№ 732/1218/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року

м. Київ

справа № 732/1218/24

провадження № 61-2467св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідач - Агропромисловий кооператив «Старосільський»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 січня 2025 року у складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Онищенко О. І., Скрипки А. А., і ухвалив таку постанову.

Зміст заявлених вимог

1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

АПК «Старосільський» про розірвання договору оренди землі.

2. На обґрунтування позовної заяви ОСОБА_1 зазначала, що 14 липня 2013 року вона уклала з АПК «Старосільський» договір оренди земельної ділянки загальною площею 5,5339 га, склад угідь - рілля, кадастровий

№7421480400:05:000:0213.

3. Зазначала, що всупереч умов договору, укладеного між сторонами, відповідач проводив виплату орендної плати за 2013-2022 роки без урахування положень пунктів 8, 11 договору, тобто без застосування індексів інфляції. Порушення носило систематичний характер. За 2023 рік орендна плата взагалі не сплачена.

4. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд:достроково розірвати договір оренди землі площею 5,5339 га, кадастровий № 7421480400:05:000:0213, розташованої на території Андріївської сільської ради Городнянського (Чернігівського) району Чернігівської області, переданої в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений 14 липня 2013 року між нею та АПК «Старосільський», припинити речове право - право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421480400:05:000:0213, яке зареєстровано у встановленому законом порядку за АПК «Старосільський».

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

5. Заочним рішенням Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

6. Розірвано договір оренди землі, укладений між ОСОБА_1 та

АПК «Старосільський» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,53 га, кадастровий № 7421480400:05:000:0213, яка розташована на території Андріївської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

7. Припинено АПК «Старосільський» речове право - право оренди земельної ділянки площею 5,53 га, кадастровий № 7421480400:05:000:0213, яке зареєстровано за АПК «Старосільський».

8. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки відповідач порушив обов`язок зі сплати орендної плати позивачці (орендна плата за користування належною останній земельною ділянкою за період з

2013-2022 роки сплачувалась неналежним чином і залишалась недоплаченою, а за 2023 рік орендна плата не сплачена взагалі), отже відбувалося систематичне істотне порушення умов договору з боку відповідача, що є підставою для розірвання такого договору.

9. Ухвалою Городнянського районного суду Чернігівської області

від 13 листопада 2024 року заяву арбітражного керуючого АПК «Старосільський» Кучака Ю. Ф. про перегляд заочного рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2024 року залишено без задоволення.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

10. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29 січня 2025 року апеляційну скаргу виконуючого обов`язки керівника АПК «Старосільський» - розпорядника майна арбітражного керуючого Кучака Ю. Ф. задоволено. Заочне рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2024 року скасовано. Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АПК «Старосільський» про дострокове розірвання договору оренди землі, закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

11. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки у провадженні господарського суду перебуває справа про банкрутство

АПК «Старосільський», а задоволення вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та припинення права оренди земельної ділянки вплине та змінить розмір ліквідаційної маси боржника, в тому числі і обсяг його грошових зобов`язань, такі вимоги підлягають розгляду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Кодексом України з процедур банкрутства.

Узагальнені доводи касаційної скарги

12. 24 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 січня 2025 року та залишити в силі заочне рішення Городнянського районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2024 року.

13. Підставою касаційного оскарженняпостанови Чернігівського апеляційного суду від 29 січня 2025 року заявниця зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

14. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що заявлена нею вимога про припинення речового права оренди є похідною від вимоги про дострокове розірвання такого договору. За її розгляд вона сплачувала одну ставку судового збору та судами вона розглядалися як єдина вимога.

15. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував, що право оренди земельної ділянки не виходить до складу ліквідаційної маси

АПК «Старосільський» в силу положень частини третьої статті 62 КУзПБ. Більш того, спірна земельна ділянка підлягає поверненню їй на підставі частини сьомої статті 62 КУзПБ. Акцентує увагу на відсутності її згоди на продаж з торгів права оренди належної їй земельної ділянки.

16. Вважає помилковим посилання суду апеляційної інстанції на положення статті 131 КУзПБ та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

17. Акцентує увагу на неприпустимості зворотної дії закону у часі, у зв`язку із чим відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин, які виникли з договору, укладеного у 2013 році, змін у законодавстві, які були прийняті 2021, 2023, 2025 року. Вважає, що інший підхід порушує принцип правової визначеності.

18. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував судову практику Верховного Суду щодо немайнового характеру спору про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

19. Ухвалою Верховного Суду від 06 березня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 732/1218/24, витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

20. 18 березня 2025 року матеріали цивільної справи № 732/1218/24 надійшли до Верховного Суду.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

21. 20 березня 2025 року АПК «Старосільський» через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому, посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, просить суд відмовити у її задоволенні.

22. Відзив на касаційну скаргу обґрунтований посиланням на те, що суд апеляційної інстанції правильно врахував зміни, внесені Законами України

від 28 квітня 2021 року № 1423-IX, від 02 травня 2023 року № 3065-IX до частини п`ятої статті 93 Земельного кодексу України відносно розширення повноважень орендаря щодо розпорядження правом оренди земельної ділянки, зокрема, орендар набув право відчужувати, передавати в заставу право оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом.

23. Наведена заявницею судова практика не враховує зазначених законодавчих змін, а тому є нерелевантною спірним правовідносинам.

24. Посилається на те, що положення частини сьомої статті 62 КУзПБ передбачає, що майно, щодо якого боржник є користувачем (за умови, що право користування не може бути відчужено згідно із законом або договором), балансоутримувачем або зберігачем, повертається його власнику відповідно до закону або договору. З урахуванням наведених вище положень частини п`ятої статті 93 ЗК України, у АПК «Старосільський» відсутній імперативний обов`язок розірвати спірний договір оренди.

25. Крім того, АПК «Старосільський» у відзиві на касаційну скаргу заявляє вимогу про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

26. 09 квітня 2025 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду заперечення на клопотання про стягнення судових витрат, посилаючись на відсутність належного обґрунтування їх розміру та неспівмірність заявленої суми.

Фактичні обставини справи

27. ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 6.15 га, кадастровий № 7421480400:05:000:0213, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області.

28. 14 липня 2013 року ОСОБА_1 уклала з АПК «Старосільський» договір оренди земельної ділянки, за яким ОСОБА_1 надала, а

АПК «Старосільський» прийняв в строкове користування земельну ділянку (рілля) площею 5,5339 га, кадастровий № 7421480400:05:000:0213, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Андріївської сільської ради Городнянського району Чернігівської області. Строк дії договору - 15 років.

29. Зі змісту пунктів 8-10 договору оренди вбачається, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі 3 % нормативної грошової оцінки землі, яка здійснюється у грошовій, натуральній та відробітковій формах. Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. Орендна плата вноситься у такі строки: у грошовій формі - 1 раз на рік до кінця першого за звітним роком місяця, натуральна та відробіткова - протягом року в міру потреби та можливостей в їх наданні. Повний розрахунок по орендній платі проводиться не пізніше як 1-го березня наступного за звітним роком.

30. У пункті 12 договору сторони узгодили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

31. У пунктах 34-38 договору визначено порядок зміни умов договору і припинення його дії.

32. Відповідно до пункту 36 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок систематичного невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

33. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

34. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

35. Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

36. Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

37. Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

38. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

39. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

40. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні

особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду

за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

41. Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених

до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України.

42. Відповідно до пункту 8 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

43. Згідно з частиною другою статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника

або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори

про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

44. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20) зауважено, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

45. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17, а також постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06 лютого 2020 року у справі

№ 910/1116/18, від 12 січня 2021 у справі № 334/5073/19.

46. У постановах від 15 травня 2019 року у справі № 289/2217/17, від 12 червня

2019 року у справі № 289/233/18, від 19 червня 2019 року у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те,

що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду,

який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.

47. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25 квітня 2024 року відкрито провадження у справі

№ 908/1114/24 про банкрутство АПК «Старосільський», введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Кучака Ю. Ф.

48. Постановою Господарського суду Запорізької області від 05 вересня

2024 року у вказаній господарській справі АПК «Старосільський» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

49. Закриваючи провадження у справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції виходив з того, що задоволення вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки та припинення права оренди земельної ділянки вплине на розмір ліквідаційної маси боржника, в тому числі і обсяг його грошових зобов`язань, такі вимоги підлягають розгляду в порядку, визначеному ГПК України Господарським судом Запорізької області, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство АПК «Старосільський».

50. Подаючи касаційну скаргу, ОСОБА_1 посилається на помилкове застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, акцентуючи увагу на тому, що речове право оренди земельної ділянки не входить до ліквідаційної маси боржника (частина третя статті 62 КУзПБ), більш того, така земельна ділянка має бути їй повернута на підставі частини сьомої статті 62 КУзПБ.

51. Верховний Суд неодноразово зауважував, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 918/420/16, постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22 вересня 2021 року у справі № 911/2043/20).

52. За змістом приписів статті 7 КУзПБ правило концентрації в межах справи про банкрутство майнових спорів, стороною яких є боржник, є універсальним та не містить виключень залежно від суб`єктного складу сторін спору.

53. Вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20).

54. До критеріїв визначення, чи підлягає розгляду в межах справи про банкрутство спір, стороною в якій є боржник, відносяться також умови, за яких вирішення спору: стосується питання щодо формування активів боржника (майно, майнові права); впливає на суб`єктний склад сторін та учасників у справі про банкрутство, їхні права, інтереси та (або) обов`язки.

55. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17 зробила висновок, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи: одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо; друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване КУзПБ, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у ГПК України.

56. Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі

№ 334/5073/19).

57. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано звернув увагу, що відбулися зміни в законодавстві і відповідно до Закону України від 28 квітня 2021 року

№ 1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» частину п`яту статті 93 ЗК України викладено у такій редакції: «5. Право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передавати у заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається у заставу право користування. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування у порядку, передбаченому законодавством».

58. Законом України від 02 травня 2023 року № 3065-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки» частину п`яту статті 93 ЗК України викладено у такій редакції: «5. Право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством».

59. Наведеними змінами були розширені повноваження орендаря щодо розпорядження правом оренди земельної ділянки, зокрема, орендар набув право відчужувати, передавати в заставу право оренди земельною ділянкою сільськогосподарського призначення без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом.

60. Тобто, законодавець зняв певні обмеження оборотоздатності майнових прав (оренди) користувача земельної ділянки, надавши йому право відчужувати їх без погодження з власником.

61. Оскільки права й обов`язки в орендних правовідносинах зберігаються і після набрання чинності новим нормативно-правовим актом, тобто є триваючими, тому до правовідносин щодо відчуження права оренди земельної ділянки застосовуються положення нових актів цивільного законодавства.

62. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 липня 2024 року у справі № 904/9875/21.

63. Ліквідаційна маса - це сукупність майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на правах власності або повного господарського віддання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури.

64. До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури.

65. Відповідно до частини першої статті 62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

66. Більш того, у пункті 8 частини першої статті 176 ЦПК України визначено, що ціна позову визначається у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки. Отже, справа за позовом про розірвання договору оренди

землі - це майновий спір і він має ціну позову.

67. Відповідно до статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

68. Таким чином, заявлені у цій справі позовні вимоги про розірвання договору оренди землі та припинення права оренди у разі їх задоволення можуть вплинути на обсяг ліквідаційної маси боржника - АПК «Старосільський».

69. До такого висновку дійшов Верховний Суд у подібних справах № 732/702/24, № 732/1058/24, № 732/1222/24, № 732/750/24, № 732/627/24, № 732/705/24, № 732/1235/24, № 732/963/24, № 732/962/24, № 732/1045/24, № 732/760/24, № 732/1236/24 за позовами орендодавців до

АПК «Старосільський» про дострокове розірвання договорів оренди землі.

70. З урахуванням вищенаведеного, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають розгляду господарським судом у порядку, визначеному ГПК України.

71. Колегією суддів взято до уваги, що спір щодо суборенди земельних ділянок вирішується господарським судом у справі № 908/1114/24 про банкрутство АПК «Старосільський» (рішення від 17 квітня 2025 року).

72. Суд апеляційної інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню, та обґрунтовано виходив з того, що спір у справі, що переглядається в касаційному порядку, є майновим спором з боржником, який перебуває у процедурі банкрутства, у зв`язку з чим цей спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

73. Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

74. Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням чинного на час ухвалення судового рішення земельного законодавства та законодавства у сфері банкрутства, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.

75. Верховний Суд неодноразово зауважував, що зважаючи на різноманітність правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, ураховуючи фактичні обставини, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі

№ 201/16373/16-ц, від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21)).

76. Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що закриття провадження у справі через застосування правил про юрисдикцію не є порушенням права на доступ до суду (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 640/1029/18, провадження № 14-443цс19).

77. У пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 жовтня

2022 року у справі № 229/1026/21 (провадження № 14-205цс21) зазначено, що суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом», у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

78. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

79. З урахуванням доводів касаційної скарги ОСОБА_1 , які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді касаційної інстанції

80. Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416

ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

81. У відзиві на касаційну скаргу АПК «Старосільський» заявляв клопотання про стягнення на його користь суми понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, надану у суді касаційної інстанції, у розмірі 7 000,00 грн.

82. На обґрунтування розміру заявлених вимог, відповідачем надано договір про надання правової допомоги від 28 жовтня 2024 року, пунктом 3.1 якого передбачено, що розмір гонорару визнається додатковою угодою до договору, а також акт виконаних робітвід 18 березня 2025 року, згідно з пунктом 3 якого загальна вартість наданих адвокатом послуг складає 7 000,00 грн.

83. Додаткової угоди до договору про надання правової допомоги

від 28 жовтня 2024 року з погодженим розміром гонорару, детального опису наданих послуг адвокатом Лозовським В. М. до відзиву на касаційну скаргу, поданого та підписаного ліквідатором АПК «Старосільський» Кучаком Ю. Ф., не надано.

84. ОСОБА_1.заперечувала проти стягнення на користь відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на необґрунтованість та неспівмірність.

85. Колегія суддів зауважує, що склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

86. Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

87. У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі

№ 211/3113/16-ц, від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 підкреслено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

88. Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

89. Враховуючи, що АПК «Старосільський» не надав до матеріалів відзиву на касаційну скаргу додаткову угоду до договору про правову допомогу із визначеним розміром гонорару адвоката, детального опису робіт (наданих послуг), у Верховного Суду відсутня можливість перевірити реальність, дійсність та необхідність понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції. Водночас, клопотання про надання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, як це передбачено абзацом 2 частини восьмої статті 141 ЦПК України, також не заявлено.

90. З огляду на зазначене, клопотання АПК «Старосільський» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 січня 2025 року залишити без змін.

3. Клопотання агропромислового кооперативу «Старосільський» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович