Постанова
Іменем України
15 жовтня 2020 року
м. Київ
справа № 750/2844/19
провадження № 61-20133 св 19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
представник позивача - ОСОБА_2 ;
відповідач - Національний університет «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка»;
представник відповідача - Киян Віктор Миколайович ;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу касаційну скаргу Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 червня 2019 року у складі судді Коверзнева В. О. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Євстафіїва О. К., Бечка Є. М., Іванової Г. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка» про стягнення заборгованості по заробітній платі.
Позовна заява мотивована тим, що наказом від 21 травня 2014 року № 100 вк/ІІ відповідач з 01 серпня 2014 року безпідставно відмінив виплату їй надбавки за особливі умови роботи, що виплачувалася відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1073, яку вона отримувала у розмірі 50 % посадового окладу.
Ураховуючи викладене, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь надбавку за особливі умови роботи за період з серпня 2014 року по жовтень 2018 року у загальній сумі 69 315 грн 50 коп., 1 037 грн 70 коп. компенсації втрати частини доходу внаслідок порушення строків виплати цієї надбавки та понесені нею судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 червня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка» на користь ОСОБА_1 суму заборгованості по виплаті надбавки за особливі умови роботи за період з 01 серпня 2014 року по 30 жовтня 2018 року включно в сумі 64 264 грн 35 коп. і 622 грн 70 коп. на відшкодування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а всього 64 887 грн 05 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач мала право на отримання надбавки за особливі умови роботи у граничному розмірі 50 %, при цьому визначення конкретного розміру цієї надбавки віднесено до компетенції ректора Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка». Відповідач мав фінансову можливість виплачувати позивачеві надбавку за особливі умови роботи в розмірі 50 % посадового окладу, докази того, що фактичний стан виконання позивачем своїх трудових обов`язків надавав відповідачу обґрунтоване право зменшувати розмір цієї надбавки або позбавляти права її отримання в якості заходу дисциплінарного впливу, відсутні. У відповідача не було підстав для фактичної реалізації наказу від 21 травня 2014 року № 100 вк/ІІ про зняття надбавки за особливі умови роботи, так як вказаний наказ прив`язує виплату надбавки до штатного розпису, а в самому штатному розписі зміни не вносилося і розмір надбавки не зменшувався. Тому, вказаний наказ не впливає на вирішення спору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 11 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т.Г. Шевченка» задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 11 червня 2019 року в частині задоволення позовних вимог змінено. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т.Г. Шевченка» на користь ОСОБА_1 невиплачену надбавку за особливі умови роботи в сумі 64 257 грн 35 коп., 622 грн 70 коп. на відшкодування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а всього 64 880 грн 05 коп. (обов`язкові платежі з цих сум не утримано). В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що до видачі наказів від 21 травня 2014 року № 100 вк/ІІ про зняття надбавки за особливі умови роботита від 15 лютого 2019 року № 28 вк/ІІ про встановлення надбавки за особливі умови роботи у розмірі 5 % посадового окладу, а також до затвердження штатного розпису на 2018 рік відповідач обов`язково повинен був погодити розмір надбавки, що є предметом спору між сторонами, з первинною профспілковою організацією закладу. Оскільки з останньою не було погоджено її зниження, то є незаконним зниження розміру цієї надбавки наказами від 21 травня 2014 року № 100 вк/ІІ та від 15 лютого 2019 року № 28 вк/ІІ. Оскільки на виконання наказу відповідача від 15 лютого 2019 року № 28 вк/ІІ останній донарахував і 28 лютого 2019 року виплатив позивачеві 5 051 грн 15 коп., то стягненню підлягає 69 308 грн 50 коп. - 5 051 грн 15 коп. = 64 257 грн 35 коп.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2019 року Національний університет «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 15 листопада 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито, витребувано цивільну справу № 750/2844/19 з Деснянського районного суду м. Чернігова.
У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 вересня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2009 року № 1073 «Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек» працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність та займають посади, включені до переліку посад згідно з додатком до Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 року № 84, встановлено надбавку за особливі умови роботи у граничному розмірі 50 відсотків посадового окладу. Конкретний розмір надбавки встановлюється керівником установи, закладу, організації у межах фонду оплати праці.
Отже, на підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат здійснюється з урахуванням їх фінансових можливостей, таке рішення приймається виконавчим органом підприємства відповідно до повноважень, установлених його статутом.
З аналізу КЗпП України та Закону України «Про оплату праці» випливає, що до структури заробітної плати, може входити і додаткова заробітна плата, у тому числі надбавка за особливі умови праці.
Отже, суд, будучи не наділеним повноваження на визначення надбавки, визначив її конкретний розмір.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом ректора Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка від жовтня 2009 року № 296 вк/ІІ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1073 з 01 жовтня 2009 року працівникам бібліотеки, в тому числі й ОСОБА_1 , встановлено надбавку за особливі умови роботи у розмірі 50 % посадового окладу (а.с. 156-157).
Попередньою назвою Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка» є «Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка».
Протягом спірного періоду ОСОБА_1 працювала в науковій бібліотеці Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка» на таких посадах: з 01 серпня 2014 року по 07 вересня 2015 року - завідувач відділу, з 08 вересня 2015 року по 18 вересня 2018 року - провідний бібліограф І категорії, з 18 вересня 2018 року по 30 жовтня 2018 року - завідувач сектора, що підтверджено витягом з її трудової книжки (а.с. 141-148).
У наказі Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка» від 21 травня 2014 року № 100 вк/ІІ зазначено, що у зв`язку зі зміною істотних умов праці, а саме зняття 50 % надбавки за особливі умови праці всім співробітникам наукової бібліотеки університету згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 89, бухгалтерії наказано «зняти всім працівникам наукової бібліотеки 50 % надбавки за особливі умови роботи з 01 серпня 2014 відповідно до штатного розпису». З цим наказом ОСОБА_1 ознайомлено під розписку 22 травня 2014 року (а.с. 60, 158-159).
З 01 серпня 2014 року по 30 вересня 2018 року на підставі вищевказаного наказу Національний університет «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка» не виплачував ОСОБА_1 надбавку за особливі умови роботи, що підтверджено копіями розрахункових листів (а.с. 54-58).
У штатних розписах університету за посадами, які протягом спірного періоду обіймала ОСОБА_1 , передбачалася виплата їй надбавки за особливі умови роботи у розмірі 50 % посадового окладу (а.с. 160-187).
13 лютого 2019 року Управління Держпраці у Чернігівській області на адресу ректора Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка» винесло припис № 25-01-104/0089-0079, яким зобов`язало останнього до 15 березня 2019 року усунути порушення трудового законодавства - невиплату працівникам наукової бібліотеки, в тому числі й позивачеві, надбавки за особливі умови роботи відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1073 (з наступними змінами) за період з серпня 2014 року по листопад 2018 року (а.с. 36-38).
Згідно з наказом відповідача від 15 лютого 2019 року № 28 вк/ІІ всім працівникам бібліотеки, які займають посади, включені до додатку до Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 року № 84, встановлено надбавку за особливі умови роботи у розмірі 5 % посадового окладу; бухгалтерії наказано здійснити відповідний перерахунок зарплати (а.с. 39).
На виконання вказаного наказу ОСОБА_1 нараховано доплату у сумі 5 051 грн 15 коп., яку їй виплачено 28 лютого 2019 року, що підтверджено бухгалтерською довідкою (а.с. 40).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т.Г. Шевченка» підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з вимогами частин першої-третьої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
Відповідно до частин першої та другої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору (частина перша статті 21 Закону України «Про оплату праці»).
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначена структура заробітної плати.
Зокрема, до структури заробітної плати можуть входити: додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій) та інші заохочувальні та компенсаційні виплати (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).
Частинами другою, третьою статті 97 КЗпП України встановлено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.
Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з положеннями статті 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що при вирішенні спорів про виплату премій винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» працівникам бібліотек можуть встановлюватися надбавки та доплати в межах затвердженого фонду оплати праці працівників бібліотек.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1073 «Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек» (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 89), працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність та займають посади, включені до переліку посад згідно з додатком до Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 року № 84, установлено надбавку за особливі умови роботи у граничному розмірі 50 відсотків посадового окладу. Конкретний розмір надбавки встановлюється керівником установи, закладу, організації у межах фонду оплати праці.
Пунктом 1 статті 48 Бюджетного Кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Судами встановлено, що всім працівникам бібліотеки, які займають посади, що включені до переліку посад згідно з додатком до Порядку виплати доплати за вислугу років працівникам державних і комунальних бібліотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 2005 року № 84, в тому числі й ОСОБА_1 , за спірний період з 01 серпня 2014 року по 31 жовтня 2018 року було встановлено надбавку за особливі умови роботи в розмірі 5 % посадового окладу згідно з наказом ректора Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка» від 15 лютого 2019 № 28 вк/ІІ, який є чинним і позивачем не оспорено.
У порушення статті 382 ЦПК України суди, частково задовольняючи позов ОСОБА_1 , зазначених вимог закону та обставин справи не врахували, встановивши, що на підставі наказу ректора Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка» від 15 лютого 2019 року № 28 вк/ІІ ОСОБА_1 за спірний період з 01 серпня 2014 року по 31 жовтня 2018 року було встановлено надбавку за особливі умови роботи в розмірі 5 %, яка була їй виплачена, дійшли помилкового висновку про задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення суми надбавки за особливі умови роботи у розмірі 50 % посадового окладу, оскільки конкретний розмір надбавки встановлюється керівником установи, закладу, організації у межах фонду оплати праці, а суд не може підміняти керівника установи, закладу, організації та визначати розмір надбавки за особливі умови роботи.
За таких обставин, судові рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення суми надбавки за особливі умови роботи підлягають скасування з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
Частиною першою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Згідно зі статтею 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги в порядку, встановленому чинним законодавством.
Встановлено, що наказом ректора Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка» від 15 лютого 2019 року № 28 вк/ІІ за спірний період з 01 серпня 2014 року по 31 жовтня 2018 року ОСОБА_1 було встановлено надбавку за особливі умови роботи в розмірі 5 % посадового окладу.
Ураховуючи, що виплата надбавки за особливі умови роботи в розмірі 5 % посадового окладу була проведена з порушення строків її виплати, а саме 28 лютого 2019 року, вимоги ОСОБА_1 про стягнення компенсації втрати частини доходу внаслідок порушення строків виплати цієї надбавки є обґрунтованими.
Відповідачем надано розрахунок суми компенсації втрати частини доходу внаслідок порушення строків її виплати, виходячи із розміру надбавки - 5 % посадового окладу (а.с. 94).
Виходячи з установлених обставин справи, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми компенсації втрати частини доходу внаслідок порушення строків виплати.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами попередніх інстанцій повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення суми надбавки за особливі умови роботи підлягають скасування з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог.
Керуючись статтями 400 402 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка» задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 12 червня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 жовтня 2019 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення суми надбавки за особливі умови роботи скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Національного університету «Чернігівський колегіум імені Т. Г. Шевченка» про стягнення суми надбавки за особливі умови роботи відмовити.
В іншій частині судові рішення залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович