ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2024 року
м. Київ
Справа № 740/623/23
Провадження № 51 - 7018 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
та в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_6 ,
його захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022270300001113 від 07 листопада 2022 року, щодо
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Москва, що в рф, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Баришівського районного суду Київської області від 28 січня 2020 року за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року щодо нього.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 травня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 187 ч. 4 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років з конфіскацією майна.
На підставі ст. 71 ч. 1, ст. 81 ч. 4 КК України до призначеного ОСОБА_6 покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Баришівського районного суду Київської області від 28 січня 2020 року та остаточно призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією майна.
Термін відбування покарання ОСОБА_6 указано відраховувати з часу затримання, тобто з 09 листопада 2022 року.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 14 591 гривня 59 копійок.
Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду від 10 листопада 2022 року та прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за таких обставин.
06 листопада 2022 року близько 17 години 20 хвилин ОСОБА_6 , діючи в умовах воєнного стану, що введений на всій території України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року та продовжений Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 537/2022, з метою протиправного збагачення, з корисливого мотиву, повторно, шляхом вибиття вхідних дверей проник до приміщення магазину, в якому здійснює господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_8 під брендом «Наша Ряба», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , в якому на той час здійснювала продаж товару продавець ОСОБА_9 , де здійснив напад на останню. В ході нападу ОСОБА_6 повалив ОСОБА_9 на підлогу та з метою подолання опору останньої душив її за горло, супроводжуючи свої протиправні дії постійними погрозами застосування до потерпілої фізичного насильства, небезпечного для її життя та здоров`я, чим повністю подолав волю ОСОБА_9 до опору. Після чого ОСОБА_9 , боячисьза своє життя та здоров`я, вказала ОСОБА_6 на місце, де лежать грошові кошти в сумі 733 грн, які останній забрав і з ними близько 18 години 00 хвилин зник з місця вчинення кримінального правопорушення, заподіявши фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 733 грн.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 залишено без задоволення, а вирок Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 31 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Заперечує встановлені судами обох інстанцій фактичні обставини кримінального провадження та не погоджується із висновками судів про те, що його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, доведена в судовому засіданні поза розумним сумнівом. Вважає, що апеляційний суд не перевірив належним чином усі доводи апеляційних скарг, безпідставно не задовольнив його клопотання, в яких він порушував питання про виклик та допит свідків, а також про призначення експертиз у кримінальному провадженні, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вказує на ряд допущених, на його думку, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час досудового розслідування, що є підставою для визнання зібраних з такими порушеннями доказів недопустимими. Крім іншого, зазначає про порушення: вимог ст. 208 КПК України при його затриманні; вимог ст. 228 КПК України про проведенні його впізнання потерпілою; вимог ст. 234 ч. 2 КПК України при проведенні обшуку; порядку відібрання у нього зразків для проведення експертизи без захисника.
Заперечень на касаційну скаргу засудженого від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та захисник в судовому засіданні підтримали касаційну скаргу, вважали її обґрунтованою та просили її задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі засудженого, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями
368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених
у статтях 2 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що засуджений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 , не погодившись із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, оскаржили його до Чернігівського апеляційного суду, подавши апеляційні скарги.
Засуджений та його захисник в апеляційних скаргах вказували на те, що висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, за обставин установлених вироком суду, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зроблені внаслідок неповного, однобічного дослідження доказів наявних в матеріалах кримінального провадження, без належного з`ясування дійсних обставин події та внаслідок допущених органом досудового розслідування істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
Суд апеляційної інстанції розглянув кримінальне провадження в межах апеляційних скарг засудженого та захисника, належним чином перевірив викладені у них доводи, частина з яких аналогічна доводам касаційної скарги, про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, визнав їх безпідставними та належним чином мотивував своє рішення, зазначивши підстави, з яких апеляційні скарги визнано необґрунтованими, погодившись із висновком суду першої інстанції про те, що сукупність зібраних доказів підтверджує вину ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції та відхиляючи доводи апеляційних скарг, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції дотримався вимог ст. 84-86 КПК України, проаналізував зібрані слідством докази з точки зору їх належності, допустимості та достатності і навів у вироку переконливі мотиви прийнятого рішення.
Апеляційний суд вказав, що вирішуючи питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 за пред`явленим йому обвинуваченням суд першої інстанції безпосередньо дослідив та дав оцінку усім доказам у кримінальному провадженні, врахував позицію та версію сторони захисту, навівши мотиви з яких визнав їх версію розвитку подій необґрунтованою, і на підтвердження винуватості ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушень у вироку обґрунтовано послався на такі докази.
Допитана в судовому засіданні суду першої інстанції потерпіла ОСОБА_9 повідомила детально про обставини події, за яких 06 листопада 2022 року ОСОБА_6 здійснив розбійний напад на неї у магазині «Наша Ряба», де вона працювала продавцем. Вказала, що упроцесі боротьби нападник схопив її, підставив щось до шиї і почав кричати, щоб вона віддавала гроші та сережки, бо заріже, вона думала, що він тримає біля її шиї ножа. Також вона зазначила, що після того як впала на коліна, нападник душив її і наказував вимкнути ліхтар. Вона декілька разів ударила ОСОБА_6 правою рукою, в якій були ключі від магазину, і побачила, що над бровою ОСОБА_6 є розсічення, а на її кофті залишилась кров нападника. Розуміючи, що ОСОБА_6 може її вбити, вона погодилась віддати гроші з каси. Отримавши гроші, ОСОБА_6 вибіг з магазину, залишивши свою сумку. Потерпіла також зазначила, що серед викрадених грошей була купюра номіналом 50 гривень, на якій вона перед нападом записала номер телефону перукаря. В подальшому вона впізнала цю купюру серед вилучених під час обшуку грошей у ОСОБА_6 . При цьому вона зазначила, що впізнала нападника по голосу, оскільки той двічі напередодні приходив у магазин, в тому числі і в день нападу близько 15 години, і з упевненістю сказала, що то був саме ОСОБА_6 .
Інша потерпіла ОСОБА_8 , яка є власником торгівельної точки магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в м. Ніжині, де було здійснено напад, в судовому засіданні підтвердила показання потерпілої ОСОБА_9 та, крім іншого, зазначила, що 06 листопада 2022 року близько 18 години до неї зателефонувала ОСОБА_9 , яка була у стресовому стані, та повідомила про здійснений розбійний напад особою, яку вона впізнала, оскільки двічі бачила його в магазині.
Згідно протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 09 листопада 2022 року потерпіла ОСОБА_9 впізнала особу на фотознімку № 3 (згідно довідки до протоколу - ОСОБА_6 ), яка здійснила на неї напад 06 листопада 2022 року та заволоділа грошовими коштами в сумі 733 грн.
Апеляційний суд встановив, що зазначена слідча дія проведена відповідно до вимог ст. 228 КПК України, а сам протокол відповідає вимогам ст. 231 КПК України.
Відповідно до ст. 228 ч. 1 КПК України перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред`явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.
Під час досудового розслідування перед пред`явленням особи для впізнання у потерпілої ОСОБА_9 було з`ясовано, чи може вона впізнати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, опитали її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила дану особу. Потерпіла ОСОБА_9 у присутності понятих пояснила, що може впізнати особу, яка 06 листопада 2022 року здійснила на неї напад за рисами обличчя, впадинами на щоках, характерними скулами, волоссям та зморшками на обличчі.
При цьому апеляційний суд спростував твердження ОСОБА_6 про те, що потерпіла ОСОБА_9 не бачила його обличчя та не могла впізнати його по фотокартках, вказавши, що потерпіла в судовому засіданні місцевого суду підтвердила те, що саме ОСОБА_6 здійснив на неї напад. Вона стверджувала, що він напередодні двічі приходив у магазин, в тому числі і у день нападу 06 листопада 2022 року близько 15 години, вона його особисто бачила, впізнавши його ще й за особливостями його голосу.
За таких обставин апеляційний суд зробив висновок про те, що пред`явлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_9 проведено відповідно до вимог ст. 104 223 228 231 КПК України та визнав безпідставними доводи апеляційних скарг в цій частині.
Необґрунтованими є також доводи касаційної скарги засудженого про те, що пред`явлення потерпілій ОСОБА_9 особи для впізнання проведено без його особистої участі та участі його захисника, оскільки відповідно до ст. 228 ч. 6 КПК України їх участь при проведенні цієї слідчої дії не була обов`язковою.
Процесуальний закон не встановлює безальтернативний обов`язок органу досудового розслідування пред`явити особу для впізнання. Відповідно до положень частини шостої цієї статті за необхідності впізнання може провадитися за фотознімками з додержанням вимог, зазначених у частинах першій і другій цієї статті. Проведення впізнання за фотознімками, матеріалами відеозапису виключає можливість у подальшому пред`явленні особи для впізнання.
Отже, пред`явлення особи для впізнання у вказаному кримінальному провадженні проведено відповідно до вимог ст. 228 КПК України.
Щодо порушень при затриманні ОСОБА_6 , на які сторона захисту покликалась у апеляційних скаргах, то таких під час апеляційного перегляду вказаного кримінального провадження встановлено не було. Апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_6 затримано 09 листопада 2022 року о 12 годині 35 хвилин, протокол складено о 14 годині 20 хвилин, під час чого його ознайомлено з підставами затримання, роз`яснено права та обов`язки, в присутності захисника, про що свідчить його підпис та підпис захисника ОСОБА_10 у протоколі затримання. Будь-яких скарг, заяв чи клопотань щодо незаконності затримання ОСОБА_6 ні від нього, ні від його захисника не надходило. Порушень вимог ст. 208 КПК України при затриманні ОСОБА_6 встановлено не було.
Погоджуючись із висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, апеляційний суд також вказав, що протоколом від 09 листопада 2022 року зафіксовано проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого у кишені чоловічої куртки виявлено та вилучено гроші, на одній купюрі з яких номіналом 50 гривень був напис з номером мобільного телефону кульковою ручкою, що узгоджується з показаннями потерпілої ОСОБА_9 .
Відповідно до ст. 233 ч. 3 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.
Ст. 233 ч. 3 КПК України передбачає можливість проникнення до житла в процесі здійснення кримінальної процесуальної діяльності для розслідування кримінальних правопорушень. У ситуації, коли слідчому чи прокурору стає відомо про можливе знищення майна, яке може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, застосовуються вказані положення щодо його врятування, що також є підставою для невідкладного проникнення до житла.
З метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження у невідкладних випадках, пов`язаних із загрозою знищення доказової інформації КПК України дозволяє проводити огляд, обшук житла чи іншого володіння особи до постановлення ухвали слідчого судді із застосуванням судового контролю одразу після здійснення таких дій.
З матеріалів провадження вбачається, що відповідно до вимог ст. 233 ч. 3 КПК України слідчий у кримінальному провадженні - начальник відділення СВ Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_11 звернувся з клопотанням про проведення обшуку житла, що у АДРЕСА_2 . Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ухвалою від 10 листопада 2022 року встановив наявні підстави для обшуку без ухвали слідчого судді з метою виявлення та фіксації відомостей і обставин вчинення кримінального правопорушення, відшукання викраденого майна та знаряддя вчинення злочину, визнавши дану слідчу дію невідкладною, задовольнив таке клопотання слідчого та надав дозвіл на проведення обшуку.
Свідок ОСОБА_12 в суді першої інстанції пояснив, що був понятим під час обшуку квартири в даному кримінальному провадженні, слідчий, зачитавши права, провів обшук із застосуванням відеозйомки. В процесі обшуку було знайдено гроші, складено протокол та ні від кого зауважень не надходило.
Отже, обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 проведено відповідно до вимог ст. 233 234 КПК України, в тому числі за участю підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника та понятих, за результатом проведення якого складено протокол, який підписаний учасниками цієї слідчої дії без будь-яких зауважень та відповідає вимогам ст. 104 105 КПК України. Копія протоколу обшуку від 09 листопада 2022 року в той же день була вручена ОСОБА_6 . Будь-яких заперечень чи зауважень щодо проведеного обшуку ОСОБА_6 та його захисник за результатами проведеної слідчої дії не мали.
Щодо доводів сторони захисту про зупинку відеофіксації обшуку та його фальсифікацію, а саме те, що під час цієї зупинки йому було підкинуто гроші, апеляційний суд зазначив, що вони спростовуються іншими даними, які наявні в матеріалах кримінального провадження.
На спростування цих доводів апеляційний суд зазначив, що зупинка фіксації обшуку мала місце з технічних причин, про що повідомлялось слідчим. При цьому судом першої інстанції встановлено, що одночасно з фіксацією обшуку на відеокамеру 09 листопада 2022 року проводилась безперервна відеофіксація за допомогою нагрудного відеореєстратора працівника Ніжинського РВП всіх процесуальних дій з часу затримання ОСОБА_6 , в тому числі і обшук.
Судами встановлено, що під час проведення обшуку будь-яких перерв, коли учасники слідчої дії виходили б з квартири не було. Відповідно до відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції встановлено, що в той час, коли спеціаліст повідомив слідчого про технічні неполадки відеокамери, останнім було дано вказівку всім зупинитись, проведення слідчої дії припинилось, усі учасники, в тому числі ОСОБА_6 та його захисник, залишались у кімнаті до того часу, поки не усунули недоліки у роботі відеокамери і відеозйомка продовжилась. Також на відеозаписі з бодікамери зафіксовано, що в той час, коли слідчому повідомили про недоліки в роботі відеокамери, грошові кошти у сумі 85 гривень, у тому числі купюра номіналом 50 гривень, на якій написано номер телефону, вже були знайдені у куртці ОСОБА_6 і останній повідомив слідчому, що ці гроші належать йому.
За таких обставин апеляційний суд вказав, що проведений 09 листопада 2022 року обшук за місцем проживання ОСОБА_6 проведено уповноваженою особою з дотриманням вимог ст. 40 234 235 236 КПК України та загальних засад кримінального провадження, передбачених статтями 9, 13 цього Кодексу, без порушень прав та свобод ОСОБА_6 , з подальшим отриманням дозволу слідчого судді у визначеному законом порядку, визнавши безпідставними доводи апеляційної скарги щодо проведення обшуку з порушенням КПК України та дійшов до обґрунтованого висновку про допустимість доказів, отриманих внаслідок його проведення.
На підтвердження доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України суд першої інстанції також проаналізував та у вироку послався, а апеляційний суд погодився з його оцінкою таких доказів: рапорт чергового Ніжинського РВП від 06.11.2022 року, відповідно до якого зі служби "102" надійшло повідомлення про те, що 06.11.2022 року о 18 год 07 хв за адресою: АДРЕСА_3 , невідомий чоловік побив жінку. Після прибуття працівників поліції з`ясовано, що потерпілою є продавець магазину «Наша Ряба» ОСОБА_9 , яку госпіталізовано до Ніжинської ЦМЛ; витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого відомості за вказаним фактом внесено 07.11.2022 року в ЄРДР за № 12022270300001113 з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ст. 186 ч. 4 КК України; постанову слідчого від 10 листопада 2022 року про перекваліфікацію цього кримінального правопорушення на ст. 187 ч. 4 КК України; довідку КНП «НЦМЛ ім. М. Галицького» від 06.11.2022 року за № 2279 про факт звернення ОСОБА_9 до відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги з травмами внаслідок нападу невідомого 06.11.2022 року близько 17-ї години; висновок судово-медичної експертизи № 150 від 09.11.2022 року про наявні на тілі у ОСОБА_9 тілесні ушкодження, які могли бути спричинені 06.11.2022 року внаслідок не менше трьох травматичних дій; протокол огляду місця події від 06.11.2022 року та фототаблицю до нього, якими зафіксовано огляд місця події - приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що знаходиться по АДРЕСА_3 , та вилучені під час нього предмети, в тому числі жіночу спортивну кофту помаранчевого кольору, на якій наявні сліди речовини бурого кольору.
Також судами враховано висновок судово-медичної експертизи № 151 від 10.11.2022 року, яким встановлено наявні у ОСОБА_6 тілесні ушкодження та висновок молекулярно-генетичної експертизи від 14.03.2023 року № СЕ-19-22/43993-БД про те, щогенетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_6 збігаються з генетичними ознаками клітин та крові, виявлених на кофті, в яку була одягнута потерпіла ОСОБА_9 06.11.2022 року в момент вчинення злочину.
Такі висновки розцінені судами як такі, що в повній мірі підтверджують той факт, що тілесні ушкодження ОСОБА_6 отримав під час розбійного нападу на ОСОБА_9 і узгоджуються з показами потерпілої ОСОБА_9 , наданими нею в судовому засіданні.
При цьому безпідставними є доводи касаційної скарги ОСОБА_6 про те, що відібрання зразків його букального епітелію відбувалось з порушенням, без участі його захисника з огляду на таке.
З матеріалів провадження вбачається, що на підставі постанови прокурора Ніжинської окружної прокуратури від 11 листопада 2022 року відповідно до вимог ст. 40 104 223 242 245 КПК України у підозрюваного ОСОБА_6 , за участю його захисника ОСОБА_10 , було відібрано зразки слини, що зафіксовано протоколом від 12 листопада 2022 року (а.с. 184, т. 1). Вказаний протокол підписаний ОСОБА_6 та його захисником ОСОБА_10 без будь-яких зауважень чи заперечень.
Також судами враховано результати проведеної негласної слідчої (розшукової) дії - - аудіоконтроль особи, відповідно до протоколу якої від 12.01.2023 року, під час спілкування в камері ІТТ зі співкамерником ОСОБА_6 10 листопада 2022 року фактично розповів про вчинений ним злочин, указуючи, що був у магазині, що він розбійник, що потерпілою була жінка, надаючи при цьому характеристику зовнішності потерпілої, а також тому, що було темно. В ході розмови ОСОБА_6 постійно акцентував увагу не на відсутності його вини у скоєнні злочину, а на тому, що поліція не зможе довести його винуватість.
Апеляційний суд визнав необґрунтованими доводи ОСОБА_6 про неправомірну відмову слідчого та суду щодо призначення ДНК-експертизи відбитків пальців з грошових купюр, пославшись на ухвалу суду першої інстанції від 10 травня 2023 року, якою відмовлено у проведенні судової молекулярно-генетичної експертизи за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 242 КПК України.
Щодо тверджень ОСОБА_6 про неправдивість показань потерпілої ОСОБА_9 та необхідність її повторного допиту апеляційним судом, то підстав для задоволення такого його клопотання апеляційним судом також встановлено не було. У судовому засіданні суду першої інстанції потерпілу ОСОБА_9 було допитано за участю ОСОБА_6 та його захисника, вона надавала послідовні показання і стороною захисту ставились питання з цього приводу. Доказів у чому саме її показання є неправдивими стороною захисту апеляційному суду надано не було, а тому підстави для повторного допиту потерпілої ОСОБА_9 у апеляційного суду були відсутні, про що зазначено в ухвалі апеляційного суду.
Забезпечення права на захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого і виправданого у кримінальному провадженні - одна з найважливіших гарантій захисту прав і свобод людини та громадянина, закріплених ст. 59, ст. 63 ч. 2, ст. 129 ч. 3 п. 5 Конституції України та міжнародними актами, які є частиною національного законодавства щодо прав людини і основоположних свобод (ст. 11 Загальної декларації прав людини; ст. 14 ч. 3 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права; ст. 6 ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Відповідно ст. 20 ч. 2 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані роз`яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника.
Порушень права ОСОБА_6 на захист апеляційним судом також встановлено не було. З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_6 було затримано 09 листопада 2022 року в порядку ст. 208 КПК України, йому були повідомлені підстави затримання, роз`яснено його права, передбачені ст. 42 ч. 3 КПК України та забезпечено захисником, що підтверджується відповідним протоколом (а.с. 92-94, т. 1). Відповідно до доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, яка відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважається затриманою та стосовно якої обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою від 09 листопада 2022 року № 025-250000406 за повідомленням слідчого Ніжинського РВП ГУНП у Чернігівській області ОСОБА_13 від 09.11.2022 № 025-250000349 ОСОБА_6 залучався захисник з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області в особі адвоката ОСОБА_10 . У зв`язку з перебуванням на тривалому лікуванні адвоката ОСОБА_10 дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, у кримінальному провадженні щодо якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням від 03 березня 2023 року № 025-250000358, на підставі ухвали слідчого судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_14 для надання правової допомоги ОСОБА_6 призначено захисника ОСОБА_7 . Це доручення діє до закриття кримінального провадження, закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень, використання всіх національних засобів правового захисту.
За таких обставин апеляційний суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що органом досудового розслідування та судом вжито заходів для забезпечення прав обвинуваченого ОСОБА_6 , у тому числі права на захист, захисники були присутніми при проведенні при усіх процесуальних діях, де їх участь була обов`язковою, не встановивши порушення права ОСОБА_6 на захист.
Підсумовуючи аналіз доводів апеляційних скарг ОСОБА_6 та його захисника, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що наявні в матеріалах кримінального провадження докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, а тому об`єктивних даних, які ставлять їх під сумнів, немає. При цьому апеляційний суд визнав такими, що не узгоджуються з матеріалами кримінального провадження показання ОСОБА_6 та свідка ОСОБА_15 , яка є його цивільною дружиною, які повідомили свою версію подій і обставин, за яких ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, навівши в ухвалі мотиви такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 404 ч. 3 КПК України за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Усі клопотання ОСОБА_6 про виклик свідків, потерпілої та призначення експертизи апеляційний суд вирішив відповідно до вимог процесуального закону, не знайшов підстав для їх задоволення та прийняв щодо них відповідне процесуальне рішення, відмовивши у їх задоволенні, про що повідомив стороні захисту в судовому засіданні 11 жовтня 2023 року.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Апеляційний суд погодився із вироком суду першої інстанції щодо розміру призначеного ОСОБА_6 покарання, вказавши, що суд першої інстанції врахував відповідно до ст. 65 КК України характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого злочину, дані про особу засудженого, який раніше судимий, має непогашену судимість, обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину щодо особи похилого віку та рецидив злочинів, відсутність обставин, що пом`якшують покарання та погодився із висновком про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання в межах санкції ст. 187 ч. 4 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна та остаточного покарання на підставі ст. 71 КК України у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією майна. При цьому апеляційний суд врахував дані довідок, наданих ОСОБА_6 , про стан його здоров`я, не знайшовши підстав для пом`якшення його покарання.
Таке покарання за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 і попередження нових кримінальних правопорушень. Призначене йому покарання відповідає вимогам ст. 50 65 КК України.
Отже, доводи касаційної скарги засудженого про допущені апеляційним судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є необґрунтованими і такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 370 419 КПК України.
У процесі перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів не встановила процесуальних порушень при збиранні, дослідженні і оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків судів про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України, та правильність кваліфікації його дій.
Суд вважає, що суди нижчих інстанцій дотрималися вимог ст. 10 22 КПК України, створивши необхідні умови для виконання учасниками процесу своїх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав. Сторони користувалися рівними правами та свободою у наданні доказів, дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Клопотання всіх учасників процесу розглянуто у відповідності до вимог КПК України.
Частина 2 ст. 17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. На переконання колегії суддів, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні в суді, можливо дійти висновку про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення вчинене і засуджений є винним у його вчиненні.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.
Враховуючи зазначене, підстав для задоволення касаційної скарги засудженого, скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 436 438 КПК України, Верховний Суд
ухвалив:
Ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 11 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3