ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 715/36/22
провадження № 61-9997св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мандзюк Віктор Борисович, на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 05 липня 2023 року у складі судді Цуркана В. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 травня 2024 року у складі колегії суддів: Височанської Н. К., Литвинюк І. М., Половінкіної Н. Ю., і виходив з наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
1. У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом звільнення земельної ділянки та зобов`язання не чинити перешкоди у встановленні огорожі.
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 7321080500:01:001:0985, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташована у
АДРЕСА_1 . З належною їй ділянкою межує земельна ділянка кадастровий номер 7321080500:01:001:1306, яка належить ОСОБА_2 .
4. На момент придбання земельної ділянки між належною їй та суміжною земельною ділянкою вже була огорожа, яка є дотепер.
5. Посилалася на те, що у процесі оформлення відповідних документів на земельну ділянку їй стало відомо, що частина її земельної ділянки у розмірі
0,0087 га знаходиться за межами вказаної огорожі та перебуває у користуванні відповідача. Однак ОСОБА_2 відмовляється демонтувати огорожу та повернути захоплену частину належної їй земельної ділянки.
6. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути їй перешкоди у користуванні власністю, а саме частиною земельної ділянки площею 0,0087 га, яка входить до земельної ділянки загальною площею 0,1000 га та знаходиться у с. Валя Кузьмина Чернівецького району Чернівецької області, кадастровий номер 7321080500:01:001:0985, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 , шляхом її звільнення, приведення земельної ділянки до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, а також шляхом зобов`язання не чинити перешкод ОСОБА_1 у встановленні огорожі по межах вказаної земельної ділянки.
Стислий виклад позиції відповідача
7. ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на їх необґрунтованість. Зазначав, що на момент придбання ним земельної ділянки кадастровий номер 7321080500:01:001:1306 вже склалося усталене, фактичне землекористування суміжними земельними ділянками. Ніяких дій по незаконному захопленню він не вчиняв, огорожа, про яку зазначає позивачка, ним не будувалася та йому не належить. Більш того, посилався на те, що така огорожа була збудована самою ОСОБА_1 .
8. Зауважував, що позивачка вже зверталася до Головного Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області із заявою (скаргою) з приводу заняття ним частини належної їй земельної ділянки кадастровий номер 7321080500:01:001:0985. З листа ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області
№ 206/6-20 від 14 серпня 2020 року, адресованого ОСОБА_1 , вбачається, що за результатами позапланової перевірки земельної ділянки кадастровий номер 7321080500:01:001:1306 встановлено, що координати поворотних точок не відповідають межам земельних ділянок на місцевості всіх десяти земельних ділянок у масиві, і за таких обставин у ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області відсутні правові підстави кваліфікувати цей факт, як самовільне заняття. Сторонам рекомендовано відповідно до статті 26 Закону України «Про землеустрій» звернутися до суб`єкта господарювання з метою внесення змін до даних Державного земельного кадастру України, повідомлено, що роботи з виправлення технічних помилок організовує Волоківська ОТГ. Крім цього, рішенням Волоківської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області № 75-55/20 від 01 липня 2020 року затверджено схему фактичного використання території землевласниками із запропонованими межами земельних ділянок для подальшого внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
9. Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 05 липня 2023 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
10. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доводи позивачки про порушення відповідачем її прав є необґрунтованими, оскільки накладення суміжних земельних ділянок сторін виникли внаслідок внесення до Державного земельного кадастру помилкових відомостей про межі, конфігурацію та просторове розташування зазначених земельних ділянок, які не відповідають їх фактичним межам, конфігурації та просторовому розташуванню.
11. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 30 травня 2024 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 05 липня 2023 скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
12. Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні власністю, а саме земельною ділянкою загальною площею 0,1000 га, яка знаходиться у с. Валя Кузьмина Чернівецького району Чернівецької області, кадастровий номер 7321080500:01:001:0985, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 , та звільнити частину вказаної земельної ділянки площею 0,0070 га, яка зазначена у висновку земельно-технічної експертизи № 14 від 31 січня 2023 року, шляхом знесення бетонної огорожі, яка на ній розташована.
13. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у встановленні огорожі вздовж межі земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, яка знаходиться у селі Валя Кузьмина Чернівецького району Чернівецької області, кадастровий номер 7321080500:01:001:0985, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та яка перебуває у власності ОСОБА_1 , зі сторони земельної ділянки, яка належить на праві власності відповідачу. Змінено розподіл судових витрат.
14. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
15. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована помилковістю висновку суду першої інстанції про недоведеність порушення права позивачки. Зазначено, що факт користування відповідачем частиною належної позивачці земельної ділянки площею 0,0070 га, яка входить до складу земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, встановлений висновком експерта.
16. Постановою Верховного Суду від 10 квітня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Чернівецького апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
17. Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду та частково задовольняючи позов, не звернув належної уваги на те, що згідно з висновком експерта до виправлення помилок про межі, конфігурацію та просторове розташування зазначених земельних ділянок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру, неможливо достовірно встановити площу земельної ділянки позивачки. Зазначене призвело до неповного встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
18. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 30 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
19. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо недоведеності позивачкою факту порушення відповідачем її прав, як суміжного землекористувача. Зазначено, що ОСОБА_1 не надала доказів, які б беззаперечно вказували на те, яка саме земельна ділянка перебувала у її власності, де проходить її межа, чи порушена межа земельної ділянки відповідачем. Крім того, бетонна огорожа між земельними ділянками сторін була встановлена позивачкою, а не відповідачем.
Узагальнені доводи касаційної скарги
20. 01 липня 2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мандзюк В. Б., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 05 липня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 травня 2024 року, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
21. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норми права без урахування висновків щодо застосування
норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 372/6016/13-ц, від 22 лютого 2022 року у справі № 206/1658/20 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки. Крім того, суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про проведення додаткової експертизи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
22. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суди попередніх інстанцій не звернули належної уваги на вказівки Верховного Суду, надані у цій справі, зокрема щодо необхідності встановлення площі земельної ділянки, її просторового розташування, меж та конфігурації.
23. Зазначає, що належним і достовірним доказом, який підтверджує чи спростовує накладення земельних ділянок, є лише висновок земельно-технічної експертизи. Водночас, судом апеляційної інстанції було безпідставно відмовлено у задоволенні її клопотання про проведення додаткової експертизи, чим позбавлено можливості відновити порушене право.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
24. Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 715/36/22 витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
25. 06 серпня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
26. Згідно з договором купівлі-продажу від 26 жовтня 1994 року
ОСОБА_3 придбала земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 7321080500:01:001:0985, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: с. Валя Кузьмина Глибоцького району Чернівецької області.
27. З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10 липня 2020 року № 215794434 вбачається, що ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 7321080500:01:001:0985, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою:
АДРЕСА_2 . Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 лютого 2017 року ОСОБА_4 продав ОСОБА_2 земельну ділянку площею
0,1392 га, кадастровий номер 7321080500:01:001:1306, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою:
АДРЕСА_2 . З відповіді ГУ Держгеокадастру в Чернівецькій області на лист ОСОБА_1 від 17 липня 2020 року № 298/6-20 щодо можливого самовільного зайняття частини її земельної ділянки повідомлено, що під час обстеження двох суміжних ділянок з`ясувалося, що межі поворотних точок не відповідають межам земельних ділянок на місцевості всіх 10 земельних ділянок на масиві. Водночас, немає правових підстав кваліфікувати цей факт як самовільне зайняття частини земельної ділянки. Сторонам запропоновано звернутись до суб`єкта господарювання з метою внесення змін до ДЗК України.
30. Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи від 31 січня 2023 року № 14 на ситуаційному плані № 2 земельних ділянок ОСОБА_1 кадастровий номер 7321080500:01:001:0985 та ОСОБА_2 кадастровий номер 7321080500:01:001:1306, які розташовані в с. Валя Кузьмина, та їх фактичної (на місцевості) площі, відповідно до встановлених на місцевості огорож, межових знаків, природних меж в умовних позначеннях вказано накладання земельної ділянки площею 0,0070 га, якою користується ОСОБА_2 , на земельну ділянку ОСОБА_1 кадастровий номер 7321080500:01:001:0985 та накладання земельної ділянки площею 0,0003 га, якою користується ОСОБА_1 (по бетонній огорожі), на земельну ділянку ОСОБА_2 кадастровий номер 7321080500:01:001:1306. Такі накладання площею 0,0070 га (жовтий трикутник) та площею 0,0003 га (синій трикутник) на ситуаційному плані № 2 відображені за інформацією
ДЗК (координатами поворотних точок їх меж згідно з поземельними книгами).
31. Наявні невідповідності меж, конфігурації та просторового розташування усіх земельних ділянок кадастрові номери 7321080500:01:001:0158, 7321080500:01:001:0159, 7321080500:01:001:0160, 7321080500:01:001:0016, 7321080500:01:001:0017, 7321080500:01:001:1305, 7321080500:01:001:1306, 7321080500:01:001:0985, 7321080500:01:001:0722 фактичним межам, конфігурації та просторовому їх розташуванню в натурі (на місцевості) виникли внаслідок унесення до ДЗК помилкових відомостей про межі, конфігурацію та просторове розташування зазначених земельних ділянок, які не відповідають їх фактичним межам, конфігурації та просторовому розташуванню.
32. Для усунення вказаних розбіжностей (виправлення помилок у ДЗК) усім власникам земельних ділянок кадастрові номери 7321080500:01:001:0158, 7321080500:01:001:0159, 7321080500:01:001:0160, 7321080500:01:001:0016, 7321080500:01:001:0017, 7321080500:01:001:1305, 7321080500:01:001:1306, 7321080500:01:001:0985, 7321080500:01:001:0722 необхідно у встановленому законом порядку провести технічну інвентаризацію всіх зазначених земельних ділянок на вказаному масиві, розробити у встановленому законом порядку відповідну документацію із землеустрою (технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель), погодити у встановленому законом порядку та подати до відповідного державного кадастрового реєстратора для внесення відповідних змін і виправлення помилок у відомостях ДЗК.
33. Виявлені невідповідності (розбіжності) внесених до ДЗК відомостей про межі, конфігурацію та просторове розташування земельних ділянок, які розташовані в цьому масиві в с. Валя Кузьмина кадастрові номери 7321080500:01:001:0158, 7321080500:01:001:0159, 7321080500:01:001:0160, 7321080500:01:001:0016, 7321080500:01:001:0017, 7321080500:01:001:1305, 7321080500:01:001:1306, 7321080500:01:001:0985, 7321080500:01:001:0722, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд і для ведення особистого селянського господарства, їх фактичним межам, конфігурації та просторовому їх розташуванню в натурі (на місцевості) впливають на можливість визначення достовірних меж, площі та конфігурації як частини, так і всієї земельної ділянки ОСОБА_1 , кадастровий номер 7321080500:01:001:0985 внаслідок внесених до ДЗК помилкових відомостей про межі, конфігурацію та просторове розташування вищезазначених земельних ділянок.
34. До виправлення помилок про межі, конфігурацію та просторове розташування зазначених земельних ділянок, допущених у відомостях ДЗК, достовірно встановити межі, площу та конфігурацію як всієї, так і частини земельної ділянки кадастровий номер 7321080500:01:001:0985, експертним шляхом неможливо.
35. Матеріалами справи підтверджується, що по всій довжині межі між земельними ділянками сторін у справі є бетонна огорожа.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
36. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.
37. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
38. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
39. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
40. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
41. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
42. Згідно зі статтею 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
43. Згідно з частиною першою статті 153 ЗК України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
44. Відповідно до частин першої, сьомої, восьмої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
45. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.
46. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.
47. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 106 ЗК України місцезнаходження межових знаків у разі їх визначення або встановлення відображається у матеріалах землевпорядного проектування та геодезичних вишукувань, а також на кадастрових планах земельних ділянок.
48. Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані дотримуватися меж земельних ділянок.
49. Стаття 91 ЗК України передбачає, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.
50. Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо) (частина перша статті 103 ЗК України).
51. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц, для висновків про порушення прав позивача визначенням меж сусідніх земельних ділянок мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивача, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста.
52. Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
53. Відповідно до положень частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
54. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
55. Згідно з частинами першою - третьою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
56. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
57. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).
58. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
59. Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 ЦПК України. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
60. Встановивши на підставі висновків судової земельно-технічної експертизи від 31 січня 2023 року № 14, що накладення суміжних земельних ділянок сторін спричинене внесенням до Державного земельного кадастру помилкових відомостей про межі, конфігурацію та просторове розташування цих земельних ділянок, а межі цих земельних ділянок не відповідають їх фактичним межам, конфігурації та просторовому розташуванню, водночас фактичне користування спірними земельними ділянками склалось ще до набуття права власності відповідачем на земельну ділянку, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов загалом обґрунтованого висновку про недоведеність позивачкою факту порушення відповідачем її прав, як суміжного землекористувача.
61. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що до виправлення помилок про межі, конфігурацію та просторове розташування зазначених земельних ділянок, допущених у Державному земельному кадастрі, неможливо встановити достовірну конфігурацію та розташування спірних земельних ділянок. За таких обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
62. Згідно з частиною третьою, четвертою статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах.
63. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації.
64. Відповідно до статті 31 Закону України «Про землеустрій» зміни до документації із землеустрою вносяться особою, яка відповідно до вимог цього Закону може бути розробником документації із землеустрою за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою.
65. Погодження та затвердження змін до документації із землеустрою здійснюються в порядку, передбаченому для погодження та затвердження документації із землеустрою.
66. Отже ОСОБА_1 має можливість ініціювати внесення змін у відомостях Державного земельного кадастру щодо меж, конфігурації та просторового розташування земельних ділянок.
67. Доводи касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при відмові у задоволенні клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи колегія суддів відхиляє. Судом апеляційної інстанції в ухвалі від 30 травня 2024 року надано обґрунтовану правову оцінку повторно заявленому позивачкою клопотанню про проведення судової земельно-технічної експертизи в тій же експертній установі та з тих самих питань, щодо яких уже проводилась судова експертиза у справі. Висновок судової земельно-технічної експертизи від 31 січня 2023 року № 14 був належним чином оцінений судами з урахуванням наведених вище принципів оцінки доказів у їх сукупності.
68. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
69. З урахуванням наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначилися з характером спірних правовідносин, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, надали належну правову оцінку поданим сторонами доказам у їх сукупності, а апеляційний суд під час повторного розгляду справи врахував вказівки суду касаційної інстанції, та з огляду на недоведеність факту порушення відповідачем прав позивачки, як суміжного землекористувача, дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
70. Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, фактично зводяться до переоцінки доказів, яким суди надали обґрунтовану правову оцінку.
71. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
72. Висновки судів попередніх інстанцій, з урахуванням встановлених у цій справі обставин та наданої правової оцінки доказам у їх сукупності, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.
73. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
74. З урахуванням доводів касаційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мандзюк В. Б., які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Мандзюк Віктор Борисович, залишити без задоволення.
2. Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 05 липня 2023 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 30 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Є. В. Синельников
О. М. Осіян
В. В. Шипови