Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м.Київ
справа № 750/3466/19
провадження № 61-17497св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідачі: Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова,
представник квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова Карпенко Яна Андріївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова й Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова, у складі судді Логвіної Т. В., від 14 червня 2019 року і постанову Чернігівського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Кузюри Л. В., Вінгаль В. М., Губар В. С., від 10 вересня 2019 року.
Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 08 вересня 2016 року по 26 жовтня 2018 року він проходив військову службу у Дніпропетровському гарнізоні у військовій частині № НОМЕР_1 , під час якої він перебував на квартирному обліку. Наказом від 30 вересня 2018 року № 562 він був звільнений зі Збройних Сил України за станом здоров`я. На виконання зазначеного наказу його було знято з квартирного обліку у зв`язку зі звільненням та вибуттям із Дніпропетровського гарнізону. З 30 жовтня 2018 року він перебуває на обліку у Чернігівському об`єднаному військовому комісаріаті. Вказував, що за місцем нового проживання у м. Чернігові він звернувся до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою щодо постановки на квартирний облік за новим місцем проживання. 28 січня 2019 року йому було надано відповідь про те, що нормативно-правовими актами не визначено порядок постановки на облік у військовому комісаріаті звільненого військовослужбовця, який прибув з іншого населеного пункту іншого гарнізону. Для з`ясування обставин було направлено запит до квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова, який у свою чергу направив запит до Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління. Позивач вважав такі дії відповідачів неправомірними, такими що, безпідставно затягують вирішення його питання на невизначений час.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати дії Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова щодо не постановки його на квартирний облік неправомірними, зобов`язати Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова поставити його на квартирний облік у м. Чернігові з 28 травня 2014 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 червня
2019 року позов задоволено. Визнано дії Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо непостановки ОСОБА_1 на квартирний облік неправомірними. Зобов`язано Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова поставити ОСОБА_1 на квартирний облік у м. Чернігові з 28 травня
2014 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції тим, що нормативними актами у сфері організації забезпечення військовослужбовців житлом передбачено право на забезпечення житлом осіб, звільнених з військової служби, що перебувають на обліку у військовій частині, у випадку їх направлення на військовий облік у військовий комісаріат до іншого населеного пункту іншого гарнізону. Такі особи виключаються з обліку у військовій частині та зараховуються на облік у військовому комісаріаті та квартирно-експлуатаційному відділі району іншого гарнізону. Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 було направлено після звільнення на військовий облік до Чернігівського об`єднаного військового комісаріату м. Чернігів, а тому відмова відповідачів у зарахуванні його на квартирний облік є незаконною.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2019 рокуапеляційні скарги Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 червня 2019 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що такі висновки відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та ґрунтуються на принципах справедливості та неупередженості цивільного судочинства, спрямовані на ефективний захист прав позивача. Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги посилання відповідачів на лист Головного квартирного-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 23 квітня 2019 року № 303/4/1007, в якому вказано, що зарахування на облік військовослужбовця після звільнення з військової частини в запас або відставку чинним законодавством не передбачено, оскільки така позиція ґрунтується на положеннях наказу Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 737, який втратив чинність згідно пункту 5 наказу Міністерства оборони України
від 31 липня 2018 року № 380.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах Чернігівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, квартирно-експлуатаційний відділ м. Чернігова просять скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова зводяться до того, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що постановка військовослужбовця на квартирний облік є виключною компетенцією житлової комісії військової частини, дії квартирно-експлуатаційного відділу носять контролюючий та погоджувальний характер. Нормами чинного законодавства не передбачено зарахування на квартирний облік із збереженням часу попереднього перебування на квартирному обліку. Заявник вказує, що позивач офіційно не звертався до квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова із питанням щодо зарахування його на квартирний облік. На думку заявника, зарахування на облік осіб, які потребують покращення житлових умов, після звільнення з військової служби у запас або відставку нормами чинного законодавства не передбачено.
Доводи касаційної скарги Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки зводяться до того, що позивач за своїм бажанням подав рапорт про зняття з квартирного обліку за попереднім місцем проживання, в якому він залишається зареєстрованим до сих пір. Нормами чинного законодавства умови зарахування на квартирний облік у військовий комісаріат до іншого населеного пункту не визначені. Заявник вказував, що позивач має право на перебування на обліку та забезпечення жилим приміщення за місцем його постійного проживання від органів місцевого самоврядування або поновлення на квартирному обліку для отримання постійного житла за попереднім місцем служби.
Короткий зміст відзивів на касаційну скаргу
У відзивах на касаційні скарги ОСОБА_1 просить залишити касаційні скарги квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова й Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів судові витрати, понесені ним під час розгляду цієї справи та моральну шкоду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року та від 05 листопада
2019 року відкрито касаційне провадження за поданими касаційними скаргами.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 проходив військову службу у Дніпропетровському гарнізоні у військовій частині № НОМЕР_1 у період з 28 травня 2014 року по 29 жовтня
2018 року. Під час проходження служби позивач не мав власного житла та перебував на квартирному обліку у Дніпровському гарнізоні, що підтверджується довідкою, виданою квартирно-експлуатаційним відділом міста Дніпро від 15 листопада 2018 року.
Наказом від 30 вересня 2018 року № 562 ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я та направлено для зарахування на військовий облік до Чернігівського об`єднаного військового комісаріату м. Чернігів.
На виконання цього наказу відповідно до вимог Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380, протоколу житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 29 жовтня 2018 року № 38, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29 жовтня 2018 року № 360ад ОСОБА_1 було знято з квартирного обліку для поліпшення житлових умов у зв`язку зі звільненням та вибуттям із Дніпропетровського гарнізону.
Після звільнення з військової служби ОСОБА_1 переїхав до м. Чернігова, в якому проживає на теперішній час.
З 30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 перебуває на обліку у Чернігівському об`єднаному військовому комісаріаті, що підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № 3/103-2018.
14 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання із заявою щодо постановки на квартирний облік за новим місцем проживання з 28 травня 2014 року, тобто зі збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку. Перебування позивача в загальній черзі починається з 28 травня 2014 року.
28 січня 2019 року позивач отримав лист від Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому було зазначено, що на даний час Інструкція, яка регулює порядок постановки на облік, не визначає порядок постановки у військовий комісаріат звільненого військовослужбовця з іншого населеного пункту іншого гарнізону. Для з`ясування обставин було направлено запит до квартирно- експлуатаційного відділу міста Чернігів.
Листом від 18 березня 2019 року квартирно-експлуатаційний відділ
м. Чернігова повідомив, що для надання роз`яснень щодо зарахування на квартирний облік осіб, які виявили бажання проживати в іншому гарнізоні та перебувати там на квартирному обліку при військовому комісаріаті направлено лист до Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Статтею 47 Конституції Українипередбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Держава гарантує забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом УРСР та іншими нормативно-правовими актами (стаття 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Відповідно до частини першої статті 31 ЖК УРСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР ЖК та іншими актами законодавства Української РСР. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР, Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.
Згідно з підпунктом 2 пункту 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок
від 11 грудня 1984 року № 470, громадяни перебувають на квартирному обліку до одержання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті. Зокрема, громадяни знімаються з квартирного обліку у випадку виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 40 ЖК Української РСР громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках, зокрема, виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту.
За змістом пункту 18 розділу VI Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380, у разі направлення осіб, звільнених з військової служби, що перебувають на обліку у військовій частині, на військовий облік у військовий комісаріат до іншого населеного пункту іншого гарнізону вони виключаються з обліку у військовій частині та зараховуються на облік у військовому комісаріаті та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району іншого гарнізону на умовах, визначених цією Інструкцією.
Відповідно до пунктів 1-3 Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380, житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
Військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, відповідно до статті 34 ЖК Української УРСР.
Облік ведеться в житлових комісіях військових частин (об`єднаних житлових комісіях), військових комісаріатах та КЕУ, КЕВ (КЕЧ) району.
До житлових комісій військових частин належать житлові комісії квартирно-експлуатаційних органів та військових комісаріатів, які утворюються для ведення у встановленому порядку обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, або виплати грошової компенсації за належне для отримання жиле приміщення особами з числа звільнених із військової служби в запас або відставку.
Встановивши, що позивач як військовослужбовець, який потребує забезпечення житлом, був знятий з квартирного обліку за місцем проходження військової служби у Дніпропетровському гарнізоні у зв`язку зі звільненням з військової служби в запас за станом здоров`я та направлений на облік до військового комісаріату м. Чернігова, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що дії відповідачів щодо відмови у зарахуванні позивача на квартирний облік у зв`язку з невизначеністю порядку такого зарахування є неправомірними та порушують право позивача на забезпечення житлом, передбачене статтею 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Облік осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, визначений у главі VI Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380.
Пунктом 7 глави VI вказаної Інструкції передбачені підстави для відмови у взятті військовослужбовця на облік, наявності яких відповідачами не доведено.
Отже, висновки судів про необхідність зобов`язання відповідачів до вчинення необхідних дій, передбачених пунктом 18 розділу VI Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністра оборони України від 31 липня 2018 року № 380, з метою поновлення права позивача на забезпечення жилим приміщенням є обґрунтованими.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.
З огляду на те, що суд касаційної інстанції не змінював оскаржені судові рішення та не ухвалював нове рішення, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 400 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігова й Чернігівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишити без задоволення.
Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 14 червня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
В. В. Шипович