Постанова
Іменем України
07 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 751/10760/16-ц
провадження № 61-7787св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - публічне акціонерне товариство «Універсал Банк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», яка підписана представником Колінько Альоною Валеріївною, на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2018 року в складі судді: Деркача О. Г., та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 березня 2019 року в складі колегії суддів: Лакізи Г. П., Бечка Є. М., Євстафіїва О. К.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 із позовом до ПАТ «Універсал Банк» про припинення зобов`язання, припинення та виключення записів.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 травня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 був укладений генеральний договір про надання кредитних послуг № BL4374/K1, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кошти в розмірі 174 000 доларів США з кінцевим терміном погашення 01 травня 2018 року з виплатою 11,5 % річних. Для забезпечення виконання цього договору було укладено договір іпотеки, за умовами якого позивач передала в іпотеку банку адмінбудівлю літ. «А-1», «а», «а1», загальною площею 183,8 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказує, що одночасно з посвідченням даного договору приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О. В. накладено заборону відчуження вказаного у договорі нерухомого майна.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 лютого 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» 1 422 722,66 грн заборгованості за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL4374/K1 від 27 травня 2008 року.
Позивач вказував, що внаслідок направлення письмової вимоги про дострокове погашення всієї заборгованості за кредитним договором та ухвалення рішення про її дострокове стягнення строк дії генерального договору про надання кредитних послуг № BL4374/K1 від 27 травня 2008 року закінчився.
Оскільки ОСОБА_1 повністю сплатила заборгованість за вказаним договором про надання кредитних послуг, достроково стягнуту з неї на підставі рішення суду, вона вважає, що припинились кредитні зобов`язання та припинились іпотека за договором іпотеки від 28 травня 2008 на підставі статті 17 Закону України «Про іпотеку». Банк, як іпотекодержатель, повинен був подати державному реєстратору відповідну заяву про державну реєстрацію її припинення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, але цього не зробив, що зумовило звернення з позовом.
ОСОБА_1 просила:
припинити зобов`язання за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL4374/K1 від 27 травня 2008 року, укладеним між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 ;
припинити зобов`язання за договором іпотеки від 28 травня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О. В., реєстраційний номер 5157;
припинити та виключити записи з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, внесені на підставі договору іпотеки від 28 травня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О. В., реєстраційний номер 5157, а саме: адмінбудівля літ. «А-1», «а2, «а1», загальною площею 183,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з вилученням запису з державного реєстру іпотек.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 22 березня 2019 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано припиненим генеральний договір про надання кредитних послуг № BL4374 від 27 травня 2008 року, укладений між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 .
Визнано припиненою іпотеку за договором іпотеки від 28 травня 2008 pоку, укладеним між ВАТ «Універсал Банк», як іпотекодержателем, та ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О. В., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 5157.
Знято заборону відчуження та виключено записи про обтяження нерухомого майна з державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження 7278104), єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 7277965) щодо об`єкта нерухомого майна - адмінбудівлі літ. «А-1», «а», «а1 », загальною площею 183,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , яка виникла на підставі договору іпотеки від 28 травня 2008 року, укладеного між ВАТ «Універсал Банк», як іпотекодержателем, та ОСОБА_1 , як іпотекодавцем, посвідченим приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О. В., зареєстрованим в реєстрі нотаріальних дій за № 5157.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, та погашення заборгованості за кредитним договором, кредитні правовідносини припиняються, проте між сторонами можуть виникати охоронні правовідносини, які забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України. Правовідносини між сторонами за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL4374/K1 від 27 травня 2008 року припинилися у зв`язку повним погашенням заборгованості. Оскільки основне зобов`язання за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL4374/K1 від 27 травня 2008 року припинилося на підставі статті 599 ЦК України, припинилося і зобов`язання за похідним від основного договором іпотеки, укладеним з метою забезпечення виконання умов кредитного договору, а обтяження щодо предмета іпотеки підлягає скасуванню.
Аргументи учасників справи
У квітні 2019 року ПАТ «Універсал Банк» через представника Колінько А. В. подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. При цьому посилалося на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції вийшов за межі розгляду справи та надав оцінку доказам щодо правомірності підстав нарахування заборгованості, що є предметом розгляду справи № 750/11161/18. Апеляційний суд надав оцінку нарахуванню сум, передбачених статтею 625 ЦК України, що є предметом розгляду справи № 750/11161/18. За змістом статей 625 та 1048 ЦК України інфляційні, три проценти річних та проценти за позикою входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Тому індекс інфляції, три проценти річних від простроченої суми підлягають сплаті до моменту фактичного повернення боргу в межах строку дії кредитного договору. Банк має право на стягнення з позичальника сум, визначених статтею 625 ЦК України, за період невиконання рішення суду з 2010 року по 2017 рік, а тому не можна вважати, що зобов`язання виконано в повному обсязі. Оскільки згідно умов договору іпотеки зобов`язання боржників за кредитним договором у повному обсязі забезпечуються іпотекою, то відсутні підстави для припинення іпотеки.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі; клопотання ПАТ «Універсал Банк» про зупинення виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2018 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 22 березня 2019 року задоволено частково. Зупинено виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2018 року в частині зняття заборони відчуження та виключення записів про обтяження нерухомого майна з державного реєстру Іпотек (реєстраційний номер обтяження 7278104) та єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 7277965) щодо об`єкта нерухомого майна - адмінбудівлі літ. «А-1», «а», «а1», загальною площею 183,80 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , яка виникла на підставі договору іпотеки від 28 травня 2008 року та стягнення судових витрат до закінчення його перегляду у касаційному порядку. У задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2018 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 22 березня 2019 року у іншій частині відмовлено.
У пункті 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Суди встановили, що 27 травня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 був укладений генеральний договір про надання кредитних послуг № BL4374/K1, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кошти в розмірі 174 000 доларів США з кінцевим терміном погашення 01 травня 2018 року, з виплатою 11,5 % річних.
Для забезпечення виконання цього договору було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку адмінбудівлю літ. «А-1», «а», «а1», загальною площею 183,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Одночасно з посвідченням цього договору приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Красногором О. В. накладено заборону відчуження вказаного у договорі нерухомого майна.
Оскільки ОСОБА_1 не належним чином погашала заборгованість за кредитним договором, утворилась заборгованість, у зв`язку з чим, 16 грудня 2008 року ВАТ «Універсал Банк» направив ОСОБА_1 вимогу про негайне погашення простроченої заборгованості, процентів, нарахованих за користування кредитними коштами, з якою ОСОБА_1 була ознайомлена 17 грудня 2008 року.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 лютого 2010 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УніверсалБанк» заборгованість за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL4374/K1 від 27 травня 2008 року у сумі 1 422 772,66 грн.
Суди встановили, що ОСОБА_1 самостійно, без примусового виконання рішення суду через органи виконавчої служби, вносила періодичні платежі на погашення заборгованості, стягнутої за рішенням суду, і останній платіж здійснений нею 19 січня 2017 року.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 27 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Чернігівської області від 05 червня 2018 року, у справі № 750/4818/17 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення за кредитним договором від 27 травня 2008 року боргу у вигляді донарахованих відсотків в розмірі 10 000 доларів США, у задоволенні позовних вимог було відмовлено з тих підстав, що банк скористався наданим йому договором та законом правом вимагати від позичальника дострокового повернення всієї наданої йому суми кредиту, і такі вимоги банку були повністю задоволені заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 лютого 2010 року, та що позовна давність щодо вимог про стягнення плати за кредит закінчилася 17 грудня 2011 року, оскільки вимогу банку про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, процентів та штрафних санкцій було отримано боржником 17 грудня 2008 року.
Згідно з частиною першою та другою статті 598 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
У частині першій статті 599 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У пунктах 41-43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц (провадження № 14-88цс19) зазначено, що: «іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання (аналогічний висновок сформулював Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16; див. також пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц)».
За таких обставин суди зробили обґрунтований висновок про задоволення позову.
Аргумент касаційної скарги про те, що апеляційний суд надав оцінку нарахуванню сум, передбачених статтею 625 ЦК України, що є предметом розгляду справи № 750/11161/18, і банк має право на стягнення з позичальника сум, визначених статтею 625 ЦК України, за період невиконання рішення суду з 2010 року по 2017 рік, а тому не можна вважати, що зобов`язання виконано в повному обсязі, колегія суддів вважає передчасним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 756/1529/15-ц (провадження № 14-242цс18) вказано, що «суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог ЦПК України, у межах заявлених ними вимог і на підставі доводів, поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина перша статті 11 ЦПК України у редакції чинній на час ухвалення судового рішення). Відповідно до вимог статті 303 ЦПК України (якою керувався суд і яка була чинною на час ухвалення судового рішення) апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце підчас розгляду справи судом першої інстанції».
Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судовий рішень свідчить, що:
рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2018 року у справі № 750/11161/18 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, позовні вимоги ПАТ «Універсал Банк» задоволено. Стягнути ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованість за період з 25 лютого 2010 року по 19 січня 2017 року у розмірі 639 032,94 грн, яка складається: розрахована сума за ставкою 3% річних - 170 280,41 грн; розрахунок інфляційних втрат - 468 752,53 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат;
постановою Чернігівського апеляційного суду від 24 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2018 року змінено: в частині періоду стягнення заборгованості, визначивши його з 18 жовтня 2015 року по 19 січня 2018 року, розміру стягнутих сум інфляційних втрат, зменшивши їх з 468 752,53 грн до 7 236,31 грн та 3 % річних з 170 280,41 грн до 29 548,88 грн, а також судових витрат. В іншій частині рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2018 року залишено без змін.
Відповідно до частин першої, другої статті 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Таким чином, на момент ухвалення оскарженого рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2018 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2018 року не було прийняте, а на момент ухвалення постанови Чернігівського апеляційного суду від 22 березня 2019 року рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 26 грудня 2018 року не набрало законної сили.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржені рішення залишити без змін, поновити виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2018 року, а тому судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400 та 410 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 401 409 416 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», яка підписана представником Колінько Альоною Валеріївною, залишити без задоволення.
Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2018 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 22 березня 2019 року залишити без змін.
Поновити виконання рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2018 року в частині зняття заборони відчуження та виключення записів про обтяження нерухомого майна з державного реєстру іпотек (реєстраційний номер обтяження 7278104) та єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження 7277965) щодо об`єкта нерухомого майна - адмінбудівлі літ. «А-1», «а», «а1», загальною площею 183,80 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , яка виникла на підставі договору іпотеки від 28 травня 2008 року та стягнення судових витрат.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков