ПОСТАНОВА
Іменем України
06 лютого 2020 року
м.Київ
справа №725/6147/14-а
провадження №К/9901/10455/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05.11.2015 (суддя Вольська-Тонієвич О.В.) і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 (головуючий суддя Гонтарук В.М., судді Матохнюк Д.Б., Совгира Д.І.)
у справі №725/6147/14-а
за позовом ОСОБА_1
до виконавчого комітету Першотравневої районної ради м.Чернівці,
треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
про визнання незаконним та скасування частини рішення виконавчого комітету Першотравневої районної ради м.Чернівці, встановив:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У лютому 2011 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до Першотравневого районного суду м. Чернівці з позовною заявою до виконавчого комітету Першотравневої районної ради м.Чернівці, треті особи на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якій просила суд (з урахуванням уточнень) визнати нечинним та скасувати п.2.2 рішення виконавчого комітету Першотравневої районної ради м.Чернівці від 19.11.2008 №125/16 в частині надання дозволу МКБТІ внести відповідні зміни в інвентарну справу будинковолодіння АДРЕСА_1 на самовільно побудовану літню кухню літ «Г» площею 18,3 кв.м.
2. Постановою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 19.01.2012, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012, позов задоволено, визнано нечинним та скасовано рішення виконавчого комітету Першотравневої районної ради м. Чернівців від 19.11.2008 №125/16 в частині надання дозволу МКБТІ внести відповідні зміни в інвентарну справу будинковолодіння
АДРЕСА_2 . Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.10.2014 постанову Першотравневого районного суду міста Чернівці від 19.01.2012 і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
4. Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05.11.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016, у справі №725/6147/14-а у задоволенні позову відмовлено.
5. ОСОБА_1 з вищевказаними судовими рішеннями не погодилася, тому звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05.11.2015 і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 у справі №725/6147/14-а та ухвалити нове рішення, яким визнати нечинним і скасувати п.2.2 рішення виконавчого комітету Першотравневої районної ради м.Чернівці від 19.11.2008 №125/16 в частині надання дозволу на самочинно побудовану літню кухню літ. Г загальною площею 18,30 кв.м.
6. Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_4 подали до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
ІІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки по АДРЕСА_1 з 2006 року .
В квартирі АДРЕСА_4 проживають ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є співвласниками зазначеної квартири. Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 є співвласницею земельної ділянки АДРЕСА_1 площею 0,0253 га.
8. ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_5 на підставі договору купівлі-продажу від 19.06.2008. Крім цього, ОСОБА_1 також уклала договір купівлі-продажу земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, і господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_5 .
Попередніми власниками земельної ділянки по АДРЕСА_5 (власником якої є ОСОБА_5 ), була ОСОБА_6 , а в подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
9. У зв`язку із тим, що у користувачів вказаних земельних ділянок постійно виникали суперечки щодо меж земельних ділянок, ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 29.04.2003 було затверджено мирову угоду, згідно якої ОСОБА_2 у власність передавалася земельна ділянка 0,0010 га, що належала ОСОБА_6 , а ОСОБА_6 взамін передавалося 0,0010 га із земель запасу міста.
10. 04.04.2006 між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (новим власником земельної ділянки по АДРЕСА_5 ) було складено акт погодження меж землекористування в натурі.
11. ОСОБА_2 здійснила перепланування свого будинковолодіння по АДРЕСА_1 з добудовою до нього веранди та самовільно побудованої літної кухні.
12. В подальшому, отримавши належний дозвіл із затвердженим проектом на будівництво від 10.09.2007, а також робочий проект, ОСОБА_2 звернулася до Першотравневої районної ради м. Чернівці Чернівецької області для надання їй дозволу на введення в експлуатацію будинковолодіння по АДРЕСА_1 з добудовою до нього веранди та самовільно побудованої літної кухні.
13. Рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 09.09.2008 №693/19 департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради надано дозвіл на підготовку документів щодо введення в експлуатацію самовільно побудованої ОСОБА_2 літньої кухні.
14. ОСОБА_2 , підготувавши необхідну технічну та проектну документацію на прибудовану веранду та самовільно побудовану літню кухню, звернулась до виконавчого комітету Першотравневої районної у місті Чернівці ради про внесення змін в інвентарну справу щодо введення в експлуатацію даних об`єктів.
15. 19.11.2008 рішенням виконавчого комітету Першотравневої районної ради м. Чернівці Чернівецької області № 125/16 було надано дозвіл міському комунальному бюро технічної інвентаризації внести відповідні зміни в інвентарну справу, а саме прийняти в екплуатацію самовільно збудовані об`єкти.
16. Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач і звернувся до суду за захистом своїх прав, порушених, на його думку, неправомірними діями відповідача.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
17. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції керувалися відсутністю у ОСОБА_1 порушеного права.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
18. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій помилково зробили висновок про відсутність у позивача порушеного права, оскільки літня кухня літ. Г частково знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_1 .
19. На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанції проігнорували висновки, викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України у цій справі, не дослідили правомірності рішення відповідача, а також його відповідності Генплану, Правилам використання та забудови території міста Чернівці.
20. У запереченнях на касаційну скаргу треті особи зазначають про те, що відповідно до ст. 120 131 Земельного кодексу України порядок розпорядження земельною ділянкою власниками ОСОБА_2 та ОСОБА_9 (попереднім власником) зберігаються і для наступних власників земельної ділянки. Позивач у цій справі придбала будинок і земельну ділянку після внесення відповідних змін в інвентарну справу будинковолодіння АДРЕСА_1 на самовільно побудовану літню кухню літ «Г» площею 18,3 кв.м., а тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у ОСОБА_1 порушеного права.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
22. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.
23. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття постанови судом першої інстанції) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
На підставі п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Наведені норми узгоджуються з положеннями ст.ст. 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
24. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
25. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
26. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
27. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
28. У цій справі, виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з рішенням відповідача в частині надання дозволу МКБТІ внести відповідні зміни в інвентарну справу будинковолодіння АДРЕСА_1 на самовільно побудовану літню кухню літ «Г» площею 18,3 кв.м.
Проте заявлені в справі вимоги є похідними при вирішенні судом питання щодо користування сусідніми земельними ділянками, які належать позивачу і третім особам на праві власності, а також права власності третіх осіб на літню кухню.
Таким чином, предметом розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення виконавчого комітету Першотравневої міської ради м. Чернівці як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки право власності на майно третіх осіб та користування земельними ділянками позивача і третіх осіб, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.
29. Суди першої та апеляційної інстанцій розглядали цю справу як публічно-правовий спір.
Проте з установлених судами фактичних обставин справи вбачається, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
30. Також слід звернути увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.11.2018 у справі №820/3534/17 дійшла висновку, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Таким чином, якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується права цивільного і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.
31. У справі, яка розглядається, позивач просить скасувати рішення відповідача про надання дозволу МКБТІ внести відповідні зміни в інвентарну справу будинковолодіння АДРЕСА_1 на самовільно побудовану літню кухню літ «Г» площею 18,3 кв.м. При цьому позивач не був заявником оскаржуваних дій. І від скасування вказаного рішення залежить право власності на майно третіх осіб, що виключає можливість розгляду цієї справи у порядку адміністративного судочинства.
32. За таких обставин, суд приходить до висновку, що залежно від суб`єктного складу учасників справи судовий захист порушених прав позивача слід здійснювати за правилами цивільного судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, в зв`язку з чим за правилами ст. 354 КАС України провадження у справі підлягає закриттю.
33. Таким чином, судові рішення підлягають скасуванню у повному обсязі із закриттям провадження у даній справі.
Керуючись статтями 345 354 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 05.11.2015 і ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.01.2016 у справі №725/6147/14-а - скасувати.
Провадження у справі №725/6147/14-а - закрити.
Роз`яснити позивачеві, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя І.В. Желєзний