ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2023 року
м. Київ
справа № 720/244/17
адміністративне провадження № К/9901/37374/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Чернівецької митниці ДФС у Чернівецькій області Кулінського Олександра Сергійовича та Чернівецької митниці ДФС у Чернівецькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16.06.2017 (суддя Ляху Г. О.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 (головуючий суддя Загороднюк А. Г., судді: Драчук Т. О., Полотнянко Ю. П.),
У С Т А Н О В И В :
У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Чернівецької митниці ДФС у Чернівецькій області від 22.07.2016 №0250/40802/16 про накладення на нього штрафу у сумі 699' 909,30 грн за порушення митних правил на підставі статті 485 Митного кодексу (МК) України і закрити провадження у справі про порушення митних правил.
Підставою для притягнення позивача до відповідальності у формі штрафних санкцій на підставі статті 485 МК України стало те, що позивач як резидент, який має право ввезти в Україну автомобіль з іноземною реєстрацією в режимі тимчасового ввезення після сплати всіх митних платежів, з метою пільгового ввезення транспортного засобу без сплати митних платежів, використовував схему подвійного громадянства - під час перетину митного кордону пред`являв паспорт громадянина Румунії.
Однак, на переконання позивача, чинне законодавство не передбачає будь-яких обмежень щодо паспорта громадянина (у разі подвійного громадянства), який належить пред`явити під час митного контролю транспортного засобу, що ввозиться на територію України в режимі тимчасового ввезення. Крім того, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил позивач зазначив відсутність в його діях прямого умислу, а отже, і відсутності складу правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, оскільки під час перетину митного кордону він подавав одночасно паспорти громадянина України та Румунії. Також позивач посилався на допущені митницею процедурні порушення щодо розгляду справи про порушення митних правил без його участі та накладення адміністративного стягнення у справі після закінчення встановленого статтею 467 МК України строку.
Новоселицький районний суд Чернівецької області поставною від 16.06.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017, у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що з метою пільгового ввезення автомобіля без сплати митних платежів позивач, маючи українське громадянство та статус резидента, пред`являв паспорт громадянина Румунії, що суперечить законодавству України. У зв`язку з цим та зважаючи на дату виявлення правопорушення (складання протоколу про порушення митних правил від 20.02.2016 №0250/40802/16), митниця правомірно винесла постанову про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності на підставі статті 485 МК України. Суд також установив, що про місце і час розгляду справи про порушення митних правил позивач був повідомлений належним чином, однак на її розгляд не з`явився, тому справа про порушення митних правил була розглянута за його відсутності і митниця діяла відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих їй повноважень.
Суд апеляційної інстанції з таким обґрунтуванням погодився.
Позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати зазначені судові рішення як незаконні і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
На обґрунтування своїх вимог позивач у касаційній скарзі посилався на те, що суди не надали належної оцінки його доводам про відсутність в його діях прямого умислу, що виключає відповідальність за статтею 485 МК України, оскільки, як стверджує позивач, відповідач був обізнаний стосовно наявності у нього подвійного громадянства; адміністративне стягнення за порушення митних правил було накладено після закінчення встановленого статтею 467 МК України строку, оскільки вперше ввезення автомобіля на територію України відбулося у 2015 році і митниця мала можливість виявити це правопорушення і притягнути його до відповідальності; митниця належним чином не повідомила про місце і час розгляду справи, у зв`язку з чим справа була розглянута без його участі.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 07.11.2017 відкрив касаційне провадження №К/800/33215/17 у цій справі за касаційною скаргою позивача.
Відповідач у запереченнях на касаційну скаргу просив відмовити у задоволенні касаційної скарги позивача та залишити без змін судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів``, яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII ``Перехідні положення`` КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Вказана касаційна скарга була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд перевірив наведені в касаційній скарзі доводи позивача, заперечення відповідача на касаційну скаргу, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, і дійшов висновку про таке.
Як встановили суди попередніх інстанцій, 20.02.2016 ОСОБА_1 ввіз на митну територію України автомобіль марки ``Mercedes-Е258`` з реєстраційним номером НОМЕР_1 в режимі ``тимчасове ввезення``. Для перетину митного кордону ОСОБА_1 надав паспорт громадянина Румунії на ім`я ОСОБА_1 НОМЕР_4 , виданий 11.11.2014, та свідоцтво про іноземну реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 . Під час перевірки документів при ввезенні даного автомобіля на територію України та за результатами митного контролю посадова особа митного органу встановила, що ОСОБА_1 при собі мав паспорт громадянина України, чим підтвердив, що є одночасно громадянином України з постійним місцем проживання на території України. З урахуванням цього митниця зробила висновок, що ОСОБА_1 є резидентом і відповідно не звільняється від сплати митних платежів при ввезенні автомобіля в режимі тимчасового ввезення До того митниця встановила, що впродовж 2015-2016 років громадянин України ОСОБА_1 у 23-х випадках ввозив на територію України автомобіль марки ``Mercedes-Е258`` з реєстраційним номером НОМЕР_1 в режимі ``тимчасове ввезення`` без сплати митних платежів. Для пільгового ввезення автомобіля позивач використовував схему подвійного громадянства. Маючи статус резидента, громадянина України, ОСОБА_1 під час перетину митного кордону пред`являв паспорт громадянина Румунії. Такі дії митниця визнала як такі, що спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, та склала протокол від 20.02.2016.
Суди також установили, що митниця повідомила позивача про місце, дату і час розгляду справи про порушення митних правил, а саме, що розгляд справи відбудеться 22.07.2016 о 14:30 год., рекомендованим листом з повідомленням про вручення, направленим на адресу його місцезнаходження. Однак, поштове відправлення повернулося відправнику у зв`язку з відмовою адресата від одержання.
20.02.2016 на підставі вказаного протоколу та керуючись статтями 522-527 МК України заступник начальника Чернівецької митниці ДФС у Чернівецькій області Кулінський О. С. виніс постанову у справі про порушення митних правил від 22.01.2016 №1618/40802/15, якою ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених статтею 485 МК України, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становило 699' 909,30 грн.
Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортного засобу особистого користування на митну територію України врегульовано статтею 380 МК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Норми цієї статті встановлюють різні режими митного контролю та сплати митних платежів в залежності від правового статусу громадянина, який здійснює ввезення транспортного засобу на митну територію України для особистого користування, розрізняючи два статуси: нерезидент і резидент.
Згідно з вимогами частин першої-третьої статті 380 МК України громадяни-нерезиденти мають право на тимчасове ввезення в Україну транспортних засобів особистого користування без сплати митних платежів. Громадяни-резиденти мають право ввезти на митну територію України автомобіль особистого користування, що класифікується за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тони), 8711 згідно з УКТ ЗЕД, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на підставі статті 485 МК України.
З урахуванням установлених митницею під час митного контролю обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивач, який є резидентом, громадянином України з постійним місцем проживання в Україні, діяв свідомо, пред`являючи паспорт громадянина Румунії при ввезені транспортного засобу з іноземною реєстрацією в режимі тимчасового ввезення без сплати митних платежів, та вчинив правопорушення, склад якого передбачений статтею 485 МК України.
Суди також дійшли правильного висновку, що митниця не порушила передбачені статтею 467 МК України строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил.
Згідно з положеннями частини 1 статті 467 МК України загальний строк накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил становить шість місяців з дня вчинення правопорушення. А у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 485 цього Кодексу, стягнення накладається не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Передбачене у статті 485 МК України порушення митних правил є триваючим порушенням.
У Митному кодексі України та Кодексі України про адміністративні правопорушення не має визначення поняття "триваючого правопорушення".
У той же час, Верховний Суд у своїх рішеннях у справах з подібними правовідносинами неодноразово зазначав, що триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Орган доходів і зборів, здійснюючи з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи митні формальності, зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України, можуть у будь-який час виявити передбачене у статті 485 МК України триваюче порушення митних правил та не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення порушення, накласти на суб`єкта адміністративної відповідальності адміністративне стягнення.
Діяння позивача у цій справі характеризуються тривалим невиконанням встановленого МК України обов`язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать, що днем виявлення допущеного позивачем правопорушення є день складання протоколу - 20.02.2016, а адміністративне стягнення застосоване згідно зі спірною постановою 22.07.2016, тобто в межах строку, передбаченого статтею 467 МК України для накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил.
Суди також надали правильну правову оцінку доводам позивача, як підстави для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, щодо розгляду справи про порушення митних правил без його участі, оскільки його повідомили належним чином про розгляд справи і йому не вручались будь-які поштові відправлення від митниці.
Відповідно до положень норми статті 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Отже, обов`язковою умовою розгляду справи про порушення митних правил є сповіщення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, про дату, час та місце розгляду цієї справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Матеріалами справи підтверджено про належне і завчасне повідомлення митницею позивача про дату, місце і час розгляду справи про порушення митних правил. Письмове повідомлення про дату початку та місце розгляду справи про порушення митних правил митний орган направив позивачу 14.07.2016 рекомендованим листом №5685/24-70-20-02-07/04 з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження. Однак, поштове відправлення повернулося відправнику у зв`язку з відмовою адресата від одержання 20.07.2016 (т.І, а.с. 38-40). Проте, Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Застосування судами норм матеріального права щодо встановлених у справі обставин відповідає висновку щодо застосування таких норм права у подібних правовідносинах, викладеного Верховним Судом у постановах від 21.05.2021 у справі №725/6187/16-а, від 08.01.2022 у справі №725/3747/16-а, від 13.06.2022 у справі №720/198/16-а, але не виключно.
Таким чином, ухвалені у справі судові рішення відповідають вимогам частин першої - четвертої статті 242 КАС України щодо законності і обґрунтованості судового рішення, його відповідності принципу верховенства права та завданню адміністративного судочинства.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частини першої статті 341 КАС України.
Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Новоселицького районного суду Чернівецької області від 16.06.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Васильєва В.П. Юрченко В.В. Хохуляк