представник відповідача просив відкласти розгляд справи у зв`язку із введенням воєнного стану, не зазначивши при цьому конкретних обставин, що перешкоджали його явці. Апеляційний суд розглянув це клопотання про відкладення судового засідання та зробив правильний висновок про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, належним чином повідомленого про судове засідання, визнавши неповажними причини неможливості прибуття представника відповідача у судове засідання - введення воєнного стану (т. 2, а. с. 208-210).

Доводи касаційної скарги про те, що представник ТОВ «Черкасиенергозбут» повідомив Соснівський районний суд міста Черкаси про причини неявки у підготовче судове засідання, проте судом не було взято до уваги вказане клопотання, колегія суддів відхиляє, оскільки це порушення норм процесуального права не унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, і не є підставою для скасування оскаржених судових рішень у касаційному порядку.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина перша статті 410 ЦПК України).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення ухвалені без дотримання норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. У зв`язку із наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржені рішення - без змін, а тому судовий збір за подання касаційної скарги та витрати на правову допомогу покладаються на особу, яка її подала.

Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 27 січня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

І. О. Дундар