12.01.2025

№ 742/6063/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року

м. Київ

справа № 742/6063/23

адміністративне провадження № К/990/5926/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мацедонської В. Е.,

суддів: Білак М.В., Желєзного І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження, як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

за касаційною скаргою адвокатки Ткаченко Наталії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року (суддя-доповідач Сорочко Є.О., судді: Чаку Є.В., Костюк Л.О.)

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), у якому просив:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі, серії АА №00012323 від 21 липня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу та провадження у справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до ТТН №55866 від 03 липня 2023 року (2 шт.) зазначено що водій ОСОБА_1 (посвідчення водія НОМЕР_1 ) на автомобілі з реєстраційним номером НОМЕР_2 з причепом СВ2550ХF здійснював перевезення кукурудзи (сипучий вантаж).

Відповідно до накладних вантажовідправник: ТОВ «Агро ФОНД», пункт навантаження: Львівська область, Золочівський район, село Пониковиця, вантажоодержувач: ТОВ «РІВ.А.ХОЛДІНГ», пункт розвантаження: Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Локомотивна, 3. Тобто перевізник станом на 03 липня 2023 року здійснив перевезення вантажу з Львівської області в Одеську область (маршрут складається по південно-західній частині України) .

Отже, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА №00012323 винесена 21 липня 2023 року, вмотивована тим, що 03 липня 2023 року о 20 год. 49 хв., за адресою Н-07, км. 191 + 578, Сумська область, має невідоме походження та являється неправомірною, оскільки фотофіксація відбулась на північно-східній частині України, куди маршрут не міг бути складений.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником транспортного засобу (причепу) марки "КОЕGЕL", реєстраційний номер НОМЕР_4 , особлива відмітка: «СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ НАПІВПРИЧІП КОНТЕЙНЕРОВОЗ», являється брат позивача - ОСОБА_2 .

Крім того, позивач вказує, що при винесенні постанови не враховано, що напівпричеп є спеціалізованим напівпричепом-контейнеровозом, а отже фактична маса не повинна перевищувати 44 тон, а не 40 тон.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 грудня 2023 року залишено без руху з наданням заявнику п`ятиденного строку з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 грудня 2023 року повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 КАС України.

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апеляційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати.

Так, наявні у матеріалах справи ордери не містять посилання на можливість надання адвокатом правової допомоги саме у Шостому апеляційному адміністративному суді.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Інших оригіналів або належним чином засвідчених копій документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, матеріали справи не містять.

На підставі наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявний в матеріалах справи ордер не може бути прийнятий судом як доказ, що посвідчує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, а отже останній є неналежним представником у цій справі в Шостому апеляційному адміністративному суді.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу

15 лютого 2024 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвокатки Ткаченко Наталії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , у якій позивач просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі є оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, зазначеної у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника у касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права (пункт 1 частини 4 статті 298 КАС України).

Позивач зауважує, що в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху не було зазначено про невідповідність зазначеного в ордері органу.

Отже, позивач, при усуненні недоліків за першою ухвалою, міг усунути й невідповідності в ордері, про котрі зазначено в ухвалі про повернення апеляційної скарги від 23 січня 2024 року, однак суд апеляційної інстанції про це не зазначав.

З огляду на зазначене скаржник уважає, що дана обставина є грубим порушенням норм процесуального права.

Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить касаційну скаргу Ткаченко Наталії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року залишити без змін.

В обґрунтування означеного відзиву відповідач зазначає, що обов`язковим документом для підтвердження повноважень адвоката як представника в адміністративному судочинстві є або відповідна довіреність, або ордер, що виданий відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI.

У свою чергу, до апеляційної скарги долучено копію ордеру від 25 грудня 2023 року серії СВ №1068647, згідно якого адвокат вправі представляти клієнта у Чернігівському апеляційному суді.

Також, матеріали справи містять ордер від 27 жовтня 2023 року, який сформований ЄСІТС, відповідно до якого адвокат Ткаченко Н.М. надає ОСОБА_1 безоплатну правову допомогу «у судах».

Відповідач, посилаючись на Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затверджений рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року №41, зазначає про обов`язок адвоката вказувати в ордері судові органи, в яких він надає правову допомогу, зокрема в графі "Назва органу, у якому надається правова допомога".

Таким чином, наявний в матеріалах справи ордер не міг бути прийнятий судом як доказ, що посвідчує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, а отже останній є неналежним представником у цій справі в Шостому апеляційному адміністративному суді.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою адвокатки Ткаченко Наталії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року.

10 квітня 2024 року адміністративна справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 січня 2025 року (у зв`язку із обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А.) визначено склад суду: Мацедонська В.Е. (головуючий суддя), Білак М.В., Желєзний І.В.

Ухвалою від 08 січня 2025 року закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Частиною четвертою статті 59 КАС України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Відповідно до пункту 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги (у новій редакції), затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41, ордер містить наступні реквізити і серед іншого, назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, «судові органи», «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування», «органи досудового слідства», «правоохоронні органи» тощо).

Пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Висновки Верховного Суду

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів виходить із такого.

У цій справі суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу, оскільки вважав, що адвокат, який її підписав, не підтвердив свої повноваження. Такі висновки суду апеляційної інстанції були мотивовані тим, що в графі «Назва органу, у якому надається правова допомога» відповідного ордеру не було зазначено найменування конкретного суду, в якому адвокат здійснює представництво.

Верховний Суд неодноразово вирішував питання прийнятності ордеру як документа, що підтверджує повноваження адвоката, у разі, коли в ньому замість найменування конкретного органу (суду), у якому надається правова допомога, зазначено загальне найменування системи органів, зокрема «суди України» чи інші подібні загальні найменування органів / установ.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 826/17175/18 зазначено, що:

- під назвою органу розуміють як безпосередньо назву конкретного органу, так і назву групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, «судові органи», «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування», «органи досудового слідства», «правоохоронні органи» тощо);

- зазначення в ордері, що правова допомога надається «в судових органах» є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі;

- вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.

Подібна за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах від 09 жовтня 2020 року у справі №460/1726/19, від 22 квітня 2021 року у справі №280/2788/20, від 08 лютого 2023 року у справі №640/30856/21, від 17 серпня 2023 року у справі №600/4282/22-а, від 15 травня 2024 року у справі №520/14924/23 та інших.

Повертаючись до обставин цієї справи, Суд зазначає, що з матеріалів справи убачається, що ордер, доданий до апеляційної скарги на підтвердження повноважень адвокатки Ткаченко Наталії Миколаївни діяти від імені ОСОБА_1., містить формулювання, що він виданий на представництво інтересів у «Чернігівський апеляційний суд».

Доказів на підтвердження повноважень щодо представництва позивача в Шостому апеляційному адміністративному суді адвокатка Ткаченко Н.М. до суду апеляційної інстанції не надала.

Між тим, Верховний Суд зауважує, що в матеріалах справи міститься ордер від 27 жовтня 2023 року, який сформований ЄСІТС (а.с. 5), який видано на підставі ордеру №б/н від 2023-10-27, виданого на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №б/н від 2023-10-27, у якому зазначено, що адвокат Ткаченко Н.М. надає правову допомогу ОСОБА_1 «у судах».

З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що у суду апеляційної інстанції не було підстав уважати, що апеляційну скаргу у цій справі подано особою, яка не має права її підписувати.

Окрім того, суд першої інстанції знайшов вказаний ордер належним для прийняття позовної заяви.

Також колегія суддів звертає увагу, що суд апеляційної інстанції помилково послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, адже її висновки стосуються Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36, яке втратило чинність з 12 квітня 2019 року, у зв`язку з набранням чинності Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженим рішенням Рада адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на нерелевантність постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 до спірних правовідносин, не врахував норм нової редакції Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, у зв`язку з чим дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для застосування положень пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.

Таким чином, доводи касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час перегляду судом касаційної інстанції оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвокатки Ткаченко Наталії Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська

Судді М.В. Білак

І.В. Желєзний