Постанова
Іменем України
29вересня 2020 року
м.Київ
Справа №712/5476/19
Провадження №14-62цс20
Велика Палата Верховного Суду у складі
судді-доповідача ГудимиД.А.,
суддів АнтонюкН.О., АнцуповоїТ.О., БританчукаВ.В., ВласоваЮ.Л., ГриціваМ.І., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ЯновськоїО.Г.
розглянула справу за позовом ОСОБА_12 (далі позивач) до виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення
за касаційною скаргою позивача на постанову Черкаського апеляційного суду від 31жовтня 2019року, прийняту колегією суддів у складі ХрапкаВ.Д., ОСОБА_13 та НовіковаО.М.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1)Вступ
1. Позивач оскаржив до суду відмову у призначенні йому грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення як особі з інвалідністю ІІгрупи з числа учасників бойових дій на території інших держав. Суд першої інстанції задовольнив позов, а суд апеляційної інстанції скасував це рішення та відмовив у такому задоволенні. Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи касаційну скаргу позивача, має вирішити питання про юрисдикцію суду за відповідною позовною вимогою.
(2)Короткий зміст позовних вимог
2. 18квітня 2019року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним і скасувати рішення комісії з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі Комісія) від 12грудня 2018року №41 (далі оскаржене рішення). Згідно з цим рішенням Комісія відмовила позивачеві у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення особі з інвалідністю ІІгрупи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних із перебуванням у таких державах.
3. Мотивував позовну заяву такими обставинами:
3.1. З 1лютого 1985року до 1серпня 1986року він брав участь у бойових діях під час виконання інтернаціонального обов`язку у Демократичній Республіці Афганістан, де у квітні 1986року отримав поранення.
3.2. 12грудня 1995року виконавчий комітет Придніпровської районної ради народних депутатів м.Черкаси прийняв рішення №563 «Про заселення вільних квартир та квартир поточного звільнення», відповідно до якого на підставі подання житлової комісії при комітеті ветеранів війни в Афганістані про надання вільних квартир позивачу надали трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 на сім`ю з чотирьох осіб у складі позивача, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .
3.3. 12червня 2018року Центральна військово-лікарська комісія зі встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України провела засідання, згідно з витягом із протоколу №1656 про яке захворювання позивача пов`язані з виконанням обов`язків військової служби під час перебування у країнах, де велись бойові дії.
3.4. 6червня 2018року медико-соціальна експертна комісія (далі МСЕК) склала довідку серії12ААБ №124207 до акта огляду МСЕК, згідно з яким позивачеві встановили ІІгрупу інвалідності безтерміново, а 25червня 2018року він отримав посвідчення ветерана війни (інваліда війни) серії НОМЕР_1 .
3.5. 28серпня 2018року Черкаська міська рада прийняла рішення №726, відповідно до якого з 28серпня 2018року позивача як інваліда війни ІІгрупи з сім`єю у складі позивача, його дружини ( ОСОБА_17 ) та доньки від другого шлюбу ( ОСОБА_18 ) зарахували на квартирний облік за місцем проживання та включили до списку позачерговиків за №113. Це підтверджує довідка Департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради від 4вересня 2018року №59678- ЖК.
3.6. У листопаді 2018року позивач звернувся до Комісії з письмовою заявою про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення як особі з інвалідністю ІІгрупи з числа учасників бойових дій на території інших держав.
3.7. 5грудня 2018року в акті обстеження матеріально-побутових умов деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і потребують поліпшення житлових умов, було зафіксовано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28березня 2018року №214 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей» (далі постанова №214) позивач потребує надання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.
3.8. 12грудня 2018року Комісія прийняла оскаржене рішення, згідно з яким відмовила позивачеві у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, оскільки він вже отримав раніше житло як особа, яка брала участь у бойових діях на території інших держав.
3.9. Позивач не отримував житло з підстав, передбачених пунктом15 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей (далі Порядок), затвердженого постановою №214, а тому відмова відповідача є неправомірною.
(3)Короткий зміст рішення суду першої інстанції
4. 9серпня 2019року Соснівський районний суд м.Черкаси ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позовні вимоги. Мотивував рішення так:
4.1. Інвалідність ІІгрупи позивачеві встановили лише 5червня 2018року.
4.2. Позивач не отримував житло та грошову компенсацію як член сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, й особа з інвалідністю І-ІІгрупи із числа учасників бойових дій на території інших держав.
4.3. Позивач перебував на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Рішення Черкаської міської ради від 28серпня 2018року №726 про взяття позивача на квартирний облік за місцем проживання та включення до списку позачерговиків за №113 не було скасоване. Тому Комісія не мала законних підстав відмовляти позивачу у виплаті грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення.
4.4. Скасування оскарженого рішення є підставою для повторного розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення з урахуванням встановлених судом обставин і в межах компетенції Комісії.
(4)Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 31жовтня 2019року Черкаський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою скасував рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 9серпня 2019року та відмовив у задоволенні позову. Мотивував постанову так:
5.1. За змістом підпункту7 пункту15 Порядку відмова у призначенні грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення можлива у будь-якому з двох випадків: 1)заявнику вже надавалось житло; 2)заявнику вже виплачувалась грошова допомога.
5.2. Оскільки позивач вже отримував житло раніше, Комісія обґрунтовано відмовила йому у наданні грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
(5)Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. 29листопада 2019року позивач подав касаційну скаргу. Просить скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 31жовтня 2019року та залишити в силі рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 9серпня 2019року. Скаржиться на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального права.
(5)Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
7. 1квітня 2020року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Мотивував так:
7.1. Необхідно відступити від висновку щодо адміністративної юрисдикції суду, сформульованого у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10червня 2019року у справі №135/617/17 за позовом фізичної особи до Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області про визнання протиправними дій відповідача з відмови у виплаті грошової компенсації за належне для отримання житлове приміщення та зобов`язання відповідача виплатити таку компенсацію. Залишення рішення суду першої інстанції про задоволення позову без змін Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду мотивував тим, що позивач є особою з інвалідністю ІІгрупи внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини під час участі в антитерористичній операції, взятий на квартирний облік як інвалід війни, потребує поліпшення житлових умов з 10квітня 2017року, набув право на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення особам з інвалідністю І-ІІгруп з числа військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції та потребують поліпшення житлових умов.
7.2. Справа №712/5476/19 стосується реалізації позивачем права на отримання компенсації за житлове приміщення, а тому цей спір треба розглядати за правилами цивільного судочинства. Такий підхід підтверджують висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 13березня 2019року у справах №688/2940/16-ц та №695/500/17, від 18квітня 2018 року у справі №806/104/16, від 20червня 2018року у справі №200/18858/16-ц, від 3жовтня 2018року у справах №369/1228/17-ц та №757/37024/15-а, від 7листопада 2018року у справі №358/460/16-ц, від 3квітня 2019року у справі №826/11308/18, від 3липня 2019року у справі №554/8023/15-ц, від 11березня 2020року у справі №360/148/19, а також висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, сформульовані у постанові від 2квітня 2019року у справі №826/20130/15.
7.3. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10червня 2019року в справі №135/617/17 не ініціював питання про відступ від висновків Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції суду, викладених у постановах від 13березня 2019 року у справах №688/2940/16-ц та №695/500/17, від 18квітня 2018 року у справі №806/104/16, від 20червня 2018 року у справі №200/18858/16-ц, від 3жовтня 2018 року у справі №757/37024/15-а, від 7листопада 2018року у справі №358/460/16-ц, від 3квітня 2019 року у справі №826/11308/18 та від 3липня 2019року у справі №554/8023/15-ц.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
8. Позивач мотивував касаційну скаргу так:
8.1. Суд апеляційної інстанції неправильно застосував підпункт7 пункту15 Порядку, який передбачає два випадки, коли заявнику можна відмовити у наданні грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, а саме, коли: 1)заявник вже отримував житло саме як член сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особа з інвалідністю І-ІІгрупи з числа учасників бойових дій на території інших держав; 2)заявник вже отримував грошову компенсацію саме як член сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особа з інвалідністю І-ІІгрупи з числа учасників бойових дій на території інших держав.
8.2. Позивач ніколи не отримував житло та грошову компенсацію за належне для отримання жиле приміщення як член сім`ї особи, яка загинула (пропала безвісти), померла, та особа з інвалідністю І-ІІгрупи з числа учасників бойових дій на території інших держав. Тобто, жодний з двох вказаних вище випадків не є застосовним до позивача.
8.3. Комісія відмовила позивачеві у наданні грошової компенсації з підстави, що не передбачена пунктом15 Порядку. Тому рішення суду першої інстанції про задоволення позову є законним та обґрунтованим.
8.4. Те, що позивач приватизував квартиру на підставі рішення виконавчого комітету Придніпровської районної ради народних депутатів м.Черкаси від 19квітня 1995року №163, не могло бути підставою для відмови у наданні грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, оскільки вказану квартиру позивач отримав не як особа з інвалідністю внаслідок війни з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням у цих державах (пункт7 частини другої статті7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
8.5. Суд апеляційної інстанції не врахував, що «статус інваліда війни ІІгрупи позивач набув лише у 2013році», а рішення Черкаської міської ради від 28серпня 2018року №726 про зарахування позивача на квартирний облік і включення до списку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень,є чинним. Вказане підтверджує неможливість прийняття оскарженого рішення.
(2) Позиції інших учасників справи
9. Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу суду не надали.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
(1.1)Щодо юрисдикції суду
10. Суд касаційної інстанції має вирішити, за правилами якого судочинства цивільного чи адміністративного слід вирішувати цей спір. Суди обох інстанцій вирішили його за правилами цивільного судочинства. Проте Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір з таким предметом належить до юрисдикції адміністративного суду.
11. Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
12. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті19 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПКУкраїни)).
13. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
14. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт1 частини першої статті19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАСУкраїни)).
15. Адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт1 частини першої статті4 КАСУкраїни).
16. Публічно-правовий спір це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт2 частини першої статті4 КАСУкраїни).
17. Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг(пункт7 частини першої статті4 КАСУкраїни).
18. Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
19. Стосовно терміну «владні управлінські функції», то зміст поняття «владні» полягає в наявності у суб`єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а «управлінські функції» це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб`єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб`єкта. Зогляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень (аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23травня 2018року у справі №914/2006/17 (пункт5.7), від 4вересня 2018року у справі №823/2042/16 (пункти28-30), від 18вересня 2018року у справі №823/218/17 (пункти24-25), від 12березня 2019року у справі №911/3594/17 (пункти4.8-4.10), від 2квітня 2019року у справі №137/1842/16-а, від 18грудня 2019року у справі №826/2323/17 (пункти18-19), від 18грудня 2019року у справі №263/6022/16-ц (пункти21-23), від 19лютого 2020року у справі №520/5442/18 (пункти18-20), від 26лютого 2020року у справі №1240/1981/18 (пункти16-17), від 1квітня 2020року у справі №520/13067/17 (пункти19-21), від 15вересня 2020року у справі №469/1044/17 (пункт21)).
20. Тому помилковим є застосування приписів статті19 КАСУкраїни та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб`єкт владних повноважень. Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосування виключно формального критерію визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
21. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
22. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили такі обставини:
22.1. З 1лютого 1985 року до 1серпня 1986 року позивач перебував у діючій армії та брав участь у бойових діях під час виконання інтернаціонального обов`язку в Демократичній Республіці Афганістан. Там у квітні 1986року він отримав поранення та йому було встановлено ІІІгрупу інвалідності.
22.2. 12грудня 1995року виконавчий комітет Придніпровської районної ради народних депутатів м.Черкаси прийняв рішення №563 «Про заселення вільних квартир та квартир поточного звільнення». Відповідно до цього рішення на підставі подання житлової комісії при комітеті ветеранів війни в Афганістані про надання вільних квартир позивачу надали трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 на сім`ю з чотирьох осіб у складі позивача, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Вказану квартиру вони надалі приватизували.
22.3. 23квітня 2011року позивач відповідно до договору дарування подарував належну йому јчастину зазначеної квартири в рівних частках синам ОСОБА_16 і ОСОБА_15 .
22.4. ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивача та ОСОБА_17 народилася донька ОСОБА_18 , що підтверджує свідоцтво про народження від 17жовтня 2018року серії НОМЕР_2 .
22.5. 29листопада 2016року позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_17 , що підтверджує свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 .
22.6. 5червня 2018року Обласна МСЕК №1 м.Черкаси встановила позивачеві ІІгрупу інвалідності безтерміново (причина інвалідності поранення, отримане при виконанні інтернаціонального обов`язку).
22.7. 28серпня 2018року Черкаська міська рада прийняла рішення №726, згідно з яким включила позивача до списку позачерговиків-осіб з інвалідністю внаслідок війни. Разом із донькою та дружиною ( ОСОБА_17 ) позивач перебуває на квартирному обліку за місцем проживання.
22.8. 5грудня 2018 року складений акт обстеження матеріально-побутових умов деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей та потребують поліпшення житлових умов, згідно з яким позивач, його дружина ( ОСОБА_17 ) і донька ( ОСОБА_18 ) проживають у двокімнатній квартирі з житловою площею 28кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Власником цієї квартири є ОСОБА_19 . У вказаному акті також зазначено, що відповідно до постанови №214 позивач потребує надання грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення.
22.9. 12грудня 2018року Комісія прийняла рішення №41, згідно з яким відмовила позивачу у призначенні грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення на підставі підпункту7 пункту15 Порядку через те, що позивач вже отримав житло як особа, яка брала участь у бойових діях на території інших держав.
23. До осіб з інвалідністю внаслідок війни належать особи з інвалідністю з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних із перебуванням у цих державах (пункт7 частини другої статті7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
24. Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається пільга у вигляді позачергового забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю Iгрупи з числа учасників бойових дій на території інших країн протягом року (пункт18 частини першої статті13 зазначеного Закону).
25. За змістом частини першої статті9 Житлового кодексу УкраїнськоїРСР громадяни мають право на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом. А згідно зі статтею48-1 вказаного кодексу порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України.
26. Умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей регулює Порядок. Право на таку виплату зумовлене наявністю у відповідних осіб спеціального статусу.Так, відповідно до пункту3 Порядку (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)право на отримання грошової компенсації мають особи з інвалідністю I-II групи, визначені пунктом7 частини другої статті7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов`язаних з перебуванням в інших державах, які перебувають на квартирному обліку.
27. Згідно з пунктом5 Порядку за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м.Києві держадміністрацій, міських, районних у містах рад за рішенням виконавчого комітету міської, районної в місті (в разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м.Києві держадміністрації утворюються комісії щодо розгляду заяв членів сімей загиблих та осіб з інвалідністю про виплату грошової компенсації. До складу комісії входять представники виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, структурних підрозділів районних, районних у м. Києві держадміністрацій з питань соціального захисту населення, економіки, фінансів, квартирного обліку, капітального будівництва, всеукраїнських громадських об`єднань ветеранів (за їх згодою).
28. 1червня 2017року відповідач прийняв рішення №432 «Про комісію з розгляду заяв про виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення», яким затвердив Положення про вказану комісію.
29. Заява про призначення грошової компенсації подається, зокрема, особою з інвалідністю (далі заявник) або його (її) законним представником чи уповноваженою особою до органу соціального захисту населення за місцем перебування на квартирному обліку (далі орган соціального захисту населення) особисто (пункт7 Порядку). Перелік документів, які мають бути додані до заяви визначений у пункті8 Порядку.
30. Орган соціального захисту населення протягом п`яти робочих днів з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами обстежує матеріально-побутові умови заявника, про що складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики. Після складення акта обстеження матеріально-побутових умов заявника орган соціального захисту населення не пізніше ніж через три робочі дні (у випадку, визначеному в пункті22 цього Порядку, не пізніше ніж через 10робочих днів) вносить комісії подання про виплату грошової компенсації. Комісія протягом п`яти робочих днів з дня надходження подання розглядає його по суті та в присутності заявника або його законного представника чи уповноваженої особи приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової компенсації (пункти10, 11, 12 Порядку).
31. Підстави для прийняття Комісією рішення про відмову в призначенні грошової допомоги заявнику визначені у пункті15 Порядку.
32. У разі відмови в призначенні грошової компенсації комісія надсилає заявнику копію відповідного рішення із зазначенням підстав для його прийняття не пізніше ніж через три робочі дні з дати його прийняття (пункт17 Порядку). Вказану відмову заявник може оскаржити до суду (пункт18 Порядку).
33. Отже, у спірних правовідносинах відповідач у межах та у порядку, встановленому Порядком, наділений повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачем права на соціальну гарантію пільгу, надану йому в силу особливого статусу, визначеного Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Крім того, однією з умов застосування приписів Порядку до визначених у ньому категорій осіб є внесення інформації про останніх до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги(пункт1 Порядку).
34. Згідно з пунктом2 частини першої статті263 КАСУкраїни справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
35. Крім того, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема з приводу проходження публічної служби (пункт2 частини першої статті19 КАСУкраїни). А за змістом пункту17 частини першої статті4 КАСУкраїни військова служба належить до служби публічної.
36. Позивач, мотивуючи позов приписами Конституції України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядку, оскаржив відмову у призначенні йому як особі з інвалідністю ІІгрупи з числа учасників бойових дій на території інших держав грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення. Така гарантія соціального захисту як вказана компенсація є однією з передбачених зазначеним законом пільг для осіб, які проходили військову, тобто публічну службу та набули статус особи з інвалідністю внаслідок війни. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що означений спір є публічно-правовим, і його слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
37. З огляду на наведене відсутні підстави для відступу від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, сформульованого у постанові від 10червня 2019року у справі №135/617/17, щодо віднесення до адміністративної юрисдикції спору про визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення Ладижинської міської ради Вінницької області з відмови учаснику бойових дій у виплаті грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення, а також про зобов`язання виплатити таку компенсацію.
(1.2)Щодо підстав для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду
38. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на її висновок, сформульований у постанові від 18квітня 2018року у справі №806/104/16 за позовом особи, звільненої з військової служби, до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Житомира, житлової комісії військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправними дій відповідачів з відмови у забезпеченні жилим приміщенням або грошовою компенсацією за належне для отримання жиле приміщення та про зобов`язання відповідачів надати позивачеві житлове приміщення або виплатити належну грошову компенсацію. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду виснувала, що такі вимоги треба розглядати за правилами цивільного судочинства, оскільки позов спрямований на поновлення прав у сфері житлових відносин.
39. Консультативна рада європейських суддів у Висновку №11(2008) про якість судових рішень (пункт49) зазначила, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.
40. Задля гарантування юридичної визначеності Велика Палата Верховного Суду має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 4вересня 2018року у справі №823/2042/16 (пункти43-45), від 5грудня 2018 року у справах №757/1660/17-ц (пункти43-44) і №818/1688/16 (пункти44-45), від 15травня 2019 року у справі №227/1506/18 (пункт54), від 29травня 2019року у справі №310/11024/15-ц (пункти44-45), від 21серпня 2019року у справі №2-836/11 (пункт24), від 26травня 2020року у справі №638/13683/15-ц (пункт23), від 23червня 2020року у справі №179/1043/16-ц (пункт48), від 30червня 2020 року у справах №264/5957/17 (пункт41) і №727/2878/19 (пункт39), від 7липня 2020року у справі №712/8916/17 (пункт35), від 9вересня 2020року у справі №260/91/19 (пункти58-59)).
41. Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію відступає від висновку, сформульованого у постанові від 18квітня 2018року у справі №806/104/16, щодо необхідності розгляду таких спорів за правилами цивільного судочинства. Означені спори належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг).
42. З огляду на наведені у цій постанові висновки немає підстав для відступу від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, сформульованого у постанові від 10червня 2019року у справі №135/617/17. Крім того, відсутні підстави для відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 13березня 2019року у справах №688/2940/16-ц і №695/500/17, від 3квітня 2019року у справі №826/11308/18, від 20червня 2018року у справі №200/18858/16-ц, від 3жовтня 2018року у справах №369/1228/17-ц та №757/37024/15-а, від 7листопада 2018року у справі №358/460/16-ц, від 3липня 2019року у справі №554/8023/15-ц, від 11березня 2020року у справі №360/148/19, про які згадав в ухвалі від 1квітня 2020року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду. У зазначених справах були відмінні від справи №712/5476/19 обставини, що впливають на застосування норм права, зокрема відмінний предмет спору.
43. У разі, коли Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні в одній зі справ Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду чи Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду, ніж той, який передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, згідно з частиною шостою статті13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди враховують висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 31жовтня 2018 року у справі №161/12771/15-ц (пункт88), від 26червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц (пункт93), від 1квітня 2020 року у справі №520/13067/17 (пункт27.3), від 23червня 2020року у справі №179/1043/16-ц (пункт49), від 30червня 2020року у справі №264/5957/17 (пункт43)).
(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
(2.1)Щодо суті касаційної скарги
44. 8лютого 2020року набрав чинності Закон України від 15січня 2020року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі Закон №460-IX). Пункт2 прикінцевих і перехідних положень зазначеного Закону передбачає, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання ним чинності.
45. Оскільки позивач подав касаційну скаргу до набрання чинності Законом №460-IX, Велика Палата Верховного Суду здійснює касаційний перегляд на підставі приписів ЦПКУкраїни у редакції, чинній до 8лютого 2020року.
46. Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті400 ЦПКУкраїни у редакції, чинній до 8лютого 2020року). Тому доводи касаційної скарги позивача, спрямовані на встановлення обставин справи, суд касаційної інстанції досліджувати не може.
47. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі (пункт5 частини першої статті409 ЦПКУкраїни).
48. Згідно з частинами першою та другою статті414 ЦПКУкраїни судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених статтею255 цього кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями19-22 ЦПКУкраїни, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.
49. Однією з підстав для закриття провадження у справі є те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт1 частини першої статті255 ЦПКУкраїни).
50. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина третя статті400 ЦПКУкраїни у редакції, чинній до 8лютого 2020року).
51. Велика Палата Верховного Суду вважає, що суди першої й апеляційної інстанцій порушили правила юрисдикції. Тому касаційну скаргу слід задовольнити частково: рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 9серпня 2019року та постанову Черкаського апеляційного суду від 31жовтня 2019року скасувати, а провадження у справі закрити.
(2.2)Щодо наслідків закриття провадження у справі на підставі пункту1 частини першої статті255 ЦПК України
52. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови (частини третя та четверта статті258 ЦПКУкраїни).
53. Велика Палата Верховного Суду бере до уваги, що зміни до ЦПКУкраїни, внесені Законом №460-IX, пов`язані не лише з розглядом касаційних скарг, який відповідно до частини четвертої статті258 ЦПКУкраїни завершується прийняттям постанови. Закон №460-IX вніс зміни до порядку повернення справ після закінчення касаційного розгляду. Так, згідно з пунктом8 Закону №460-IX абзац перший частини першої статті256 ЦПКУкраїни викладений у такій редакції: «Якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом1 частини першої статті255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі».
54. Отже, закінчивши касаційний розгляд і закриваючи провадження у справі на підставі пункту1 частини першої статті 255ЦПК України, з 8лютого 2020року суд касаційної інстанції має роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.
55. З огляду на те, що Велика Палата Верховного Суду вирішила на підставі пункту1 частини першої статті 255ЦПК України закрити провадження у справі, вона відповідно до частини першої статті256 ЦПКУкраїни у редакції Закону №460-IX роз`яснює позивачеві його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Великої Палати Верховного Суду із заявою про направлення справи до відповідного суду адміністративної юрисдикції.
(2.3)Щодо судових витрат
56. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті141 ЦПКУкраїни).
57. Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову, і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт5 частини першої статті7 Закону України «Про судовий збір»).
(3)Висновки щодо застосування норм права
58. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1)спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2)спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (пункти1 і 2 частини першої статті19 КАСУкраїни).
59. Спори про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей і про зобов`язання надати такі приміщення чи компенсацію стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг). Тому такі спори слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись пунктом1 частини першої статті255, частиною четвертою статті258, частинами першою та третьою статті400, пунктом5 частини першої статті409, частинами першою та другою статті414, статтями416 418 419 ЦПКУкраїни у редакції, чинній до набрання чинності Законом №460-IX, Велика Палата Верховного Суду
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_12 задовольнити частково.
2. Рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 9серпня 2019року та постанову Черкаського апеляційного суду від 31жовтня 2019року скасувати.
3. Провадження у справі за позовом ОСОБА_12 до виконавчого комітету Черкаської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщеннязакрити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідачД.А.ГудимаСудді:Н.О.АнтонюкВ.С.КнязєвТ.О.АнцуповаЛ.М.ЛобойкоВ.В.БританчукО.Б.ПрокопенкоЮ.Л.ВласовВ.В.ПророкМ.І.ГрицівЛ.І.РогачВ.І.ДанішевськаО.С.ТкачукЖ.М.ЄленінаВ.Ю.УркевичО.С.ЗолотніковО.Г.ЯновськаО.Р.Кібенко